Ухвала суду № 10630766, 02.06.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2010 р.справа № 2а-12937/08/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Католікяна М.О. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання:Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кварц-Сервіс»,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 28.07.2009р.

у справі № 2а-12937/08/0470

за позовом Приватного підприємства «Кварц-Сервіс»,

мкр-н 5-й Зарічний, 68 кв. 23, м. Кривий Ріг, 50081;

до відповідача Північної міжрайонної Державної податкової інспекції

у м. Кривому Розі Дніпропетровської області,

вул. Кремлівська, 4, м. Кривий Ріг, 50031;

за участю Прокуратури Дніпропетровської області,

пр. К. Маркса, 38, м. Дніпропетровськ, 49001;

про скасування акта, -

встановив: Приватним підприємством «Кварц-Сервіс», за участю Прокуратури Дніпропетровської області, подано позов до Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003982301/2 від 07.11.2008р.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Олійник В.М.) своєю постановою від 28.07.2009р. у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач не мав права на податковий кредит внаслідок відсутності факту реєстрації як платника ПДВ особи, що виписала йому податкові накладні.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Приватне підприємство «Кварц-Сервіс», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Крім того, Позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту. З огляду на індивідуальність відповідальності, виключення з податкового кредиту сум податку, підтверджених податковими накладними з підстав виключення з кола платників податку постачальників товарів (робіт, послуг), є протиправним.

Крім того, станом на січень 2008 року інформація про анулювання реєстрації не була внесена податковим органом до Реєстру. А Свідоцтво повернуто тільки 20.08.2008р.

Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Північна міжрайонна Державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Відповідач, скаргу оспорив. В засіданні його представник вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010р. № 358 справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Католікян М.О., Мірошниченко М.В.

В засіданні, відкритому 19.05.2010р., оголошувалася перерва до 26.05, 02.06.2010р.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».

Сутність спору: В період з 20.06.2008р. по 26.06.2008р., на підставі Наказу № 517 від 19.06.2008р., та направлення № 1208/231, уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Кварц-Сервіс», код за ЄДРПОУ 30001328, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2008р.

За результатами перевірки складений Акт № 69/231-30001328 від 02.07.2008р.

В Акті перевірки вчинено записи про заниження податку на додану вартість за жовтень 2006 року лютий 2008 року у розмірі 83.750,00 грн.

Так, з серпня 2006 року по березень 2008 року Приватним підприємством «Кварц-Сервіс» було укладено договори поставки з Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2. Всього за вказаний період ПП «Кварц-Сервіс»отримано товару (стрічка транспортерна б/у та запасні частини) на загальну суму 575.667,00 грн., у тому числі ПДВ 95.944,50 грн.

Відповідно до отриманої відповіді Центральної МДПІ у м. Кривому Розі, Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 було анульовано 23.10.2006р.

На підставі Акту перевірки № 69/231-30001328, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), заступником начальника ДПІ 07.11.2008р. прийнято повідомлення-рішення № 0003982301/2.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Приватному підприємству «Кварц-Сервіс»визначено суму податкового зобовязання за платежем 3014010100, податок на додану вартість, у розмірі 125.625,00 грн. В їх числі 83.750,00 грн. основного платежу та 41.875,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

За позицією заявника апеляційної скарги, єдиною підставою для не включення до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), є відсутність податкових накладних як таких. Виключення з податкового кредиту сум податку, підтверджених податковими накладними, з підстав виключення з кола платників податку постачальників товарів (робіт, послуг), є протиправним.

Такі доводи колегія вважає помилковими в силу наступного.

З огляду на приписи пункту 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Так, податкова накладна, у відповідності із Законом України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Колегія суддів погоджується з позицією Позивача відносно вимог до формування даних податкової звітності - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Водночас, право на нарахування податку та складання податкових накладних, підпункт 7.2.4 Закону (168/97-ВР), надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна, підпункт 7.2.3 Закону (168/97-ВР), складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

І, на кінець, податковим зобов'язанням, згідно з пунктом 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Таким чином, чинним законодавством встановлений певний взаємозвязок і між надходженням до бюджету податку на додану вартість.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками самі по собі не є підставою для зменшення суми податкового кредиту.

Водночас, як достеменно встановлено судом першої інстанції, Свідоцтво Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про реєстрацію платником податку на додану вартість анульовано 23.10.2006р. у звязку з не поданням тим податкової звітності.

Складання податкових накладних особою, яка не зареєстрована як платник податку, є фактами встановленими.

Отже, слід визначити правову природу податкових накладних, складених особою, яка не зареєстрована платником ПДВ.

Загальне визначення терміна «документ»це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання i поширення інформації шляхом фіксації її на папері або на іншому носієві.

Податкові накладні, про що зазначено вище, Законом (168/97-ВР) визначено як звітний податковий i одночасно розрахунковий документ.

Таким чином, йдеться про документ, що фіксує, відповідно до податкового законодавства, наявність певних юридичних фактів i надає платнику податку повноваження на вчинення певних дій (включення витрат на сплату ПДВ до податкового кредиту з правом наступного відшкодування).

У судових справах податкова накладна також є письмовим доказом.

Поняття фіктивної накладної було визначено статтею 15 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні»від 07.08.98 р. № 857/98.

Насамперед, додаткові вимоги, яких немає у Законі (168/97-ВР), визначає Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА від 30 травня 1997 р. N 165.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної фактично встановлюється адміністративний (позасудовий) порядок визнання податкових накладних недійсними (фіктивними). При буквальному тлумаченні пункту 5 Порядку можна дійти висновку, що такі повноваження мають відповідні податкові органи під час здійснення перевірок платників податків. Підставою для встановлення фіктивності є відсутність будь-яких відповідних повноважень у особи, яка видає певні податкові документи.

Це позбавляє таку особу права видавати податкові накладні згідно із Законом (168/97-ВР), а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних i позбавляють покупця права на податковий кредит.

За обставин, наведених вище, слід погодитись з висновками фахівців контролюючого органу про недійсність податкових накладних внаслідок відсутності факту реєстрації як платника ПДВ особи, що виписала таку накладну.

Отже, за встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Щодо підстав проведення перевірки.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV, позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Кварц-Сервіс», про що зазначено вище, проведена на підставі Наказу № 517 від 19.06.2008р., та направлення № 1208/231, уповноваженими не та фахівцями держподаткінспекції.

Крім того, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Щодо несвоєчасного внесення інформації про анулювання реєстрації до Реєстру.

З огляду на приписи Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. N 79, Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. <…> Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

При цьому, заявник апеляційної скарги помилково ототожнює анулювання реєстрації з оприлюдненням даних з Реєстру для інформування платників податку.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кварц-Сервіс»залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2009р. у справі № 2а-12937/08/0470 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 07.06.2010р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя М.О.Католікян

Суддя М.В.Мірошниченко