Постанова № 10630501, 29.07.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2010 р. Справа № 65/117-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Барбашова С.В.

при секретарі Байбак О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Лугова Г.А. Шуст Ю.М.

відповідача - Лукіріна С.С., Плешкова Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача вх. № 2123Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 25.06.10 по справі № 65/117-10

за позовом ТОВ "Дипика", м. Харків

до 1) Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", м. Харків

2) Департаменту "Водозбут" КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", м. Харків

про зобов'язання укласти договір -

встановила:

В березні 2010 р. позивач –ТОВ «Дипика», м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд зобов’язати 1-го відповідача –КП «Виробничо-технологічне підприємство «Вода», м. Харків та 2-го відповідача - Департамент «Водозбут»КП «Виробничо-технологічне підприємство «Вода», м. Харків спонукати укласти з позивачем договір на відпуск та постачання води без отримання технічних умов, з посиланням на те, що відповідачі безпідставно ухиляються від укладання такого договору.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Смирнова О.В.) від 25.06.2010 р. по справі № 65/117-10 позов задоволено. Вирішено спонукати 1-го відповідача укласти з позивачем договір на відпуск та постачання води без отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта на протязі двох місяців.

Рішення мотивоване з посиланням на передбачену законодавством України обов'язковість укладення відповідачами договорів на відпуск та постачання води з усіма споживачами води; та з посиланням на безпідставність вимог відповідачем щодо отримання позивачем технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта, оскільки вимоги Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України щодо необхідності отримання технічних умов стосуються нових об'єктів архітектури, які планують підключення до систем водопостачання та водовідведення, але не для тих об'єктів, які вже підключені і не розповсюджуються на нових суб'єктів господарювання, толі як в даному випадку позивач придбав об’єкт, до якого вже був підключений до систем водопостачання та водовідведення та ін.

1-й відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог 1-й відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що наданий позивачем в обґрунтування своїх вимог примірник договору на відпуск та постачання води не відповідає діючому типовому договору, затвердженого постановою КМУ та погодженого органами Антимонопольного комітету України, обов’язковість укладання якого в цій редакції встановлена законом.

Крім того, як зазначає 1-й відповідач, суд виносячи оскаржуване рішення тим самим по-перше зобов’язав його укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення від системи водопостачання, які належать іншій юридичній особі – КП «Жилкомсервіс», м. Харків, яка судом взагалі не була залучена до участі в справі, і по-друге порушив встановлену Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України обов’язковість отримання абонентами технічного завдання щодо інженерного забезпечення об’єкта та ін.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на те, що наданий ним під час розгляду даної справи в господарському суді примірник договору на відпуск та постачання води відповідає діючому типовому договору, а 1-й відповідач всупереч вимогам антимонопольного законодавства України не надавав йому власний примірник договору на підпис без сплати на його рахунок 1589 грн. на розвиток систем водопостачання та ін.

Позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій з посиланням на намір 1-го відповідачу припинити тимчасове водопостачання об’єкту позивача, просить заборонити 1-му відповідачу та КП «Жилкомсервіс», м. Харків відключати позивача від водопостачання до прийняття вирішення Харківським апеляційним господарським судом поданої 1-м відповідачем апеляційної скарги.

Однак, вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки по-перше воно стосується виключно встановлених законом прав 1-му відповідача на здійснення тимчасового водопостачання, та по-друге подане позивачем клопотання стосується прав та інтересів КП «Жилкомсервіс», м. Харків, яке не є стороною по даній справі.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

07.10.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дипика»набуло право власності на приміщення цокольного поверху площею 256,3 кв.м за адресою: м. Харків, пр. Правди, 5 п.8, Літ. «А-5», яке раніше належало Державному науково-виробничому підприємству «Метенергомаш»(далі –ДНВП «Метенергомаш»).

У вказаному приміщенні ще за попереднього власника були проведені усі комунікації, зокрема позначено ввід для подачі води (33020).

01.10.2008р. листом за вих. № Д П02/08 ТОВ «Дипика», як новий власник приміщення, звернулося до департаменту «Водосбут»КП «Виробничо-технологічного підприємства «Вода» з проханням укласти з товариством договір на відпуск та постачання води.

24.10.2008 р. за № 8/55-1888 від КП «ВТП Вода»надало відповідь, у якій товариству запропоновано з посиланням на п. 1.6 та п. 1.11 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України виконати технічні умови та сплатити КП «ВТП Вода»15 838,00 грн. для здійснення заходів, направлених на підвищення стійкості роботи систем водопостачання, а також на їх розвиток. 31.10.2008р. позивачем отримано рахунок-фактуру № 1247 на сплату 67,93 грн. за підготовку технічних умов.

19.11.2008р. за вих. № 11/19-1 позивачем направлено КП «ВТП «Вода»лист з посиланням на те, що Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, якими керувалося підприємство на момент написання та надання відповіді, вже втратили свою чинність внаслідок прийняття Міністерством з питань житлово-комунального господарства України Наказу № 190 від 27.06.2008 р. та набранням чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила). Оскільки діючим законодавством України передбачена процедура отримання технічних умов при проектуванні /реконструкції/ або приєднанні об'єкту архітектури до системи централізованого водопостачання та водовідведення, але не при зміні власника приміщень, які вже підключені до такої системи, позивач просив КП «ВТП «Вода»звільнити товариство від сплати вищезазначеної суми.

Листом від 29.01.2009 р. за вих. № 29/01-1 позивач повторно звернувся до Департаменту «Водосбут»КП «ВТП «Вода»з проханням укласти договір на відпуск та постачання води.

25.02.2009р. листом за вих. № 1/31 Департамент «Водосбут»КП «ВТП «Вода»відповів, що виконання технічних умов та одержання дозволу на право водоспоживання є однією з необхідних умов укладання договору на відпуск та споживання води. На підставі ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»підприємство питного водопостачання має право видавати дозволи та технічні умови на підключення споживачів до системи централізованого водопостачання, а згідно з п. 4.3. Правил виробник, після отримання від замовника усіх необхідних документів видає технічні умови. Також у відповіді зазначалося, що на підставі того, що товариство не виконало технічні умови на адресу приміщення буде припинено водопостачання.

Листом від 12.03.2009 р. за вих. № 12/03 позивач повідомив відповідача, що п. 4.3 та весь розділ 4. Правил стосується нових об'єктів архітектури, які планують підключення до систем водопостачання та водовідведення, а ТОВ "Дипика" є власником нежитлових приміщень, за приєднання до системи центрального водозабезпечення яких вже розраховувався попередній власник і надавалися технічні умови, були проведені усі комунікації та позначено вводи для подачі води (33020).

Відповіддю за вих. № 1558/8 від 28.04.2009р. КП «ВТП «Вода»звернулося до позивача з вимогою виконати технічні умови та зазначено, що розділ 4 Правил регламентує порядок не тільки приєднання до системи централізованого водопостачання, а й підключення до цієї системи нових суб'єктів господарювання, з чим не погоджується позивач.

Як свідчать матеріали справи, між одним з попередніх власників приміщення –ДНПП «Метенергомаш»та ПТП «Вода»укладався договір № 12622 від 27.07.2005 р. на відпуск води.

Позивач з посиланням на зазначені обставини, на виготовлення ДНПП «Метенергомаш»при укладанні договору № 12622 від 27.07.2005 р. технічних умов звернувся до суду з позовом про зобов’язання 1-го та 2-го відповідачів укласти з позивачем договір на відпуск води.

Крім того, позивач також наголошував на тому, що п. 4.3 та весь розділ 4. Правил його не стосуються, оскільки вони стосується нових об'єктів архітектури, які планують підключення до систем водопостачання та водовідведення, тоді як він є власником нежитлових приміщень, за приєднання до системи центрального водозабезпечення яких вже розраховувався попередній власник і надавалися технічні умови, були проведені усі комунікації та позначено вводи для подачі води.

В обґрунтування своїх вимог позивач вже під час розгляду справи в господарському суді надав підписаний ним примірник договору на відпуск та споживання води від 01.06.2010 р. (т. 1 а.с. 100-107).

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що нормами чинного законодавства України передбачено обов'язковість укладення відповідачами договорів на відпуск та постачання води з усіма споживачами води. При цьому, суд відхилив доводи відповідачів стосовно необхідності виготовлення технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта, з посиланням на те, що вимоги Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України щодо необхідності отримання технічних умов стосуються нових об'єктів архітектури, які планують підключення до систем водопостачання та водовідведення, але не для тих об'єктів, які вже підключені і не розповсюджуються на нових суб'єктів господарювання, тоді як в даному випадку позивач придбав об’єкт, до якого вже був підключений до систем водопостачання та водовідведення та ін.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з’ясував обставини які мають істотне значення для справи, та порушив норми процесуального права. Вказане підтверджується зокрема наступним:

Відповідно до ч. 3 ст. 84 ГПК України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір—умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Як свідчить резолютивна частина прийнятого по даній справі рішення, в ній взагалі не йдеться про те, в якій саме редакції суд зобов'язав Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство" "Вода" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дипика" договір на відпуск та постачання води.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до уточненого позову (а.с. 102-103) просив суд укласти договір на відпуск та постачання води, та вже після цього надав в обґрунтування своїх вимог підписаний ним договір в своїй редакції (т. 1 а.с. 104-111). Як зазначав позивач, 2 підписані з його боку примірники вказаного договору були направлений ним на адресу відповідачів в порядку ст. 181 ГК України, 638 ЦК України, проте підписаного з боку відповідачів примірника договору останні на адресу позивача не повертали, та заперечень з цього приводу не надав.

Однак, як свідчить наданий позивачем договір, його зміст не відповідає діючому на момент винесення оскаржуваного рішення типовому договору на відпуск та споживання води з систем централізованого комунального водопроводу, який КП «ВТП «Вода»укладає з іншими споживачами, та який у встановленому законом порядку затверджений та погоджений контролюючими органами, в т.ч. Антимонопольним комітетом України (лист № 6 від 23.04.2009 р.), в т.ч. з підстав наявності в наданому позивачем договорі посилань на нормативно-правові акти, які на момент його надання суду вже втратили чинність.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що спірний договір, який КП «ВТП «Вода»укладає зі споживачами за своєю правовою природою є договором приєднання, правовідносини щодо укладання якого регулюються положеннями ст. 634 ЦК України, п. 4 ст. 179 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

П. 4 ст. 179 ГК України встановлено, що При укладенні господарських договорів сторони зокрема можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зазначене спростовує посилання позивача на можливість укладання договору шляхом надсилання на адресу відповідачів свого примірника договору (оферти), а так само відповідні позовні вимоги позивача щодо укладання договору в наданій позивачем редакції.

Крім того, суд першої інстанції також не звернув уваги на той факт, що позивач при зверненні до суду з вимогою про зобов’язання укласти договір не отримав та не виконав технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта водопостачання, хоча зазначене є однією з необхідних передумов до укладання договору на водопостачання.

Ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», підприємство питного водопостачання має право надавати дозволи і технічні умови на підключення споживачів до системи централізованого питного водопостачання.

Ст. 29 цього ж закону технічні умови визначено як нормативи встановлені у сфері питної води та питного водопостачання.

Відповідно до п. 4.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлогоспу України від 27.06.2008 р. № 190 (далі за текстом - правила) Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику необхідно отримати технічні умови відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 N 2328.

Відповідно до ч. 1 п. 4.4 Правил, підключення нових об'єктів до систем централізованого водопостачання та водовідведення виконується за наявності проектів, розроблених і узгоджених згідно з нормами проектування та цими Правилами.

Таким чином, споживачі які бажають укласти з підприємством яке надає послуги з водопостачання зобов’язані отримати технічні умови відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури. Вказане свідчить про правомірність вимог КП «ВТП «Вода»про виготовлення позивачем технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта.

Доводи відповідача та відповідні висновки суду першої інстанції стосовно того, що Правила стосуються нових об'єктів архітектури, які планують підключення до систем водопостачання та водовідведення, але не для тих об'єктів, які вже підключені і не розповсюджуються на нових суб'єктів господарювання, з посиланням при цьому на п. 1.2 Правил на існуючі вводи з водопостачання та підключення минулого власника до систем водопостачання судова колегія вважає безпідставними виходячи з наступного:

П. 1.2 правил встановлено, що замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення це споживач або суб'єкт господарювання, який має намір здійснити будівництво (реконструкцію) об'єкта архітектури з наступним його приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 3.8 Правил у разі запланованих змін у діяльності споживачів, якщо вони ведуть до зміни обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, споживачі в місячний строк до моменту виникнення змін надають виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договір.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, до них залучено акт обстеження від 10.06.2010 р., складений представниками КП «ВТП «Вода»з участю представників ряду юридичних осіб, в т.ч. позивача. З даного акту зокрема вбачається, що представниками КП «ВТП «Вода».інженерами департаменту «Водозбут»Штанько Т. Е., Єрьоміної А. І., радником генерального директора Пацурковскою В. І., у присутності представників ТОВ «Дипика»мастера Полевик В.Н., юриста Луговой А.А. Пархатского А.В. проведено обстеження внутрішньобудинкової системи водопостачання. Встановлено, що технічні умови щодо приєднання до системи водопостачання не відповідають фактичним даним стану внутрішньо будинкової системи водопостачання у приміщеннях позивача.

Вказаним актом також зафіксовано істотні зміни та відхилення від проекту у частині перепланування приміщення, а також у частині переобладнання системи водопостачання та встановлення додаткових точок водорозбору. Господарська діяльність позивача у порівнянні з вимогами проекту змінена: цокольні приміщення житлового будинку використовуються під кафе. Технічний стан внутрішньо будинкової системи водопостачання вкрай незадовільний та небезпечний для експлуатації не тільки самого позивача, але й ще в більшій мірі для населення, яке мешкає на верхніх поверхах будинку.

Вказані обставини свідчать про необхідність виконання додаткових технічних умов, які дозволяють привести внутрішньобудинкову систему водопостачання у приміщеннях позивача в належний стан, забезпечити безпеку водопостачання населення та отримати воду на власні потреби ТОВ «Дипика»з вказаного водопровідного вводу.

Як зазначає відповідач, виконання технічних умов дозволить без перешкод забезпечити водопостачання споживача та укласти договір на відпуск та споживання води в приміщення позивача, згідно з вимогами законодавства щодо кількості та якості послуги.

Вказане також засвідчує про правомірність вимог відповідача щодо виконання позивачем технічних умов (в т.ч. додаткових) як однієї з необхідних передумов до укладання договору на укладання між сторонами договору на питне водопостачання.

Крім того, як зазначає 1-й відповідач в апеляційній скарзі, при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції фактично зобов’язав відповідача укласти договір на послуги водопостачання від системи водопостачання, які належать іншій юридичній особі –КП «Жилкомсервіс», яке взагалі не було залучено судом до участі в справі.

Доказів можливості підключення позивача до мереж КП «ВТП «Вода»матеріали справи не містять, а належних та допустимих доказів можливості такого підключення позивачем всупереч вимогам ст. 33-34 ГПК України суду не надано.

Посилання позивача на той факт, що фактично на даний час сторони вже виконують умови договору (відповідач –щодо постачання води, а відповідач –щодо оплати її вартості) також не можуть бути підставою для задоволення поданого позивачем позову, оскільки вимоги Правил надають право споживачу отримувати послуги водопостачання на тимчасовій основі до виготовлення необхідної технічної документації та укладання відповідного договору на водопостачання.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, та вільним тлумаченням окремих положень чинного законодавства України.

За таких обставин, прийняте по даній справі рішення про задоволення позову та зобов’язання відповідачів укласти з позивачем договір на відпуск та постачання води без отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта підлягає скасуванню, а поданий позивачем позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 42,50 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Заяву (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипика" (вх. № 4945 від 13.07.2010 р.) про забезпечення позову залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2010 р. по справі № 65/117-10 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дипика", (адреса: м, Харків, пр. Правди, 5 8-й під’їзд; ідентифікаційний код 36032860) на користь Комунального підприємства «Виробничо-технологічного підприємства «Вода»(адреса: 61052, м. Харків, вул.. Червоножовтнева, 90; ідентифікаційний код 33206804) 42,50 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписано 29.07.2010 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Барбашова С.В.