Постанова № 10630301, 15.07.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2010 р. Справа № 63/106-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Шубіній Ю.Є.

за участю представників сторін:

позивача - Богославець С.В., дор. від 01.06.2010 р.

відповідача - Таш"ян Р.І., дор. від 24.06.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 1844Х/1-9 на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.10 по справі № 63/106-09

за позовом ТОВ "Тандем плюс", смт. Високий

до ТОВ "Гігант", м. Харків

про стягнення 92006,73 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2010 р. по справі № 63/106-09 (суддя Погорелова О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

          Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення.

          Відповідач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх в судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ТОВ "Гігант" на користь ТОВ "Тандем плюс" вартість неповерненого орендованого майна на загальну суму 92006,73 грн., 920,06 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.04.2010 р. позивач подав уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача вартість неповерненого орендованого майна на загальну суму 92006,73 грн., збитки по оплаті штрафних санкцій в сумі 15444,20 грн. та послуг адвоката на суму 15000 грн., 1225,06 грн. витрат по оплаті державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1, а.с. 72-74).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2000 р., 14.02.2005 р. та 01.01.2006 р. між сторонами були укладені договори оренди обладнання, відповідно до умов яких орендодавець (позивач) для забезпечення реалізації пива ТМ "Оболонь" та збільшення об'ємів реалізації та популяризації ТМ "Оболонь" передав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду обладнання відповідно до акту прийому-передачі обладнання.

На виконання умов вказаних договорів позивач передав відповідачу обладнання. Факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі № ТП-0000279 від 06.06.2006 р., № ТП-0000228 від 29.04.2006 р., № 343 від 18.08.2004 р., № 331 від 06.08.2004 р., № 340 від 14.08.2004 р., № 28 від 07.05.2002 р., № ТП- 0000218 від 23.04.2007 р. (т. 1, а.с. 12-16).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.07.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 107/2008 з вимогою повернути отримане обладнання або відшкодувати його вартість у розмірі 92006,73 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 16.07.2008 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 11, 18).

Однак, як зазначає позивач, спірне майно відповідачем повернено не було, у зв'язку з чим він звернувся до господарського суду з даної позовною заявою.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач у відзиві на апеляційну скаргу в обґрунтування своєї правової позиції, орендоване майно було повернено ним позивачу на підставі акту приймання-передачі № ТП-0001345 від 23.10.2008 р., який повинен свідчити про виконання відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна (т. 1, а.с. 27-28).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про інформацію" документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері або на іншому носієві. Документи поділяються на первинні та вторинні, а також на правові, управлінські, науково-технічні тощо.

У відповідності до п. 2.4. Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи, в тому числі й акти (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операції (тобто договір), дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Враховуючи той факт, що майно передавалось відповідачеві за трьома договорами (угодами), то й повертатися воно повинно за відповідними актами з прив'язкою до цих угод.

Слід також зазначити, що наданий відповідачем акт приймання-передачі від 23.10.2008 р. не може бути доказом належного виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення орендованого майна тому, що наданий Акт не містить жодної прив'язки до угод, за якими передалось майно в строкове користування.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Ніяких змін у структурі активів обох підприємств не відбулося, що надає можливість зробити висновок про відсутність будь-якого належного виконання Відповідачем свого зобов'язання з повернення майна.

Більше того, у відповідності до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; дані підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ, наданий відповідачем, не містить даних з приводу ідентифікації тих осіб, які проводили господарську операцію.

Таким чином, враховуючи, що акт приймання передачі № ТП-0001345 від 23.10.2008 р., який є документом первинного фінансового обліку, не відповідає вищевикладеним положенням чинного законодавства, тому він не може служити належним доказом того, що відповідачем у встановленому порядку було повернено позивачу орендоване майно, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 92006,73 грн. вартості неповерненого майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 15444,20 грн. штрафних санкцій, то вони також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2006 р. між ЗАТ "Оболонь" (власник), ТОВ "Тандем плюс" (орендодавець) та ТОВ "Гігант" (орендар) було укладено трьохсторонню угоду № 247/1 на оренду апаратів системи "Премікс", 08.08.2000 р. між ТОВ "Тандем плюс" (орендодавець) та ТОВ "Гігант" (орендар) укладено додаток № 1 до договору поставки № 130 від 08.08.2000 р. - договір оренди № 130/1, 14.02.2005 р. між ТОВ "Тандем плюс" (орендодавець) та ТОВ "Гігант" (орендар) укладено договір оренди обладнання № 85/1 (т. 1, а.с. 6-7, 48-51).

Власником переданого в оренду майна є ЗАТ "Оболонь", яке пред'явило ТОВ "Тандем плюс" вимогу про повернення майна, але оскільки фактично майно перебувало у користуванні ТОВ "Гігант", позивач не зміг повернути майно власнику.

У зв'язку з неотриманням належного йому на праві власності майна, ЗАТ "Оболонь" звернулося до господарського суду Харківської області з позовами до ТОВ "Тандем плюс" про стягнення вартості неповерненого майна та штрафу за прострочення повернення майна.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.10.2009 р. по справі № 62/153-09 з ТОВ "Тандем плюс" на користь ЗАТ "Оболонь" стягнено 6715,02 грн. вартості неповерненого обладнання, 3558,95 грн. штрафу за прострочення повернення майна, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1, а.с. 90-93).

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2009 р. по справі № 54/223-09 з ТОВ "Тандем плюс" на користь ЗАТ "Оболонь" стягнено 22425 грн. вартості неповерненого обладнання, 11885,25 грн. штрафу за прострочення повернення майна, 343,10 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1, а.с. 94-97).

На виконання вказаних рішень ТОВ "Тандем плюс" сплатило на рахунок ЗАТ "Оболонь" штрафні санкції за неповернення орендованого майна на загальну суму 15444,20 грн. платіжними дорученнями №№ 596, 612 від 12.03.2010 р. (т. 1, а.с. 89).

Відповідно до ст. 22 ЦК України до збитків, право на відшкодування яких має особа в результаті порушення її цивільного права, належать витрати, які особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Виходячи з системного аналізу правових норм Цивільного кодексу України, збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності, являють собою ті негативні наслідки, які виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов’язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є наявність причинного зв’язку між збитками, що виникли у кредитора, та порушенням зобов’язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов’язання –причиною.

Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Отже, враховуючи, що відповідачем не надано доказів повернення позивачу орендованого майна, чим позивачу спричинені збитки в сумі 15444,20 грн., колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 15444,20 грн. штрафних санкцій.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на адвокатські послуги в сумі 15000 грн., то колегія суддів дійшла висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В даному випадку, аналізуючи категорію спору, колегія суддів вважає, що дане адвокату Сергієнко С.М. доручення за договором на надання адвокатських послуг № 7-19 від 07.04.2010 р. не потребувало значного обсягу часу і роботи для його належного виконання, не мало великого ступеня складності і не містило новизни правових питань, що їх стосуються, та не потребувало виїзду у відрядження.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення адвокатських послуг підлягають частковому задоволенню в сумі 5000 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п.1, 3, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 червня 2010 року у справі № 63/106-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гігант" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, р/р 26007820006221 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код ЄДРПОУ 24341295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" (62460, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, Автотурбаза "Кемпінг", р/р 260013001974 в АТ Банк "Меркурій" м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ 30690309) вартість неповерненого майна на загальну суму 92006,73 грн., штрафні санкції на суму 15444,20 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 5000 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1611,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення 10000 грн. витрат на послуги адвоката відмовити.

Зобов'язати господарський суд Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписаний 16.07.2010 р.