Постанова № 10629748, 25.05.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2010 р.Справа № 19/129-09-3856

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарях судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 11.05.2010 р.

від позивача : Дардан А.О., довіреність від 25.06.2009р.;

                     Замлинський В.О., довіреність від 11.05.2010р.;

від відповідача: не з’явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 25.05.2010 р.

від позивача : не з’явилися;

від відповідача: не з’явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова спілка”

на рішення господарського суду Одеської області

від 09 березня 2008 року

по справі №19/129-09-3856

за позовом: Селянського фермерського господарства „Гріндлейк”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова спілка”

про стягнення 32540 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 25.05.2010р..

В судовому засіданні 25.05.2010р. згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                                  В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.03.2010р. по справі №19/129-09-3856 (суддя Петренко Н.Д.) задоволено позов С(Ф)Г „Гріндлейк” до ТОВ „Торгово-промислова спілка” про стягнення 32540,02 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 26633 грн. основного боргу, 3329,13 грн. –інфляційних втрат, 577,90 грн. –3% річних, 305,40 грн. –витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2008 року на підставі усної домовленості позивач поставив відповідачу виноград (товар) на загальну суму 26633 грн., що підтверджується накладними та товарно транспортними накладними, 24.09.2008р. С(Ф)Г „Гріндлейк” виставило ТОВ „Торгово-промислова спілка” рахунок №5 на суму 26633 грн., який відповідачем не оплачено, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за поставлений товар у розмірі 26633 грн., у зв’язку з чим вказана заборгованість, 3% річних у розмірі 577,90 грн. та 329,13 грн. –інфляційні втрати відповідно до ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ТОВ „Торгово-промислова спілка”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2008р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що позивачем під час розгляду справи не доведено факт отримання відповідачем товару, оскільки не було надано до суду довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, а надані позивачем документи, як то товарно-транспортні накладні та накладні не можуть бути доказами отримання товару відповідачем, оскільки в них відсутні будь-які відмітки відповідача по справі про отримання товару, гербова печатка товариства, прізвище, ім’я та по батькові особи, що отримала товар. Крім того, позивачем не доведено доказами факту виставлення відповідачу вимоги про сплату вартості товару, що виключає можливість задоволення позовних вимог С(Ф)Г „Гріндлейк” з врахуванням ст. 530 Цивільного кодексу України..

Представники відповідача –ТОВ „Торгово-промислова спілка” не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні –в судові засідання не з’явилися, проте повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.04.2010р. та 11.05.2010р., які повернулися до Одеського апеляційного господарського суду з відміткою про вручення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Торгово-промислова спілка”, заслухавши представників позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду першої інстанції скасувати частково, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що С(Ф)Г „Гріндлейк” поставило ТОВ „Торгово-промислова спілка” за накладними №11 від 11.09.2008р., №12 від 13.09.2008р., №13 від 15.09.2008р., №14 від 17.09.2008р. та №15 від 24.09.2008р. товар - виноград на загальну суму 26633,00 грн..

Факт отримання ТОВ „Торгово-промислова спілка” товару на сумі 26633,00 грн. підтверджується підписом уповноваженої на отримання товару особи та печаткою ТОВ „Торгово-промислова спілка” у графі „прийняв” на вищезазначених накладних та товарно-транспортних накладних серії 02 АБК №164151 від 11.09.2008р., серії 02 АБК №164152 від 13.09.2008р., серії 02 АБК №164153 від 15.09.2008р., серії 02 АБК №164154 від 17.09.2008р., серії 02 АБК №164155 від 24.09.2008р..

24.09.2008р. С(Ф)Г виставило ТОВ „Торгово-промислова спілка” рахунок №5 на оплату 26633,00 грн..

09.12.2008р. С(Ф)Г „Гріндлейк” надіслало на адресу ТОВ „Торгово-промислова спілка” лист-звернення №27, в якому просило сплатити заборгованість у розмірі 26633 грн., та який ТОВ „Торгово-промислова спілка” отримало 24.12.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 34).

ТОВ „Торгово-промислова спілка” свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконало, внаслідок чого за ним залишилась заборгованість у розмірі 26633,00 грн.

08.01.2009р. (вих. №1) та 10.02.2009р. (вих. №3) С(Ф)Г знов направило на адресу ТОВ „Торгово-промислова спілка” листи-звернення, в яких також просило оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 26633 грн., та які залишені ТОВ „Торгово-промислова спілка” без відповіді та задоволення.

У зв’язку з невиконанням ТОВ „Торгово-промислова спілка” зобов’язань щодо сплати заборгованості, С(Ф)Г „Гріндлейк” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Торгово-промислова спілка” про стягнення заборгованості у сумі 32540,02 грн., з яких 26633,00 грн. - основного боргу, 577,90 грн. –3 % річних, 3329,13 грн. - інфляційних втрат та 2000,00 грн. - витрат на правову допомогу.

Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції представник С(Ф)Г „Гріндлейк” уточнив позовні вимоги - відмовився від стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн..

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти зокрема правочини між юридичними особами.

Статтею 207 названого Кодексу встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими зобов’язаннями визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарських відносин, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку; майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Матеріали справи, а саме: накладні №11 від 11.09.2008р., №12 від 13.09.2008р., №13 від 15.09.2008р., №14 від 17.09.2008р. та №15 від 24.09.2008р. товар - виноград на загальну суму 26633,00 грн. та товарно-транспортні накладні серії 02 АБК №164151 від 11.09.2008р., серії 02 АБК №164152 від 13.09.2008р., серії 02 АБК №164153 від 15.09.2008р., серії 02 АБК №164154 від 17.09.2008р., серії 02 АБК №164155 від 24.09.2008р.., свідчать про те, що між С(Ф)Г „Гріндлейк” та ТОВ „Торгово-промислова спілка” укладені правочини в письмовій формі, оскільки на накладних містяться підписи уповноважених осіб, вони скріплені печатками відповідача, таким чином між сторонами у справі склалися майново-господарські зобов’язання на підстав договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як свідчать матеріали справи, 24.09.2008р. С(Ф)Г виставило ТОВ „Торгово-промислова спілка” рахунок №5 на оплату 26633,00 грн., між тим в матеріалах справи відсутні докази отримання ТОВ „Торгово-промислова спілка” вказаного рахунку С(Ф)Г „Гріндлейк”.

09.12.2008р. С(Ф)Г „Гріндлейк” надіслало на адресу ТОВ „Торгово-промислова спілка” лист-звернення №27, в якому просило сплатити заборгованість у розмірі 26633 грн., та який ТОВ „Торгово-промислова спілка” отримало 24.12.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 34).

ТОВ „Торгово-промислова спілка” свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконало в порушення ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 26633,00 грн.

08.01.2009р. (вих. №1) та 10.02.2009р. (вих. №3) С(Ф)Г знов направило на адресу ТОВ „Торгово-промислова спілка” листи-звернення, в яких також просило оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 26633 грн., та які залишені ТОВ „Торгово-промислова спілка” без відповіді та задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що С(Ф)Г „Гріндлейк” доведено матеріалами справи поставку товару –винограду, а ТОВ „Торгово-промислова спілка” не надано до суду доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які спростовували наявну заборгованість перед позивачем, а отже господарським судом першої інстанції цілком правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 26633 грн..

У позовній заяві С(Ф)Г „Гріндлейк” просило стягнути з відповідача 3329,13 грн. –інфляційних втрат та 577,90 грн. - 3% річних за період з 04.10.2008р. по 25.06.2009р., з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів Одеського апеляційного суду дійшла до висновку, що позивачем невірно визначено період нарахування інфляційних втрат та 3% річних –з 04.10.2008р. –з дати виставлення рахунку, між тим, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем вказаного рахунку, в даному випадку слід було враховувати вимоги ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України –7 днів з моменту отримання вимоги про оплату, тобто, період нарахування 3% річних та інфляційних втрат повинен визначатися з 01.01.2009р. по 25.06.2009р..

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат слід задовольнити частково, а саме : 1) 3% річних на суму 385,27 грн. (26633 х 3% х 176 : 365 = 385,27 грн.); 2) інфляційні втрати –на суму 2283,64 грн. (за період з січня 2009 року по червень 2009 року).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду першої інстанції змінити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 09.03.2010р. по справі №19/129-09-3856 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова спілка” (65076, м. Одеса, вул. Радісна, буд. 2/4, п/р 2600500235001 в ОФ АТ „Укрінбанк” м. Одеса, МФО 328696, код ЄДРПОУ 33386626) на користь селянського (фермерського) господарства „Гріндлейк” (75134, Херсонська обл., Цюрупинський район, с. Абрикосівка, вул. Гагаріна, 5, п/р 26003150632 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 14134661) 26633 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять три) грн. основного бору, 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 64 коп. –інфляційних втрат, 385 (триста вісімдесят п’ять) грн. 27 грн., 293 (двісті дев’яносто три) грн. 02 коп. - витрати на оплату державного мита за подання позовної заяви, 113 (сто тринадцять) грн. 22 коп. витрати на ІТЗ судового процесу.

3. Видати селянському (фермерському) господарству „Гріндлейк” довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197,00 грн., оплачених за квитанцією №76 від 02.07.2009р..

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.”

Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Гріндлейк” (75134, Херсонська обл., Цюрупинський район, с. Абрикосівка, вул. Гагаріна, 5, п/р 26003150632 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 14134661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова спілка” (65076, м. Одеса, вул. Радісна, буд. 2/4, п/р 2600500235001 в ОФ АТ „Укрінбанк” м. Одеса, МФО 328696, код ЄДРПОУ 33386626) витрати по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 6 (шість) грн. 19 коп..

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                             Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                       Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                   О.Т. Лавренюк