Постанова № 10629691, 13.05.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2010 р.Справа № 7/27-10-466

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 27.04.2010р.

від позивача: Шкуренко Л.В., довіреність б/н від 02.11.2007р.;

від відповідача: Похило А.М., довіреність №1/1 від 12.01.2009р.;

                     Спічак В.О., довіреність від 02.11.2009р.;

від третьої особи: ТОВ „Енекс-Україна” – не з’явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.05.2010р.:

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: Похило А.М., довіреність №1/1 від 12.01.2009р.;

                     Спічак В.О., довіреність від 02.11.2009р.;

від третьої особи: ТОВ „Енекс-Україна” – не з’явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Юст-СП”

на рішення господарського суду Одеської області

від 25 березня 2010 року

по справі №7/27-10-466

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр будівельних машин”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Енекс-Україна”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юст-СП”

про стягнення 142710,50 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 27.04.2010р., оголошено перерву до 13.05.2010р.

В судовому засіданні 13.05.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                                  В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.03.2010р. по справі №7/27-10-466 (суддя Лепеха Г.А.) задоволено позов ТОВ „Центр будівельних машин”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –ТОВ „Енекс-Україна”, до ТОВ „Юст-СП” про стягнення 142710,50 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 142710 грн., 1427,15 грн. –втрати по сплаті державного мита та 236 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що: 1)28.08.2006р. між ТОВ „Енекс-Україна” та ТОВ „Центр будівельних машин” укладено договір, умовами якого передбачено сумісне використання для монтажу башт мобільного зв’язку автокрану, що належить ТОВ „Юст-СП”, на виконання вказаного договору між ТОВ „Юст-СП” та ТОВ „Центр будівельних машин” 29.08.2006р. шляхом обміну листами відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України укладено договір оренди автокрану КС-7471; 2) 01.09.2006р. під час монтажу секцій вежі зв’язку у с. Жовтий Яр Татарбунарського району Одеської області сталося обрушення вежі зв’язку та пошкодження автокрану КС-7471, 07.10.2006р. ТОВ „Центр будівельних машин” винайняло у ТОВ „Енекс-Україна” інший кран на підставі Договору № 05/10/2, платіжними дорученнями № 802 від 16.10.2006р., № 806 від 18.10.2006р. та № 877 від 02.11.2006р. ТОВ „Центр будівельних машин" сплатило ТОВ „Енекс-Україна” за використання орендованого крану 28070 грн., факт належного виконання сторонами договору № 05/10/2 від 07.10.2006р. та надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт № №ОУ-0000002 та ОУ-0000003 від 24.01.2007р.; 3) в процесі розгляду господарської справи № 32-33/411-06-10392 ТОВ „Центр будівельних машин” скористалось допомогою фахівця в галузі права, за послуги якого сплатило 110000 грн. та перерахувало державне мито за подачу касаційної скарги до Верховного суду України на Постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2008р. у розмірі 4640,48 грн.; 4) матеріали справи свідчать про невиконання з боку ТОВ „Юст-СП” умов договору оренди транспортного засобу від 29.08.2006р., що призвело до нанесення іншій стороні по договору - ТОВ „Центр будівельних машин” - збитків у вигляді неповернутої вартості оплачених послуг та збільшення вартості послуг за оренду іншого крану для виконання монтажних робіт в с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області; 5) надані до суду рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій по справі № 13-32-33/411-06-10392 (новий розгляд), які набрали законної сили, свідчать про участь ТОВ „Центр будівельних машин” в тривалому судовому розгляді, в результаті якого позивачу ТОВ „Юст-СП” було відмовлено в позові до ТОВ „Центр будівельних машин” про стягнення майнової шкоди, в наслідок чого ТОВ „Центр будівельних машин” зазнало значних витрат на оплату послуг фахівця в галузі права та судових витрат, матеріалами справи підтверджено витрати позивача у зв’язку з розглядом справи № 13-32-33/411-06-10392 на суму 114640,48 грн. (платіжне доручення про сплату державного мита та квитанції про оплату послуг адвоката Шкуренко Л.В.), які свідчать про обґрунтованість позовних вимог, котрі відповідно до ст. ст. 175, 179, 193, 216, 218, 224, 225, 283 Господарського кодексу України та ст.ст. 759, 763 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач ТОВ „Юст-СП”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2010р. по справі №7/27-10-466, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ „Центр будівельних машин” та покласти на позивача витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, мотивуючи це тим, що задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права: 1) в порушення п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України господарським судом прийнято позовну заяву; 2)господарським судом першої інстанції прийнято в якості належних доказів документи (видаткові касові ордери), в яких були відсутні обов’язкові реквізити, як то підпис касира, що видавав грошові кошти; 3) крім того, в порушення норм чинного законодавства –ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не прийняв до уваги інформаційний лист Вищого господарського суду від 21.01.2009р. №01-08/34, в якому вказано: якщо витрати, понесені стороною у зв’язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Юст-СП”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення господарського суду першої інстанції - скасувати, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 28.08.2006р. між ТОВ „Енекс-Україна” та ТОВ „Центр будівельних машин” укладено договір, за умовами якого передбачалося сумісне використання для монтажу башт мобільного зв’язку автокрану, що належить ТОВ „Юст-СП”, кожне підприємство мало здійснювати монтаж башт власними спеціалістами, які мають право виконувати монтажні роботи, ТОВ „Центр будівельних машин” - в с. Стара Некрасівка, Ізмаїльського району Одеської області, ТОВ „Енекс-Україна” - в с. Жовтий Яр, Татарбунарського району Одеської області (п. 3 договору).

29.08.2006р. ТОВ „Центр будівельних машин” направило на адресу ТОВ „Юст-СП” лист №155 від 29.08.2006р., в якому просило надати автокран КС 6571 вантажопідйомністю 63 т для монтажу металоконструкцій башт зв’язку в с. Жовтий Яр Татарбунарського району та с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області.

29.08.2006р. ТОВ „Юст-СП” виставило на оплату ТОВ „Центр будівельних машин” рахунок-фактуру №СФ-0000066 за проїзд та послуги автокрану КС-6571 на суму 27440 грн..

Платіжним дорученням №615 від 30.08.2006р. ТОВ „Центр будівельних машин” перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ „Юст-СП” 13720 грн. за послуги автокрану КС-6571 згідно з вищевказаним рахунком-фактурою.

За наказом ТОВ „Юст-Сп” №207-к 30.08.2006р. „Про надання послуг автокрану КС-7471, в/п 63т ТОВ „Центр будівельних машин”” ТОВ „Юст-СП” надало в розпорядження ТОВ „Центр будівельних машин” автокран КС-7471, в/п 63т, виліт стріли 38 м, д/н ВН7229АН, для монтажу металоконструкцій башт зв’язку у с. Жовтий Яр Татарбунарського району та с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району відповідно до листа директора ТОВ „Центр будівельних машин” Нежурьова В.Ф. №155 від 29.08.2006р., при цьому для виконання вантажопідйомних робіт на об’єктах ТОВ „Центр будівельних машин” відряджені з 31.08.2006р. машиніст 6 р автокрану КС-7491 Ковальчук Н.А. та автослюсар Григорєв В.П.

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2006р. під час монтажу вежі зв’язку в с. Жовтий Яр Татарбунарського району Одеської області сталося обрушення вежі зв’язку та пошкодження автокрану КС-7471.

07.10.2006р. ТОВ „Центр будівельних машин” винайняло у ТОВ „Енекс-Україна” інший кран на підставі договору № 05/10/2 по монтажу башт мобільного зв’язку в н.п. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області в період з 09.10.2006р. по 14.10.2006р.. Вартість робіт становила 20000 грн. без врахування вартості пробігу автокрану.

Згідно з платіжними дорученнями № 802 від 16.10.2006р., № 806 від 18.10.2006р. та № 877 від 02.11.2006р. ТОВ „Центр будівельних машин” сплатило ТОВ „Енекс-Україна” за використання орендованого крану 28070,00 грн., факт належного виконання сторонами договору № 05/10/2 від 07.10.2006р. та надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002 та ОУ-0000003 від 24.01.2007р..

06.10.2006р. до господарського суду Одеської області від ТОВ „Юст-СП” надійшла позовна заява до ТОВ „Центр будівельних машин” про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 494692,66 грн., яка складалася з 13720 грн. неоплаченої орендної плати; 7500 грн. вартості експертизи; 350120 грн. вартості ремонту автокрану; 121892 грн. простою; 510 грн. вартості виклику спеціаліста, 950 грн. вартості огляду. ТОВ „Юст-СП” неодноразово уточнювало позовні вимоги, остаточно ТОВ „Юст-СП” просило стягнути з ТОВ „Центр будівельних машин” 928096 грн., з яких 502123 грн. попередньої ціни позову; простій автокрану - 414460 грн.; відрядження спеціалістів на демонтаж пошкодженої стріли автокрану 1815 грн. та її перевезення 558 грн.; тобто 393213 грн. реальних збитків та 534883 грн. упущеної вигоди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.05.2007р. по справі №32-33/411-06-10392 у позові ТОВ „Юст-Сп” до ТОВ „Центр будівельних машин” відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2007р. по справі №32-33/411-06-10392 рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2007р. залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ „Юст-СП” –без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008р. по справі №32-33/411-06-10392 касаційну скаргу ТОВ „Юст-СП” задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2007р. скасовано, справу передано до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2008р. по справі №13-32-33/411-06-10392 задоволено частково позов ТОВ „Юст-СП” до ТОВ „Центр будівельних машин” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Ковальчука М.О. та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –ТОВ „Енекс-Україна” про стягнення 928096 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 272803 грн. боргу, 2728,03 грн. –втрати по сплаті державного мита та 34,68 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2009р. по справі №13-32-33/411-06-10392 апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2008р. скасовано частково, резолютивну частину викладено в наступній редакції: „У задоволенні позову відмовлено у повному обсязі”.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2009р. по справі №13-32-33/411-06-10392 касаційну скаргу ТОВ „Юст-СП” залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2009р. у справі №13-32-33/411-06-10392 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 13.08.2009р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2009р. в справі №13-32-33/411-06-10392.

В процесі розгляду господарської справи № 32-33/411-06-10392 ТОВ „Центр будівельних машин” скористалось допомогою фахівця в галузі права, за послуги якого сплатило 110000,00 грн. та перерахувало державне мито за подачу касаційної скарги до Верховного суду України на Постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2008р. у розмірі 4640,48 грн..

28.01.2010р. до господарського суду Одеської області від ТОВ „Центр будівельних машин” надійшла позовна заява до ТОВ „Юст-СП” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ „Енекс-Україна” про стягнення 142710,50 грн. , де 13720 грн. –основна заборгованість, 14350 грн. –збільшення вартості послуг, 110000 грн. –оплата послуг адвоката, 4640,48 грн. –державне мито за подання касаційної скарги.

На думку ТОВ „Центр будівельних машин”, матеріали, надані до позовної заяви, у своїй сукупності свідчать про невиконання з боку ТОВ „Юст-СП” умов договору оренди транспортного засобу від 29.08.2006р., що призвело до нанесення ТОВ „Центр будівельних машин” збитків у вигляді неповернутої вартості оплачених послуг та збільшення вартості послуг за оренду іншого крану для виконання монтажних робіт в с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, надані до суду рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій по справі № 13-32-33/411-06-10392 (новий розгляд), які набрали законної сили, свідчать про участь ТОВ „Центр будівельних машин” в тривалому судовому розгляді, в результаті якого ТОВ „Юст-СП” було відмовлено в позові до ТОВ „Центр будівельних машин” про стягнення майнової шкоди, в наслідок вказаного ТОВ „Центр будівельних машин” зазнало значних витрат на оплату послуг фахівця в галузі права та судових витрат.

Так, до матеріалів справи долучена копія платіжного доручення № 443 від 21.03.2008р. про сплату ТОВ „Центр будівельних машин” державного мита за подання касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України у розмірі 4640,48 грн..

На підтвердження позовної заяви в частині стягнення з ТОВ „Юст-СП” сплачених ТОВ „Центр будівельних машин” витрат на оплату послуг фахівця в галузі права, позивачем зазначалось на наявність між ТОВ „Центр будівельних машин” та адвокатом Шкуренко Л.В. договірних відносин по наданню юридичних послуг, що підтверджується копіями: квитанцій про оплату послуг адвоката на загальну суму 110000,00 грн. (2007р. - 75000,00 грн., 2009р. - 35000,00 грн.), свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Шкуренко Л.В. № 096376 від 04.08.1999р., свідоцтва про сплату СПД-ф.о. Шкуренко Л.В. єдиного податку за 2007 та 2009 роки, докази сплати СПД-ф.о. Шкуренко Л.В. податків за надані ТОВ „Центр будівельних машин” послуги (копії сторінок книги №187 від 09.08.1999р.), свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю № 1192 від 01.09.2003р., видаткових касових ордерів ТОВ „Центр будівельних машин” та форми № 1 ДФ за 2007, 2009 роки.

До того ж, ТОВ „Центр будівельних машин” посилається у позовній заяві на судові рішення по справі №13-32-33/411-06-10392, зокрема: рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2008р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2009р., постанову Вищого господарського суду України від 23.04.2009р., ухвалу Верховного суду України від 13.08.2009р., в яких надана правова оцінка спору між ТОВ „Юст-СП” та ТОВ „Центр будівельних машин” про стягнення заборгованості та матеріальної шкоди та встановлено відсутність провини ТОВ „Центр будівельних машин” у збитках ТОВ „Юст-СП”, викликаних обрушенням крану 01.09.2006р..

Між тим, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ТОВ „Центр будівельних машин” з огляду на наступне.

У позовній заяві ТОВ „Центр будівельних машин” просило господарський суд стягнути з відповідача 13720 грн. –оплаченої позивачем частини вартості замовлених, але не отриманих послуг за договором оренди транспортного засобу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти зокрема правочини між юридичними особами.

Статтею 207 названого Кодексу встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими зобов’язаннями визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарських відносин, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку; майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За договором оренди (ст.759 Цивільного кодексу України, ст.283 Господарського кодексу України) орендодавець зобов’язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк, якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк (п. 2 ст.763 Цивільного кодексу України).

Істотними умовами договору є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договору даного виду (п. 2 ст.180 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями п.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами …, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Матеріали справи, а саме: лист ТОВ „Центр будівельних машин” №155 від 29.08.2006р., рахунок-фактура №СФ-0000066 від 29.08.2006р., виписка банку про оплату товару в розмірі 13720 грн., свідчать про те, що між ТОВ „Юст-Сп” та ТОВ „Центр будівельних машин” укладено правочин – договір оренди транспортного засобу елементами договору про надання послуг у спрощений спосіб (відповідно до вказівки Постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2008р.).

На виконання вказаного договору, укладеного сторонами у спрощений спосіб, 29.08.2006р. ТОВ „Юст-СП” виставило на оплату ТОВ „Центр будівельних машин” рахунок-фактуру №СФ-0000066 за проїзд та послуги автокрану КС-6571 на суму 27440 грн..

Платіжним дорученням №615 від 30.08.2006р. ТОВ „Центр будівельних машин” перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ „Юст-СП” 13720 грн. за послуги автокрану КС-6571 згідно з вищевказаним рахунком-фактурою.

За наказом ТОВ „Юст-Сп” №207-к 30.08.2006р. „Про надання послуг автокрану КС-7471, в/п 63т ТОВ „Центр будівельних машин”” ТОВ „Юст-СП” надало в розпорядження ТОВ „Центр будівельних машин” автокран КС-7471, в/п 63т, виліт стріли 38 м, д/н ВН7229АН, для монтажу металоконструкцій башт зв’язку у с. Жовтий Яр Татарбунарського району та с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району відповідно до листа директора ТОВ „Центр будівельних машин” Нежурьова В.Ф. №155 від 29.08.2006р., при цьому для виконання вантажопідйомних робіт на об’єктах ТОВ „Центр будівельних машин” відряджені з 31.08.2006р. машиніст 6 р автокрану КС-7491 Ковальчук Н.А. та автослюсар Григорєв В.П.

01.09.2006р. під час монтажу вежі зв’язку в с. Жовтий Яр Татарбунарського району Одеської області сталося обрушення вежі зв’язку та пошкодження автокрану КС-7471.

Наведене свідчить про те, що ТОВ „Юст-СП” надало автокран для виконання робіт в с. Жовтий Яр Татарбунарського району Одеської області з його проїздом до місця призначення, вказаним автокраном проводилися певні роботи, що свідчить про часткове виконання відповідачем зобов’язань за договором.

В той же час, ТОВ „Центр будівельних машин” лише частково оплатило рахунок, виставлений відповідачем, на суму 13720 грн., що також свідчить про часткове виконання умов договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

До того ж, за умовами договору ТОВ „Юст-СП” зобов’язалося надати в оренду позивачу автокран, зобов’язання у ТОВ „Юст-СП” сплатити грошові кошти на користь ТОВ „Центр будівельних машин” умовами договору не було передбачено, вимог про повернення (оплату) грошових коштів ТОВ „Центр будівельних машин” до ТОВ „Юст-СП” не висувало, що свідчить про відсутність зобов’язання ТОВ „Юст-СП” перед ТОВ „Центр будівельних машин” оплатити позивачу 13720 грн. –основного боргу, як це зазначено у позовній заяві.

За таких обставин, не підлягає задоволенню позовна вимога ТОВ „Центр будівельних машин” про стягнення з ТОВ „Юст-СП” 13720 грн. –основної заборгованості.

У позовній заяві ТОВ „Центр будівельних машин” також просило господарський суд стягнути з відповідача 14350 грн. –збільшення вартості послуг, 110000 грн. –оплата послуг адвоката, 4640,48 грн. –державне вито за подачу касаційної скарги, визначаючи вказані суми як додаткові витрати та посилаючись при цьому на ст. ст. 22, 611, 623 Цивільного кодексу України та ст. 216, 218, 224, 226, 227 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 224 вказаного Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов’язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв’язок між порушенням зобов’язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов’язання.

Так, ТОВ „Центр будівельних машин” у позові та поясненнях до нього вказувало на той факт, що ТОВ „Юст-Сп” порушило умови договору оренди транспортного засобу, що призвело до додаткових витрат позивача.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що саме з вини відповідача сталося обрушення башти мобільного зв’язку, оскільки судові рішення у справі господарського суду Одеської області №13-32-33/411-06-10392, на які посилається позивач як на доказ наявності вини відповідача у завданні збитків –додаткових витрат, не містять висновків, які б свідчили про вину ТОВ „Юст-СП” у обрушені башти мобільного зв’язку.

За таких обставин, відсутній елемент складу цивільного правопорушення, як то вина особи, яка порушила зобов’язання, що унеможливлює застосування господарських санкцій за порушення зобов’язання та задоволення вищевказаний позовних вимог.

До того ж, слід звернути увагу позивача на той факт, що заявлені ним до стягнення 110000 грн. –витрати на оплату послуг адвоката та 4640,48 грн. – державне мито за подачу касаційної скарги фактично за своєю суттю являються судовими витратами у справі господарського суду Одеської області №13-32-33/411-06-10392.

При цьому слід враховувати абз. 2 п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” та п. 1 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, в яких зазначено, що судовими витратами є пов’язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Отже, якщо витрати, понесені стороною у зв’язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

За таких обставин, не можуть бути стягнуті з відповідача на користь позивача 110000 грн. –витрати на оплату послуг адвоката та 4640,48 грн. –державне мито за подачу касаційної скарги, оскільки вказані витрати фактично за своєю суттю являються судовими витратами у справі господарського суду Одеської області №13-32-33/411-06-10392.

Дослідивши обставини справи та чинне законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ „Юст-СП” слід задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2010р. по справі №7/27-10-466 –скасувати, у задоволенні позову –відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 –105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2010р. по справі №7/27-10-466 скасувати.

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр будівельних машин” (Одеська область, Березівський район, с. Кудрявка, код 32026852, р/р №26007310667601 в АБ „Південний”, МФО 328209)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юст-Сп” ( м. Одеса, вул. Щорса, 144, корп. 2, кв. 32, код 33139780, р/р № 26000001579001 в філії АКБ „Надра” в м. Одесі, МФО 328975) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн. 54 коп..

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                             Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                       Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                       О.Т. Лавренюк