Постанова № 10628377, 06.07.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2007 р.Справа № 30-28/159-06-7251

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін, прокуратури та третьої особи в судових засіданнях

від позивача: Чапліна О.В., довіреність №12 від 05.02.2007р.;

від відповідача: Брагінський М.І., довіреність б/н від 09.01.2007р.;

від ІІІ особи: Шпилєва О.В., довіреність №5509/15/14-06 від 28.12.2006р.;

                    Молчанов Д.М., довіреність №5528/15/14-06 від 29.12.2006р.;

від прокурора: Радянський О.Ю., посвідчення №732 від 04.10.2005р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та апеляційне подання Заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області

від 20 березня 2007р.

по справі № 30-28/159-06-7251

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство транспорту та зв’язку України

до Закритого акціонерного товариства Судноплавної компанії „Укртанкер”

за участю Прокуратури Одеської області

про стягнення збитків за безпідставне використання державного майна без договору оренди за період з травня 2006 р. по грудень 2006р. у сумі 426298грн. 78 коп., пені в сумі 22782 грн. 89 коп., неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна у сумі 651394 грн. 40 коп. та нарахованих, але не використаних, амортизаційних відрахувань у сумі 6297300грн.

Сторони, прокуратура та третя особа належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №46 від 07.05.2007р. справу №30-28/159-06-7251 передано від судді Одеського апеляційного господарського суду Журавльова О.О. судді Одеського апеляційного господарського суду Савицькому Я.Ф., розгляд справи призначено здійснювати у складі суддів: Головуючий суддя –Савицький Я.Ф., судді –Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т..

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 29.05.2007р., 05.06.2007р., 14.06.2007р., 03.07.2007р., в судовому засіданні 14.06.2007р. оголошено перерву до 19.06.2007р..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2007р. по справі №30-28/159-06-7251 продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 19.07.2007р..

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Одеської області від 20.03.2007р. по справі №30-28/159-06-7251 (суддя Рога Н.В.) відмовлено у задоволенні уточнених позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерства транспорту та зв’язку України та Прокуратури Одеської області до ЗАТ СК „Укртанкер” про стягнення збитків за безпідставне використання державного майна без договору оренди за період з травня 2006р. по грудень 2006 р. у сумі 426298 грн. 78 коп., пені в сумі 22782 грн. 89 коп., неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна у сумі 651394грн. 40 коп. та нарахованих, але не використаних, амортизаційних відрахувань у сумі 6297300 грн., з посиланням на те, що 1) сам розділ 4 договору хоча і регулює порядок використання амортизаційних відрахувань, проте не містить порядку нарахування амортизаційних відрахувань, строків їх використання на орендоване майно; серед обов’язків орендаря за договором є і обов’язок своєчасно здійснювати ремонт орендованого майна підприємства (п.5.4 договору), але і у даному пункті не визначено термін проведення ремонту орендованого майна, отже, орендар сам має визначати своєчасність та необхідність проведення капітального, поточного та інших видів ремонтів орендованого майна підприємства, за таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з ЗАТ СК „Укртанкер” нарахованих, але не використаних амортизаційних відрахувань в сумі 6297300 грн. є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню; 2)не підлягає задоволенню і позовна вимога щодо стягнення неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна у сумі 651394,40 грн., оскільки у зв’язку з закінченням дії договору 23.06.2006р. позивачем та відповідачем було укладено угоду про порядок повернення орендодавцю орендованого державного майна у зв’язку із закінченням дії договору оренди цілісного майнового комплексу судноплавної компанії „Укртанкер” від 28.05.2001р., предметом якої є врегулювання взаємодій оренди ЦМК СК „Укртанкер”, поверненням орендарем орендодавцеві орендованого державного майна ЦМК, проведення інвентаризації і оцінки майна орендованого підприємства, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарем по орендних платежах, приймання-передачі майна підприємства та вибору організаційно-правової форми підприємства, що буде засновано на поверненому після оренди державному майні і при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря, отже керуючись Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після розірвання договору оренди, затвердженим наказом ФДМУ від 07.08.1997р. №847, сторони за договором оренди №768 від 28.05.2001р. визначили процедуру повернення орендованого майна, при цьому в договорі не визначено строк здійснення сторонами відповідних дій; 3)що стосується вимог позивача щодо стягнення збитків за безпідставне використання державного майна без договору оренди за період з травня 2006р. по грудень 2006р. у сумі 426298,78 грн., то вказані позовні вимоги теж не підлягають задоволенню виходячи з того, що, як передбачено умовами договору оренди №768 від 28.05.2001р. чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, отже договір припинився 25.02.2006р., а тому не вбачається наявність реальних збитків у сумі 426298,78 грн., крім того слід врахувати наявність угоди від 23.06.2006р. про порядок повернення орендованого майна та акту приймання-передачі майна ЦМК СК „Укртанкер”, згідно з яким орендодавець отримав вказане майно від орендаря 21.09.2006р., отже нарахування орендної плати відповідачу за період з 21.09.2006р. по грудень 2006р. взагалі є безпідставним.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №1/2283 від 11.04.2007р. звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2007 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи це тим, що: 1)в порушення п. 2 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України описова частина не містить ніяких відомостей щодо наданих Міністерством транспорту та зв’язку України в судовому засіданні пояснень, а тим більше містить відомості про нез’явлення представника третьої особи у судові засідання, викладений факт є грубим порушенням процесуальних прав Міністерства транспорту та зв’язку України; 2) оскаржуване рішення містить необґрунтовані висновки щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих, але не використаних амортизаційних відрахувань, оскільки при оренді цілісного майнового комплексу амортизаційні відрахування розглядаються як частина вартості основних фондів, що підлягають поверненню та є державним джерелом фінансування, невикористання нарахованих амортизаційних відрахувань на відновлення орендованих основних фондів, свідчить про порушення відповідачем вимоги ч. 3 ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та Законів з питань оподаткування, таким чином кошти нараховані, але не використані на здійснення поліпшень є власністю держави, недоречним є твердження суду щодо невизначеності термінів здійснення поліпшення майна, оскільки за будь-яких умов за текстом договору оренди, так і зі змісту ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” випливає, що відповідач мав здійснювати поліпшення орендованого майна, тобто під час знаходження в оренді, а саме - в період з 28.05.2001р. по 28.05.2006р.; 3) відповідно до ст. ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та діючого законодавства, порушенням зобов’язання, тобто його виконання з порушенням його умов, має наслідком стягнення збитків та неустойки, оскільки відповідачем порушено умови договору та чинного законодавства щодо передачі майна після закінчення строку дії договору, то він повинен відшкодувати завдані цим збитки та сплатити неустойку за прострочення виконання зобов’язання, яку передбачено умовами договору, отже відмова суду у задоволенні вказаних позовних вимог протирічить діючому законодавству та обставинам справи.

13.04.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду також звернувся заступник прокурора Одеської області з апеляційним поданням №08/1-7511-06 від 02.04.2007р., в якому теж просить рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2007р. скасувати, прийняти нове рішення, яким позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задовольнити у повному обсязі, з тих підстав, що: 1) при прийнятті рішення господарським судом першої інстанції порушено процесуальні права Міністерства транспорту та зв’язку України, оскільки у рішенні не відображено пояснення представника третьої особи, та взагалі вказано, що він в судове засідання не з’явився; 2) господарським судом першої інстанції в порушення чинного законодавства щодо орендних правовідносин та договору оренди цілісного майнового комплексу відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення амортизаційних відрахувань, нарахованих, але не використаних відповідачем, оскільки при оренді цілісного майнового комплексу амортизаційні відрахування розглядаються як частина вартості основних фондів, що підлягають поверненню як джерело їх відновлення, здійснивши зменшення прибутку шляхом коригування в межах норм амортизаційних відрахувань та не використавши нараховані амортизаційні відрахування на відновлення орендованих основних фондів, відповідач порушив як вимоги Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України „Про систему оподаткування”, так і закону України „Про оренду державного та комунального майна”; 3) ЗАТ СК „Укртанкер” порушило умови договору оренди цілісного майнового комплексу та чинного законодавства щодо строків передачі орендованого майна, що тягне за собою сплату неустойки та збитків, господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків та неустойки –штрафних санкцій за порушення строків повернення орендованого майна, які передбачені договором.

14.05.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду від ЗАТ СК „Укртанкер” надійшли заперечення на апеляційне подання, в якому відповідач просив рішення господарського суду залишити без змін, оскільки воно відповідає чинному законодавству та обставинам справи, а апеляційні скаргу та подання –без задоволення, так як вважає їх безпідставними.

08.06.2007р. відповідач надав до Одеського апеляційного господарського суду доповнення до заперечень на апеляційне подання, в яких додатково обґрунтував свою правову позицію щодо заявлених позовних вимог.

11.06.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду від Прокуратури Одеської області надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи судових рішень, які на думку прокуратури, мають значення для справи.

Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду клопотання прокуратури Одеської області задоволено та залучено до матеріалів справи надані судові рішення.

22.06.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду від третьої особи –Міністерства транспорту та зв’язку України також надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які мають значення для розгляду справи.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, оглянувши надані Міністерством транспорту та зв’язку України документи, дійшла до висновку про задоволення вказаного клопотання та необхідність залучення наданих документів до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та апеляційного подання заступника прокурора Одеської області, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга та апеляційне подання підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду слід скасувати частково, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 28.05.2001р. між Фондом регіонального майна України (орендодавець) та ЗАТ СК „Укртанкер” (орендар) укладено договір №768 оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, відповідно до умов якого орендар передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державну судноплавну компанію „Укртанкер”, склад і вартість якого визначено відповідно до наведених акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 01.02.2001р., вартість якого становить 11784128,42 грн., в тому числі основні фонди за залишковою вартістю 11784128,42 грн..

Відповідно до п. 1.6 договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства орендар виступає правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованого підприємства.

Пунктом 10.1 вказаного договору встановлено, що цей договір укладено строком на 5 років та діє з 28.05.2001р. до 28.05.2006р..

Розділом 2 договору визначено умови передачі та повернення орендованого майна підприємства, за якими орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі підприємства.

28.05.2001р. між сторонами за договором складено акт приймання-передачі в оренду цілісного майнового комплексу ДСК „Укртанкер”, яким зафіксовано передачу від Фонду державного майна України до ЗАТ СК „Укртанкер” основних фондів балансовою вартістю 22814740,30 грн., залишковою вартістю –11784128, 42грн., згідно з додатком –переліком майна, яке передається в оренду ЗАТ СУ „Укратнкер”.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –квітень 2001 року –40349,51грн.. При цьому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору). Орендна плата перераховується повністю до Державного Бюджету України щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

01.03.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ЗАТ СК „Укртанкер” укладено договір про внесення змін до договору оренди від 28.05.2001р. №768 цілісного майнового комплексу державного підприємства державної судноплавної компанії „Укртанкер”, згідно з яким змінено орендодавця, визначивши таким –регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, а також п.12.3 договору, виклавши його в наступній редакції: „Майно за цим актом вважається переданим з моменту підписання договору оренди від 28.05.2001р.”.

10.05.2006р. до господарського суду Одеської області звернулося регіональне відділення Фонду державного майна України з позовною заявою до ЗАТ СК „Укртанкер”, в якому просило розірвати договір оренди у зв’язку з невиконанням відповідачем істотних умов договору та повернути до державної власності цілісний майновий комплекс ДП СК „Укртанкер”.

Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції позивачем неодноразово змінювалися та уточнювалися позовні вимоги, в останніх уточненнях та доповненнях до позовної заяви №1/1048 від 20.02.2007р. (арк. спр. 60-62 ІІ том) позивач просив суд : 1) стягнути до Державного бюджету України з відповідача збитки за безпідставне використання державного майна без договору оренди за період з травня 2006р. по грудень 2006р. у сумі 426298,78 грн., пені у сумі 22782,89 грн., 2) неустойку за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна у сумі 651394,40 грн.; 3)нараховані, але не використані амортизаційні відрахування у сумі 6297300 грн..

В обґрунтування заявлених уточнених позовних вимог та вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що договір оренди цілісного майнового комплексу, який було укладено строком на 5 років, припинив свою дію 28.05.2006р., однак відповідач навмисно затягує процес передачі орендованого майна орендодавцю, при цьому орендар не сплачує орендну плату за користування орендованим майном, таким чином з моменту припинення дії договору з червня по грудень 2006р. відповідач безпідставно та безкоштовно використовував державне майно цілісного майнового комплексу державного підприємства, а тому відповідач повинен сплатити збитки, які виникли за період з травня 2006р. по грудень 2006р. за безпідставне використання державного майна без договору оренди у сумі 426298,78 грн. та пені у сумі 22782,89 грн.. Угода від 23.06.2006р. про порядок повернення орендованого державного майна за договором від 28.05.2001р., яку було підписано керівниками регіонального відділення Державного майна України по Одеській області та ЗАТ СК „Укртанкер”, передбачала ряд заходів щодо повернення орендованого цілісного майнового комплексу державного підприємства СК „Укртанкер” державі, після проведення визначених в угоді заходів ЗАТ СК „Укртанкер” з невідомих причин відмовився від підписання цієї угоди, акту прийому-передавання. Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, якщо наймач не виконує обов’язок щодо повернення орендованого майна, наймач повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування за час прострочення, станом на 12.12.2006р. сума неустойки склала 651394,40 грн..

Крім того, станом на 30.04.2006р. залишок невикористаних амортизаційних відрахувань на орендоване державне майно складає 6297300 грн., що підтверджується аудиторським висновком від 22.05.2006р. та звітами самого ЗАТ СК „Укртанкер”, що підтверджує неефективне використання орендарем орендованих основних фондів, що призвело до знецінення орендованого майна, зменшення його вартості внаслідок недбалого відношення відповідача до орендованого державного майна, яке повернуто позивачу з урахуванням нарахованих амортизаційних відрахувань, але невідновлених необоротних активів, згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону України „Про оренду державного та комунального майна” в разі повернення майна тільки по балансові вартості, амортизаційні відрахування, які нараховані, але не використані відповідачем, підлягають сплати до Державного бюджету України.

Відповідач позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги не визнав, вважає їх такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають обставинам справи, оскільки сам розділ 4 договору хоча і регулює порядок використання амортизаційних відрахувань, проте не містить порядку нарахування амортизаційних відрахувань, строків їх використання на орендоване майно; серед обов’язків орендаря за договором є і обов’язок своєчасно здійснювати ремонт орендованого майна підприємства (п.5.4 договору), але і у даному пункті не визначено термін проведення ремонту орендованого майна, отже, орендар сам має визначати своєчасність та необхідність проведення капітального, поточного та інших видів ремонтів орендованого майна підприємства, за таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з ЗАТ СК „Укртанкер” нарахованих, але не використаних амортизаційних відрахувань в сумі 6297300 грн. є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню. Також, на думку ЗАТ СК „Укртанкер”, не підлягає задоволенню і позовна вимога щодо стягнення неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна у сумі 651394,40 грн., оскільки у зв’язку з закінченням дії договору 23.06.2006р. позивачем та відповідачем було укладено угоду про порядок повернення орендодавцю орендованого державного майна у зв’язку із закінченням дії договору оренди цілісного майнового комплексу судноплавної компанії „Укртанкер” від 28.05.2001р., предметом якої є врегулювання взаємодій оренди ЦМК СК „Укртанкер”, поверненням орендарем орендодавцеві орендованого державного майна ЦМК, проведення інвентаризації і оцінки майна орендованого підприємства, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарем по орендних платежах, приймання-передачі майна підприємства та вибору організаційно-правової форми підприємства, що буде засновано на поверненому після оренди державному майні і при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря, отже керуючись Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після розірвання договору оренди, затвердженим наказом ФДМУ від 07.08.1997р. №847, сторони за договором оренди №768 від 28.05.2001р. визначили процедуру повернення орендованого майна, при цьому в договорі не визначено строк здійснення сторонами відповідних дій.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення збитків за безпідставне використання державного майна без договору оренди за період з травня 2006р. по грудень 2006р. у сумі 426298,78 грн., то вказані позовні вимоги, на думку відповідача, також не підлягають задоволенню виходячи з того, що, як передбачено умовами договору оренди, №768 від 28.05.2001р. чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, отже договір припинився 25.02.2006р., а тому не вбачається наявність реальних збитків у сумі 426298,78 грн., крім того слід врахувати наявність угоди від 23.06.2006р. про порядок повернення орендованого майна та акту приймання-передачі майна ЦМК СК „Укртанкер”, згідно з яким орендодавець отримав вказане майно від орендаря 21.09.2006р., отже нарахування орендної плати відповідачу за період з 21.09.2006р. по грудень 2006р. взагалі є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області щодо стягнення з відповідача до Державного бюджету України збитків за безпідставне використання державного майна без договору оренди за період з травня 2006р. по грудень 2006р. у сумі 426298,78 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до 10.1 договору оренди №768 цілісного майнового комплексу державного підприємства від 28.05.2001р. договір укладено строком на 5 років та діє з 28.01.2001р. до 28.05.2006р. включно.

Таким чином, договір оренди припинив свою дію 29.05.2006р..

Наведене вказано в ухвалі господарського суду міста Києва про припинення провадження у справі від 31.07.2006р. по справі №40/62, порушену за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України до Фонду державного майна України та ЗАТ СК „Укртанкер”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ДСК „Укртанкер” про визнання договору оренди недійсним.

Крім того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. по справі №6/240-06-6284, порушену за позовом ЗАТ СК „Укртанкер” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, Міністерства транспорту України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –ДСК „Укртанкер” та Прокуратури Одеської області про визнання продовженим договору оренди цілісного майнового комплексу від 28.05.2001р. №768, укладеного між ЗАТ СК „Укртанкер” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та стягнення 174711,92 грн. безпідставно набутих грошових коштів, також підтверджується факт закінчення строку дії договору саме 28.05.2006р. та невизнання продовженим на новий строк вказаного договору. Вказана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2007р., що також підтвердило факт припинення договору оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 5.7 договору оренди №768 цілісного майнового комплексу державного підприємства від 28.05.2001р. встановлено, що орендар зобов’язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на дату передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Отже, враховуючи вищенаведене, ЗАТ СУ „Укртанкер” повинен був 29.05.2006р. повернути майно цілісного майнового комплексу державного підприємства, передане йому за договором №768 від 28.01.2001р., що передбачено абз. 2-3 п. 2.4 та п. 2.5, п. 5.7 договору оренди, за якими орендар повертає підприємство орендодавцю в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором, підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі орендованого майна, підписаний орендарем, який би засвідчував передачу орендодавцю, або третій особі, яку вказує орендодавець, орендованого цілісного майнового комплексу, натомість на арк. 66-67 ІІ тому міститься акт приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу державної судноплавної компанії „Укртанкер” після закінчення терміну дії договору оренди від 28.05.2001р., який посадові особи ЗАТ СК „Укртанкер” відмовилися підписувати, а отже й відмовилися передавати майно.

В рішенні господарського суду першої інстанції в обґрунтування відмови у задоволенні даної позовної вимоги вказано, що оскільки договірні відносини між сторонами припинилися, то не вбачається наявність реальних збитків у сумі 426298,78 грн..

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2)зміна умов зобов’язання, 3)сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 Цивільного кодексу України).

За ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції ( ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, таке ж саме положення міститься й у ст. 224 Господарського кодексу України, за якою під збитками розуміються неодержані управненою стороною доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Крім того, в п. 1.8 угоди від 23.06.2006р. про порядок повернення орендодавцю орендованого державного майна у зв’язку із закінченням дії договору оренди цілісного майнового комплексу судноплавної компанії „Укртанкер” від 28.05.2001р. ЗАТ СК „Укратнкер” та регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області зазначили, що до моменту підписання акту приймання-передачі майна погасити нанесені державі збитки у вигляді несплаченої орендної плати та нарахованої пені.

Оскільки ЗАТ СК „Укртанкер” не передало орендоване майно після закінчення строку дії договору, то колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що відповідачем вчинено правопорушення в сфері господарювання, також відповідачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а отже підлягає задоволенню позовна вимога позивача щодо стягнення збитків у розмірі 426298,78 грн., які виникли за період з травня 2006 року по грудень 2006 року за безпідставне використання державного майна без договору оренди.

Наданий позивачем розрахунок збитків ( арк. спр. 65 т. ІІ) цілком відповідає чинному законодавству та обставинам справи.

Проте, не підлягає задоволенню позовна вимога щодо стягнення пені у сумі 22782,89 грн., передбаченої п. 3.5 договору оренди №768 від 28.05.2001р., згідно з яким орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, з тих підстав, що стягувана сума є пенею (штрафними санкціями), а не заборгованістю по орендній платі, крім того п. 3.3 договору, на який робиться посилання у п. 3.5 договору, не передбачає будь-яке співвідношення по орендній платі, а містить умови, за якими визначено строки перерахування орендної плати.

Отже, за таких обставин, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені в розмірі 22782,89 грн..

Позивач у позові та апеляційній скарзі просить стягнути з відповідача неустойку за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна у сумі 651394,40 грн., посилаючись на ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки, як встановлено вище, строк дії договору оренди №768 від 28.05.2001р. закінчився 28.05.2006р., а ЗАТ СК „Укртанкер” не повернув орендодавцю орендоване майно у вказаний строк, то така позовна вимог підлягає задоволенню.

Посилання господарського суду першої інстанції в рішенні на безпідставність заявленої позовної вимоги щодо стягнення неустойки у зв’язку з підписанням між сторонами угоди про порядок повернення орендодавцю орендованого державного майна у зв’язку із закінченням дії договору оренди цілісного майнового комплексу судноплавної компанії „Укртанкер” від 28.05.2001р. від 23.06.2006р., в якій не визначено строк передачі орендованого майна, спростовується наступним.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України №847 від 07.08.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.1997р. за №446/2250, зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендного підприємства визначаються цим Порядком, договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за 10 днів до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою, якою можуть передбачатися: а) створення спільної комісії сторін по розмежуванню і оцінці майна орендного підприємства (протягом 5 днів); б) проведення повної інвентаризації майна орендного підприємства (протягом 15 днів); в) оцінка майна орендного підприємства та державної і орендарської часток у ньому (протягом 15 днів після затвердження інвентаризації); г) погашення орендарем заборгованості по орендній платі; г’)реорганізація орендного підприємства.

Отже, Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди встановлено певні строки, в межах яких повинні відбутися встановлені вказаним Порядком заходи.

З матеріалів справи вбачається, що повна інвентаризація майна ЗАТ СК „Укртанкер” розпочалася 30.04.2006р. та закінчилася 10.05.2006р., акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу СК „Укртанкер” у зв’язку із закінченням дії договору оренди цілісного майнового комплексу ДСК „Укртанкер” від 28.05.2001р. затверджено 05.06.2006р. (голова комісії –директор ЗАТ СК „Укртанкер” –Султанов Т.А. та член комісії головний бухгалтер ЗАТ СК „Укртанкер” –Степанова Л.Ю. акт не підписали), тобто вказані документи були складені до підписання угоди про порядок повернення орендодавцю орендованого державного майна у зв’язку із закінченням дії договору оренди цілісного майнового комплексу судноплавної компанії „Укртанкер” від 28.05.2001р. від 23.06.2006р., а враховуючи строки проведення вказаних у Порядку процедур, то можна прийти до висновку, що відповідачем навмисно затягувалася процедура передачі орендованого державного майна.

Небажання повертати орендоване державне майно підтверджується також листом ЗАТ СК „Укртанкер” на адресу Safinat An-Najaat Shipping Company Limited (жовтень 2006р.), зі змісту якого вбачається, що ЗАТ СК „Укртанкер” є законним орендарем цілісного майнового комплексу ДСК „Укртанкер” відповідно до договору оренди, до складу майна підприємства входять танкери „Віктор Кібенок” та „Володимир Правик”, фрахтователем яких виступала Safinat An-Najaat Shipping Company Limited, рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2006р. договір оренди продовжений на 5 років, а тому ЗАТ СК „Укртанкер” пропонував іноземному підприємству провести зустріч для вирішення питань про подальшу експлуатацію суден.

З наведеного вбачається, що сторони за договором розпочали процедуру передачі орендованого майна до укладення угоди про порядок повернення орендодавцю орендованого державного майна у зв’язку із закінченням дії договору оренди цілісного майнового комплексу судноплавної компанії „Укртанкер” від 28.05.2001р. від 23.06.2006р, при цьому з даних документів випливає, що відповідач – ЗАТ СК „Укртанкер” ухилялося від підписання необхідних для закінчення процедури передачі майна документів та майно не передавав, а навпаки мало наміри використовувати державне майно і в подальшому.

Не приймаються до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду твердження ЗАТ СК „Укртанкер” про захоплення орендованого майна державною судноплавною компанією „Укртанкер”, оскільки відповідачем в порушення ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України не доведено належним чином факт захоплення приміщень, які він займав, натомість Міністерством транспорту та зв’язку України до матеріалів справи надано акти відмови від допуску в приміщення від 22.09.2006р., 25.09.2006р., 06.11.2006р. та припис Чорноморської транспортної прокуратури, які підтверджують знаходження відповідача в приміщеннях, які згідно з договором оренди №768 від 28.05.2001р. були передані йому в оренду.

За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про правомірність заявленої позовної вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки за користування майном за час прострочення у розмірі 651394,40 грн. згідно з розрахунком позивача.

Також регіональне відділення Фонду державного майна України у позові просить стягнути з ЗАТ СК „Укртанкер” нараховані, але не використані амортизаційні відрахування у сумі 6297300 грн. з посиланням на те, що згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону України „Про оренду державного та комунального майна” в разі повернення майна тільки по балансові вартості, амортизаційні відрахування, які нараховані, але не використані відповідачем, підлягають сплати до Державного бюджету України.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” амортизацією є поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів, зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених ст. 8 даного Закону і нематеріальних активів.

Пунктом 4.1 договору оренди №768 від 28.05.2001р. встановлено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно підприємства залишаються в розпорядженні орендаря і використовуються на повне відновлення основних фондів, поліпшення орендованого майна підприємства, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави (п. 4.2 договору оренди).

В акті приймання-передачі в оренду цілісного майнового комплексу ДСК „Укртанкер” від 28.05.2001р. визначено, що ЗАТ СК „Укртанкер” отримало від орендодавця основні фонди за залишковою вартістю 11784128,42 грн..

В акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу судноплавної компанії „Укртанкер” у зв’язку із закінченням дії договору оренди цілісного майнового комплексу ДСК „Укртанкер” від 28.05.2001р., затвердженому 05.06.2006р., вказано залишкову вартість основних фондів ЗАТ СК „Укртанкер” у розмірі 5589700 грн., при цьому визначено залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів в сумі 6194400 грн..

Така ж сума залишкової вартості основних фондів ЗАТ СК „Укртанкер” вказана у балансі ЗАТ СК „Укртанкер” станом на 30.04.2006р. (5589700 грн.) та в аудиторському висновку, який містяться у матеріалах справи (ар. спр.. 30-41 т. ІV).

За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що ЗАТ СК „Укртанкер” не проводило будь-яких поліпшень орендованого майна в порушення п.п. 4.1, 4.2 договору оренди.

Відповідно до п.п. 2.4 –2.5 договору оренди №768 від 28.05.2001р. вартість майна підприємства, яке орендар повертає орендодавцю або юридичній особі, яку вкаже орендодавець, визначається на підставі передавального балансу підприємства та акта оцінки, складеного за даними інвентаризації на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі підприємства в оренду. Орендар повертає підприємство орендодавцю в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Також п. 5.7 вказаного договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на дату передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря.

Згідно з п. 13 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. №847, залишок коштів на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передаточним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендного підприємства.

За довідкою про нарахування та використання амортизаційних відрахувань на орендоване майно по ЗАТ СК „Укртанкер” за період з 28.05.2001р. по 30.04.2006р. (арк. спр. 109 т. І) амортизаційні відрахування з орендованого майна за вказаний період склали 6297300 грн..

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом помилково відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованих, але не використаних амортизаційних відрахувань у сумі 6297300 грн., з тих підстав, що позивачем ця вимога належним чином не обґрунтована нормами матеріального права, оскільки позивач неодноразово в уточненнях до позову обґрунтовував свою правову позицію з цього приводу, але судом без поважних причин не прийнято вказаних уточнень до уваги.

За таких обставин, позовна вимога регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області щодо стягнення з ЗАТ СК „Укртанкер” нарахованих, але не використаних амортизаційних відрахувань у сумі 6297300 грн. також підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу та апеляційне подання слід задовольнити частково, рішення господарського суду першої інстанції скасувати частково, позов теж слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області та апеляційне подання заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Одеської області від 20.03.2007р. по справі №30-28/159-06-7251 скасувати частково, виклавши її в резолютивну частину в наступній редакції.

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Судноплавної компанії „Укртанкер” (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, р/р №26004077 Одеська філія СКБ МФО 328812, код ЄДРПОУ 31194064) до Державного бюджету України (р/р31113092700002 в ГУ ДКУ в Одеській області, код 22080100, МФО 828011) збитки за безпідставне використання державного майна без договору оренди у сумі 426298 (чотириста двадцять шість тисяч двісті дев’яносто вісім) грн. 89 коп., неустойку за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна у сумі 651394 (шістсот п’ятдесят одна тисяча триста дев’яносто чотири) грн. 40 коп., нараховані, але невикористані амортизаційні відрахування у сумі 6297300 (шість мільйонів двісті дев’яносто сім тисяч триста) грн..

Стягнути до Закритого акціонерного товариства Судноплавної компанії „Укртанкер” (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, р/р №26004077 Одеська філія СКБ МФО 328812, код ЄДРПОУ 31194064) до Державного бюджету України ( одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460) державне мито розмірі 25423 (двадцять п’ять тисяч чотириста двадцять три) грн. 50 коп., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 65 коп..

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази.

Головуючий суддя:                                                             Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                                 Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                             О. Т. Лавренюк