Рішення № 10628327, 27.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року                                                                      Справа №10/1353

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача –Паламарчук О.М. –за дорученням,

відповідача –відсутній,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Відкритого акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод"

до малого приватного підприємства «Каріна»

про стягнення 11100,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 9966,90 грн. боргу за поставлену теплову енергію, 718,98 грн. пені, 304,90 грн. інфляційних, 109,43 грн. –3 % річних.

Позивач подав суду заяву про зміну позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача 3127,83 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 109,43 грн. –3 % річних, 574,23 грн. пені, у зв’язку з проплатою частини боргу в сумі 7143,97 грн. відповідачем після подачі позову до суду.

Представник позивача у засіданні суду факт сплати відповідачем частини боргу підтвердив, у решті позовних вимог з врахуванням уточнень позов підтримав.

          Відповідач, належно повідомлений про час і місце розгляду судом справи, участь свого представника в засіданні суду не забезпечив, відзиву на позов не подав.

Суд вважає, що згідно з ст. 75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність прострочених грошових зобов’язань відповідача перед позивачем на заявлену до стягнення суму підтверджено поданими суду доказами –копіями договору сторін від 25.11.2005 р. № 221-Т про надання послуг теплопостачання та додатків до нього, рахунків на оплату поставленої теплової енергії, розрахунком боргу, іншими матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Однак частину заявленого до стягнення основного боргу, в сумі 7143,97 грн., сплачено відповідачем після подачі позову до суду. Це підтверджено копією виписки руху коштів на банківському рахунку позивача.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 7143,97 грн. боргу підлягають припиненню, згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин підлягає стягненню з відповідача на користь позивача решта заявленого боргу в сумі 2822,93 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цього положення позивачем нараховані та підлягають стягненню 304,90 грн. інфляційних, 109,43 грн. –3 % річних.

Підпунктом 7.2.5 договору сторін на теплопостачання встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення виконання зобов’язання, за кожний день прострочення. З врахуванням проведення часткової оплати основного боргу позивачем здійснений перерахунок раніше заявленої до стягнення пені. Згідно з уточненими позовними вимогами позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 574,23 грн. Розмір пені встановлений вірно, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Спір виник з вини відповідача, тому згідно з ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з малого приватного підприємства «Каріна», Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 111, код 21376063, на користь дочірнього підприємства „Теплокомуненерго” Відкритого акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод", Черкаська область, м. Монастирище, вул. Суворова, 3, код 25584373, 3127,83 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 109,43 грн. –3 % річних, 574,23 грн. пені, 111,00 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Провадження у справі в частині стягнення 7143,97 грн. боргу припинити.

Суддя                                                                                В.В. Шумко