Рішення № 10628325, 23.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року                                                                      Справа №02/1215

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Головко О.В., за участю представників: позивача: не з’явився, відповідача: Данилов В.М. –директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом акціонерного комерційного банку «Інтеграл»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок Черкащина ЛТД»

про стягнення 1242381 грн. 40 коп.,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1242381 грн. 40 коп., в тому числі 737500 грн. боргу по кредиту, 81387 грн. 68 коп. відсотків та 415950 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7543 грн. 72 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків - відповідно до кредитного договору № 799 від 22 листопада 2007 року.

Позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але представник позивача у судове засідання не з’явився, не подав документи, витребувані ухвалою суду від 07.07.2010 року, не повідомив поважних причин неявки у засідання, не надіслав суду заяву про розгляд справи за його участю. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представинка позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав через канцелярію суду заяву від 23.07.2010, у якій вказав, що відповідач позов визнає в частині суми кредиту та процентів, та заперечив проти пені в зв’язку з тим, що сума пені завищена та строк нарахування пені прострочений.

Представник відповідача –директор підприємства у судовому засіданні підтримав заяву від 23.07.2010 та пояснив, що борг по кредиту та процентах підприємство визнає і буде сплачувати, але заперечив проти стягнення пені, оскільки позивач пропустив строк позовної давності для стягнення пені на кредит та розмір пені на проценти завищений, так як пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Акціонерний комерційний банк «Інтеграл»(позивач по справі, Банк по договору) в особі голови правління Михайлішина Станіслава Олександровича, який діє на підставі Статуту, та товариство з обмеженою відповідальністю «Барвінок Черкащина ЛТД»(Позичальник по договору, відповідач по справі) в особі директора Данилова Володимира Мечиславовича, який діє на підставі Статуту, уклали кредитний договір № 799 від 22.11.2007 року, за умовами якого Банк надає Позичальнику короткостроковий кредит в сумі 800000 грн. строком по 20 листопада 2008 року із сплатою процентів з рахунку 17,5 процентів річних, а Позичальник зобов’язався вчасно повернути кредит відповідно до умов цього договору, сплатити проценти, можливу пеню та інші платежі, які передбачені або випливають з договору.

11 липня 2008 року сторони підписали Зміни та доповнення № 1 до кредитного договору № 799 від 11.07.2008 року, якими змінили п.п. 3.3 договору та виклали його в новій редакції, відповідно до якої Банк зобов’язався щомісячно, в останній робочий день місяця, нараховувати проценти за користування кредитними коштами за період з 01 числа поточного місяця (або з дня надання кредитних коштів) по 30 (31) число поточного місяця (або по дату, що передує даті повернення кредитних коштів згідно з умовами договору) на суму фактичного залишку заборгованості Позичальника, та п. 4.2. договору виклали у редакції, за якою Позичальник зобов’язався з 01 по 05 число кожного місяця забезпечити сплату процентів за минулий місяць, нарахованих Банком згідно з п. 3.3 Договору, на рахунок № 20689272101 в АКБ «Інтеграл-банк» код банку 320735. Останній платіж на погашення процентів здійснити разом з остаточним погашення кредиту.

31 березня 2009 року сторони підписали Зміни та доповнення № 2 до кредитного договору, якими збільшили з 20 листопада 2008 року плату за користування кредитними коштами та встановили в розмірі 19 процентів річних.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із умов кредитного договору, відповідач повинен був виконати своє зобов’язання і сплатити позивачу кредит не пізніше 20 листопада 2008 року та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше 5 числа кожного наступного місяця.

Однак, як вбачається із поданого позивачем розрахунку та не спростовано відповідачем, останній порушив встановлені договором умови, не повернув кредит у строк, встановлений договором, не сплатив позивачу в установлені строки проценти за користування кредитом: відповідач повернув кредит частково в сумі 500 грн. і залишок боргу відповідача по кредиту складає 735500 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 01.11.2009 по 31.05.2010 складає 81387 грн. 68 коп. Розрахунок відсотків виконано вірно.

Відповідач не заперечив доводи позивача, підтвердив та визнав наявність заборгованості по кредиту та процентах згідно кредитного договору, не спростував встановлені факти, не подав суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов договору. Таким чином, вимога позивача про стягнення із відповідача 737500 грн. боргу по кредиту, 81387 грн. 68 коп. відсотків за користування кредитом є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Вимога позивача про стягнення пені підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

В пункті 7.1. договору вказано, що за порушення строків повернення кредиту і сплати процентів за кредит, Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку пеню з розрахунку 0,1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Позивачем доведено та відповідачем не спростовано факт невиконання останнім своїх зобов’язань по договору, тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені по кредиту є законною. Однак, позивач здійснив нарахування пені по кредиту за період з 20.11.2008 по 06.06.2010. Згідно з пунктом 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, тобто, нарахування пені за прострочення повернення кредиту мало бути припинено з 20.05.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту лише 14.06.2010 року.

Згідно частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Однак, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені по кредиту з пропуском річного строку спеціальної позовної давності для пред’явлення вимоги про стягнення пені.

Згідно статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності у судовому засіданні до прийняття рішення судом, та позивач не вказав поважних причин пропуску позовної давності для стягнення пені, тому вимога позивача про стягнення пені за прострочення повернення кредиту не підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати процентів підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом в період з 01.11.2009 по 31.05.2010. Виходячи із умови пункту 4.2. кредитного договору в редакції змін від 11.07.2008 року, відповідач повинен сплачувати проценти за кожний місяць користування кредитом з 01 по 05 числа наступного місяця. Отже, для кожної суми нарахованих процентів встановлена конкретна сума сплати процентів і відповідач повинен був забезпечити сплату процентів за листопад 2009 року не пізніше 05 грудня 2009 року, процентів за грудень –не пізніше 05 січня 2010 року і т.д. Однак, як встановлено судом, відповідач проценти за вказаний у позові період не сплатив, тобто, допустив порушення зобов’язання за договором.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Однак, кредитним договором встановлено розмір пені, який перевищує обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, що встановлене Законом України від 22.11.1996 «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому за прострочення сплати процентів за користування кредитом може бути стягнута лише сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 4 194 грн. 27 коп. за прострочення сплати процентів з 06.12.2009 по 06.06.2010.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 8230 грн. 82 коп. та 156 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок Черкащина ЛТД»(19611, с. Хрещатик, Черкаський р-н., Черкаська обл., вул. Дачна, 9, ідентифікаційний код 34769906) на користь акціонерного комерційного банку «Інтеграл»(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 52/2, ідентифікаційний код 22932856) борг по кредиту в сумі 737500 грн., 81387 грн. 68 коп. процентів, 4 194 грн. 27 коп. пені, 8230 грн. 82 коп. витрат на сплату державного мита, 156 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В решті позову відмовити

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          Суддя А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею 28.07.2010.