Рішення № 10628249, 22.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2010 р. Справа № 42/167-10

вх. № 5314/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Яблонська Н.Г. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ВАТ Науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ", м. Харків

до ТОВ "Металан", м. Харків

про стягнення 12489,41 грн. та розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Металан", про стягнення заборгованості за договором № 36 від 05.05.2008р. у сумі 12489,41 грн., в т.ч. заборгованість по орендній платі - 8055,69 грн., пеня - 2164,78 грн., 3% річних - 338,06 грн., інфляційні витрати - 1930,88 грн., а також про розірвання договору оренди № 36 від 05.05.2008р.

Після зміни предмету позову, які прийняті судом, позивач просить виключити з позовних вимог вимогу про розірвання договору оренди, оскільки на теперішній час договір є розірваним, однак просить виселити відповідача з займаного ним приміщення загальною площею 10 кв.м., розташованого в нежитловій будівлі за адресою : м. Харків, вул. Ак.Павлова, 82. В іншій частині - позовні вимоги залишаються без змін.

У судовому засіданні представник позивача підтримує змінені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду, про причини неявки суду не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи та розглядає справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ВАТ "НДІ "Велт" (орендодавець, позивач) та ТОВ "Металан" (орендар, відповідач) 05.05.2008 р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати за плату відповідачу в строкове користування, а відповідач зобов'язується прийняти в строкове користування приміщення, назване в п.1.2. договору (далі - об'єкт оренди) і зобов'язується сплачувати позивачу орендну плату в порядку і на умовах, визначених договором.

Згідно п.1.2. договору об'єктом оренди є приміщення під офіс № 29-33 загальною площею 119 кв.м, розташовані в корпусі літ. И-3 на 3 поверсі нежитлової будівлі у м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82, які належить орендодавцю на праві власності на підставі реєстраційного свідоцтва № 1623 від 29.12.2004 року, виданого КП ХМБТІ.

Згідно з п.4.1 Договору строк дії договору встановлений з 05.05.2008р. по 31.12.2008р.

Відповідно до п. 5.1 договору розмір орендної плати та плати за послуги по забезпеченню електроенергією, водопостачанням, каналізацією, теплозабезпеченням, а також відшкодування витрат Орендодавця на утримання і експлуатацію споруд (далі - орендна плата) розраховуються по тарифам, наведеним у Додатку № 2 до договору.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісячно згідно виставлених Орендодавцем рахунків на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 7.1. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі перераховувати орендну плату.

Згідно з Додатком № 2 до договору розмір орендної плати встановлений виходячи з тарифів на 01.01.2008 року.

У відповідності до Акту здачі-приймання в оренду приміщення від 01.06.2008 року, який є додатком № 1 до договору, Орендодавець здав, а Орендар прийняв в користування об'єкт оренди.

Згідно з додатковою угодою від 01.01.2009 року № 1 до договору строк дії договору було продовжено з 01.01.2009 року по 21.12.2009 року. Додатком № 2 до цієї угоди було встановлено новий розмір орендної плати та суми відшкодування витрат, що діють з 01.01.2009 року.

Згідно з додатковою угодою № 2 до договору відповідач здав приміщення площею 119 кв.м. орендодавцю і прийняв приміщення площею 26 кв.м., про що свідчить відповідний акт здачі - приймання в оренду приміщень від 02 березня 2009 року.

Згідно з додатковою угодою № 3 від 30.04.2009 року відповідач здав орендодавцю приміщення площею 26 кв.м. та прийняв площею 10 кв.м., про що також свідчить відповідний акт здачі - приймання в оренду приміщень від 30 квітня 2009 року.

Як зазначає позивач, у відповідності до ст. 764 ЦК України строк дії договору продовжено на 2010 рік, оскільки, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, при відсутності заперечень наймодавця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як зазначає позивач, відповідач з січня 2009 року по 01 червня 2010 року неналежним чином виконував свої обов'язки по сплаті орендної плати, так, за цей період відповідачеві нараховано до сплати 15173,69 грн., сплачено відповідачем - 7118,00 грн.

Таким чином, борг відповідача по сплаті орендної плати станом на 01.06.2010 року становить 8055,69 грн.

Суд зазначає, що до матеріалів справи додані копії рахунків-фактур, які виставлялись позивачем на адресу відповідача.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав, хоча мав таку можливість.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 8055,69 грн., яка підлягає стягненню.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання має вчиняться у письмовій формі.

Так, відповідно до п.9.1 договору за несвоєчасну оплату орендної плати, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 2164,78 грн.

Суд зазначає, що розрахунок суми пені позивачем зроблений з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а саме пеня розрахована виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

При цьому суд зазначає, що позивачем не дотримані вимоги ч.6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору не передбачений більший термін нарахування пені, ніж 6 місяців, а з розрахунку вбачається, що за деякі періоди нарахування проведено більше ніж за 6 місяців.

Таким чином, зробивши перерахунок до стягнення підлягає пеня в сумі 1138,75 грн., в іншій частині (1026,03 грн.) суд відмовляє в стягненні пені.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, згідно якого сума нарахованих інфляційних складає 1930,88 грн., а також розрахунок 3% річних, згідно якого нараховані річні складають 338,06 грн.

Розглянувши вказані розрахунки суд зазначає, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, арифметично обчислений вірно, а тому наданий розрахунок приймається судом.

Стосовно нарахування інфляційних страт суд зазначає, що згідно Листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" при застосуванні індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід враховувати, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з врахуванням даного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Як вбачається з розрахунку інфляційних, що наданий позивачем, ним інфляційні нараховувались за деякі періоди за декілька днів, що суперечить чинним нормам, оскільки індекс інфляції встановлюється в середньому на місяць, а не на окремі дні.

Таким чином, зробивши перерахунок, до стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 1060,25 грн., в іншій частині (870,63 грн.) суд відмовляє в стягненні інфляційних.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 8055,69 грн., пені в сумі 1138,75 грн., 3% річних у сумі 338,06 грн. та інфляційних втрат у сумі 1060,25 грн.

Крім того позивачем заявлена вимога щодо виселення відповідача з займаного приміщення загальною площею 10 кв.м, що розташоване в нежитловій будівлі у м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82.

Згідно статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1).

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч.2).

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист вих. № 104 від 08.06.2010р. про відмову від договору оренди № 36 від 05.05.2008р.

Даний лист отриманий відповідачем 22.06.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 61), отже договір оренди № 36 від 05.05.2008р. є розірваним з 22.06.2010р.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Позивач зазначає, що відповідач на теперішній час не повернув йому приміщення.

Таким чином суд вважає обґрунтованими вимоги щодо виселення відповідача зі спірного приміщення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 190,93 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металан" (61038 м. Харків, вул. Академіка Павлова, б. 82, п/р № 26001164872600 в АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005, код 35700929) на користь Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "ВЕЛТ" (61158 м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82, п/р № 26008010060936 в Комінтернівському відділенні ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, код 00216488) заборгованість по орендній платі в сумі 8055,69 грн., пеню в сумі 1138,75 грн., 3% річних у сумі 338,06 грн., інфляційні втрати в сумі 1060,25 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 190,93 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Металан" (61038 м. Харків, вул. Академіка Павлова, б. 82, п/р № 26001164872600 в АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005, код 35700929) з займаного приміщення загальною площею 10 кв.м, що розташоване в нежитловій будівлі у м. Харків, вул. Ак. Павлова, 82.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 27.07.2010р.