Ухвала суду № 10628248, 22.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"22" липня 2010 р. Справа № 42/163-10 (н.р. 53/177-09)

вх. № 5184/1-42 (н.р. 5175/1-53)

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Костяков Д.В. (дов.)

відповідача - Биков П.В. (дов.)

розглянувши справу за позовом ПП "ПАП - Сервіс", м. Харків

до АТ "Харківстальконструкція", м. Харків

про визнання недійсним акту

ВСТАНОВИЛИ:

Позивач, ПП “ПАП-Сервис", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати акти приймання-передачі виконаних робіт, складених АТ “Харківстальконструкція” за формами КБ-2в та КБ-3 за січень 2007 року, лютий 2007 року та травень 2007 року недійсними, а мотиви відмови ПП “ПАП-Сервис” від підписання актів обґрунтованими.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2009 р. у справі № 53/177-09 позовні вимоги задоволено частково. Визнано акти приймання–передачі виконаних робіт, складених АТ “Харківстальконструкція” за формами КБ-2в та КБ-3 за січень 2007 року та лютий 2007 року недійсними, а мотиви відмови ПП “ПАП-Сервис" від підписання актів обґрунтованими. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р. рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2009 р. у справі № 53/177-09 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2010р. рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2009р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р. у справі № 53/177-09 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Після надходження справи на новий розгляд їй присвоєний номер 42/163-10.

В слуханні справи 20.07.2010р. оголошувалась перерва до 22.07.2010р. о 09:30 год. для вирішення клопотання позивача про призначення колегіального складу суду для розгляду даної справи.

Ухвалою заступника голови суду від 22.07.2010р. задоволено клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи № 42/163-10 (н.р. 53/177-09), для розгляду справи призначена колегія суддів у складі головуючого судді Яризько В.О.,судді Шатернікова М.І. та судді Хачатрян В.С.

У судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги надав письмові обґрунтування позиції по справі, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечує, надав письмове обґрунтування своєї позиції по справі, яке долучено до матеріалів справи.

Також позивачем надана заява про вжиття запобіжних заходів, а саме витребувати докази у позивача - оригінали актів на приховані роботи (монтаж металевих конструкцій, облаштування фундаментних плит залізобетонних плоских /армування/, облаштування перекриттів безбалочних /армування/ та вертикальну гідроізоляцію стін приямку) відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт форм КБ-2в та КБ-3 по договору підряду №145/06 від 25.09.2006 р. за січень 2007 р. та лютий 2007 р. та травень 2007 р., а також накласти арешт на грошові кошти Акціонерного товариства «Харківстальконструкція» (код ЄДРПОУ 01413848; вул. Малом'ясницька, 2, м. Харків, 61125) №42/163-10 (н.р. №53/177-09) на загальну суму 30 699,96 грн. (тридцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень) на всіх відомих рахунках у банківських установах.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів встановила, що в обґрунтування свого клопотання позивач посилається на норми Господарського процесуального кодексу, а саме статті 43-1, 43-2, 43-3.

Згідно статті 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.

Тобто дана норма передбачає можливість звернення до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів саме до подання позову.

Позивач помилково вважає, що запобіжні заходи, передбачені вищеназваними нормами, можуть застосовуватись після порушення провадження у справі, оскільки підстави забезпечення позову передбачені ст.66 ГПК України, а заходи до забезпечення позову передбачені ст. 67 ГПК України.

Статтею 67 ГПК України не передбачений такий спосіб забезпечення позову як витребування документів у сторін.

Стосовно накладення арешту на грошові кошти відповідача, то колегія суддів зазначає, що застосування певного заходу забезпечення позову до вирiшення спору по суті повинно спiввiдноситься з обставинами справи та заявленими позовними вимогами, при розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує вимоги чинного законодавства вiдносно розумностi та адекватності заходiв до забезпечення позову конкретним обставинам справи.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати недійсними акти виконаних робіт, а отже позивачем не доведено яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача може забезпечити права позивача в разі визнання актів виконаних робіт недійсними, тобто спосіб забезпечення даного позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача не співвідноситься з заявленими позовними вимогами.

За таких обставин заява позивача про вжиття запобіжних заходів нормативно та документально необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

25 вересня 2006 року між сторонами у справі було укладено договір підряду №145/06, відповідно до умов якого позивач доручав, а відповідач зобов'язувався власними силами та засобами виконати роботи з будівництва пасажирського ліфту у будівлі “літ. А-6”, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Умовами договору передбачено, що відповідач зобов‘язаний здати позивачеві виконані роботи за актами форм КБ - 2в, КБ –3 (п. 4.1.4), а позивач, у свою чергу, повинен був прийняти і оплатити виконану у повному обсязі роботу (п. 4.3.1).

Відповідач, виконуючи роботи поетапно, складав та надсилав позивачеві акти форм КБ-2в та КБ-3 за січень, за лютий та за травень 2007 року (спірні акти).

З матеріалів справи вбачається, що акт за травень 2007 р. підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та акти виконаних підрядних робіт (форми КБ- 2а) за січень та за лютий 2007 р. підписані лише відповідачем, підписи та печатки позивача на даних документах відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

За змістом вказаних норм не передбачено такого способу захисту прав, як спонукання до підписання акта приймання-передачі виконаних робіт за договором підряду.

Колегія суддів зауважує, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Заявлена позивачем вимога визнати акти приймання-передачі виконаних робіт, складених АТ “Харківстальконструкція” за формами КБ-2в та КБ-3 за січень 2007 року, лютий 2007 року та травень 2007 року недійсними, а мотиви відмови ПП “ПАП-Сервис" від підписання актів обґрунтованими не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За імперативними приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, заявлені позивачем вимоги не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи те, що акти приймання-передачі виконаних робіт не носять характеру акту в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, а тому колегія суддів припиняє провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 43-1, 43-2, 43-3, 66, 67, п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛИ:

Відмовити в задоволенні заяви ПП "ПАП-Сервис" про вжиття запобіжних заходів.

Провадження у справі припинити .

Головуючий суддя

суддя

суддя