ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" травня 2010 р.Справа № 8/40-652 Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Гирили І.М.
Розглянув справу:
за позовом: Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області, вул. Білецька,51 м. Тернопіль, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000
до відповідача: Ярчовецької сільської ради, с. Ярчівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47261
про cтягнення 4 261 грн. збитків, завданих державі самовільним забором підземних вод
За участю представників сторін:
прокурора: Янків В.В. –старшого помічника Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора, посвідчення № 49
позивача: Мазур Т.В. –головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного сектору ДЕІ у Тернопільській області, довіреність № 1-1/3228 від 22.12.2009р.;
відповідача: Жук М.Я. –сільського голови, рішення сесії №1 від 06.04.06р.
В судовому засіданні представникам прокурора та сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
Суть справи:
Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області, м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, до Ярчовецької сільської ради, с. Ярчівці, Зборівський район, Тернопільська область, про стягнення 4 261 грн. збитків, завданих державі самовільним забором підземних вод.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем ст. ст. 38, 68 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ (далі –Закон № 1264-ХІІ), ст. ст. 16,19 Кодексу України про надра від 27.07.1994р. № 132/94-ВР, ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР. Зазначає, що за період з 01.01.2008 року по 18.01.2002 року відповідач самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, здійснив забір 3 329,99 м3 підземних вод у зв’язку з чим державі завдано збитків на суму 4 261 грн.
В підтвердження викладеного додає: розрахунки розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушення правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів і скидаються до них; Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства; Припис №3-1/3344 від 23.12.2008р.; Протокол про адміністративне правопорушення №002231 від 04.12.2008р.; Постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.12.2008р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 16 квітня 2010 року порушено провадження у справі №8/40-652 та призначено її до розгляду на 11:45 год. 05.05.2010р.
Представники позивача та прокурора в судове засідання 05.05.2010р. прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позов та його уповноважений представник в судовому засіданні 05.05.2010р. просить позовні вимоги відхилити. Стверджує, що артсвердловини використовуються виключно для потреб населення. Сільська рада є тільки їх балансоутримувачем, оскільки артсвердловини (водонапірні вежі) споруджені в 60-х роках колишнім колгоспом, а у 2002 році під час реорганізації колгоспу передані на баланс сільської ради. Зазначає, що саме відсутність технічної документації перешкоджає виготовленню дозволу на спеціальне водокористування. Окрім того, звертає увагу на те, що сільська рада є дотаційною. В бюджеті ради на 2008-2009 роки кошти на оплату штрафів не передбачалися. Сільська рада коштів для виготовлення дозволу на спеціальне водокористування не має, відтак і не має змоги сплатити заявлений до стягнення штраф.
Разом з тим, в засідання 05.05.2010р. відповідач звернувся із письмовим клопотанням про відстрочку сплати збитків в сумі 4 261 грн., завданих державі самовільним забором вод, терміном на шість місяців,- до 05.10.2010р.
Представники позивача та прокурора не заперечили у задоволенні клопотання відповідача та наданні відстрочки виконання рішення до 05.10.2010р..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, думку представника прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Статтею 15 Закону № 1264-ХІІ визначено що місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції
Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно зі ст. Закону № 1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Відповідно до норм Закону № 1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.
Статтями 48,49 Водного кодексу України, встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами води на підставі дозволу шляхом забору з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Згідно ст. 20 Закону № 1264-ХІІ, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.
04 грудня 2008 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Яворським Т.Д., на підставі ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Ярчовецькою сільською радою, за результатами якої складено Акт перевірки.
Як вбачається з Акту, перевіркою встановлено, що в порушення п.9 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України Ярчовецькою сільською радою, за період з 01.01.08р. по 03.12.2008 року без дозволу (ліцензії) на спеціальне водокористування забрано 3329,99м3 підземних вод, внаслідок чого державі завдано збитків на загальну суму 4 261грн.
По факту зафіксованого порушення природоохоронного законодавства 04.12.2008 р. складено протокол про адміністративне правопорушення № 002231 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Окрім того, державним інспектором ДЕІ винесено припис №3-1/3344 від 23.12.2008 року, яким відповідача зобов’язано в строк до 12.01.2009 року отримати дозвіл на спецводокористування, обладнати водозабір водовимірювальною апаратурою та здійснювати постійний облік водоспоживання.
П. 9 ст. 44 Водного кодексу України, передбачений обов’язок користувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).
Закон № 1264-ХІІ визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Пунктом «з»частини 2 статті 68 Закону № 1264-ХІІ передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до ст. 68 Закону № 1264-ХІІ та ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України –підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів підтверджується Актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 04.12.2008р. (підписаним сільським головою без заперечень); довідкою Ярчовецької сільської ради №10-12/02-18 від 17.02.2010р. про кількість спожитої води; розрахунком розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів і скидаються до них; протоколом №002231 від 04.12.2008р. про адміністративне правопорушення та постановою від 04.10.2008р. про накладення адміністративного стягнення на сільського голову Жук М.Я.
Як уже зазначалось вище, ст. 68 Закону № 1264-ХІІ передбачено обов'язок підприємств, установ, організацій та громадян відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Розмір шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті його неправомірних дій, згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 18.01.2002р. №44/6332 (за період з 01.01.08р. по 31.12.2008р.) та представленого позивачем розрахунку розміру, складає 4 261 грн.
П. 49 статті 6 та п. 7 статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 № v0542224-10, який набрав чинності 30.04.2010р. установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону № 1264-ХІІ.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач не надав суду доказів добровільного погашення заподіяних державі збитків, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 261 грн. збитків правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Разом з тим, враховуючи, що відповідач є органом місцевого самоврядування на селі, комунальної форми власності, який фінансується виключно за рахунок доходів Державного та місцевого бюджетів і не має додаткових прибутків, що в бюджеті сільської ради на 2008-2009 роки кошти на оплату штрафів не передбачалися, а бюджет на 2010 рік не сформований, приймаючи до уваги клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду у зв’язку з відсутністю коштів, недостатнім фінансуванням органів місцевого самоврядування та вимоги ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, яка надає право суду у виняткових випадках відстрочити виконання рішення (п.6 ст.83 ГПК), згоду на відстрочку виконання рішення у даній справі присутніх в судовому засіданні 05.05.2010р. представників позивача та прокурора, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення суду у справі №8/40-652 до 05.10 2005 року.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Ярчовецької сільської ради, с. Ярчівці, Зборівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 04392345) в доход місцевого бюджету Ярчовецької сільської ради, с. Ярчівці, Зборівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код одержувача 23588616, р/р 31512921700281, код бюджету 24062100, в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012) 4 261 грн. збитків, з врахуванням п. 49 статті 6 та п. 7 статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 № v0542224-10, який набрав чинності 30.04.2010р., а саме: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховується до Державного бюджету України та 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховується до місцевих бюджетів.
3. Стягнути з Ярчовецької сільської ради, с. Ярчівці, Зборівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 04392345) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 102 грн. державного мита.
4. Стягнути з Ярчовецької сільської ради, с. Ярчівці, Зборівський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 04392345) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Відстрочити виконання рішення суду від 05.05.2010р. у справі № 8/40-652 до 05 жовтня 2010р.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
7. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня прийняття (підписання –07.05.2010 р.) рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 10627881, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 05.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/40-652. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: