Ухвала суду № 10627852, 26.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" квітня 2010 р.Справа № 16/13-230

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянувши заяву № 24 від 02.03.2010 р. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер”, с. Торостянці, Монастириський район, Тернопільська область.

про: визнання наказу господарського суду Тернопільської області від 03.04.2019 року таким, що не підлягає виконанню.

по справі № 16/13-230

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" вул. Ямська, 28А, м.Київ (фактична адреса: м. Київ, М. Стельмаха,3)

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер", с.Тростянці, Монастириський район, Тернопільська область

про стягнення 22560 грн. - основного боргу, 489 грн. 52 коп. - пені, 61 грн. 05 коп. - 3% річних, 3384 грн. - штрафу, 2250 грн. - адвокатських витрат.

За участю представників сторін:

Боржника (заявника) : Мельник О.В. –довіреність № без номера від 01.04.2010 р.

Стягувача : не з’явився.

Суть справи : 30 березня 2010 року до господарського суду Тернопільської області звернувся Заявник (боржник за виконавчим документом –наказом № 16/13-230 від 03.04.2009 р.)- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дністер" с. Тростянці, Монастириський район, Тернопільська область із заявою № 24 від 02.03.2010р. (вх. № 11149 від 30.03.2010р. по журналу реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Тернопільської області) про визнання наказу господарського суду Тернопільської області від 03.04.2009 р. по справі №16/13-230 таким, що не підлягає виконанню.

У даній заяві Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дністер” зазначає, що 27.04.2009 року Львівським апеляційним господарським судом було прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Заявника на рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03. 2009 року по справі №16/13-230.

Заявник стверджує, що рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03.2009 року на момент видачі наказу на примусове виконання не набуло чинності, а відтак наказ був виданий помилково. Рішення за результатами розгляду апеляційної скарги було прийняте апеляційним судом лише 23.11.2009 року, а тому наказ про примусове виконання рішення суду мав би бути виданий лише після набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили. Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу №ЗУФ-134/09/08 від 22.09.2008 року Заявник купив у Позивача засоби захисту рослин на загальну суму 22560 грн., несплата якої стала підставою для звернення позивачем до суду. Однак, на момент винесення рішення судом заявник повернув позивачу товар на загальну суму 18048 грн., що підтверджується видатковою накладною №ДН-00000001 від 17.03.2009 року. Решту частину товару оплатив грошима. Відповідно до платіжного доручення №53 від 21.09.2009 року заявник оплатив позивачу вартість товару в сумі 4512 грн. Тобто, на момент набрання чинності рішенням суду обов’язок боржника був відсутній повністю, у зв’язку з його припиненням.

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на ст.117 ГПК України, якою визначений перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

07 квітня 2010 року від Заявника поступила копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2009 року з виконання наказу господарського суду Тернопільської області № 16/13-230 від 03.04.2009 року (супровідний лист № 30 від 06.04.2010 р.).

09 квітня 2010 р. від Заявника поступило повідомлення № 1682 від 08.04.2010 р. Відділу державної виконавчої служби Монастирського районного управління юстиції, в якому повідомляється про стан виконавчого провадження зазначеного вище наказу.

В судове засідання з’явився представник Заявника, підтримав заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, подав оригінал видаткової накладної (повернення) № ДН00000001 від 17.03.2008 р. на суму 18048 грн., який оглянутий судом, за результатами огляду встановлено, що копія вказаної накладної, яка знаходиться в матеріалах справи відповідає оригіналу. Оригінал видаткової накладної (повернення) № ДН00000001 від 17.03.2008 р. після огляду повернуто представнику Заявника в судовому засіданні 26.04.2010 р.

Представник Стягувача в судове засіданні не з’явився, письмового підтвердження факту повернення товару по видатковій накладній № ДН00000001 від 17.03.2008 р. на суму 18048 грн. не подав, хоча Стягувач повідомлений про відкладення розгляду справи на 26.04.2010 р., про що свідчить повідомлення за № 2484396 про відправлення 13.04.2010 р. рекомендованного листа Стягувачу та вручення такого листа 16.04.2010 р. представнику Стягувача.

Розглянувши подану заявником заяву та матеріали справи, заслухавши пояснення представника Заявника, судом встановлено наступне :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.03.2009 року по справі № 16/13-230 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРИДЕНТА АГРО”, вул. Ямська, 28А, м. Київ (фактична адреса: вул. Стельмаха, 3, м. Київ) задоволено повністю: стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер”, с. Тростянці, Монастирський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 25591321 –22560 грн. основного боргу, 489 грн. 52 коп. –пені, 61 грн. 05 коп. –3% річних, 3384 грн. –штрафу, 2250 грн. –адвокатських послуг, 270 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Рішення по справі № 16/13-230 підписано суддею 23.03.2009 р.

У відповідності до ч. 3 ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

З врахуванням ч. 3 ст. 85 та з дотриманням ч. 1 ст. 116 ГПК УКраїни, 03 квітня 2009 р. господарським судом Тернопільської області видано наказ по даній справі.

Заявник –Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дністер” звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Тернопільської області від 19 березня 2009 року по справі № 16/13-230 лише 14 квітня 2009 року (що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Тернопільської області на вказаній апеляційній скарзі за № 6262 від 14.04.2009 року).

Відтак, наказ № 16/13-230 від 03 квітня 2009 р. господарським судом Тернопільської області видано з дотриманням вимог ч. 3 ст. 85 та ч. 1 ст. 116 ГПК України.

Твердження Заявника про те, що на момент винесення рішення судом Заявник повернув позивачу товар на загальну суму 18048 грн., що підтверджується видатковою накладною №ДН-00000001 від 17.03.2009 року, а решту частину товару оплатив грошима відповідно до платіжного доручення № 53 від 21.09.2009 року на суму 4512 грн., тобто, на момент набрання чинності рішенням суду обов’язок боржника був відсутній повністю, у зв’язку з його припиненням, суд оцінює критично з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ході судового розгляду справи № 16/13-230 відповідачем – Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Дністер” (Заявником) не було подано доказів на підтвердження факту повернення позивачу товару на загальну суму 18048 грн. згідно видаткової накладної №ДН-00000001 від 17.03.2009 року. Судом відповідачу (Заявнику) було надано можливість подати обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов, адже розгляд справи № 16/13-230 згідно ухвали від 05.03.2009 року відкладався на 19 березня 2009 року на 10 год. 45 хв. з метою дотримання ст.124 Конституції України щодо права відповідача на захист судом своїх прав, забезпечення юридичних гарантій їх реалізації та надання йому можливості захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами; статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності процесуальних прав та обов’язків сторін; також в зв’язку із неявкою представника відповідача, необхідністю витребувати неподані відповідачем матеріали.

Однак, відповідач (Заявник) не скористався своїм правом на участь в розгляді справи № 16/13-230, свого повноважного представника в судові засідання 05 березня та 19 березня 2009 року не направив, обґрунтованого нормативно та документально підтвердженого відзиву на позов та будь-яких доказів по справі не подав. Відтак, суд на момент винесення рішення по справі № 16/13-230 не був повідомлений про факт повернення відповідачем позивачу товару на суму 18048 грн.

В судовому засіданні 26.04.2010 р. на запитання суду: “Чому видаткова накладна (повернення) № ДН00000001 від 17.03.2008 р. на суму 18048 грн. не була подана суду як доказ під час розгляду справи в господарському суді Тернопільської області ? ”, представник Заявника відповів, що не може повідомити суду причини такого неподання.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 р. було зобов’язано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дністер” надати суду оригінали і належним чином засвідчені копії накладної та довіреності на отримання матеріальних цінностей, однак, Заявником (Відповідачем по справі) вимоги суду виконані не були.

Також ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2009 р., від 21.09.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Триденна Агро” та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Дністер” зобов’язувалось провести звірку взаємних розрахунків станом на 18.03.2009 р., для чого представника відповідача було зобов’язано прибути в бухгалтерію позивача. Вимоги Львівського апеляційного господарського суду відповідачем виконані не були.

Відтак, Заявник, порушив вимоги ст. 33 ГПК України, у відповідності до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, видаткову накладну № ДН00000001 від 17.03.2008 р., як доказ повернення Позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” товару на суму 18048 грн. подав після вирішення справи по суті, винесення рішення та видачі наказу на його виконання.

Стосовно сплати Заявником частини товару відповідно до платіжного доручення № 53 від 21.09.2009 року на суму 4 512 грн., то така сплата здійснена Заявником лише 21 вересня 2009 року - після винесення рішення по справі, видачі наказу від 03 квітня 2009 року та після винесення відділом державної виконавчої служби Монастирського районного управління юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2009 року про примусове виконання наказу господарського суду. І така сплата зарахована виконавчою службою в рахунок сплати боргу перед Стягувачем (повідомлення № 1682 від 08.04.2010 р. Відділу державної виконавчої служби Монастирського районного управління юстиції).

У відповідності до ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 3 ст. 117 ГПК України господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу.

Як визначається в ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

У відповідності до п. 3.3 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” № 04-5/365 від 28.03.2002 року частина четверта статті 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведений перелік є вичерпним.

Заявником - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Дністер” с. Тростянці, Монастирський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30155967 (боржником за виконавчим документом –наказом від 03 квітня 2009 року по справі № 16/13-230) не підтверджено наявності підстав для визнання наказу господарського суду Тернопільської області від 03 квітня 2009 року по справі № 16/13-230 таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Тернопільської області від 03 квітня 2009 року по справі № 16/13-230 таким, що не підлягає виконанню, відмовити .

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви № 24 від 02.03.2010 р. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дністер” про визнання наказу господарського суду Тернопільської області від 03 квітня 2009 року по справі № 16/13-230 таким, що не підлягає виконанню відмовити.

2. Ухвалу направити боржнику за адресою: с. Тростянці, Монастирський район,

Тернопільська область та стягувану за адресою: вул.. Ямська, 28А, м. Київ. .

Суддя