Рішення № 10627705, 08.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 липня 2010 року справа № 5020-9/028 За позовом Державного підприємства ”Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68)

до Приватного підприємства „КВВМПУ” (99002, м. Севастополь, Мекензієви гори, Севастопольське РТП),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1),

про стягнення штрафу у розмірі 44280,00 грн.,

суддя Рибіна С. А.

За участю представників:

позивача - Дьомін Володимир Миколайович, довіреність №Н-01/549 від 24.02.2010;

відповідача - Семеняко Сергій Васильович, довіреність №1 від 10.01.2010;

третьої особи - Альошина Світлана Вікторівна, довіреність №09/3982 від 28.12.2009.

Встановив: Державне підприємство "Донецька залізниця" (далі –ДП «Донецька залізниця») звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „КВВМПУ” (далі - ПП «КВВМПУ») про стягнення штрафу у розмірі 44280,00 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/028.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 24,118,122 Статуту залізниць, а саме тим, що під час контрольного переважування на станції призначення встановлена невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідач не визнав позовні вимоги, посилаючись на те, що він самостійно зважування вантажу не здійснював, дані про масу вантажу в залізничні накладній були внесені за результатами зважування відповідно до договору, а маса вантажу була перевірена уповноваженою особою залізниці. Твердження позивача про те, що відповідач невірно вказав масу вантажу у залізничній накладній не відповідає дійсності, таким чином, у позивача не має підстав для застосування штрафних санкцій відносно відповідача (а.с.51-52).

Ухвалою суду від 17.06.2010 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.

Третя особа надала письмові пояснення стосовно позовних вимог (а.с.112-113).

За клопотанням представників сторін та третьої особи, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2009 зі станції відправлення Прибрежна Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь –Сортувальна Донецької залізниці за перевізним документом №46110207 ПП «КВВМПУ»відправило вантаж –брухт чорних металів, не пойменованих у алфавіті (вид 17) у вагоні №66242009, вагою брутто 83250 кг., нетто 60000 кг., тара 23250 кг. (а.с.9)

На вимогу вантажоодержувача (ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча») на станції Маріуполь –Сортувальна 25.08.2009 було здійснено контрольне зважування вагона та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній - фактично у вагоні №66242009 вага брутто склала 81000 кг., нетто - 57750 кг., тара - 23250 кг., що менше даних, вказаних у накладній, на 2250 кг.

Вагон прибув на станцію призначення у технічному та комерційному стані справний. Люки і двері у вагоні справні та закриті. Навантаження у вагоні рівномірне, нижче рівня бортів на 10-15 см. Поверхня вантажу маркірована вапном. Маркіровка не порушена. Виїмок та поглиблень немає.

За результатами контрольного зважування залізницею був складений комерційний акт №698987/234 від 25.08.2009 (а.с.10, 94).

У зв’язку з виявленням факту невірного зазначення у вищевказаних залізничних накладних маси вантажу позивачем на підставі статей 118,122Статуту залізниць України був нарахований штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати на загальну суму 44280,00 грн.

Відповідачем зазначена сума на користь позивача не сплачена.

27.01.2010 за вих.№101/0041 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату останнім штрафу в розмірі 44280,00 грн. (а.с.8).

Відповідач на претензію не відповів, суму штрафу не погасив.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача в суд із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статей 908 Цивільного кодексу України, 306, 307 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно –правовими актами и правилами, що видаються у встановленому порядку.

Статтею 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі –Статут залізниць), на Міністерство транспорту та зв’язку України покладено затвердження Правил перевезень вантажів, а також інших нормативних документів, які є обов’язковими для всіх юридичних та фізичних осіб на території України.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній –основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній. Вимогами статті 122 Статуту залізниць передбачена відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Відповідно до вимог статті 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Аналогічну позицію викладає Президія Вищого господарського суду України у роз’ясненні від 29.05.2002 р. № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»(п. 3.2).

Згідно статті 52 Статуту залізниць на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Як вбачається з пояснень ДП «Донецька залізниця»та матеріалів справи, при отриманні вантажу залізницею по заявці вантажоодержувача (Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча») було здійснено перевантаження вантажу на його 150 тонних вагах на ст. Сартана-2 та виявлена невідповідність маси вантажу с масою, вказаною у перевізних документах. Перевантаження було здійснено з підстав та у відповідності до статті 52 Статуту залізниць України, абзацу 9 пункту 12 Правил видачі вантажів, договору від 4 серпня 2003 року № 1/28 укладеному між ДП «Донецька залізниця»і ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»та Єдиному технологічному процесу роботи під’їзної колії, а саме:

-          згідно статті 52 Статуту, залізниця на станціях призначення зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу за вимогою вантажоодержувача;

-          абзацом 9 пункту 12 Правилами видачі вантажу визначено, що «При наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозиться навалом і насипом і прибули без ознак утрати».

-          договором № 1/28 від 04.08.2003 передбачено, що по-перше, станція Сартана-2 є станцією примикання до станції Маріуполь - сортувальний Донецької залізниці (розділ 1 -Б), по-друге - Дорога, зобов'язана при видачі вантажу по заявці клієнта перевірити його масу у розмірі до 10% вагонів, які надійшли на адресу «МК ім. Ілліча», без ознак втрати (розділ 5 - Г) (а.с.79-81);

-          Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затвердженим наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, крім договору передбачений єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії та станції примикання (далі - ЄТП), який розробляється сторонами з урахуванням технології роботи під'їзної колії та станції примикання та забезпечує раціональне використання технічних засобів власника під'їзної колії та залізниці.

У відповідності до ЄТП роботи під'їзної колії ТОВ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»та станції Маріуполь - Сортувальна Донецької залізниці контрольне перевантаження вантажів, які прибули на адресу комбінату, здійснюється на їх 150т вагах на станції Сартана-2 (витяг з ЄТП, а.с.82-83).

Дослідивши ці документи, суд дійшов висновку, що залізницею перевантаження вантажу на вагах вантажоодержувача було здійснено з чітким додержанням норм права без порушень законодавства України.

Згідно пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004 р. № 279 (далі –Інструкція), засоби ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), призначені для зважування вантажів, яки перевозяться залізничним транспортом, підлягають обліку залізницями.

Взяття на облік ЗВВТ, на яких визначається маса вантажів, що перевозяться залізницями, здійснюються за письмовою заявою власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням експлуатаційної документації підприємства-виробника ЗВВТ ті свідоцтва про повірку ЗВВТ згідно з ДСТУ 2708. Якщо ЗВВТ відповідають вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів з питань метрології, вони беруться до обліку працівником вагового господарства дирекції, який оформляє технічний паспорт ваг установленої форми (додаток), де робиться запис про виконану повірку згідно з представленим свідоцтвом про повірку та придатність ЗВВТ для зважування вантажів.

Записи в технічному паспорті ЗВВТ про повірку, контроль придатності ЗВВТ для зважування вантажів, профілактичне обслуговування, перевірки, несправності ЗВВТ, вагових і підхідних колій, фундаментів і вагових приміщень, ремонти, відхилення в експлуатації ЗВВТ та усунення недоліків здійснюються керівниками вагових бригад, ревізорами та майстрами вагового господарства, керівниками служб і відділів комерційної роботи та маркетингу залізниць і дирекцій, представниками Укрзалізниці, Держспоживстандарту і його територіальних органів.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції повірка ЗВВТ –це встановлення придатності ЗВВТ, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик.

Згідно пункту 3.2 Інструкції, повірка ЗВВТ, призначених для зважування решти вантажів, окрім сільськогосподарських та харчових, здійснюється з інтервалом 12 місяців.

Відповідно до пункту 4.14 Інструкції, контроль придатності ЗВВТ, призначених для зважування інших вантажів, ніж сільськогосподарських та харчових, здійснюється з інтервалом 3 місяці.

Дослідивши надані позивачем та третьою особою документи на ваги суд встановив, що вони повністю відповідають зазначеним вище нормам законодавства.

У комерційному акті №698987/234 детально описується стан вантажу, будь-яких припущень та висновків про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці там не має, що відповідає пункту 9 Правил складання актів.

Вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, зважений при відправці засобами Відкритого акціонерного товариства «Сакський комбінат хлібопродуктів»на підставі договору №7 від 02.02.2009 про надання послуг зі завішування на залізничних вагах (а.с.65-66). Навантаження у вагоні рівномірне, нижче рівня бортів на 10-15 см. Вантаж пресовано - пакетірований. Виймань та поглиблень немає. Поверхня вантажу маркірована вапном. Маркіровка не порушена. Факт того, що з вагону не було здійснено крадіжки вантажу підтверджується тим, що при переважуванні був присутній представник отримувача, який засвідчив дані, вказані у комерційному акті.

Відповідно до частини першої пункту 22 Правил видачі вантажів, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, в такий самий спосіб, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Частиною другою даного пункту передбачає, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Відповідно до пункту 5 «Правил приймання вантажів до перевезення», затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов’язаний зазначити в накладній.

З пункту 5.9. Правил приймання вантажів до перевезення вбачається, що під способом визначення маси вантажу мається на увазі зважування на вагонних, вантажних,елеваторних, товарних вагах або за стандартами чи заміром. Як вбачається з залізничної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах. На станції призначення маса вантажу також визначалась на вагонних вагах. Тому, в даному випадку, позивач не припустився порушення пункту 22 Правил видачі вантажів.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правомірність відомостей про вантаж зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно пункту 10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. У зв’язку з цим, доводи відповідача про те, що в комерційному акті відсутні підписи начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) не відповідає нормам пункту 10 Правил складання актів.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати граничного розходження у визначенні маси нетто.

Частиною другою пункту 27 Правил видачі вантажів, встановлені норми недостач при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто). Згідно даного пункту, брухт чорного металу відноситься до інших вантажів, і для нього встановлено норму нестачі при видачі вантажів в розмірі 0,5 % маси. При цьому, норми нестачі або надлишку маси для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки розраховуються від маси нетто.

Як вбачається з залізничної накладної №46110207, маса нетто становить 60000 кг. Таким чином норма нестачі для вантажу у вагоні №66242009 становить 300 кг.

Згідно комерційного акту АА №698987/234 від 25.08.2009, в вагоні №66242009 при видачі різниця між фактичною масою вантажу при видачі та масою вантажу, яка зазначена в перевізному документі, становить 57750 кг, що на 2250 кг менш ніж зазначено у накладній №46110207.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивачем не порушені норми чинного законодавства при перевірці маси вантажу, в зв’язку з чим комерційний акт АА №698987/234 від 25.08.2009 має доказове значення і є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Згідно статті 129 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених статтею129 Статуту.

Суд перевірив розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, та визнав уого правомірним.

На підставі викладеного вище суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „КВВМПУ” (99002, м. Севастополь, Мекензієви гори, Севастопольське РТП, ідентифікаційний код 31338726, р/р 26008010287900 у АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Державного підприємства ”Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 25905191, р/р 260060100247 в ДФАБ «Експрес-банк», МФО 335838) 44958,80 грн., з яких: штраф –44280,00 грн., витрати по сплаті державного мита –442,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя           підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 13.07.2010