Рішення № 10627692, 08.07.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

08 липня 2010 року справа № 5020-4/094-10/174 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

(99011, місто Севастополь, вул. Леніна, 48)

до Закритого акціонерного товариства “Монолитстрой”

(99011, місто Севастополь, вул. Демидова, 13)

(99038, м. Севастополь, вул. Кесаєва, 15, кв. 4)

про стягнення 30000,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача –Дорофєєва Д.А., довіреність №9/658 від 21.06.2010;

відповідача – не з’явився.

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства “Монолитстрой” про стягнення 30000,00 грн.

Позовні вимоги заявлено у зв’язку з несплатою Закритим акціонерним товариством “Монолитстрой” штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/10-09-РШ у справі №27/04-08 (далі за текстом –Рішення) у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення Відповідачем, та на підставі статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, якою встановлений порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафу Відповідачем Позивач на підставі частини п’ятої статті 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 нарахував пеню в сумі 15000,00 грн.

В судовому засіданні 08.07.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 15.06.2010, 08.07.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно (повідомлення про повернення поштового відправлення №18090 від 03.06.2010 /а.с.14-17/, повідомлення про повернення поштового відправлення №18658 від 22.06.2010 /а.с.30-33/), повідомлення про повернення поштового відправлення №18737 від 24.06.2010 /а.с.34-37/ ), відзив на позовну заяву не надав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2009 Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (Далі - СМТВ АМКУ) було прийнято рішення №27/10-09-РШ у справі №27/04-08, яким було визнано, що Закритим акціонерним товариством “Монолитстрой” було здійснено порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яке виразилось у неподанні інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у строки, встановлені головою територіального відділення.

У цьому ж рішенні встановлено, що Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на адресу Закритого акціонерного товариства “Монолитстрой” було направлено вимогу № 8/26 від 08.01.2009 про надання документів, яка була отримана відповідачем 10.01.2009, про що свідчить поштове повідомлення №73427.

Термін надання відповідачем інформації був встановлений протягом 10 днів з дня отримання вимоги. Проте, інформація на дану вимогу у встановлений строк надана не була.

У позовній заяві /а.с. 3-4/ СМТВ АМКУ зазначає, що копія Рішення про накладення штрафу була отримана Відповідачем 06.06.2009 рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №9725854 від 04.03.2009 /а.с.9/.

Вищевказане Рішення СМТВ АМКУ №27/10-09-РШ у справі №27/04-08, в порядку статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, оскаржене не було.

Причиною виникнення спору у даній справі стала несплата Відповідачем штрафу за Рішенням та пені за прострочення сплати цього штрафу.

При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України „Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26.11.1993 та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26.11.1993 встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 рішення та розпорядження органів АМКУ, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, згідно з частиною першою якої рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За таких обставин вказаним рішенням до Закритого акціонерного товариства “Монолитстрой” був застосований штраф у розмірі 15000,00 грн., з указанням на те, що штраф мав бути сплачений протягом двох місяців з дня одержання Закритим акціонерним товариством “Монолитстрой” зазначеного рішення.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що висновки, викладені Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні №27/10-09-РШ у справі №27/04-08 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам даної справи і вимогам чинного законодавства України.

Частиною п’ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМКУ стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Позивачем було нараховано відповідачу пеню за період з 08.05.2009 по 22.05.2010 у розмірі 15000,00 грн.

Суд, перевіривши розрахунок наданий Позивачем, визнав його правильним та встановив, що розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 225,00 грн. (15000,00 грн. х 0,015 = 225,00 грн.), а за період з 08.05.2009 по 22.05.2010 включно (380 днів) – 85500,00 грн. (225,00 грн. х 380 днів = 85500,00 грн.).

Однак, відповідно до частини п’ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме, штраф в сумі 15000,00 грн та пеня в сумі 15000,00 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів Українивід 15 листопада 2006 року №1596,від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825 встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпеченнясудового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.

Таким чином, державне мито у розмірі 300,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 1, 3, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” 3659-XII від 26.11.1993, статтями 56, 60, 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993, статтями 33-35, 49, 82, 84-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р I Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Монолитстрой” (99011, м. Севастополь, вул. Демідова, 13, ідентифікаційний код 13776771, дані про наявність розрахункових рахунків в установах невідомі) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) суму заборгованості в розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.).

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Монолитстрой” (99011, м. Севастополь, вул. Демідова, 13, ідентифікаційний код 13776771, дані про наявність розрахункових рахунків в установах невідомі) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 300,00 грн. (триста грн. 00 коп.).

4. Стягнути з Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Монолитстрой” (99011, м. Севастополь, вул. Демідова, 13, ідентифікаційний код 13776771, дані про наявність розрахункових рахунків в установах невідомі) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 12.07.2010.