Рішення № 10627571, 24.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 червня 2010 року справа № 5020-1/046 Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді Алсуф’єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18)

в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

(99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 15)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

про визнання права власності,

за участю представників:

позивача –Доденкова Л.Ю., довіреність № 304 від 23.09.2009;

відповідача – не з’явився.

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –відповідач), про визнання права власності на сторожову будку загальною площею 12,4 кв. м, розташовану на території комплексу будівель Центрального складу по вул. Індустріальній, 5, літ. «Ю», у м. Севастополі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Також, представник позивача надав суду пояснення № 26-407 від 24.06.2010 щодо обставин даної справи, в якому вказав на те, що у тексті позовної заяви було допущено суперечності, усуваючи які, позивач вказав на те, що спірний об’єкт розташований на земельній ділянці 0,4 га.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак, 17.06.2010 відповідачем було надано суду клопотання № 343-юр від 16.06.2010 про розгляд справи за відсутності представника відповідача на розсуд суду.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 02.12.1993 № 411/3 Севастопольському виробничому об’єднанню зв’язку вирішено надати у тимчасове користування строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,4 га для розширення бази РСУ по вул. Індустріальній.

На виконання цього рішення, 12.05.1994 між позивачем та Севастопольською міською радою був укладений договір на право тимчасового користування земельною ділянкою, розташованою у районі по вул. Індустріальної у м. Севастополі, загальною площею 0,4 га, строком на 10 років (п. 1.2 цього договору) для розширення бази РСУ.

У відповідності з п. 5.2. цього договору, за спливом строку користування земельною ділянкою, договір підлягає пролонгації ще на один строк.

Позивач вказав на те, що спірна земельна ділянка з його користування не вибувала, та зазначив, що на даний час ним готуються документи для розробки проекту землеустрою, що підтверджено листом № 03-15/2129 від 19.07.2006, в якому зазначено, що Севастопольською міською Радою направлено на адресу Севастопольської міської державної адміністрації клопотання позивача щодо дачі згоди на розробку позивачем проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,4 га, розташованої по вул. Індустріальній, 5, для обслуговування Центрального складу.

Позивач є власником комплексу будівель Центрального складу, розташованого по вул. Індустріальній, 5 у м. Севастополі на підставі відповідного Свідоцтва про право власності, виданого 29.10.2004 Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого, згідно пункту третього положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, є відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «КрымНИОпроект»було розроблено проектну документацію на будівництво позивачем гаражу на 80 автомашин по вул. Індустріальній у м. Севастополі, яку було прийнято позивачем, що підтверджено відповідним актом від 01.07.1996 здачі-прийомки науково-технічної продукції за договором №9523135р.

У січні 1997-жовтні 2000 року позивачем збудовано вказаний гараж, що підтверджено відповідними актами приймання виконаних робіт за вказані періоди.

Гараж на 80 машин, збудований позивачем, був прийнятий до експлуатації, що підтверджено відповідним актом робочої комісії про прийомку до експлуатації закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 30.11.2000.

Як вбачається з опису основних показників пред’явленого до приймання до експлуатації споруди, визначеного у п. 9 цього акту, до складу збудованої споруди увійшли: асфальтована площадка для стоянки автомашин, навіс та сторожова будка.

Спірний об’єкт –сторожову будку - було прийнято позивачем на баланс та присвоєно йому інвентарний номер 101598, що підтверджено інвентарною карткою № 1598 обліку основних засобів від 25.10.2002.

У відповідності з експлікацією внутрішніх площ до плану будинку літера «Ф»по вул. Індустріальній, 5, спірний об’єкт є двоповерховою будівлею, розташований у літ. «Ю», складається з:

- на першому поверсі –приміщення площею 6,2 м2;

- на другому поверсі –приміщення площею 6,2 м2 ,

а всього –площею 12,4 кв. м.

Згідно з довідкою, наданою позивачем, об’єкт з інвентарним номером 101598 станом на 01.06.2010 має нульову залишкову вартість.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось, судом встановлено, що спірний об’єкт збудований позивачем власними силами та власним коштом на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві користування на підставі договору 12.05.1994, та на якій розташовано комплекс об’єктів Центрального складу, який належить позивачу на праві власності на підставі відповідного свідоцтва, виданого відповідачем та.

З урахуванням наведеного, оцінивши відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України надані учасниками судового процесу та витребувані судом докази, суд вважає, що позивач на законних підставах набув право власності на спірне нерухоме майно, що є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись, статтями 33, 34, 43, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) право приватної власності на об’єкт нерухомого майна - сторожову будку, площею 12,4 кв. м., розташовану у м. Севастополі по вул. Індустріальній, 5, літер «Ю».

Суддя           В.В. Алсуф’єв

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 29.06.2010.