Рішення № 10627505, 01.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 червня 2010 року справа № 5020-2/052

За позовом           Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова

компанія „Оранта”

(вулиця Жилянська, 75, місто Київ, 010032)

(Севастопольська міська дирекція ВАТ НАСК „Оранта”

(вулиця Адм. Октябрського, 8, місто Севастополь, 99011))

до Відкритого акціонерного товариства „Фабрика „Заря”

(вулиця Промислова, 9, місто Севастополь)

про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 842,24 грн

суддя Шевчук Н.Г.

Представник:

позивача –Глушик О.М., довіреність № 08-03-14/273-09 від 06.07.2009;

відповідача –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Відкрите акціонерне товариство „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” звернулось до суду з позовом до відкритого акціонерного товариство „Фабрика „Заря” про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 842,24 грн.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 27 Закону України „Про страхування”, статті 993, 1187 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що зазначена сума була сплачена позивачем як страхове відшкодування власнику автомобіля, який був пошкоджений у дорожньо-транспортній пригоди, що сталася з вини водія транспортного засобу, власником якого є відповідач.

Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце повідомлений належним чином та своєчасно, вимоги ухвал суду від 06.04.2010, 20.04.2010, 13.05.2010 не виконав.

Відкрите акціонерне товариство „Фабрика „Заря” не скористалося правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надало господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що спростовують позовні вимоги.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до акту огляду місця пригоди від 16.10.2007 на території відкритого акціонерного товариство „Фабрика „Заря” по вул.Промисловій у м.Севастополі відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої при зіткненні автомобіля „Фотон” державний номер СН 9884АВ під керуванням водія Яковлева Валерія Анатолійовича з автомобілем ВАЗ-111930 державний номер СН 9120, що належить Сомкиній Наталії Іванівні, останньому були спричинені механічні пошкодження (арк. с. 13, 23, 25, 27).

Відповідно до довідки відділу ДАІ УМВД України у м.Севастополі №659-в від 12.11.2007 автомобіль ВАЗ-111930 державний номер СН 9120 належить відкритому акціонерному товариству „Фабрика „Заря” (арк.. с. 28).

Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя у справі №3-17389 2007рік від 26.10.2007 встановлено, що зазначена ДТП сталась з вини водія автомобіля „Фотон” державний номер СН 9884АВ Яковлева Валерія Анатолійовича (арк.. с. 26).

Автомобіль ВАЗ-111930 державний номер СН 9120, що належить Сомкиній Наталії Іванівні, відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу №012100507294 від 05.07.2007 був застрахований у Відкритому акціонерному товаристві „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (далі –ВАТ НАСК „Оранта”) на період з 06.07.2007 по 05.07.2008 (арк.. с. 14-17).

ДТП сталась у період дії страхового захисту і згідно зі страховим актом №207-532/16.10.07 визнана страховою подією (арк.. с. 10).

Матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля ВАЗ 111930 державний номер СН 9120 АС в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту №207 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 26.10.2007 складає 1075,74грн (арк.. с. 18-22).

Згідно умов договору страхування страхове відшкодування визначене за мінусом безумовної франшизи (233,50грн) у розмірі 842,24грн і виплачене Севастопольською міською дирекцією ВАТ НАСК „Оранта” вигодонабувачу по вказаному договору Сомкіну С.Є. згідно видаткового касового ордеру №1231 від 23.11.2007 (арк.. с 11, 29).

Частиною першою статті 1191 цього Кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтями 1172, 1187, 1192 цього Кодексу встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, передбачені статтею 1192 Цивільного кодексу України, згідно якої з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою та заподіяною матеріальною шкодою, обґрунтованість визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу в результаті вказаної вище ДТП, суд дійшов висновку щодо наявності у відповідача обов’язку відшкодувати позивачеві у порядку регресу шкоду у розмірі 842,24грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Фабрика „Заря” (99040, вулиця Промислова, 9, місто Севастополь, код 01878354, інформація про рахунки відсутня) на користь Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (вулиця Жилянська, 75, місто Київ, 010032; Севастопольська міська дирекція ВАТ НАСК „Оранта - вулиця Адм. Октябрського, 8, місто Севастополь, 99011, п/р 26509945578471 в Кримській республіканській філії АКБ „Укрсоцбанк” МФО324010, код 02311282) шкоду у розмірі 842,24грн (вісімсот сорок дві грн. 24коп), витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн (сто дві грн. 00коп), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн (двісті тридцять шість грн. 00коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис                               Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.06.2010