Рішення № 10627506, 23.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

23 червня 2010 року справа № 5020-1/031 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф’єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26)

в особі філії „Кримська регіональна дирекція” ТОВ „Український промисловий банк” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 70)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой”

(99059, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 63, офіс 12)

про стягнення заборгованості у розмірі 14399,09 грн.

за участю представників:

позивача –Райський Д.І., довіреність №185-Ф/10 від 20.04.2010;

відповідача –не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (далі –Відповідач), про стягнення заборгованості по сплаті винагороди у розмірі 14399,09 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов договору будівництва №1 від 06.07.2007, ухиляється від виплати позивачу винагороди в розмірі 1% від суми залучених ним в довірче управління коштів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином –рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 27.04.2010 та від 03.06.2010 не виконав.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:          

06.07.2007 між сторонами був укладений договір будівництва №1 (надалі –договір), за умовами якого забудовник (відповідач) зобов’язувався власними силами за рахунок власних та залучених коштів збудувати на виділеній для цих цілей ділянці об’єкт будівництва відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, ввести його в експлуатацію, здати Приймальній комісії та передати (за умови підтвердження Управителем (позивачем) права Довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об’єкта інвестування) об’єкти інвестування установникам фонду у строки та на умовах, визначених у даному договорі (п. 1.1. договору).

У відповідності з п. 1.2. договору, об’єкт будівництва –житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, місцезнаходження якого: м. Севастополь, мікрорайон «Омега-2А», перша черга будівництва, корпус 13, ПК-1 з характеристиками, які містяться в описі об’єкта будівництва (Додаток №1), який є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2. договору Управитель (позивач) зобов’язувався:

-          здійснювати фінансування будівництва об’єкту згідно з Графіком фінансування будівництва, який міститься у Додатку № 3 до даного договору, в межах залучених у довірче управління коштів (п.п. 2.2.2. договору);

-          відкрити у своєму балансі рахунок ФФБ та акумулювати, зберігати й обліковувати на ньому отримані від Довірителів кошти на умовах Правил Фонду (п.п. 2.2.3. договору).

Пунктом 3.5. договору, з урахуванням пункту 1 укладеної між сторонами додаткової угоди від 26.09.2007 до вказаного договору передбачено, що Управитель за свої послуги отримує винагороду у розмірі 1% від суми залучених у довірче управління коштів, яку забудовник сплачує йому щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

На виконання умов договору, позивачем вчинено наступні дії.

13.11.2008 між позивачем (Управителем) та Картушиною Наталією Олексіївною (Довірителем) укладений договір № 81 про участь у Фонді фінансування будівництва, за умовами якого Довіритель, на підставі повного визнання ним правил фонду фінансування будівництва виду «А»житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, місцезнаходження якого: м. Севастополь, мікрорайон «Омега-2А», перша черга будівництва, корпус 13, ПК-1, управителем якого є позивач, дав згоду на участь у Фонді фінансування будівництва та зобов’язався, зокрема, передати кошти Управителю у довірче управління з метою отримання у власність Об’єкта інвестування.

За умовами п. 3.4. договору Довіритель зобов’язався перерахувати Управителю кошти у сумі 757435,00 грн.

18.12.2008 між Болотських Елеонорою Валеріївною (Довірителем) та позивачем (Управителем) був укладений договір № 82 про участь у Фонді фінансування будівництва, за умовами якого Довіритель, на підставі повного визнання ним правил фонду фінансування будівництва виду «А»житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, місцезнаходження якого: м. Севастополь, мікрорайон «Омега-2А», перша черга будівництва, корпус 13, ПК-1, управителем якого є позивач, дав згоду на участь у Фонді фінансування будівництва та зобов’язався, зокрема, передати кошти Управителю у довірче управління з метою отримання у власність Об’єкта інвестування.

За умовами п. 3.4. договору Довіритель зобов’язався перерахувати Управителю кошти у сумі 682473,80 грн.

Одержані за вищевказаними договорами № 81 від 13.11.2008 та № 82 від 18.12.2008 грошові кошти у загальній сумі 1439 908,80 грн. були перераховані позивачем відповідачу, у тому числі:

-          567560,30 грн. за меморіальним ордером № 17 від 16.01.2009;

-          114913,50 грн. за квитанцією № 71 від 16.01.2009;

-          243235,00 грн. за квитанцією № 175 від 13.11.2008;

-          514200,00 грн. за квитанцією № 88 від 13.11.2008.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором № 1 від 06.07.2007 не виконав, а саме, не перерахував позивачу винагороду у розмірі 1% від суми залучених коштів за надані ним послуги, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 14399,09 грн.

Викладені обставини є підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання Відповідачем зобов'язання з оплати за надані йому позивачем послуги.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що одержання відповідачем послуг та наявність заборгованості перед позивачем за ці послуги, підтверджено вищевказаними платіжними документами: меморіальним ордером та квитанціями про перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 1439 908,80 грн.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 14399,09 грн. доведеною та обґрунтованою.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 14399,09 грн. суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (пр. Героїв Сталінграду, буд. 63, офіс 12, м. Севастополь, 99059; ідентифікаційний код 34402741, п/р 2600701300242 у філії «Кримська регіональна дирекція»ТОВ «Укрпромбанк», МФО 384834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325, к/р 32000175001 у ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) суму заборгованості у розмірі 14399,09 грн. (чотиринадцять тисяч триста дев’яносто дев’ять грн. 09 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 143,99 грн. (сто сорок три грн. 99 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя           В.В. Алсуф’єв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 24.06.2010.