Рішення № 10627496, 22.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22 червня 2010 року справа № 5020-4/089 За позовом           Приватного підприємства “Піонер-Трейд”

(95000, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, будинок 16, офіс 21)

до                     Приватного підприємства “Гавань”

(99016, місто Севастополь, Нахімовський район, вул. Богданова, 12)

про стягнення 59755,78 грн

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

Позивач (Приватне підприємства “Піонер-Трейд”) –Пєтухова Б.Є., представник, довіреність б/н від 03.06.2010;

Відповідач (Приватне підприємства “Гавань”) –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство “Піонер-Трейд” звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства “Гавань” про стягнення 59755,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору поставки №317/08 від 01.01.2008 в частині внесення оплати.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.03.2010 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 03.06.2010.

Відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було одержане уповноваженим представником ПП “Гавань” 27.05.2010, про причини неявки суд не сповістив.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався через нез’явлення у судове засідання представника відповідача та невиконання ним вимог суду.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2008 року між Приватним підприємством “Піонер-Трейд” (постачальник) та Приватним підприємством „Гавань” (покупець) був укладений договір поставки (далі –Договір) (арк.с. 9).

Згідно з пунктами 1.1-1.2 Договору постачальник зобов’язався передати Покупцеві товар (тютюнова продукція, продукція компанії “Wrigleyґs” та інш.), а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити вказаний товар у терміни, зазначені в цьому Договорі. Товар передається (відпускається) покупцеві в асортименті і кількості, відповідно до письмової або усної заявки Покупця, погодженої з Постачальником.

Відповідно до пунктів 5.1 Договору, загальна сума цього Договору складає суму товару, отриманого по всіх накладних. Покупець робить оплату за поставлений товар, зазначений у пункті 1.1 цього Договору, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, або в іншої формі і порядку, схваленому сторонами і не суперечному чинному законодавству України.

Згідно з пунктом 5.2.1 Договору, при постачанні тютюнової та іншої продукції, оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу терміном –7 днів.

Відповідно до пункту 5.2.2 Договору при постачанні продукції компанії “Wrigleyґs”, оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу терміном 14 календарних днів.

Покупець зобов’язується робити оплату за поставлений товар у терміни та на умовах, передбачених пунктами 5.2., 5.2.1, 5.2.2 цього договору (пункт 8.1 Договору).

За умовами розділу ІХ Договору, порушення термінів оплати, зазначених у пунктах 5.2.1 та 5.2.2 цього договору, тягне за собою сплату покупцем на користь постачальника пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від відшкодування Постачальникові збитків, заподіяних цім порушенням.

          Із змісту позову вбачаються посилання позивача на той факт, що в період з 07.03.2008 по 16.09.2008 Приватним підприємством “Піонер-Трейд” на адресу Приватного підприємства “Гавань” було поставлено товар на загальну суму 174139,72 грн.

          В підтвердження поставки товару позивач посилається, зокрема, на наступні документі: накладні № СС-0037609 від 05.08.2008 на суму 75,00 грн., № 1 Т00000264 від 26.08.2008 на суму 8356,09 грн., № СС-038553 від 19.08.2008 на суму 11030,98 грн., № 1№00000530 від 16.09.2008 на суму 6779,57 грн., № 1№00000355 від 02.09.2008 на суму 8938,92 грн., № 1№00000443 від 09.09.2008 на суму 9744,74 грн., № 1№0000042 від 05.08.2008 на суму 10322,14 грн., а всього на суму 55273,7 грн.

Відповідно до актів звірення взаєморозрахунків, які підписані представниками сторін та завірені їх печатками, відповідач має заборгованість за накладній №СС-0031885 від 03.04.2008 на суму 626,42 грн (арк.с. 31), №РН00002689 від 06.05.2008 та №СС-0033498 від 13.05.2008 –на суму 11109,33 грн. (арк.с. 32), №СС-0032989 –на суму 1032,70 грн. (арк.с. 32 –оборотна сторінка), а всього на суму 12768,45 грн.

Також позивач в якості доказів наявності заборгованості відповідача надав акт звірення розрахунків, відповідно до змісту якого станом на 19.05.2009 заборгованість ПП “Гавань” склала –47222,43 грн (арк.с. 62).

          Як стверджує позивач, відповідач оплатив товар лише частково - за період з 20.03.2008 по 08.09.200 відповідачем було оплачено 127197,29 грн., неоплаченою залишилась сума у розмірі 46942,43 грн.

Листом від 18.12.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогами оплатити вартість отриманого та оплаченого товару з урахуванням суми пені за порушення умов договору, а також 3% річних, а всього 51765,97 грн.(арк.с. 42).

Несплата суму боргу за отриманий товар і стала причиною для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 59755,78 грн., з яких: сума основного боргу –46942,43 грн., 3% річних –2110,48 грн., інфляційні витрати –10702,87 грн.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати отриманого за Договором поставки товару. Тому, застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов’язання, питання виконання зобов’язань та відповідальності за порушення зобов’язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою та третьою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У встановлені строки відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконав.

Отже, наявна заборгованість в сумі 46942,43 грн., що заявлена позивачем до стягнення. підтверджується матеріалами справи –а саме актом звірення розрахунків (арк.с. 62).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів сплати суми боргу за Договором не надав.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі, яка зазначена позивачем - 46942,43 грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у загальній сумі 10702,87 грн. та 3% річних у загальній сумі 2110,48 грн. за період з 01.10.2008 по 01.04.2010.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення щодо сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Цивільного кодексу України.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та індексу інфляції (арк.с. 8), зроблений позивачем, вважає його таким, що не суперечить діючому законодавству, в тому числі щодо періоду стягнення, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 2110,48 грн. та індексу інфляції в розмірі 10702,87 грн. також підлягають задоволенню.

При проведенні розрахунку збитків від інфляції судом застосовані рекомендації, що викладені в Листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р, та офіційні індекси інфляції, встановлені Державним комітетом статистики України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу у розмірі 59755,78 грн., з яких: сума основного боргу –46942,43 грн., 3% річних –2110,48 грн., інфляційні витрати –10702,87 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в сумі 597,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Гавань” (99016, місто Севастополь, Нахімовський район, вул. Богданова, 12, ідентифікаційний код 23439572) на користь Приватного підприємства “Піонер-Трейд” (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, будинок 16, офіс 21, ідентифікаційний код 32537177) сума боргу у розмірі 59755,78 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят п’ять грн. 78 коп.), з яких: сума основного боргу –46942,43 грн., 3% річних –2110,48 грн., інфляційні витрати –10702,87 грн.

3.          Стягнути з Приватного підприємства “Гавань” (99016, місто Севастополь, Нахімовський район, вул. Богданова, 12, ідентифікаційний код 23439572) на користь Приватного підприємства “Піонер-Трейд” (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, будинок 16, офіс 21, ідентифікаційний код 32537177) витрати по сплаті державного мита в сумі 597,56 грн. (п’ятсот дев’яносто сім грн. 56 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            підпис                               О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 23.06.2010