Рішення № 10627487, 17.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

17 червня 2010 року справа № 5020-3/100 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог”

(вул. В. Морська, 23, м. Севастополь, 99011)

про визнання права власності,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1) ОСОБА_2, представник, довіреність ВММ № 240502 (реєстровий №408) від 19.12.2009;

відповідач (ПП „Торговельний комплекс „Диалог”) Приймак А.І., представник, довіреність б/н від 09.12.2009.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” (далі відповідач) про визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору від 15.03.2010 щодо своєчасного закінчення будівництва спірного обєкта нерухомості та передачею його у власність позивачеві.

Ухвалою від 10.06.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі; судове засідання призначено на 17.06.2010.

У судовому засіданні 17.06.2010 представник позивача виклав суду позовні вимоги, на позовних вимогах наполягав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги не визнав, з тих підстав що, на його думку, визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва можливо тільки після закінчення будівництва та введення обєкта в експлуатацію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2010 між Приватним підприємством „Торговельний комплекс „Диалог” (далі Сторона-1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі Сторона-2) укладений договір про інвестування будівництва обєктів нерухомості /арк. с. 10-12/ (далі Договір), відповідно до якого, Сторона-2 за рахунок власних чи залучених коштів забезпечує фінансування будівництва, придбання матеріалів та обладнання, введення в експлуатацію обєктів. Сторона-1 виконує функції замовника будівництва обєктів, забезпечує отримання дозволів на виконання будівельних робіт та виконує інші функції замовника. Після здачі в експлуатацію будь-якого з обєктів за актом державної комісії, сторони розподіляють результати інвестиційної діяльності у встановленому Договором порядку (розділ 2 Договору).

Сторона-1 зобовязується на умовах Договору прийняти участь у передачі (оформленні) Стороні-2 закінчених будівництвом обєктів, передати Стороні-2 передбачені діючим законодавством документи, що необхідні для оформлення Стороною-2 права власності на обєкти (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 Договору).

Сторона-2 зобовязується фінансувати всі проектні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, послуги сторонніх організацій, що повязані з будівництвом обєктів, роботи та послуги по підготовці земельної ділянки до будівництва обєктів, вартість отриманих вихідних даних, будь-яких дозволів на виконання будівельних робіт, а також придбання матеріалів та обладнання для будівництва обєктів (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 Договору).

У пункті 10.1 Договору сторони встановили попередні строки будівництва обєктів: виконання будівельно-монтажних та інших робіт з будівництва обєктів та здачі їх в експлуатацію в строк до 30.03.2010.

Кінцеві строки, що визначені у пункті 10.1 Договору, мають бути встановлені після розробки та затвердження проектно-кошторисної документації та отримання відповідних дозволів на будівництво (пункт 10.2 Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами зобовязань (пункт 10.3 Договору).

Згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 Договору Сторона-2 має право отримати та зареєструвати право власності на обєкти відповідно до умов Договору після введення обєктів в експлуатацію за актом державної комісії, а також здійснити реєстрацію права власності Сторони-2 на всі обєкти у БТІ, як обєкти незавершеного будівництва.

Відповідно до Додаткової угоди від 16.03.2010 /арк. с. 13/ (далі Додаткова угода), Сторона-1 приймає Сторону-2 у дольове будівництво комплексу торгівельних площ торговельного комплексу „Диалог” за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 23.

Сторона-1 зобовязується передати Стороні-2 у власність ізольований комплекс торговельного комплексу „Диалог”, з наданням всіх необхідних документів на обєкт, що будується, включаючи всі погодження, а також сприяти Стороні-2 в оформлені права власності на нього.

Позивач умови договору виконав в повному обсязі, натомість відповідач умови договору порушив: у встановлені договором строки закінчений будівництвом обєкт в експлуатацію не здав, позивачеві відповідні обєкти та документи для оформлення права власності не передав, що і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з частиною першою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Водночас, у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо обєкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення обєкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис обєкта незавершеного будівництва.

Таким чином, застосована норма абзацу другого частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України містить положення, які дають право зареєструвати особу власником недобудованого нерухомого майна, але за умови надання органу реєстрації прав на нерухоме майно чітко визначеного пакету документів.

Також дозвіл на проведення в бюро технічної інвентаризації державної реєстрації права власності на обєкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку надано субєктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), статтею 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”.

Бюро технічної інвентаризації проводять державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно згідно із вимогами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445), на підставі документів, що визначені цим Тимчасовим положенням.

Документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, відповідно до Закону України „Про планування і забудову територій” є наданий інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт. Цей документ видається, зокрема, на підставі проектної документації, що включає в себе також кошторис будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані суду документи, необхідні для реєстрації прав власності на обєкт незавершеного будівництва: Договір про інвестування будівництва обєктів нерухомості від 15.03.2010 /арк. с. 10-12/ та додаткова угода до нього /арк. с. 13/; дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий ТОВ „Торговельний комплекс „Диалог” /арк. с. 37/; Договір оренди земельної ділянки (вул. В. Морська, 23, м. Севастополь), на якій здійснюється будівництво спірного обєкта від 16.05.2003, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Бойком І.Д. 16.05.2003 (реєстровий №3029), зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди землі 23.05.2003 під №33 (номенклатурний №4-М-01) /арк. с. 14-18/.

Крім того, відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження №420 від 06.05.2010, проведеного Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса /арк. с. 26-35/, обєкт приміщення десятого поверху Х-16, площею 133,5 м2, що розташоване у ТК „Диалог” за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 23, є обєктом нерухомості та відповідає будівельним нормам та правилам; будівельна готовність спірного обєкта складає 57%; ринкова вартість становить 666989,00 грн.

Частина друга статті 20 Господарського кодексу України гарантує кожному субєкту господарювання право на захист його прав і законних інтересів, які захищаються, зокрема, шляхом визнання права.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 392 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачає, що підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень цих прав, є рішення суду про право власності на обєкт незавершеного будівництва.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що реєстрації підлягає право власності лише на завершені будівництвом та здані до експлуатації обєкти, оскільки і законом (частина третя статті 331 Цивільного кодексу України; стаття 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, стаття 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”), і Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445) (розділ 7 Положення), на яке посилається відповідач, визначені умови та порядок реєстрації прав власності на обєкти незавершеного будівництва.

Таким чином, вимоги позивача про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 23, на 10 поверху торговельного комплексу „Диалог”, а саме: приміщення №Х-16, площею 133,5 м2, є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на обєкт незавершеного будівництва, а саме: на приміщення Х-16, площею 133,5 м2, що розташоване на десятому поверху Торговельного комплексу „Диалог” за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 23.

3.Стягнути з Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” (вул. В. Морська, 23, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 19186792; п/р26001300000996 в Сімферопольській філії АКБ „Форум”; МФО 384890) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 21.06.2010.