Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
17 червня 2010 року справа № 5020-4/063 За позовом Прокурора міста Феодосія
(98100, м. Феодосія, вул. Українська, буд. 5)
в інтересах держави в особі Феодосійської міської Ради
(98100, м. Феодосія, вул. Земська, буд. 4);
(98100, м. Феодосія, вул. К. Лібнехта, 4);
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Дістрибьютерська компанія “Еллада”
(99013, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, буд. 15)
про зміну умов договору,
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників:
Прокурор (Прокурор міста Феодосія) - не з’явився;
Позивач (Феодосійська міська Рада) - не з’явився;
Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада") –Соколова В.В., представник, довіреність б/н від 10.05.2010.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор міста Феодосія в інтересах держави в особі Феодосійської міської Ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерська компанія “Еллада” про зміну умов договору.
Свої вимоги позивач обґрунтовує прийняттям Феодосійською міською радою рішення про введення ставок орендної плати, яким встановлено нову ставку орендної плати, зокрема, для земельної ділянки,яка орендуєься відповідачем –3 % нормативної грошової оцінки, а також рішенням Феодосійської міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Феодосії.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 02.04.2010 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.04.2010.
У порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що докази, викладені в справі не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки в описовій частині позову прокурор вкладає взаємовідносини іншої юридичної особи з позивачем, тим самим зазначає, що позовна заява була складена з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства, в зв’язку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В ході розгляду справи прокурор надав змінену позовну заяву, в якій усунув певні недолики (№9504-Д від 19.05.2010).
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Отже, зміна предмета позову є процесуальним правом позивача, тому суд приймає цю заяву до розгляду.
У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на змінену позовну заяву про зміну умов договору оренди землі, згідно з яким з позовними вимогами не згодний, вважає їх такими, що суперечать умовам договору оренди, також вважає розрахунок орендної плати необ’єктивно завішеним та таким, що містить певні помилки (арк.с. 83-85).
У судовому засіданні 13.05.2010 представником Феодосійської міської ради було заявлено клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду АР Крим. Клопотання мотивовано фактом знаходження земельної ділянки в м.Феодосії (а.с.59).
Судом у задоволенні заявленого позивачем клопотання було відмовлено з огляду на частину 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Приймаючи до уваги той факт, що предметом спору у даній справі є саме внесення змін в договір, суд вважає даний спір підлягаючим розгляду за місцезнаходженням відповідача –ТОВ Дістрибьютерська компанія “Еллада” (99013, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, буд. 15) господарським судом міста Севастополя.
У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, оголошувались перерви.
Представникам сторін були роз`яснені їх процесуальні права, передбачені статтями 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників, суд –
ВСТАНОВИВ:
На підставі рішення Феодосійської міської Ради від 22.02.2002 №1576 Товариству з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерська компанія “Еллада“ надано в оренду строком до 22.02.2012 для обслуговування викуплених складських приміщень забудовані землі, площею 2,1819 га за адресою м. Феодосія, вул. Дружби, 54, зона “Промислово-складська”, оціночний район №98 (арк.с. 12).
19.08.2004 між Феодосійською міською Радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерська компанія “Еллада“ (орендар) був укладений договір оренди землі, реєстровий номер 1682 (реєстраційний номер 040501900211 (надалі –Договір), згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування викуплених складських приміщень, код цільового використання –УКЦІЗ –1.11.2, що розташована за адресою: АР Крим, місто Феодосія, вулиця Дружби, 54 (арк.с. 22-23).
Відповідно до пункту 2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,1819 га, в тому числі по угіддям: забудовані землі, які використовуються у комерційних цілях –2,1819 га, за рахунок земель, які не передані у власність або постійне користування.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки –4780322,76 грн. (виходячи з 1% від нормативної грошової оцінки), згідно з витягом з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданої Феодосійським міським управлінням земельних ресурсів 04.08.2004 (пункт 2.3).
Договір укладено строком до 22.02.2012.
Відповідно до пункту 4.1. Договору –орендна плата вноситься Орендарем Орендодавцю у розмірі 57363,87 грн., та сплачується в безготівковій формі, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції.
Розмір орендної плати переглядається за вимогою Орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, щорічної індексації грошової оцінки землі відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженому Постановою КМУ від 12.05.2000 №783 та в інших випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про оренду землі», зміни умов господарювання, передбачених договором (пункт 4.4).
У разі збільшення відповідно до Законів України розміру земельного податку, Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати (пункт 4.6).
Відповідно до пункту 1 рішення Феодосійської міської Ради №2299 від 30.09.2005 «Про введення ставок орендної плати на землю», було встановлено розмір орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду у розмірі 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Пунктом 28 Рішення 28 сесії 5 скликання Феодосійської міської Ради були внесені зміни в рішення 41 сесії 4 скликання від 30.09.2005 №2299 “Про введення ставок орендної плати за землю” та була введена нова редакція абзацу 2 статті 1, а саме: “Встановити розмір річної орендної плати на земельні ділянки, що здаються в оренду та використовуються для виробництва, рекреаційного призначення, суспільного призначення, оздоровчого призначення в розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки (арк.с. 19-21).
Пунктом 4.2 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської Ради від 29.08.2008 №1698 «Про затвердження нормативно грошової оцінки земель м. Феодосії”, встановлено розмір земельного податку відповідно до нормативної грошової оцінки земель, на підставі положень Закону України «Про плату за землю».
Також пунктом 4.1 даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства.
Пунктом 1 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 №1698 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Феодосія” затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель м. Феодосія, відповідно до якої з 01.01.2009 застосовуються економічно-планувальні зони та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Феодосія з 01.01.2009 на строк, встановлений Законом України “Про оцінку земель” (арк.с. 17).
Рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської Ради від 28.11.2008 №1842 «Про введення ставок орендної плати за землю»встановлено розмір річної орендної плати для інших категорій земель, що дорівнює 3 відсоткам від їх нормативної грошової оцінки (арк.с. 16).
Відповідно до вимог Закону України “Про основи державної та регуляторної політики у сфері господарської діяльності” всі вищезазначені рішення міської ради були опубліковані в місцевих засобах інформації, тим самим доведені до відома орендаря.
29.01.2010 позивачем відповідачу був надісланий лист (арк.с. 10), в якому Товариству з обмеженою відповідальність “Дістрибьютерьска компанія “Еллада” було запропоновано укласти додаткову угоду до договору оренди від 24.11.2005 враховуючи розрахунок орендної плати щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, грошова оцінка яких була здійснена станом на 01.01.2009.
Листом від 10.02.2010 ТОВ “Дістрибьютерська компанія “Еллада” повернуло додаткову угоду із своїми запереченнями (арк.с. 13).
Недосягнення згоди сторін щодо зміни умов договору і стало підставою для звернення прокурора в інтересах позивача з цим позовом до господарського суду.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Частина 1 статті 124 Земельного кодексу України встановлює, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно із статтею 93 Земельного кодексу України та статтею 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі право на строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 3 статті 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання.
Пунктом 4.4 Договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається за вимогою Орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, щорічної індексації грошової оцінки землі згідно з Порядком проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженому Постановою КМУ від 12.05.2000 №783 та в інших випадках, передбачених статтею 21 Закону України “Про оренду землі”, зміни умов господарювання, передбачених договором.
При цьому у пункті 10.1 Договору, сторони встановили, що зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при недосягненні згоди між сторонами щодо змін договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Аналогічне положення містить стаття 30 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (набули чинності з 01.01.2008), згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
22.05.2008 року Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" у тій самій редакції повторно були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року і набули чинності 04.06.2008 року.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки щороку, станом на 1 січня, уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до матеріалів справи, на момент укладення договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 4 780 322,76 гривень.
Згідно з рішенням Феодосійської міської ради від 29.08.2008г. № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії»нова нормативно-грошова оцінка земельної ділянки стала складати 14 809 009,11 грн.
Зміна нормативної грошової оцінки землі передбачена Законом України «Про оцінку земель», зокрема, статтею 18 цього закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Згідно з частиною першою статті 20 зазначеного вище Закону за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Частиною першою статті 23 Закону встановлено, що технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Таким чином, затвердження нової нормативної грошової оцінки земель рішенням Феодосійської міської ради є законодавчо обґрунтованим процесом, рішення Феодосійської міської ради про затвердження нової нормативної грошової оцінки землі у встановленому законом порядку не скасовано та не визнано недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Як зазначено у Листі Вищого господарського суду від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", згідно з приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, які застосовуються в розрахунку орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Отже, установивши, що законодавче змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.
Частиною 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Судом досліджено зміст запропонованого відповідачеві проекту договору та зроблено висновок про можливість його прийняти з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
В той же час, позивач просить суд внести зміни в пункт 2.3 договору та читати його в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 01.01.2008 по 31.12.2008 (включно) –5086167,81 грн., з 01.01.2009 –14809009,11 грн.».
Пункт 4.1 договору позивач просить суд викласти в такій редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2008 по 31.12.2008 (включно) у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 203446,71 грн., з 01.01.2009 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 444270,27 грн. за рік».
В той же час, суд вважає позовні вимоги у наведеній частині підлягаючими частковому задоволенню з огляду на частину 2 статті 187 Господарського кодексу України, якою встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України також встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно з частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Враховуючи викладене у суду відсутні правові підставі вважати пункти 2.3 та 4.1 вказаного договору зміненими в термін раніше дати набрання чинності рішенням суду.
Надаючи оцінку правовим вимогам в частині внесення змін в пункти 4.3, 4.4, 10.1 та 11.8 договору, суд вважає такі вимоги обгрунтованими та виходить з наступного.
Позивач просить суд змінити пункт 4.3 договору оренди землі, виклавши його в наступній редакції: «У разі внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків ставки НБУ несплаченої суми за кожен день прострочення».
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про плату за землю»розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку. Частиною 1 статті 25 визначено, що пеня за несвоєчасну сплату податку за землю справляється у розмірах, визначених законом.
Так, пунктом 16.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, за кожний календарний день прострочення. При цьому, пункт 16.4.2 цього ж Закону зазначено, що розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
Позивач просить суд змінити пункт 4.4. договору оренди землі, виклавши його у наступній редакції: «Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: Зміни умов господарювання передбачених договором Зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством», а також просить змінити пункт 10.1 договору, виклавши його у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод, які з невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду».
Суд вважає, що внесення змін до пунктів 4.4. та 10.1 договору оренди землі пов'язане із прийняттям рішення 46 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 27.01.2006 р. № 2633 «Про застосування нової форми договору оренди землі», яким було затверджено форму договору оренди землі відповідно до типової форми договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів державне мито покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає: витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Змінити умови договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 040501900211 від 24 листопада 2005 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дістрібьютерська компанія “Еллада” та Феодосійською міською Радою, виклавши пункти договору в наступній редакції:
пункт 1.1 слова “зона “Промислово-складська 2” № 98” з дня набрання рішенням суду законної сили читати: «економіко-планувальна зона № 28”;
пункт 2.3 читати в наступній редакції: “нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить з дня набрання рішенням суду законної сили 14809009,11 грн”;
пункт 4.1 –читати в наступній редакції: “Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з дати набрання рішенням законної сили у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 444270,27 грн. за рік.
Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікацій: орендна плата за юридичних (фізичних) осіб.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством”.
пункт 4.3 –читати в наступній редакції: “У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення”.
пункт 4.4 читати у наступній редакції: “Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
зміни умов господарювання, передбачених договором;
зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни конфідентів індексації, визначений законодавством;
погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
в інших випадках, передбачених законодавством”;
пункт 10.1 читати в наступній редакції: “Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом укладення додаткових угод, які є невід’ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Доповнити договір пунктом 11.8 наступного змісту: “Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом”.
Ця Додаткова угода є невід’ємною частиною Договору оренди землі від 24.11.2005, реєстраційний №040501900211”.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерська компанія “Еллада” (99013, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, буд. 15, ідентифікаційний код 25131016) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дістрибьютерська компанія “Еллада” (99013, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, буд. 15, ідентифікаційний код 25131016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) на р/р 31216259700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.
5. В іншій частині позову відмовити.
Суддя підпис О.С. Погребняк
Рішення оформлено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України і підписано 22.06.2010
Судове рішення № 10627470, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 17.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-4/063. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: