Рішення № 10627414, 15.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

15 червня 2010 року справа № 5020-9/055 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 15)

до Малого приватного підприємства „Морський клуб” (99007, м. Севастополь, вул. Гоголя, буд. 35-А)

про стягнення 549,78 грн.,

суддя Рибіна С.А.

За участю представників:

позивача - Рудакова Анастасія Володимирівна, довіреність № 303 від 23.09.2009;

відповідача –не з’явився.

Суть спору: 22.04.2010 Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” (далі –ВАТ „Укртелеком”) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Малого приватного підприємства „Морський клуб” (далі –МПП «Морський клуб») про стягнення заборгованості у розмірі 549,78 грн., з яких: основний борг - 537,19 грн., інфляційне відшкодування –6,51 грн., 3% річних –1,46 грн. та пеня –4,62 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем неналежним чином виконувались обов’язки щодо оплати за надані послуги електрозв’язку відповідно до умов договору №3043 від 20.09.2002, доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с.2-3).

Ухвалою суду від 23.04.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/055.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги у зв’язку з невірним нарахуванням пені та просить стягнути 554,22 грн., з яких: основний борг - 537,19 грн., інфляційне відшкодування –6,51 грн., 3% річних –1,46 грн. та пеня –9,06 грн. (а.с.46).

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за адресами, зазначеними у позові та у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.19).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з юридичної адреси особи з позначками „МПП «Морський клуб»відсутній” та „за значеною адресою непроживає” можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (а.с.33-36, 41-43).

Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2002 між ВАТ “Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та МПП «Морський клуб»(Споживач) був укладений договір №3043 про надання послуг електрозв’язку (далі –Договір) (а.с.10-13).

Відповідно до пункту 7.1 Договору цей договір набрав чинності з дня його підписання та діє п’ять років.

Згідно пункту 7.2 Договору якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

Враховуючи, що сторони не повідомили одна одну про припинення договору №3043 від 26.10.2002, договір був продовжений та на момент вирішення спору є діючим.

Згідно розділу 1 цього Договору Підприємство зв’язку зобов’язується надавати послуги електрозв’язку, перераховані у додатку 1, 4, безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.

У свою чергу споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови і інші послуги, надані по телефону (пункт 3.2.8).

Відповідно до розділу 4 “Оплата та порядок розрахунків” послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати – на підставі рахунків по абонентській книжці.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць повинні здійснюватися споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Зобов’язання з надання послуг зв’язку позивач виконував у повному обсязі, рахунки по оплаті за послуги виставлялись позивачем своєчасно, але оплата за надані послуги у період з жовтня 2009 року по січень 2010 року відповідачем виконувалась не у повному обсязі та не своєчасно, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача із позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором №3043 від 26.10.2002 з урахуванням штрафних санкцій.

          Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина перша статті 902 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто.Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації" (надалі –Закон) споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Обов’язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на Споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості за договором №3043 від 26.10.2002 за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року на день прийняття рішення відсутні.

Враховуючи викладене заявлена позивачем сума основної заборгованості у розмірі 537,19 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання суму 3 % річних у розмірі 1,46 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 6,51 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Розрахунок позивача на суму простроченої заборгованості 3 % річних у сумі 1,46 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 6,51 грн. перевірений судом та вимоги в цієї частині визнані такими, що підлягають задоволенню.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9,06 грн.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що вказаний розрахунок здійснений позивачем з урахуванням вимог діючого законодавства, однак без урахування пункту 5.8 Договору, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 4,98 грн., виходячи з наступного розрахунку.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняСума пені за період прострочення

123.721.11.2009 - 31.01.2010722,50

175.921.12.2009 - 31.01.2010422,07

135.1821.01.2010 - 31.01.2010110,42 Таким чином, загальна сума пені за договором №3043 від 20.09.2002 складає 4,99 грн.

На підставі вищевикладеного, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, в розмірі 550,15 грн., з яких: основний борг - 537,19 грн., інфляційне відшкодування –6,51 грн., 3% річних –1,46 грн. та пеня –4,99 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Морський клуб” (99007, м. Севастополь, вул. Гоголя, буд. 35-А, ідентифікаційний код 24033435, відомості про рахунки відсутні) на користь на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01190103, р/р 2600613647 в КРД “Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) 888,15 грн., з яких: основний борг - 537,19 грн., інфляційне відшкодування –6,51 грн., 3% річних –1,46 грн., пеня – 4,99 грн., витрати по сплаті державного мита - 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Суддя підпис           С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 18.06.2010