Рішення № 10627416, 15.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

15 червня 2010 року справа № 5020-4/091 За позовом           Відкритого акціонерного товариства

“Київський завод безалкогольних напоїв “РОСИНКА”

(03057, м. Київ, вул. Е. Потье, 6)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт і К”

(99038, м. Севастополь, вул. Степаняна, 15 кв. 96),

про стягнення заборгованості 22800,00 грн.

Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін:

позивач (ВАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка") - Скиба В.Д., представник, довіреність № 2 від 06.01.2010

відповідач (ТОВ "Профіт і К") – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

25.05.2010 Відкрите акціонерне товариство “Київський завод безалкогольних напоїв “РОСИНКА” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт і К” про стягнення заборгованості 22800,00 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача зобов’язань за Договором №134/09 поставки продукції торгової марки “Росинка”, а саме – своєчасного та повного здійснення розрахунків за поставлену продукцію.

Ухвалою від 26.05.2010 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Погребняком О.С. та порушено провадження у справі № 5020-4/091, розгляд справи призначений у судовому засіданні 15.06.2010

Представник Позивача у судовому засіданні 15.06.2010 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 15.06.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 26.05.2010 не виконав.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: 99038, м. Севастополь, вул. Степаняна, будинок 15, квартира 96.

Поштова кореспонденція Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт і К”, яка направлялась судом на адресу: 99038, м. Севастополь, вул. Степаняна, будинок 15, квартира 96, повернулася на адресу суду з відміткою пошти про неможливість вручення у зв’язку з “закінченням терміну зберігання” (арк.с. 30-32).

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

04.05.2009 між Відкритим акціонерним товариством “Київський завод безалкогольних напоїв “Росинка” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Профіт і К” (покупець) був укладений договір поставки №65-П/09 (далі –Договір) (арк.с. 7-18), предметом якого є систематичний відпуск та передача у власність Покупця продукції виробництва постачальника та іншої продукції, зазначеної в товарно-транспортних накладних та зобов’язання покупця по своєчасному прийняттю та оплаті продукції (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору покупець зобов’язаний здійснювати своєчасну оплату Товару Постачальника в терміни, зазначені у пункті 6.2 Договору.

Згідно з пунктом 6.2 Договору, Покупець зобов’язаний здійснювати оплату за поставлений товар в гривнях на рахунок Постачальника, зазначений у пункті 14 Договору, на умовах відстрочення платежу в кількості 30 календарних днів з моменту відвантаження Постачальником Товару та дотримання покупцем розміру дебіторської заборгованості встановленого постачальником. У випадку припинення постачання Товару, покупець зобов’язаний оплатити весь поставлений товар в термін, зазначений у даному пункті Договору.

Загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого, протягом дії даного договору, Товару на зазначену в товарно-транспортній накладній. Поставка товару постачальником проводиться згідно з узгодженою сторонами заявкою і по договірним цінам, відзначеним відповідно до прайс-листу (п. 6.1 Договору).

Датою оплати вважається день надходження суми платежу на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 6.4 Договору).

У разі виникнення заборгованості, Покупець протягом 10 банківських днів з моменту настання терміну оплати зобов’язаний скласти і погодити письмово з Постачальником графік її погашення, а у випадку необхідності та на першу вимогу постачальника укласти з останнім нотаріально оформлений договір застави майна на суму заборгованості (пункт 6.5 Договору).

Відповідно до пункту 7.1 Договору, він набирає сили з 05.05.2009 та діє до 31.12.2009 включно, з можливим продовженням при згоді сторін на наступний термін, а в частині взаєморозрахунків –до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків, за Договором, відповідно до чинного законодавства України (пункт 8.1 Договору).

Покупець відповідає за несвоєчасну оплату поставленої партії Товару шляхом сплати Постачальнику пені в розмірі 0,5% від не перерахованої суми за кожний день прострочення платежу і не звільняється від виконання зобов’язань щодо оплати поставленої партії товару.

16.05.2009 позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 47385,76 грн. згідно з товарно-транспортною накладною №560516102 від 16.05.2009 (арк.с. 19).

Частка товару була повернута відповідачем позивачу, що підтверджується прийомною квитанцією від 15.10.2009 №581015007 на суму 3314,88 грн.

Оплата за отриманий, неповернутий товар відповідачем в повному обсязі та в строки, які встановлені договором проведена не була, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково у сумі 21270,88 грн.

Проведення оплати відповідачем за договором за період з 04.05.2009 по 11.06.2010 лише частково, в розмірі 21270,88 підтверджується довідкою АТ “УкрСиббанк”, відділення №924за №135-22-74/590 від 14.06.2010.

Наявність заборгованості також була підтверджена підписаним сторонами та завіреним печатками сторін актом звірення взаєморозрахунків станом на 11.12.2009.

Відсутність оплати за отриманий товар в повному обсязі і стала причиною для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 22800,00 грн. (47385,76 грн. /загальна сума за договором/ - 3314,88 грн. /сума повернутого товару/ - 21270,88 грн. /сума сплаченого товару/ = 22800,00 грн. /сума заборгованості/).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати отриманого за Договором поставки №65-П/09 товару. Тому, застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов’язання, питання виконання зобов’язань та відповідальності за порушення зобов’язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою та третьою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У встановлені строки відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконав.

Отже, наявна заборгованість в сумі 22800,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів сплати суми боргу за Договором не надав.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 22800,00 грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в сумі 228,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт і К” (99038, м. Севастополь, вул. Степаняна, 15 кв. 96, ідентифікаційний код 36401362) на користь Відкритого акціонерного товариства “Київський завод безалкогольних напоїв “РОСИНКА” (03057, м. Київ, вул. Е. Потье, 6, ідентифікаційний код 00382496) суму боргу у розмірі 22800,00 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот грн. 00 коп.).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт і К” (99038, м. Севастополь, вул. Степаняна, 15 кв. 96, ідентифікаційний код 36401362) на користь Відкритого акціонерного товариства “Київський завод безалкогольних напоїв “РОСИНКА” (03057, м. Київ, вул. Е. Потье, 6, ідентифікаційний код 00382496) витрати по сплаті державного мита в сумі 228,00 грн. (двісті двадцять вісім грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.06.2010