Рішення № 10627408, 17.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

17 червня 2010 року справа № 5020-4/168 за позовом Приватного підприємства “Гєрос” (95000, місто Сімферополь, вулиця Павленко 3, квартира 15)

до Приватного підприємства “КВВМПУ” (99002, місто Севастополь, Мекензієви гори, Севастопольське ремонтне-транспортне підприємство)

про стягнення 2188819,31 грн.

                                                                                 Суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

Позивача: Бондарев О.Г. директор, паспорт серія ЕТ 003189, виданий Сімферопольським РВГУ МВС України в Криму 07.02.2006;

Відповідача: Байєрбах Л.М. довіреність б/н від 17.09.2009; Мазур А.Е. довіреність б/н від 12.01.2009

встановив:

Приватне підприємство “Гєрос” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “КВВМПУ” про стягнення 320 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі договорів № 9 від 28.02.2005 та № 4-09/1 від 23.11.2007 на адресу відповідача було поставлено лом чорних металів, який фактично прийнято, але оплачено не у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.09.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.

Заявою від 31.05.2010 позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з Приватного підприємства “КВВМПУ” на його користь 2188819,31 грн. (том 4 а.с.64-65). Заяву про збільшення позовних вимог судом прийнято.

Представники відповідача у судовому засіданні з доводами позовних вимог не погодились та зазначили, що 31.07.2008 на адресу ПП «Гєрос», у відповідності з пунктом 5.2 договору поставки № 4-09/1 від 23.11.2007, Приватним підприємством “КВВМПУ”, як покупцем товару, було направлено факсове повідомлення про зменшення в односторонньому порядку ціни покупаємого товару. Відповідач також вказує на те, що факсове повідомлення було продубльовано поштовим відправленням, у зв`язку з чим, суму заборгованості необхідно рахувати виходячи із зменшеної в односторонньому порядку вартості товару.

Присутній у судових засіданнях директор ПП «Гєрос»з доводами відповідача про зменшення ціни поставляємого товару в односторонньому порядку не погодився, послався на ті обставини, що жодних як факсових, так і поштових повідомлень від Приватного підприємства “КВВМПУ”, як покупця, про зменшенні ціни покупаємого товару на адресу ПП «Гєрос»не надходило.

Представникам сторін у судових засіданнях були роз’яснені їх процесуальні права, передбачені статтями 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню виходячи з наступного.

28.02.2005 між Приватним підприємством “КВВМПУ” –Покупець, та Приватним підприємством “Гєрос” –Продавець, було укладено договір № 9, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує лом та відходи чорних металів (ДСТУ 4121-2002), який іменується «Товар», номенклатура, кількість, якість, ціна та строки поставок якого визначені в Специфікаціях (додатках) до даного договору та які є його невід`ємною частиною (том 1 а.с.20-23).

Згідно з пунктом 3.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах –СРТ –склад вантажоотримувача, згідно реквізитів, вказаних у залізничній накладній та в Специфікації.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що прийомка товару, який поставляється Продавцем, по кількості та якості здійснюється представниками вантожоотримувача в пункті призначення.

Пунктами 5.1-5.6 договору сторони обумовили ціну за одну тонну товару, порядок зміни ціни та порядок розрахунків.

Аналогічний договір - № 4-09/1 між Приватним підприємством “КВВМПУ” (Покупцем) та Приватним підприємством “Гєрос” (Продавцем) було укладено 23.11.2007 (том 1 а.с.24-26).

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2008 між сторонами у справі було підписано Специфікацію № 12, якою сторони визначили найменування продукції –стальний віуглеродистий лом чорних металів, вид ДСТУ 4121-2002, габарит, товщину, зазор та ціну –2618,00 грн., 2552,00 грн. та 2200,00 грн. (том 2 а.с.103).

Пунктом 5.2 договору № 4-09/1 від 23.11.2007 передбачено, що у випадку необхідності зміни позицій Специфікації, які стосуються найменування видів лому або ціни Покупець має право в односторонньому порядку змінити ціну на Товар, повідомивши про це Постачальника шляхом факсового повідомлення. Письмове повідомлення Покупця є невід`ємною частиною договору.

Представники Приватного підприємства “КВВМПУ” зазначили, що 31.07.2008 на адресу ПП «Гєрос», у відповідності з пунктом 5.2 договору № 4-09/1 від 23.11.2007, було направлено факсове повідомлення про зменшення в односторонньому порядку ціни покупаємого товару та, відповідно, оплата отриманого товару здійснювалась за цінами, вказаними у повідомленні. Відповідачі також вказують на те, що факсове повідомлення було продубльовано поштовим відправленням, із змісту якого вбачається факт зменшення ціни на стальний лом чорних металів: вид 16/2 –600,00 грн., вид - 2584,70 грн., вид 500У –504,00 грн., при поставці стального вуглеродистого лому чорних металів видів 16,17 –554,60 грн. за тонну нетто і відходів без залізничного тарифу (том 2 а.с.88).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що між сторонами у справі відсутні суперечки щодо кількості поставленого товару, однак спірним є питання стосовно того –за якою ціною має рахуватись фактично поставлений в серпні 2008 року товар –з урахуванням повідомлення ПП „КВВМПУ” від 31.07.2009 вих. №1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008 в бік зменшення ціни товару, або без такового.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є, зокрема, висновки судових експертів.

Ухвалою суду від 03.12.2009 у даній справі було призначено судову бухгалтерську експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні запитання:

- встановити на підставі первинних бухгалтерських документів загальну суму боргу Приватного підприємства „КВВМПУ” перед Приватним підприємством „Гєрос”, (або ПП „Гєрос” перед ПП „КВВМПУ”) яка виникла у результаті виконання ними своїх договірних зобов’язань за договорами № 9 від 28.02.2005 та №4-09/1 від 23.11.2007 з урахуванням повідомлення ПП „КВВМПУ” від 31.07.2009 вих. №1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008?

- встановити на підставі первинних бухгалтерських документів загальну суму боргу Приватного підприємства „КВВСПУ” перед Приватним підприємством „Гєрос”, (або ПП „Гєрос” перед ПП „КВВМПУ”) яка виникла у результаті виконання ними своїх договірних зобов’язань у період з 2005 року по 31.09.2008 без з урахування повідомлення ПП „КВВМПУ” від 31.07.2008 про зміну ціни на товар станом на 31.09.2008?

Так, із змісту пункту 1 висновку № 32/10 від 12.04.2010 судової експертизи вбачається, що за умови існування повідомлення ПП „КВВМПУ” від 31.07.2009 вих. № 1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008 Приватне підприємство „Гєрос” має заборгованість перед Приватним підприємством „КВВМПУ” в сумі 86752,06 грн. (тобто переплата збоку покупця за отриманий товар).

В той же час, пунктом 2 висновку № 32/10 від 12.04.2010 судової експертизи встановлено, що за умови відсутності повідомлення ПП „КВВМПУ” від 31.07.2009 вих. № 1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008 має місце заборгованість Приватного підприємства „КВВМПУ” перед Приватним підприємством „Гєрос” в сумі 2.188.819,31 грн.

Представники сторін з висновками судової експертизи погодились.

Дослідивши обставини справи на предмет встановлення існування чи неіснування збоку ПП „КВВМПУ”, як покупця товару, повідомлення від 31.07.2009 вих. № 1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008 в бік зменшення ціни товару, суд виходить з наступного.

Як зазначалось, пункт 5.2 договору № 4-09/1 від 23.11.2007 передбачає можливість зміни в односторонньому порядку ціни на Товар, повідомивши про це Постачальника шляхом факсового повідомлення.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, в обґрунтування наявності факсового повідомлення про зміну ціни на товар, що купується, Приватне підприємство „КВВМПУ” посилається на звіт про відправку факсового повідомлення (том 2 а.с.128).

В той же час, суд не може визнати таке факсове повідомлення належним доказом у справі, оскільки з його змісту неможливо встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення відповідача, зокрема, не вбачається найменування відправника факсового повідомлення (ПП „КВВМПУ”), а також тексту повідомлення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на лист Кримської філії ВАТ «Укртелеком»від 17.05.2010, із змісту якого вбачається, що за період з 01.07.2008 по 31.07.2008 на телефон 610015 (який відображений у звіті ПП «КВВМПУ»про факсове повідомлення) міжміські дзвінки не надходили (том 4 а.с.57).

Таким чином, факт відправки Приватним підприємством „КВВМПУ” факсового повідомлення від 31.07.2009 вих. № 1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008 в бік зменшення ціни товару є недоведеним.

Приватне підприємство „КВВМПУ” також вказує на те, що факсове повідомлення було продубльовано поштовим відправленням. В підтвердження відправки поштового відправлення посилається на опис вкладення в цінний лист (том 2 а.с. 88-89).

Однак, суд звертає увагу на лист Кримської дирекції Центр поштового зв`язку № 1 від 11.11.2009 в якому міститься роз’яснення того –які докази являються належним підтвердженням фактичної відправки листа поштою. Зокрема, у вказаному листі зазначається, що належним доказом, який підтверджує відправку цінного листа є розрахунковий документ (квитанція), виданий під час прийому поштового відправлення (пункт 2 Правил надання послуг поштового зв`язку від 05.03.2009 № 270) (том 2 а.с.102).

При цьому, доводи відповідача про те, що Правила надання послуг поштового зв`язку № 270 затверджені лише у 2009 році, на момент відправки спірного поштового повідомлення (31.07.2008) не існували і не вимагали обов’язкової наявності розрахункового документа (квитанції), суд не може визнати обґрунтованими з огляду на абзац 7 листа Кримської дирекції - Центр поштового зв`язку № 1 від 11.11.2009, в якому зазначено, що як виключення, перевірені документи надходження цінного листа за період з 31.07.2008 по 31.08.2008 та за вказаний період цінні листи на адресу ПП «Гєрос»не надходили.

Аналогічна відповідь міститься у відповіді Кримської дирекції Центр поштового зв`язку № 1 від 20.05.2010, наданої на запит суду, з якої також вбачається, що за період з 31.07.2008 по 31.08.2008 цінні листи на адресу ПП «Гєрос»не надходили (том 4 а.с.65).

Суд також звертає увагу на листи Кримської дирекції Центр поштового зв`язку № 1 від 25.11.2009 № 07-16-6697 та від 18.11.209 № 07-16/1-1879, із змісту яких вбачаються посилання на Правила надання послуг поштового зв`язку № 1155 від 17.08.2002 та висновок про те, що доказом відправки зареєстрованого поштового відправлення (у даному випадку цінного листа) є лише квитанція (том 3 а.с.104-105).

В даному випадку розрахунковий документ (квитанція), який би підтверджував факт направлення покупцем (ПП «КВВМПУ») на адресу ПП «Гєрос»поштового повідомлення від 31.07.2009 вих. № 1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008, є відсутнім.

Факт отримання покупцем (ПП «Гєрос») поштового повідомлення від 31.07.2008 є також недоведеним.

Пункт 5.2 договору № 4-09/1 від 23.11.2007 встановлює, що письмове повідомлення Покупця є невід`ємною частиною договору.

Однак, відповідач, відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не довів суду наявності письмового повідомлення як не довів і того факту, що збоку Продавця (ПП «Гєрос») мало місце письмове повідомлення Покупця (ПП «КВВМПУ») з відповідю на отриманий лист від 31.07.2008 про погодження продавати товар за новою ціною.

Пунктом 5.2 договору № 4-09/1 від 23.11.2007 також передбачено, що Постачальник зобов`язаний письмово повідомити Покупця про своє погодження або відмову протягом доби з моменту повідомлення.

Так, в обґрунтування наявності згоди Постачальника продавати товар за новою (зменшеною) ціною, Покупець (ПП «КВВМПУ») посилається на факс ПП «Гєрос»від 01.08.2008 в якому вказано, що повідомлення № 1332 від 31.07.2008 про зміну ціни отримано та ПП «Гєрос»тогово відвантажити металолом за новою ціною у серпні місяці (том 4 а.с.29-30).

Частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу Українипередбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне звернути увагу на лист Кримської філії ВАТ «Укртелеком»від 07.05.2010 № 30-07-729, яким надано розшифровку міжміських переговорів ПП «Гєрос» з телефонного номеру (0652) 610015. Із змісту розшифровки міжміських переговорів вбачається, що 31 липня 2008 року жодних дзвінків в м. Севастополь не відбувалось, у серпні 2008 року міжміські переговори не здійснювались (том 4 а.с.39-40).

Аналогічні дані містяться в листі Кримської філії ВАТ «Укртелеком»від 09.06.2010 № 06/5-103, наданого на запит суду. Крім того, у вказаному листі на вимогу суду роз`яснено, що облік факсових відправлень окремо від міжміських телефонних розмов не здійснюється (том 4 а.с.85).

Посилання відповідача на ту обставину, що ПП «Гєрос»має інші телефонні номери суд не може визнати обгрунтованими з тих підстав, що у факсовому звіті ПП «КВВМПУ»в якості номеру, на який доставлено факс від 31.07.2008, значиться саме номер ПП «Гєрос»610015. Номер, з якого, на думку відповідача, позивачем надавалась згода на прийняття товару за новою ціною, є також 610015. Тому, суд вважає відсутніми підстави досліджувати факти міжміських переговорів та факсових відправлень з інших номерів.

На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку про недоведеність наявності збоку ПП «КВВМПУ»факсового повідомлення ПП «Гєрос»про зміну з 01.08.2008 умов Специфікації № 12 від 19.07.2008 щодо ціни поставляємого товару, недоведеність отримання ПП «Гєрос»поштового повідомлення від 31.07.2009 вих. № 1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008, а також недоведеність факту відповіді Приватного підприємства «Гєрос»відпускати товар за новою –зменшеною ціною.

Крім того, відповідно до пункту 9.1 договору поставки № 4-09/1 від 23.11.2007, додатки зміни і доповнення до даного договору, а також будь-яка інша інформація оформлюється протоколами, додатковими угодами, листами, телеграмами з повідомленням про вручення, які являються невід`ємною частиною даного Договору можуть бути передані шляхом факсу та визнаються дійсними з наступним обміном на оригінали.

В даному випадку, доказів виконання вимог пункту 9.1 договору відповідач не представив.

За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти до уваги пункт 2 висновку № 32/10 від 12.04.2010 судової експертизи, яким встановлено, що за умови відсутності повідомлення ПП „КВВМПУ” від 31.07.2009 вих. № 1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008 має місце заборгованість Приватного підприємства „КВВМПУ” перед Приватним підприємством „Герос” в сумі 2.188.819,31 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приймаючи до уваги, що факт поставки товару та його кількість сторонами не оспорюється, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПП «Гєрос», як постачальника, у повному обсязі та стягнути з покупця – ПП «КВВМПУ»вартість поставленого товару без урахування повідомлення ПП „КВВМПУ” від 31.07.2009 вих. № 1332 про зміну з 01.08.2008 позицій Специфікації № 12 від 19.07.2008 - в сумі 2.188.819,31 грн.

Згідно з частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства “КВВМПУ” (99002, місто Севастополь, Мекензієви гори, Севастопольське ремонтне-транспортне підприємство, ідентифікаційний код 31338726) на користь Приватного підприємства “Гєрос” (95000, місто Сімферополь, вулиця Павленко 3, квартира 15, ідентифікаційний код 33325745) 2.188.819,31 грн. (два мільйони сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень, 31 копійка) заборгованості за поставлений товар.

3. Стягнути з Приватного підприємства “КВВМПУ” (99002, місто Севастополь, Мекензієви гори, Севастопольське ремонтне-транспортне підприємство, ідентифікаційний код 31338726) на користь Приватного підприємства “Гєрос” (95000, місто Сімферополь, вулиця Павленко 3, квартира 15, ідентифікаційний код 33325745) 21888,19 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім грн., 19 копійок) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.06.2010.