Рішення № 10627239, 03.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

03 червня 2010 року справа № 5020-10/123 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

(просп. Московський, 60, м. Харків, 61005; представнику Волошиній О.В. –99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 18-в)

до Приватного підприємства «Полещук и К»

(вул. Меньшикова, 82, кв.78 м. Севастополь, 99053)

про стягнення 90489,76 грн., у тому числі: 78303,78 грн. –основний борг, 7035,96 грн. –прострочені відсотки за користування кредитом, 5150,02 грн. –пеня,

за участю представників сторін:

позивача –Волошиної О.В., довіреність №15 від 14.01.2010;

відповідача – не з’явився.

          13.04.2010 Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «Полещук и К»(далі –Відповідач) про стягнення 90489,76 грн., у тому числі: 78303,78 грн. –основний борг, 7035,96 грн. –прострочені відсотки за користування кредитом, 5150,02 грн. –пеня.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем умов кредитного договору №11154106000 від 14.05.2007.

В судовому засіданні 03.06.2009 представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 13.05.2010, 03.06.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно (повідомлення про повернення поштового відправлення №17700 від 21.05.2010 /а.с.38-41/, повідомлення про повернення поштового відправлення №17786 від 21.05.2010 /а.с.41-44/ ), відзив на позовну заяву не надав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Позивача, суд

                                                            ВСТАНОВИВ:

14.05.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком “Укрсиббанк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Укрсиббанк”) (Банк) та Приватним підприємством «Полещук и К»(Позичальник) укладений кредитний договір №11154106000 (далі –Договір), за умовами якого банк зобов’язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в національній валюті України в сумі 240000,00 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором /а.с.14-19/.          

          Термін кредитування встановлений з 14.05.2007 по 14.05.2010 (підпункти 1.2.1, 1.2.2 пункту 1.2 Договору).

          За використання кредитних коштів встановлена процентна ставка у розмірі 18,0% річних /підпункт 1.3.1 пункту 1.3 Договору).          

                    Пунктами 7.1, 7.3, 7.6 Договору передбачена відповідальність Позичальника за порушення умов Договору, зокрема, за порушення термінів повернення кредиту та/або відсотків Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої відсоткової ставки пеню з розрахунку 0,4% (відсотка) річних від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості; при порушенні Позичальником вимог пп.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього Договору Банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту за цим Договором в порядку, встановленому розділом 11 Договору; Позичальник зобов’язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов’язань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобов’язань), встановлених пп. 4.3, 4.4, 4.5, 4.7 цього Договору. Розмір зазначеної в цьому пункті Договору неустойки встановлюється рівним 500,00 грн.

                    Строк дії Договору встановлений з дати його укладення і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування (пункт 9.5 Договору).          

          На виконання умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 240000,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком Позичальника у Банці за 14.05.2007 /а.с.47/.

Однак, як стверджує Позивач, Відповідач свої зобов'язання за Договором своєчасно не виконує, а саме, станом на 09.02.2010 заборгованість складає 90489,76 грн., у тому числі: 78303,78 грн. –основний борг, 7035,96 грн. – прострочені відсотки за користування кредитом, 5150,02 грн. –пеня.

                    Викладені обставини з’явилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

                    Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

                    Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв’язку з чим вони підлягають врегулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

                    Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

                    На виконання умов Договору, між Позивачем та Відповідачем був підписаний графік погашення кредиту за кредитним договором №11154106000 від 30.04.2008 /а.с.20/, який є його невід’ємною частиною.

                    Відповідно до пункту 1.3.4 Договору, Відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за договором у строк –протягом перших десяти робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

                    Судом встановлено, що Відповідачем порушувалися строки внесення зазначених платежів.

                    Позивачем на адресу Відповідача була спрямована заява від 17.12.2009 за вих. №136/16/229 про негайне виконання порушеного зобов’язання, у строк, що не перевищує 14 днів з моменту отримання цієї вимоги /а.с.21/. Факт отримання вимоги підтверджується повідомленням про повернення поштового відправлення №9905301340910 /а.с.48-49/

                    Відповідачем не надані докази належного виконання зобов’язань Договором, заборгованість на день прийняття рішення не погашена.

                    За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

                    Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

                    Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту в сумі 78303,78 грн. та нарахованих і несплачених процентів за користування кредитом в сумі 7035,96 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

                    Крім того, Позивач просить стягнути пеню за порушення строків повернення кредиту у розмірі 4329,61 грн. та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 820,41 грн., всього 5150,02 грн.

                    В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

                    Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або відсотків Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої відсоткової ставки пеню з розрахунку 0,4% (відсотка) річних від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

                    Перевіривши розрахунок пені /а.с.10- 12/, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, зокрема, положень статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Полещук и К»(вул. Меньшикова, 82, кв.78 м. Севастополь, 99053; ідентифікаційний код 34224672, р/р 26000046084700 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсиббанк” (пр. Московський, 60, м. Харків, 61005; ідентифікаційний код 09807750, р/р №29090000000113 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) суму заборгованості у розмірі 90489,76 грн. (дев’яносто тисяч чотириста вісімдесят дев’ять грн. 76 коп.), у тому числі: 78303,78 грн. –основний борг, 7035,96 грн. –прострочені відсотки за користування кредитом, 5150,02 грн. –пеня, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 904,90 грн. (дев’ятсот чотири грн. 90 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 08.06.2010.