Рішення № 10627204, 02.06.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02 червня 2010 року справа № 5020-2/057 За позовом:                    Публічного акціонерного товариства Банк „Морський”

                              (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18А)

до:                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг”

                              (99000, м. Севастополь, вул. Флагманська, буд. 5, кв. 15)

про                    розірвання кредитного договору та стягнення суми боргу у розмірі                               155513,93 грн

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача –Толчина Н.Г., довіреність № 904/16 від 14.04.2010;

відповідач –не з’явився.

          Публічне акціонерне товариство Банк „Морський” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” (далі - Відповідач) про розірвання кредитного договору та стягнення суми боргу у розмірі 155513,93 грн, з яких: 105966,58 грн –основний борг, 15563,42 грн –прострочені відсотки, 33983,93 грн –штрафні санкції (пеня).           Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням Відповідачем умов кредитного договору № 3240807-КЮ від 03.10.2007.           Представник Позивача 17.05.2010 надав через канцелярію суду заяву вих. №1037/16 від 30.04.2010 про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що сума основного боргу за кредитним договором № 3240807-КЮ від 03.10.2007 станом на 25.04.2010 склала 105966,58 грн. Сума кредиту складала 187000,00 грн, Відповідачем було погашено 21816,69 грн. Також вказано, що рішенням господарського суду міста Севастополя у справі 5020-7/401 стягнуто суму основного боргу в розмірі 59216,73 грн. У зв’язку з цим позивач зменшив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 122857,64 грн, з яких: 105966,58 –основний борг, 15563,42 грн –прострочені відсотки, 1327,64 грн –штрафні санкції (пеня). Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.04.2010 не виконав.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 50)

У зв’язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:          

03.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством Банк “Морський” (найменування юридичної особи змінилося на Публічне Акціонерне товариство Банк “Морський” відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 19.10.2009 (арк.с. 23) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” укладений кредитний договір №3240807-КЮ (далі –Договір), за умовами якого банк зобов’язувався надати позичальнику кредит у формі одноразового платежу для ведення поточної, фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, у тому числі для придбання силосу та комплектуючих до нього, у сумі 187000,00 грн. на строк з 03 жовтня 2007 року по 02 жовтня 2012 року, з виплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 19% річних. 09.06.2008 між Публічним акціонерним товариством Банк „Морський” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” укладена Додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до якої пункти 1.1, 3.2.9, 3.3.3 були викладені в наступній редакції:           “1.1. Банк надає Позичальнику кредит у формі одноразового платежу для ведення поточної, фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, у тому числі для придбання силосу та комплектуючих до нього, у сумі 187000,00 грн. (сто вісімдесят сім тисяч гривен 00 копійок) на строк з 03 жовтня 2007 року по 02 жовтня 2012 року, з виплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 21% річних.           3.2.9. На залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом відсотки нараховувати, виходячи з 23% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості до моменту її погашення.           3.3.3. Виплачувати відсотки за кредит щомісячно, виходячи з 21% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця на рахунок №206820109068 в ПАТ Банк “Морський”, МФО 324742.”.

          Згідно з пунктом 3.1.9 Договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно за період з 26 числа попереднього місяця (або з дати фактичної видачі коштів за кредитним договором) по 25 число поточного місяця або по дату фактичного погашення кредиту.          Між Позивачем та Відповідачем був підписаний графік погашення кредиту та процентів за його використання за Договором (Додаток №1, арк.с. 11), який є його невід’ємною частиною.           Судом встановлено, що Відповідачем порушувалися строки внесення платежів.           Позивачем на адресу Відповідача був спрямований лист вих. № 776/16 від 30.03.2010 з вимогою про погашення заборгованості згідно до умов Договору (арк.с. 20).          

          Позивачем був наданий Відповідачу 03.10.2007 кредит у розмірі 187000,000 грн. Останнім у порядку погашення кредиту сплачено 21816,69 грн.

          Окрім того, рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-7/401 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк „Морський” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” про стягнення 462033,73 грн стягнуто з Відповідача заборгованість по кредитному договору №3240807-КЮ від 03.10.2007 яка станом на 05.01.2010 склала 59216,73 грн.           Однак, і надалі Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, суму боргу та відсотки за кредитним договором не сплачує, а саме, станом на 25.03.2010 (з урахуванням уточнення позовних вимог) заборгованість склала: 122857,64 грн, з яких: 105966,58 грн –основний борг, 15563,42 грн –прострочені відсотки, 1327,64 грн –штрафні санкції (пеня).                     Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.                     Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.                     Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.           Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.                     Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту в сумі 105966,58 грн та нарахованих і несплачених процентів за користування кредитом в сумі 15563,42 грн, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3.3.6. Договору за порушення строків повернення кредиту та відсотків за кредит позичальник зобов’язувався сплатити банку додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит пеню у розмірі 2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.                     На підставі зазначеного Позивач просить стягнути пеню за порушення строків повернення кредиту у розмірі 1327,64 грн.                     Перевіривши розрахунок пені (арк.с. 53) суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, зокрема, положень статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

                    Згідно з пунктом 3.2.3 Договору у випадку недотримання Позичальником пункту 3.3.1 Договору Банк має право розірвати Договір та достроково стягнути кредит та проценти за його використання з виплатою пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який стягується пеня, розрахованої від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення виконання зобов’язання. Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Позивачу у зв'язку з наведеним завдається шкода у вигляді неотримання відповідних платежів на виконання умов кредитного договору.

Відповідачу був спрямований лист вих. № 950/16 від 21.04.2010 з вимогою про погашення заборгованості згідно до умов Договору, в якому також попереджалось, що у разі невиконання зобов’язань за Договором Позивач звернеться до суду з вимогою про його розірвання (арк.с. 41).           Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, на думку суду, є його порушенням і є належною підставою розірвання договору. На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги в частині розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Положеннями частини 5 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку не встановлено за рішенням суду. Згідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити повністю. 2. Вважати розірваним кредитний договір №3240807-КЮ від 03.10.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк “Морський” (найменування юридичної особи змінилося на Публічне Акціонерне товариство Банк “Морський”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг”. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг” (99040, м. Севастополь, вул. Флагманська, буд. 5, кв. 15, ідентифікаційний код 34301259, р/р 2600411125 у ПАТ Банк “Морський”, МФО 324742) на користь Публічного акціонерного товариства Банк “Морський” (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18А, ідентифікаційний код 20748213, р/р 2909090061 у ПАТ Банк “Морський”, МФО 324742) 122857,64 грн (сто двадцять дві тисячі вісімсот п’ятдесят сім грн 64 коп.), з яких 105966,58 грн (сто п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят шість грн 58 коп.) основного боргу, 15563,42 грн (п’ятнадцять тисяч п’ятсот шістдесят три грн 42 коп.) прострочених відсотків, 1327,64 грн (тисяча триста двадцять сім грн 64 коп) пені, а також 1640,14 грн (тисяча шістсот сорок грн 14 коп) державного мита та 236,00 грн (двісті тридцять шість грн) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис           Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано07.06.2010.