Рішення № 10626660, 24.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" червня 2010 р.Справа № 19/435

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Макаревича В.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Марчук Т.А., дор. від 17.05.2010р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадротекс" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" (смт.Баранівка)

про стягнення 4690,45 грн.

Справа розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України, у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4690,45 грн., з яких: 4256,54 грн. борг, 80,87 грн. інфляційні, 15,04 грн. 3% річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином ( про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача в повідомленні про вручення поштового відправлення).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадротекс" (позивач у справі) передало Товариству з обмеженою відповідальністю"Баранівський фарфоровий завод" (відповідач у справі) товар на загальну суму 35055,53 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000475 від 13.05.2009р., № РН-0000487 від 18.05.2009р., № РН- 0000488 від 18.05.2009р., № РН- 0000577 від 03.06.2009р., № РН- 0000578 від 03.06.2009р., № РН- 0000685 від 24.06.2009р., №РН-0000751 від 07.07.2009р., № РН -0000752 від 07.07.2009р., № РН - 0000785 від 10.07.2009р., № РН -0000824 від 17.07.2009р., № РН -0000825 від 17.07.2009р., № РН -0000830 від 17.07.2009р., № РН - 0000986 від 13.08.2009р., № РН - 0001027 від 19.08.2009р., № РН - 0001028 від 19.08.2009р. Факт отримання відповідачем товару підтверджено довіреностями № 00416 від 17.08.2009р., № 00384 від 06.08.2009р., № 00324 від 17.07.2009р., № 00297 від 06.07.2009р., № 00256 від 19.06.2009р., № 00226 від 03.06.2009р., № 00189 від 06.05.2009р. (а.с. 22-43), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) про сплату боргу від 14.01.2010р. за № 1 (фіскальний чек відправки від 14.01.2010р.) (а.с.10,11).

Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 28.01.2010р., оскільки вимога про оплату заборгованості була отримана відповідачем 22.01.2010р., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідмленні поштового відправлення ( а.с. 11).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, в результаті чого на день подачі позову до суду за відповідачем рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 4256,54 грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 15,04 грн. 3% річних за період з 02.02.2010р. по 15.03.2010р. та 80,87 грн. інфляційних за лютий 2010р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних, наданий позивачем разом з позовними матеріалами, суд приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства, такими, що підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню в сумі 4352,45 грн., з яких : 4256,54 грн. заборгованість, 80,87 грн. інфляційні та 15,04 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у судове засідання не з'явився.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 612,655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Баранівський фарфоровий завод", 12700, Житомирська область, м. Баранівка, вул. Леніна, 55, ідентифікаційний код 05502812 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Квадротекс", 10020, м. Житомир, пров. 4-й Вільський, 3, ідентифікаційний код 35485881:

- 4256,54 грн. боргу;

- 15,04 грн. 3% річних;

- 80,87 грн. інфляційних;

- 102 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяМакаревич В.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу