Постанова № 10626370, 22.05.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2007 р.Справа № 3/654/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                              Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

                                                  Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Цинєва А.О. за дорученням б/н від 26.04.07р.

від відповідача: Мельника О.М. за довіреністю №3531 від 04.12.06р., Берестовенко О.М. за довіреністю №3532 від 04.12.07р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничої господарської асоціації „ЕЛКО”, с. Маяки Біляївського району Одеської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.02.2007р.

по справі № 3/654/06

за позовом скаржника

до Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Южно-Українська АЕС”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області

про стягнення 471472,02 грн.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2006 року науково-виробнича господарська асоціація /далі по тексту –НВГА/ „ЕЛКО” звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Южно-Українська АЕС” /далі по тексту – ДП „НАЕК „Енергоатом”/ про стягнення з останнього заборгованості за договором поруки за №1/2001 від 01.02.2001р. в розмірі 471 472,02грн..

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням договірних зобов’язань відповідачем, на підставі чого останній заборгував позивачу вказану суму боргу, з правовим обґрунтуванням приписами ст.165 ЦК УРСР та ч.1 ст. 264, ст.ст.525,526 ЦК України .

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.02.2007 року (суддя Смородінова О.Г.) у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення вмотивоване пропуском строку позовної давності у відповідності до вимог ст. 71 ЦК УРСР.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, НВГА „ЕЛКО” звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та уточненням до неї, в яких просить означене вище рішення господарського суду Миколаївської області скасувати, позов задовольнити та покласти на відповідача усі судові витрати.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що місцевий господарський суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки мало місце переривання строку позовної давності у відповідності до вимог ч.1 ст.264 ЦК України.

Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано приписи ст. 559 ЦК України, яка регулює припинення правовідносин між кредитором та поручителем, а не між кредитором та боржником. Тому позивач (поручитель), який виконав свої зобов’язання перед кредитором, а згідно вимог ч.2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав свої зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

У запереченнях на апеляційну скаргу ДП „НАЕК „Енергоатом” просить суд рішення господарського суду Миколаївської області від 15.02.2007р. по справі №3/654/06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з покладанням судових витрат на НВГА „ЕЛКО”

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування судового рішення, виходячи з такого.

01.02.2001р. ТОВ „АНГРИ” /Кредитор/, НВГА „ЕЛКО” /Поручитель/ та ДП „НАЕК „Енергоатом” /Боржник/ уклали договір поруки №1/2001, відповідно п. 1.1 якого Поручитель зобов’язується перед Кредитором відповідати за виконання Боржником своїх зобов’язань в частині розрахунків по договору №07-2114/2000 від 04.02.2000р. /генеральний договір/, укладеного між Боржником і Кредитором на суму 1346261,28 грн..

Пунктом 2.1 підставою зобов’язання, забезпеченого порукою по цьому договору є дійсна вимога Кредитора до Боржника, яка виникла на підставі генерального договору.

Поручитель зобов’язується провести розрахунок з Кредитором на суму 1346261,28 грн., в тому числі ПДВ 20% /пункт 3.2 означеного договору/. Боржник зобов’язується здійснити розрахунок з Поручителем на суму 1346261,28 грн. /п. 3.3/.

Відповідно до п. 5.1 цього договору порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання. Порука також припиняється, коли Кредитор на протязі 3-х місяців з дня настання строку зобов’язання не заявив позов до Поручителя /пункт 5.2/.

Актом зарахування взаємної заборгованості від 13.02.2001р. на підставі ст.217 ЦК УРСР ТОВ „АНГРИ” та НВГА „ЕЛКО” провели зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1346261,28 грн..

Листом від 13.02.2001р. ТОВ „АНГРИ” повідомило ДП „НАЕК „Енергоатом”, що у відповідності з договором поруки від 01.02.2001р. НВГА „ЕЛКО” провела розрахунки з Кредитором на суму 1346261,28 грн..

Як вбачається з узгодженого сторонами акту звірки №211 від 20.12.2002р. між ДП „НАЕК „Енергоатом” та НВГА „ЕЛКО” сальдо станом на 1.01.2003р. на користь останнього склало 471 472,02грн..

Листом №226 ДП „НАЕК „Енергоатом” просив НВГА „ЕЛКО” підтвердити означену кредиторську заборгованість станом на 31.12.2005р.

21.06.2006р. заявою за №17 НВГА „ЕЛКО” просить ДП „НАЕК „Енергоатом” провести зарахування зустрічних однорідних вимог, однак 10.08.2006р. останнє відмовляється, оскільки вважає, що його кредиторська заборгованість перед НВГА „ЕЛКО” в сумі 471472,02 грн., яка виникла на підставі договору поруки №1/2001 від 01.02.2001р. була списана внаслідок спливу строку позовної давності.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості 15.12.2006р., при цьому договір поруки, який став підставою для пред’явлення такого позову, відповідно до ст. 194 ЦК УРСР припинив свою дію 01.02.2002 року, а загальний строк позовної давності встановлений в 3 роки у відповідності до вимог ст. 71 ЦК УРСР, то останній сплинув 01.02.2005р., що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

На момент укладання договору поруки від 01.02.2001р. правовідносини між сторонами за цим договором врегульовувались вимогами ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 191 ЦК УРСР за договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов’язання в повному обсязі або в частині.

Актом зарахування взаємної заборгованості від 13.02.2001р. між ТОВ „АНГРИ” та НВГА „ЕЛКО” та листом від 13.02.2001р. підтверджено виконання свого зобов’язання Поручителем перед Кредитором.

Відповідно до ст. 193 ЦК УРСР поручитель, який виконав зобов’язання, набуває всіх прав кредитора по цьому зобов’язанню. Статтею 194 ЦК УРСР встановлено, що саме порука, тобто зобов’язання Поручителя перед Кредитором, припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

Таким чином, виходячи з умов укладеного договору від 01.02.2001р. та характеру трьохсторонніх правовідносин між його учасниками, судова колегія вважає, що він припинив свою дію лише в частині поруки, однак внаслідок виконання Поручителем свого обов’язку перед Кредитором, позивач по справі набув всіх прав останнього перед Боржником, які продовжують існувати аж до моменту виконання ДП „НАЕК „Енергоатом” свого обов’язку перед НВГА „ЕЛКО”. Отже з 13.02.2001р. –моменту припинення поруки, виникло право позивача вимагати погашення боргу і обов’язок відповідача здійснити такий розрахунок, строк виконання якого означеним договором не встановлений /п.3.3/ і який хоча і передбачений договором поруки носить інший правовий характер.

Згідно з ст. 165 ЦК УРСР та п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.п.4, 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, правовідносини сторін продовжують існувати, отже вони регулюються чинним ЦК України, а строк позовної давності почав перебігати з 28.06.06р., тобто через сім днів з дня першої вимоги здійснити оплату боргу, оскільки як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви, позивач звернувся до ДП „НАЕК „Енергоатом” з пропозицією зарахувати зустрічні однорідні вимоги 21.06.2006р. Позов було заявлено 15.12.06р., отже в межах строків позовної давності.

З огляду на викладене, судова колегія вказує на помилковий висновок суду першої інстанції про сплив строку позовної давності щодо виконання зобов’язання відповідача перед позивачем за договором поруки від 01.02.2001р.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Судова колегія прийшла до висновку про підставність доводів апеляційної скарги та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги НВГА „ЕЛКО” на підставі вищенаведеного та приписів ч.2 ст.556 ЦК України, згідно з якою до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні.

Викладене свідчить, що господарський суд не ретельно з’ясував та дослідив підстави заявленого позову, дав помилкову юридичну оцінку наданим сторонами доказам та їх правовідносинам, що спричинило неправильне застосування норм матеріального права, що регулюють спірні відносини й прийняття незаконного рішення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 15.02.2007 р. підлягає скасуванню із задоволенням позовних вимог.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.02.2007 року по справі № 3/654/06 скасувати.

2. Позов науково-виробничої господарської асоціації „ЕЛКО” задовольнити.

Стягнути з державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Южно-Українська АЕС” (55000, Миколаївська Область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546, р/р260025820 в МОД АППБ „Аваль”, МФО 326182) на користь науково-виробничої господарської асоціації „ЕЛКО” (67654, Одеська область, Біляївський район, с. Маяки, вул. Річна, 70, код ЄДРПОУ 13882562, р/р 26005228960011 у філії „Южне ГРУ ЗАТ КБ „ПриватБанк” м. Одеса, МФО 328704 ) 471472, 02 грн. боргу, 7072,08 грн. –державного мита за розгляд позову та апеляційної скарги, 118 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Миколаївської області

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя М.С. Петров