Постанова № 10626353, 22.05.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2007 р.Справа № 15/489-06-13117А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

суддя-доповідач                    Картере В.І.,

суддів:                              Пироговського В.Т., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання – Лисіної О.В.,

за участю представників:

від позивача –Бащак Ю.В., Бейгельзимер М.Г.,

від відповідача –Подорожній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 12.02.2007р.

по справі № 15/489-06-13117А

за позовом Одеської товарної біржи

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Одеська товарна біржа звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 11.07.2006р. № 0013621701/0.

Постановою місцевого господарського суду від 12.02.2007р. (суддя Петров В.С.) позов задоволено повністю.

Судове рішення вмотивоване тим, що товарна біржа не є податковим агентом в розумінні приписів Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки не здійснює посередницьку діяльність у договорах, що укладаються на біржі.

Не погоджуючись із постановою суду, ДПІ у Київському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції чинниго законодавства та неповне дослідження всіх обставин справи.

Так, скаржник вважає, що місцевим господарським судом помилково не враховано приписи Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” та Закону України „Про товарну біржу”, за змістом яких при укладанні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна за участю фізичної особи, податковим агентом такої фізичної особи щодо її доходів, є товарна біржа.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 12.02.2007р. –без змін.

Розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

ДПІ у Київському районі м. Одеси проведено комплексну документальну перевірку дотримання Одеською товарною біржею за період з 01.10.2003р. по 30.09.2005р. вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 30.06.2006р. № 1894-17-01-03876810/209.

Зазначеними актом, зокрема, встановлено порушення позивачем приписів п.п. 1.3,1.15, п.п. 1.2 ст.1, п.п. 3.1.3., п. 3.1 ст.3, п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, ст.12, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-ІV.

На підставі акту перевірки податковим органом оформлено та надіслано податкове повідомлення–рішення від 11.07.2006р. № 0013621701/0, яким за вказані вище порушення, згідно зі ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” та п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено податкове зобов’язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 195548,30 грн. та штрафних (фінансових) санкцій по цьому податку у сумі 391096,60 грн.

Одеський апеляційний господарський суд не погоджується з вищевказаними доводами податкового органу та погоджується з висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

Згідно із приписами п.1.15 ст.15 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-ІV, податковий агент –це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 8.1.1 п.8.1 ст.8 вказаного Закону України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно із вимогами п.12.3 ст.12 зазначеного Закону України якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, при цьому, п.12.5 ст.12 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” передбачено, що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.

Відтак, спеціальним законом з питань оподаткування податком з доходів фізичних осіб прямо визначено, що податковим агентом по операціях з об’єктами рухомого майна є особи, які здійснюють посередницькі функції по угодах з рухомим майном або нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди.

За змістом Закону України „Про товарну біржу” від 10.12.1991р. № 1956-ХП товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а забезпечує, зокрема, створення умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг, при цьому, право здійснювати біржові операції на біржі покладено тільки на її членів або брокерів, які зобов’язані проводити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі. Біржа як організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, має за мету надання послуг в укладенні і юридичному оформленні біржових угод, і саме за надання послуг отримує плату, однак, грошові кошти за реалізоване майно на власний рахунок не отримує і з такого рахунку не виплачує.

При цьому, посередник –це повірений за договором доручення, зобов’язаний вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, або ж комісіонер за договором комісії, зобов’язаний за дорученням другої сторони (комітента), за плату, вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, що передбачено ст.1000, 1011 ЦК України. Однак, товарна біржа у біржових контрактах не виступала ані повіреним, ані комісіонером, доходи фізичним особам не виплачувала, оскільки ці доходи були виплачені представниками (повіреними) покупця, таким чином позивач не мав можливості і не повинен був утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Отже, товарна біржа як юридична особа не містить ознак податкового агента в розумінні Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки посередницьку діяльність у договорах, що укладаються на біржі, не здійснює, у зв’язку з чим визначення податковим органом податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 195548,30 грн. суперечить податковому законодавству України, про що вірно вказано в оскарженому судовому рішенні.

З урахуванням наведеного, мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть спричинити скасування або зміну оскаржуваного судового рішення, яке постановлено при повному дотриманні норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 150, 160, 162, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Одеський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Одеської області від 12.02.2007р. по справі № 15/489-06-13117А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач:                                                                                В.І. Картере

Судді:                                                                                          В.Т. Пироговський

                                                                                                    В.І. Жеков