Постанова № 10626277, 26.04.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2007 р.Справа № 6/526/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Величко Т.А., суддів: Бойко Л.І., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Корнієнко С.В., Діордіца М.С.;

від відповідача –Бабій Т.П., Морозова Т.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області

на постанову господарського суду Миколаївської області від 24.01.2007р.

по справі № 6/526/06

за позовом ВАТ „Югцемент”

до ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області

про скасування повідомлень-рішень

встановив:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 24.01.2007р. (суддя Ткаченко О.В.) у повному обсязі задоволено позов ВАТ „Югцемент”, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області № 0000232301/0/3638 від 25.04.2006р., № 0000232301/1 від 08.06.2006р., № 0000232301/2 від 17.08.2006р., № 0003192301/2 від 17.08.2006р., № 0003192301/3 від 03.11.2006р., № 0000232301/3 від 03.11.2006р.

В судовому рішенні господарський суд першої інстанції зазначив, що наявність дебіторської заборгованості і її розмір, звернення до виконавчої служби, повернення виконавчих документів у зв’язку з відсутністю майна, арифметична правильність визначених відповідачем зобов’язань і штрафних санкцій, визнаються сторонами і не підлягають доказуванню.

Обгрунтовуючи задоволення позовних вимог, суд послався на те, що оспорювані рішення податкової служби, з зазначених нею в акті перевірки підстав, є неправомірними тому, що законодавство не зобов’язує кредитора обирати якийсь окремий захід щодо стягнення боргу, зокрема звернення до суду з позовом, або з заявою про визнання боржника банкрутом.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області, відмовити ВАТ „Югцемент” в задоволенні позовних вимог.

ДПІ вважає, що судом першої інстанції не повністю з’ясовано обставини справи, оскільки майно у дебіторів було, а також було порушено п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР, згідно якого „до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат у разі, коли відповідні заходи по стягненню таких боргів не призвели до позитивного наслідку...”. Звернення до суду з позовом про банкрутство в результаті відсутності майна у боржника вважається також заходом по стягненню боргу, так як в результаті процедури банкрутства можливе погашення кредиторських вимог. Скаржник наголошує на тому, що позивач не провів можливих відповідних заходів по погашенню дебіторської заборгованості, а тому не мав права відносити її на валові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова не підлягає скасуванню з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, і це встановлено господарським судом, у ВАТ „Югцемент” в червні 2001р. виникла дебіторська заборгованість по ТОВ „Корпорація „Сігма” у сумі 1079483грн. та у жовтні 2001р. –дебіторська заборгованість по ТОВ „Дінкол” у сумі 319227грн. (всього 1398710 грн.)

28.01.2001р. господарський суд м. Києва виніс рішення № 23/660 про задоволення позову ВАТ „Югцемент” щодо стягнення заборгованості ТОВ „Корпорація „Сігма”.

05.02.2002р. господарський суд Миколаївської області по справі № 11/16 задовольнив позов ВАТ „Югцемент” до ТОВ „Дінкол” про стягнення заборгованості.

Протягом 30 календарних днів після винесення зазначених рішень суду жодна з заборгованостей не була погашена.

Відносно ТОВ „Корпорація „Сігма”: ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відмовлено у відкритті виконавчого провадження постановою держвиконавця від 02.08.2004р. в зв’язку із відсутністю майна, на яке можна звернути стягнення.

Відносно дебіторської заборгованості ТОВ „Дінкол”: 20.09.2004р. постановою держвиконавця ВДВС Заводського РУЮ виконавчий документ було повернуто стягувачу відповідно до ст. 40 ЗУ „Про виконавче провадження” тому, що стягувач відмовився залишити за собою майно не

П. 1.25 ст. 1 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що однією із ознак безнадійної заборгованості являється заборгованість по зобов’язанням, за якою минув строк позовної давності.

Цивільний кодекс України встановлює загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, в три роки.

На початок 2005р. дебіторські заборгованості ТОВ „Корпорація „Сігма” та ТОВ „Дінкол” були безнадійними та включились ВАТ „Югцемент” до валових витрат.

Таким чином, в четвертому кварталі 2005р. ВАТ „Югцемент” збільшило валові витрати на суму дебіторської заборгованості в розмірі 1398710грн.

Згідно акту № 9/23-00293031 від 17.04.2006р. „Про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ „Югцемент” з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.” податковою інспекцією було встановлено порушення позивачем п. 1.25 ст. 1, п. 5.2.5 ст. 5 ЗУ„Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Мінюсті України від 08.04.2003р. № 271/7592, а саме: безпідставно враховано до складу валових витрат дебіторську заборгованість, яка визнана товариством безнадійною, та занижено суму валових витрат за рахунок не включення суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), в результаті чого занижено податок на прибуток у 2005р. у сумі 345700грн.

Внаслідок встановлених перевіркою порушень податковою службою (в т.ч. при адміністративному оскарженні) були прийняті податкові повідомлення-рішення:

·          № 0000232301/0/3638 від 25.04.2006р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 345700грн. і штрафних санкцій –34570грн.;

·          № 0000232301/1 від 08.06.2006р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 345700грн. і штрафних санкцій –34570грн.;

·          № 0000232301/2 від 17.08.2006р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 345700грн. і штрафних санкцій –34570грн.;

·          № 0003192301/2 від 17.08.2006р. про визначення штрафних санкцій у сумі 34 570грн.;

·          № 000232301/3 від 03.11.2006р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 345700грн. і штрафних санкцій –34570грн.;

·          № 0003192301/3 від 03.11.2006р. про визначення штрафних санкцій у сумі 34 570грн.

Згідно з п. 1.25 ст. 1 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) заборгованість по зобов’язаннях, за якою минув термін позовної давності, відповідає ознакам безнадійної заборгованості.

П.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що суми безнадійної заборгованості в частині, яку не було віднесено до валових витрат, у разі, коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, включаються до валових витрат платника податку.

Водночас, п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР, яким визначено порядок урегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, зазначено, що платник податку має право на збільшення суми валових витрат звітного періоду, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством; в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Лише за умови, що будь-яка з перелічених подій відбулася, платник податків –продавець товарів (робіт, послуг) може збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі непогодженої з ним затримки оплати їх вартості.

Таким чином, підприємство може віднести до складу валових витрат суму дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, лише у разі, якщо ним було вжито необхідних заходів щодо її стягнення відповідно до вимог ст. 12 Закону № 334/94-ВР.

ВАТ „Югцемент” зверталось до суду із позовами про стягнення з дебіторів заборгованості і до виконавчої служби за виконаннями наказу суду, що не призвело до позитивного результату.

Таким чином, позивач, зі своєї сторони, застосовував заходи по стягненню боргів, але вони не призвели до позитивного наслідку, та правомірно відніс суми безнадійної заборгованості ТОВ „Корпорація „Сігма” та ТОВ „Дінкол” до валових витрат.

Зважаючи на наведене, господарським судом підставно скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Рішення господарського суду, яким задоволено позовні вимоги, базується на всебічному і повному з’ясуванні всіх фактичних обставин справи, яким дана належна юридична оцінка, висновки суду грунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства про оподаткування, тому воно підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

колегія суддів ухвалила:

Постанову господарського суду Миколаївської області від 24.01.2007р. у №6/526/06 –залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                   Т.А. Величко

Судді :                               Л.І. Бойко

А.М. Жукова