Постанова № 10625879, 20.03.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2007 р.Справа № 6/450-06-11861

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Лисіна О.В.

за участю представників сторін:

від позивача Корнєєва К.М. за довіреністю від 14.08.2006р. №162

від відповідача не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державтоінспекції Головного управління МВС в Одеській області

на рішення господарського суду Одеської області від 09 січня 2007 року

у справі №6/450-06-11861

за позовом Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі Одеської філії

до Управління Державтоінспекції Головного управління МВС в Одеській області

про стягнення 75968,52 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі Одеської філії звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Управління Державтоінспекції УМВС України в Одеській області 75968,52 грн. заборгованості, що виникла на підставі укладеного між сторонами договору від 16.09.2002р. №634660.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 09 січня 2007 року у справі №6/450-06-11861 (суддя Демешин О.А.) позов ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі Одеської філії задоволений повністю.

          Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі ч.1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України. Такого висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що в період з 01.04.2005р. по 01.04.2006р. в порушення умов угоди та п.5 ст.33 Закону України „Про телекомунікації”, відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги зв’язку в сумі 75968,58 грн. 29.11.2004р. своєю відповіддю на заявлену позивачем претензію від 28.10.2004р. відповідач визнав заборгованість в сумі 60504,47 грн. та просив відстрочити стягнення на три місяці –до 29.02.2005р. Порушивши зазначені строки відповідач заборгованість у зазначені три місяці не сплатив, а 25.04.2005р. угода між позивачем і відповідачем була розірвана.

          Відповідач з рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати, позов ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі Одеської філії залишити без розгляду, з посиланням при цьому на те, що судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.4-3, 33,38,43 ГПК України, ст.12 Закону України „Про зв’язок”, ст.ст.509, 901 ЦК України.

Так, відповідач посилається на те, що Управлінням Державтоінспекції УМВС України в Одеській області не сплачений борг у зв’язку з відсутністю з боку позивача доказів надання послуг згідно з договором (крім рахунків-фактур).

Також відповідач посилається на те, що вибірковою перевіркою абонентських номерів 0674481104, 0674481106, 0674481110, 0674481116 встановлено, що жодний з зазначених номерів не знаходиться у розпорядженні Управління ДАІ УМВС України в Одеській області (співробітників), тобто, відповідач не отримує послуги на суму, визначену у рахунках-фактурах №32-1706558 від 25.04.2005р., №32-1706558 від 25.04.2005р., №32-1706558 від 25.04.2005р., №32-1706558 від 25.04.2005р. Окрім того, відповідач посилається на те, що Управління Державтоінспекції УМВС України в Одеській області неодноразово зверталося до директора Одеської філії ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” з пропозицією розірвати договір №634660 від 16.09.2002р. та не здійснювати нарахування заборгованості за послуги стільникового зв’язку, яки фактично не отримуються відповідачем. Управління Державтоінспекції УМВС України в Одеській області неодноразово зверталося до позивача з проханням розірвати зазначену угоду та надати для перевірки суми заборгованості за послуги стільникового мобільного зв’язку, яка виникла згідно з угодою №634660 від 16.09.2002р., акти звірки взаємних розрахунків, з документами, які підтверджують отримання відповідачем послуг стільникового мобільного зв’язку з зазначенням дат та номерів на які здійснювалося телефонування абонентів. 27.12.2005р. відповідач звернувся до президента ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” з претензією щодо розірвання зазначеної угоди.

Позивач з апеляційною скаргою відповідача не згодний, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, згідно з якими, заборгованість в розмірі 75968,52 грн. нарахована не за фактично надані послуги мобільного зв’язку, а складається з щомісячної абонентської плати, що підтверджується відповідними рахунками-фактурами. Закон України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. надав визначення абонентської платі, як фіксованому платежу, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійні основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг. Крім того, п.3.2.1. договору №634660 від 16.09.2002р. передбачений обов’язок абонента своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв’язку, підтримувати авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську платню. Абонентська платня сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих Оператором послуг стільникового мобільного зв’язку. Також позивач посилається на те, що після 25.04.2005р. (день розірвання договору) SIM-картки були анульовані, а телефоні номери, які раніше перебували у розпорядженні відповідача передані іншим абонентам. Окрім того, позивач зазначає, що відповідач жодного разу не звернувся до позивача з якою-небудь скаргою або письмовими доріканнями на якість послуг стільникового мобільного зв’язку або їх обмеження.

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України розгляд апеляційної скарги відкладався апеляційним господарським судом у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представників сторін та необхідністю витребування у сторін додаткових доказів, необхідних для розгляду справи, про що 13.02.2007р. апеляційним господарським судом винесено відповідну ухвалу. Також у судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.03.2007р. для дослідження наданих представником позивача додаткових документів та перевірки позивачем даних стосовно отримання листа відповідача №7/Ю-53 від 20.01.2005р.

На підставі ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, дослідивши надані позивачем на вимогу суду документи, а також залучені до справи документи відповідача, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне:

Як встановлено матеріалами справи, 16.09.2002р. між ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі Одеської філії (Оператор) і відповідачем у справі (Абонент) укладено угоду про надання послуг стільникового мобільного зв’язку стандартів GSM - 900 та GSM- 1800 №633460, предметом якої, є надання Оператором Абоненту послуг стільникового мобільного зв’язку стандартів GSM - 900 та GSM- 1800 та користування Абонентом вищенаведеними послугами і своєчасна оплата їх вартості на умовах, викладених в угоді.

Так, умовами п.3.2.1. цієї угоди встановлено, що відповідач у справі зобов’язується своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв’язку Оператора, підтримувати авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську платню. Абонентська платня сплачується відповідачем і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих Оператором послуг стільникового мобільного зв’язку.

Оператор має право призупинити надання послуг стільникового мобільного зв’язку, якщо відповідач своєчасно не сплатив щомісячну абонентську платню або якщо авансовий платіж на особовому рахунку відповідача вичерпано нижче мінімального рівня (п.3.1. угоди). Також право Оператора призупинити надання послуг стільникового мобільного зв’язку встановлено і умовами п.4.5. укладеної між сторонами угоди, згідно з яким, у випадку вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня або виникнення заборгованості відповідача щодо наданих послуг стільникового мобільного зв’язку, Оператор призупиняє надання послуг зв’язку до моменту внесення відповідачем наступного авансового платежу та повної ліквідації заборгованості.

Відповідно до умов п.3.4.1. угоди, Оператор надає відповідачу вказаний в заяві телефонний номер в мережі Оператора (з індексом 067) і наявні послуги зв’язку після здійснення відповідачем дій, передбачених п.4.1. угоди, а саме, здійсненні оплати замовлених послуг та початкових платежів згідно діючому тарифному плану.

Згідно з умовами п.6.1. угоди, вона набуває сили з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та укладається сторонами на невизначений термін. В разі наміру відповідача достроково припинити для себе дію цієї угоди він повинен письмово попередити Оператора за 5 (п’ять) днів до моменту припинення.

Разом з тим, право припинення цієї угоди з боку Оператора встановлено умовами п.3.2. угоди, згідно з яким, Оператор має право припинити дію угоди з письмовим попередженням відповідача за 30 днів у наступних випадках: при позитивному балансі –якщо відповідач не користується послугами стільникового мобільного зв’язку Оператора понад 60 днів; при негативному балансі –якщо відповідач має неліквідовану заборгованість щодо наданих Оператором послуг стільникового мобільного зв’язку понад 30 днів.

30.09.2002р. на виконання умов укладеної між сторонами угоди, відповідач замовив Оператору 17 телефонних номерів, в тому числі і телефоні номери 0674481104, 0674481106, 0674481110, 0674481116, що підтверджується наданими представником позивача на вимогу апеляційного господарського суду замовленнями відповідача.

Одночасно надані представником позивача на вимогу апеляційного господарського суду рахунки-фактури свідчать, що станом на 01.11.2003р. у відповідача виникла заборгованість за надані Оператором послуги стільникового мобільного зв’язку в сумі 31278,44 грн. В листопаді 2003 року відповідачем здійснений авансовий платіж в сумі 2133,91 грн., який Оператор зарахував в рахунок щомісячної абонентської плати та інших одноразових нарахувань за листопад 2003 року в сумі 2669,50 грн., а отже станом на 01.12.2003р. заборгованість відповідача становила 31814,03 грн. Також відповідача проінформовано, що сума авансового платежу, яку відповідач зобов’язаний сплатити Оператору становить 34500 грн. (рахунок-фактура №15-4138324 від 01.12.2003р.)

Оскільки відповідач не перерахував Оператору суму авансового платежу та не сплатив абонентську плату, Оператор у грудні 2003 року призупинив надання відповідачу послуг стільникового мобільного зв’язку, що відповідає умовам укладеної між сторонами угоди, згідно з якою, Оператор має право призупинити надання послуг стільникового мобільного зв’язку, якщо відповідач своєчасно не сплатив щомісячну абонентську платню або якщо авансовий платіж на особовому рахунку відповідача вичерпано нижче мінімального рівня (п.3.1. угоди).

З грудня 2003 року по листопад 2004 року включно Оператор виставляв відповідачу рахунки –фактури, згідно з якими, відповідачу нараховувалася абонентна плата, яку відповідач відповідно до умов п.3.2.1. угоди зобов’язався сплачувати і в тому випадку, коли надання послуг стільникового мобільного зв’язку призупинено Оператором за несплату наданих послуг.

Визначення абонентської плати надане і у ст.1 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. №1280-IV, згідно з якою, абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.

Станом на 01.11.2004р. борг відповідача становив 60504,47 грн., а тому 28.10.2004р. Оператор надіслав відповідачу претензію за вих.№1/805 з вимогою сплати цієї заборгованості в строк до 15.11.2004р. У відповіді на претензію від 29.11.2004р. за вих.№7/Ю-179 відповідач визнав свою заборгованість в сумі 60504,47 грн., але просив Оператора відстрочити стягнення цієї заборгованості на три місяці.

Втім, як встановлено апеляційним господарським судом, борг в сумі 60504,47 грн. відповідач не сплатив, а Оператор продовжував виставляти відповідачу рахунки-фактури на оплату абонентної плати, а отже, станом на 25.04.2005р. борг відповідача становив 75968,52 грн. Тією ж датою Оператор припинив дію укладеної з позивачем угоди, тобто скористався наданим йому умовами угоди правом припинення в односторонньому порядку дії цієї угоди. (п.3.2. угоди).

Разом з тим, як вище встановлено апеляційним господарським судом, умовами укладеної між сторонами угоди, право припинення договору в односторонньому порядку надане не лише позивачу у справі, а й відповідачу, зокрема, умовами п.6.1. угоди, згідно з яким, в разі наміру відповідача достроково припинити для себе дію цієї угоди він повинен письмово попередити Оператора за 5 (п’ять) днів до моменту припинення.

Згідно з листом відповідача від 20.01.2005р. за вих.№7/Ю-53, який останній надав до апеляційної скарги, відповідач звертався до позивача з попередженням про припинення дії цієї угоди.

Цей лист відповідача апеляційний господарський суд на підставі ч.1 ст.101 ГПК України залучив до участі у справі з огляду на те, що він має суттєве значення для повного і всебічного розгляду справи та представник відповідача у судовому засіданні обґрунтував неможливість подання цього листа до суду першої інстанції.

Разом з тим, представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що лист відповідача від 20.01.2005р. за вих.№7/Ю-53 позивач отримав 26.01.2005р.

Тобто, встановлені обставини свідчать, що на підставі письмового попередження відповідача укладена між сторонами угода припинила свою дію 01.02.2005р., а тому позивач безпідставно нараховував відповідачу абонентську плату за період з 01.02.2005р. по 26.04.2005р. Розмір безпідставно нарахованої позивачем абонентської плати за цей період становить 7660,97 грн.

При цьому, з такими обставинами погодився і представник позивача у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Ч.1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Таким чином позовні вимоги ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі Одеської філії є правомірними і обґрунтованими лише в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла в період дії укладеної між сторонами угоди, зокрема, в сумі 68307, 55 грн. (75968,5 грн.-7660,97 грн.), а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі Одеської філії в повному обсязі, не відповідає обставинам справи, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для зміни оскаржуваного судового рішення.

Оскільки відповідач не надав до суду документальні докази проведення вибіркової перевірки абонентських номерів та не зазначив дату проведення такої перевірки, апеляційний господарський суд відхилив посилання відповідача на те, що відповідачем встановлено, що абонентські номери 0674481104, 0674481106, 0674481110, 0674481116 не знаходиться у розпорядженні Управління ДАІ УМВС України в Одеській області (співробітників).

          Доводи відповідача про те, що позивач не надав відповідачу послуг стільникового мобільного зв’язку не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи щодо нарахування відповідачу абонентської плати у період призупинення надання послуг та умовами п.3.2.1. угоди від 16.09.2002р. №633460, вимогами ст.1 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. №1280-IV.

          Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції ст.12 Закону України „Про зв’язок” не заслуговують на увагу, оскільки цей Закон втратив чинність на підставі Закону №1280- IV від 18.11.2003р., тобто саме на підставі Закону України „Про телекомунікації”.

          З огляду на викладене, апеляційну скаргу Управління Державтоінспекції Головного управління МВС в Одеській області слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити.

          Також з Управління Державтоінспекції ГУМВС в Одеській області слід стягнути державне мито за розгляд апеляційної скарги в сумі 341,54 грн., оскільки при зверненні до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою Управлінням Державтоінспекції ГУМВС в Одеській області надане клопотання про стягнення державного мита за результатами розгляду апеляційної скарги, яке задоволено апеляційним господарським судом.

          Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Управління Державтоінспекції Головного управління МВС в Одеській області задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 09 січня 2007 року у справі №6/450-06-11861 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі Одеської філії задовольнити частково.

Стягнути з Управління Державтоінспекції Головного управління МВС в Одеській області (м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд.5, р/р 392161532210, банк: УДК в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 24523033) на користь Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.” в особі Одеської філії (р/р 26005227777001 в філії Южне ГРУ Приватбанку, МФО 328704, ЄДРПОУ 25044056) 68307, 55 грн. основного боргу, 683,08 грн. державного мита, 106,09 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.”

3.Стягнути з Управління Державтоінспекції Головного управління МВС в Одеській області (м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд.5, р/р 392161532210, банк: УДК в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 24523033) до державного бюджету України (рахунок 31114095700008, банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011; ЄДРПОУ:23213460; одержувач: ГУДКУ в Одеській області; символ звітності банку 095, КБК 22090200) державне мито за розгляд апеляційної скарги в сумі 341,54 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.О. Журавльов

Судді В.М. Тофан М.В. Михайлов