Постанова № 10625564, 20.02.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2007 р.Справа № 25/393-06-9755

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Павловій Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідачів:

від Одеської залізниці –Кіташевський Д.А. (довіреність № 429 від 13.11.2006 року);

від ТОВ „Донбаський ЗК” –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський збагачувальний комбінат”

на рішення господарського суду Одеської області від „27” листопада 2006 року

по справі № 25/393-06-9755

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”, м. Вінниця

до:

-          Одеської залізниці, м. Одеса;

-          Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський збагачувальний комбінат”, Донецька область, м. Торез

про стягнення 1030,30 грн.

В С Т А Н О В И В:

26.09.2006 року Відкрите акціонерне товариство „Вінницяоблпаливо (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та послідуючим доповненням до нього про стягнення з Одеської залізниці (далі по тексту –відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський збагачувальний комбінат” (далі по тексту –відповідач 2) пропорційно ступеню їх вини 908,62 грн. –вартості вантажу, якого не вистачає. Також позивач просив стягнути з відповідачів витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з договором № 14/1-39 від 16.03.2005 року, укладеним між ВАТ „Вінницяоблпаливо” та ПП „Камтопсервіс”, що не є стороною у справі, на адресу позивача відправлено ТОВ „Донбаський ЗК” –відповідачем 2 та перевезено Одеською залізницею – відповідачем 1 вантаж, але при його перевірці та видачі встановлено нестачу, відшкодування збитків від якої відповідачами не здійснено.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2006 року, яке підписано 11.12.2006 року (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” задоволені частково, з посиланням на пропуск позовної давності в частині пред’явлених позовних вимог до Одеської залізниці в сумі 454,31 грн. Стягнуто з ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат” на користь позивача 454,31 грн. вартості нестачі вантажу, 51 грн. державного мита, 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. На виконання даного рішення місцевим господарським судом 21.12.2006 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Донбаський ЗК” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким стягнути з Одеської залізниці на користь позивача основний борг у сумі 454,31 грн., державне мито у сумі 51 грн. і витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що суд при прийняті оскаржуваного рішення неповно та необ’єктивно з'ясував та дослідив обставини та докази, які мають значення для справи, неправильно застосував та порушив норми матеріального та процесуального права, а саме приписи Статуту залізниць України.

Одеська залізниця відзив на апеляційну скаргу не надала, але в судовому засіданні її представник просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав та його представник в судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду скарги не заявляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 220613 від 29.01.2007 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Представник скаржника –ТОВ „Донбаський ЗК” в судове засідання також не з'явився без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду скарги не заявляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 2200612 від 31.01.2007 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Вислухавши пояснення представника Одеської залізниці, вивчивши та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2005 року між ВАТ „Вінницяоблпаливо” (Покупець) та ПП „Камтопсервіс” (Постачальник) укладено договір № 14/1-39 на поставку вугільної продукції, пунктом 1.1 якого передбачено, що Постачальник зобов’язується поставити Покупцю вугільну продукцію в асортименті та об’ємі, які узгоджуються сторонами у відповідних Специфікаціях, а Покупець зобов’язується належним чином прийняти цю Продукцію і своєчасно провести її оплату на умовах, передбачених договором (а.с.7-8).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору, поставка продукції здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах СРТ (станція призначення) згідно ІНКОТЕРМС-2000, за реквізитами, які Покупець повідомляє Постачальнику додатково в письмовій формі. Заявка на відвантаження продукції також містить інформацію про асортимент та об’єм продукції, що призначається до поставки, відвантажувальні реквізити, а також відомості про вантажоотримувача та власника.

Покупець приймає продукцію за кількістю згідно вказаної ваги в залізничній накладній. Питання про недостачу Продукції вирішується в порядку, передбаченому чинними законодавством (із складанням комерційного акту та претензій). Приймання продукції здійснюється з урахуванням норм Статуту залізниць України та відповідних правил (частина 2 пункту 5.1, пункт 5.3 Договору).

Згідно пунктів 6.1, 6.2 Договору, Покупець сплачує продукцію, а також вартість залізничного тарифу згідно пред’явленим Постачальником рахункам, протягом трьох банківських днів з моменту надходження залізничних вагонів на паливний склад (станцію призначення). Форма оплати безготівкова шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до специфікації від 20.02.2006 року до Договору, загальна кількість вугілля марки АМ 13-25, яку ПП „Камтопсервіс” зобов’язався поставити позивачу складає 1000 тон за ціною 300 грн. за 1 тону. Поставка партії вугілля здійснюється шляхом декількох відправлень (а.с.9).

На виконання умов договору № 14/1-39 від 16.03.2005 року за пред’явленим ПП „Камтопсервіс” рахунком № 38 від 24.02.2006 року позивачем проведено оплату за поставлене вугілля платіжними дорученнями № 731 від 19.04.2006 року на суму 30000 грн., № 2339 від 19.04.2006 року на суму 20000 грн., № 2551 від 27.04.2006 року на суму 50000 грн., всього 100000 грн. за поставку партії вугілля (а.с.12-17).

22.02.2006 року вантажовідправником ТОВ „Донбаський ЗК” відправлено зі станції відправлення „Пелагіївський” Донецької залізниці на адресу ВАТ „Вінницяоблпаливо” (Тростянецький районний паливний склад, станція „Тростянець-Подольський” Одеської залізниці) вантаж вугілля марки АМ у кількості 69 000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52636812 (вагон № 66828674) (а.с.10).

При прибутті вагону № 66828674 із вантажем (вугіллям) на станцію „Знаменка” Одеської залізниці, працівниками станції було виявлено сліди нестачі вантажу, на підставі чого складено комерційний акт серії БК 041511*188 від 26.02.2006 року, із якого вбачається наступне: в документах значиться навантаження нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не вказано. Фактично навантаження рівномірне на рівні бортів, на поверхні вантажу над першим, другим та третім люками зліва по ходу поїзду мається поглиблення довжиною 4500 мм, шириною 1800 мм, глибиною 500 мм, Течі вантажу немає. Двері та люки закриті щільно. Каток не застосовувався. Захисне маркування відсутнє, об'єм кузова 73 м3 (а.с.11). Дані факти також підтверджуються актами загальної форми № 830 та № 831 від 25.02.2006 року, які на вимогу суду були надані в судовому засіданні представником Одеської залізниці.

Контрольне переважування, яке проводилось двічі на перевірених 150 т вагах станції „Знаменка” Одеської залізниці показало:

-          по документах значиться: брутто 90 000 кг, тара 21 000 кг, нетто 69000 кг;

-          після переважування: брутто 86 800 кг, тара 21 000 кг, нетто 65 800 кг;

-          нестача склала: 3 200 кг на загальну суму 908,62 грн. (ціна 1 тони вугілля мари АМ складає 300 грн.).

Начальником ЛВ на ст. „Знаменка” ЛУ на Одеській залізниці УМВС України на транспорті відмолено в порушенні кримінальної справи за фактом нестачі вантажу в вагоні № 66828674 за відправкою „Пелагіївський –Тростянець-Подольський” у зв'язку з відсутністю складу злочину, що підтверджується відповідним листом № 4/1326 від 09.03.2006 року, який також на вимогу суду надано в судовому засіданні представником Одеської залізниці.

28.07.2006 року позивач направив на адресу Одеської залізниці та ТОВ „Донбаський ЗК” претензію № 67/214 про стягнення вартості недостачі вугілля з урахуванням провізної плати на суму 1025,30 грн. (а.с.18).

У відповідь на зазначену вище претензію. Одеська залізниця 14.08.2006 року направила на адресу позивача лист, яким повідомила про неможливість розгляду пред’явленої претензії (а.с.19)

В зв'язку з тим, що ані Одеська залізниця ані ТОВ „Донбаський ЗК” з позивачем не розрахувались, останній звернувся до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Судова колегія погоджується з доводами та вимогами ВАТ „Вінницяоблпаливо”, викладеними в позовній заяві та вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 110 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю –у розмірі оголошеної вартості, якщо залізниці доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження –у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно із частиною 2 статті 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до пункту 6 „Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987 (із змінами та доповненнями), у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Для розрівнювання та ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Як свідчать матеріали справи, а саме комерційний акт серії БК 041511*188 від 26.02.2006 року відправником ущільнення вантажу та використання захисного маркування не застосовувались, із чого випливає, що саме ТОВ „Донбаський ЗК” при відправленні вантажу не підготував його для перевезення з умов схоронності, а тому, згідно зі статтями 31, 32, пунктом „а” статті 111 Статуту залізниць України, відповідає за нестачу, оскільки не підготував вантаж з умов його схоронності та відсутності ознак втрати вантажу при транспортуванні, на підставі чого Одеська залізниця від відповідальності звільняється.

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду відносно пропуску позивачем строку позовної давності, виходячи з такого.

Відповідно до статті 925 Цивільного кодексу України, до пред’явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти є обов’язковим пред’явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Позов до перевізника може бути пред’явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк (частина 2). До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) (частина 3).

Згідно частини 1 пункту „а” статті 134 Статуту залізниць України, претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців з дня видачі вантажу, багажу або вантажу –для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або нестачу вантажу, багажу та вантажобагажу.

Відповідно до частини 2 статті 136 Статуту, позови до залізниць подаються до арбітражного суду або до суду за місцем знаходження залізниці, якій була пред’явлена претензія, у двомісячний термін з дня одержання відповіді залізниці або з дня закінчення терміну, встановленого для відповіді.

Як було вище зазначено, 26.02.2006 року складено комерційний акт серії БК 041511*188, 03.03.2006 року вантаж видано позивачу, 28.07.2006 року позивач звернувся до відповідачів з претензією, 14.08.2006 року Одеська залізниця направила позивачу лист у відповідь на претензію.

Отже, строк подачі позову до залізниці закінчувався 14.10.2006 року.

Таким чином, звертаючись із позовною заявою 26.09.2006 року до господарського суду, ВАТ „Вінницяоблпаливо” не пропустило строк позовної давності встановлений Статутом Залізниць України та діючим цивільним законодавством.

Між тим, колегія суддів вважає, що розмір збитків від нестачі вантажу в сумі 908,62грн. підлягає стягненню з ТОВ „Донбаський збагачувальний комбінат” на користь ВАТ „Вінницяоблпаливо” з підстав, які були наведені вище у мотивувальній частині постанови.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Донбаський ЗК” підлягає залишенню без задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2006 року по справі № 25/393-06-9755 частковому скасуванню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на ТОВ „Донбаський ЗК”.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський збагачувальний комбінат” залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2006 року по справі № 25/393-06-9755 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський збагачувальний комбінат” (86606, Донецька область, м. Торез, р/р № 260061463980 в АБ „Український бізнес банк”, м. Донецьк, МФО 334969 код ЄДРПОУ 32131749) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,122, р/р № 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) збитки, пов'язані з нестачею вантажу у розмірі 908,62 грн., 102 грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Одеську залізницю від відповідальності звільнити.

Решту рішення залишити без змін.

3.Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя           С.І. Колоколов

Суддя           Г.П. Разюк

          Суддя           М.С. Петров