Ухвала суду № 10625524, 20.02.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

У Х В А Л А

про зупинення

"20" лютого 2007 р.Справа № 15/73/05-НР

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                               Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.

При секретарі                               Федорові В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Лебедюка Ю.А.,

від відповідача –Байди В.В., Іноземцева Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.10.2006р.           

по справі № 15/73/05-нр

за позовом ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”

до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”

про стягнення 2 774 812,51 грн. збитків від інфляції, 796973,10 грн. 3% річних, 1973876,63 грн. пені,

та за зустрічним позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”

до ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”

про визнання договору частково неукладеним,

встановив:

У лютому 2005р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ. Загальна ціна позову склала 19149573,27 грн. Вимоги позивача обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором на постачання природного газу № 06/01-797-00000001 від 28.12.2001р.

ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” звернулось з зустрічним позовом та просить визнати договір № 06/01-797-00000001 від 28.12.2001р. неукладеним в частині компенсації комерційних втрат.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.07.2005р. первісний позов задоволений частково. Стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” борг у сумі 6604406,5 грн., збитки від інфляції у сумі 1169243,01 грн. та 3% річних у сумі 334387,5 грн., 1020 грн. держмита та 118 грн. судових витрат. В решті позову відмовлено. Відстрочено виконання рішення до 01.07.2006р. включно. Зустрічний позов задоволений частково. Визнано неукладеним пункт 5.2 договору № 06/01-797-00000001 від 28.12.2001р. Стягнуто з ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2005р. рішення змінено. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” борг в сумі 12713 935,54 грн., збитки від інфляції у сумі 2774 812,51 грн. та три відсотка річних у сумі 796 973,1 грн., 1 356,77 грн. державного мита та 94,17 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Виконання судового рішення відстрочено до 01.01.2006р. включно. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Решту рішення залишено без змін. Стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” 712,70 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2006р. скасовано постанову апеляційного та місцевого судів в частині вимог про стягнення інфляційних нарахувань, річних та пені, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

При новому розгляді справи, господарський суд Миколаївської області рішенням від 25.10.2006р. в задоволені вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань, річних та пені відмовив.

Не погоджуючись з даним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”. Просить прийняти нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає за необхідне призначити бухгалтерську експертизу, виходячи з наступного.

Відповідно матеріалам справи, сторони уклали договір на постачання природного газу для потреб населення № 06/01-797-00000001 від 28.12.2001р.

За цим договором ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” зобов’язався здійснювати оплату за газ шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України „Про внесення зміни до ст. 214 ЦК УРСР” від 08.10.1999р. № 1136-ХІУ, цей Закон не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання, пов’язаного з оплатою населенням комунальних послуг.

Однак, дане положення діяло до 01.01.2004р. –до набрання чинності Цивільним кодексом України, прийнятого 16.01.2003р., оскільки ст. 625 нового Цивільного кодексу, що відповідає ст. 214 ЦК, який втратив чинність, зазначені положення не передбачені, як і інші виключення для застосування відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

Разом з тим, Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” від 20.02.2003р. № 554-ІУ, зазначено, що відповідна заборгованість , яка склалася на дату набрання чинності цим законом перед надавачами даних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців та на дану суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” перед ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” виникла у 2002р.

В ході розгляду справи в апеляційній інстанції було з’ясовано, що у ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” існують ряд договорів, укладених ним з населенням щодо розстрочки оплати заборгованості за спожитий природний газ та надання послуги з газопостачання, що виникла ще у 2002р.

Приймаючи до уваги твердження відповідача, що заборгованість за 2002р., відносно якої укладені були договори про реструктуризацію, на даний час не погашена, а також враховуючи значний об’єм документації щодо платежів населення за спожитий у 2002р. газ та погашення даної заборгованості, колегія вважає, що для повного, всебічного і об’єктивного встановлення фактичних обставин справи, необхідно призначити судово-бухгалтерську експертизу.

Керуючись ст.ст. 41, 79, 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ухвалив:

Призначити судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

1)          На яку загальну суму укладені договори про реструктуризацію між ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” та населенням по боргам населення за поставлений газ у 2002р.?

2) Яка сума боргу з цієї суми залишилась не виплаченою на 01.01.2004р.?

3) Вказувати у висновку експертизи на факти, які мають значення для справи, про які йому не були поставлені питання.

Експерт попереджається про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від виконання покладених на нього обов’язків.

Для проведення експертизи в розпорядження експерта направити матеріали справи № 15/73/05-нр.

Розрахунок за проведення експертизи покласти на ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”.

Зобов’язати сторони негайно представити документи для проведення експертизи, що будуть витребувані експертом.

У зв’язку з призначенням експертизи розгляд даної справи зупинити.

Головуючий суддя Е.І. Андрєєва

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В. Ліпчанська