Постанова № 10625419, 08.02.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2007 р.Справа № 15/231/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

судді - доповідача          Картере В.І.

суддів:                    Пироговського В.Т., Жекова В.І.,

при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Панченко С.В.,

від відповідача –Бабенко О.М., Рубінчик О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

на постанову господарського суду Миколаївської області від 1.08.06р.

по справі № 15/231/06

за позовом : ТОВ „Дніпро-Бузький морський термінал”

до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Дніпро-Бузький морський термінал” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 10.03.06р. №0000282300/0 та №0000292300/0.

Податковим повідомленням-рішенням №0000282300/0 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва визначила позивачу податкове зобов’язання зі сплати ПДВ в сумі 192248 грн. та штрафної (фінансової) санкції по цьому платежу в розмірі 96124 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0000292300/0 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва зменшила позивачу розмір бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий, жовтень, грудень 2004року та січень, лютий, березень 2005 року на загальну суму 186 088 грн. та визначила штрафну (фінансову) санкцію по цьому податку за відповідні періоди у загальній сумі 93 044 грн.

На думку податкового органу позивач, в порушення приписів п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п.6.1.1. п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не застосував при наданні нерезидентам послуг з ліхтеровки та буксировки суден, що прямують для розвантаження бокситової руди в Дніпро-Бузьский морський порт ставку ПДВ у розмірі 20%, що зумовило визначення податкових зобов’язань зі сплати ПДВ та відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

Товариство, обґрунтовуючи позовні вимоги, наполягає на тому, що нульова ставка з ПДВ при наданні нерезидентам транспортних послуг з перевезення вантажів, а саме з ліхтеровки та буксировки застосовувалася ним у відповідності з приписами п.6.2.4 п.6.2. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 01.08.06р. (1-й заступник голови суду, суддя Середа О.Ф.) позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 10.03.06р. №0000282300/0 та №0000292300/0.

Не погоджуючись із постановою місцевого господарського суду, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати дану постанову і прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ наводить доводи стосовно того, що ліхтеровка та буксировка суден нерезидентів була здійснена позивачем в межах митного кордону України у зв’язку з чим, на думку ДПІ, такі послуги не підпадають під ознаки транспортних послуг, перелічених у п.6.2.4 п.6.2. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” і повинні оподатковуватися за ставкою 20% відповідно до приписів п.п.6.1.1. п.6.1 ст.6 цього ж Закону.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оспорюванні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва оформила та направила позивачу на підставі акту перевірки від 02.03.06р. №1/23-050/31613749, складеного за результатами планової виїзної перевірки ТОВ „Дніпро-Бузький морський термінал” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) за період з 01.10.02р. по 30.09.05р.

Як вбачається з названого акту, в ході перевірки встановлено, що позивач у січні, лютому, жовтні, грудні 2004року та січні, лютому і березні 2005 року надавав нерезидентам послуги з ліхтеровки в районі рейдового портового пункту №1 ДП „Дніпро-Бузьский морський порт” суден, що доставляли із за кордону України вантаж бокситової руди на Миколаївський глиноземний завод, та подальшої буксировки цього вантажу до причалів ДП „Дніпро-Бузьский морський порт”, де здійснювалося митне оформлення вантажу.

Визначаючи вартість послуг з ліхтеровки та буксировки, позивач застосовував нульову ставку ПДВ.

Втім, за висновками акту перевірки, в даному випадку слід було застосовувати ставку ПДВ у розмірі 20%.

Однак, такий висновок податкового органу не ґрунтується на чинному податковому законодавстві.

Так, відповідно до приписів п.п.6.2.4 п.6.2. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції, що була чинна до 31.03.05р. за нульовою ставкою, серед інших, оподатковуються також операції з поставки транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці).

Як вбачається з наявних у справі та додатково наданих позивачем, на вимогу апеляційного господарського суду, листів Миколаївської митниці і Миколаївського глиноземного заводу, поставка бокситів здійснювалася на Миколаївський глиноземний завод відповідно до вимог правил „Інкотермс 2000” на умовах СIF-Дніпро-Бузький морський порт, які зобов’язують продавця, в даному випадку –нерезидента, здійснити доставку товару за свій рахунок до Дніпро-Бузьського морського порту, а не лише до рейдового портового пункту №1 ДП „Дніпро-Бузьский морський порт”.

Слід зазначити, що необхідність здійснення в рамках договору міжнародного морського перевезення ліхтеровки вантажу та буксировки несамохідних барж із цим вантажем до причалів порту викликана суто технологічними причинами, а саме неможливістю суден з великою осадкою підійти до причалів морського порту для здійснення митного оформлення вантажу та його розвантаження.

Отже, без здійснення ліхтеровки та буксировки продавець нерезидент не в змозі виконати умови контракту з поставки бокситової руди.

Зазначене підтверджується також і тим, що, саме продавці-нерезиденти, за відповідними контрактами через агента, виступали замовниками транспортних послуг з ліхтеровки та буксировки.

Таким чином, надані позивачем послуги з ліхтеровки в районі рейдового портового пункту №1 ДП „Дніпро-Бузьский морський порт” суден, що доставляли із за кордону України вантаж бокситової руди на Миколаївський глиноземний завод та подальшої буксировки цього вантажу до місця митного оформлення і розвантаження в ДП „Дніпро-Бузьский морський порт” є складовою частиною договору міжнародного морського перевезення.

Зазначені послуги цілком підпадають під ознаки транспортних послуг, визначених підпунктом 6.2.4 п.6.2. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”, у зв’язку з чим відсутні підстави для оподаткування цих послуг ПДВ за ставкою 20%.

Доводи ДПІ стосовно того, що ліхтеровка та буксировка суден нерезидентів була здійснена позивачем в межах митного кордону України не спростовують наведений вище висновок, у зв’язку з чим вказані доводи не приймаються апеляційним господарським судом до уваги.

За таких обставин цілком правомірним і обгрунтованим є висновок місцевого господарського суду щодо протиправності оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а тому підстави для скасування або зміни оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Одеської області від 01.08.06 р. по справі № 15/231/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач:                                                                      В.І. Картере

Судді:                                                                                В.Т. Пироговський

                                                                                                    В.І. Жеков