Постанова № 10625290, 06.02.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р.Справа № 6/455/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

судді - доповідача          Картере В.І.

суддів:                    Пироговського В.Т., Жекова В.І.,

при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Євтєєва Т.В.,

від відповідача –Єленич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва

на постанову господарського суду Миколаївської області від 01.11.2006р.

по справі № 6/455/06

за позовом Приватного малого підприємства „Інтерфлот”

до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва

про скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

ПМП „Інтерфлот” звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 09.08.06р. №0006082330/0 та №0006092330/0.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що позапланова перевірка, за результатами якої прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, здійснена відповідачем в порушення приписів Указу Президента України від 23.07.1998р. №817 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”, ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу”.

Також, позивач стверджує про відсутність у податкового органу правових підстав для неврахування при визначені податкових зобов’язань господарських операцій з ПП „Кальцеус”, відповідно до якого прийнято судове рішення про визнання недійсними установчих документів.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 01.11.06р. (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено повністю.

Постанову місцевого господарського суду вмотивовано тим, що податковий орган провів перевірку позивача не правомірно і відповідно рішення прийняте за наслідками такої перевірки підлягає скасуванню.

Також, суд першої інстанції, пославшись на приписи п. 25 „Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79, дійшов висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для неврахування при визначенні податкових зобов’язань позивача податкових накладних виписаних у зв’язку із господарськими операціями позивача з ПП „Кальцеус” за період з 01.04.03р. по 01.08.03р.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ДПІ стверджує, що при визначенні підстав та порядку проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок, господарський суд повинен виходити із приписів Закону України „Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України»та деяких інших законодавчих актів України»№2505 від 25.03.05р., яким були внесені зміни до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509 від 04.12.90р., згідно з якими, на думку відповідача, позапланові виїзні перевірки здійснюються на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом за наявності підстав для проведення виїзних перевірок, передбачених ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Крім того, відповідач, з посиланням на акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 28.05.2004р. №37/28-101, стверджує про те, що свідоцтво про реєстрацію ПП „Кальцеус” як платника податку на додану вартість анульовано 04.03.2002р., а відтак видані вказаним підприємством податкові накладні згідно із абз. 1 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 вважаються недійсними.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач навів доводи аналогічні викладеним вище доводам позовної заяви та просить залишити оскаржену постанову місцевого господарського суду без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Податковим повідомленням ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 09.08.06р. №0006082330/0 позивачу, на підставі акту перевірки від 27.07.2006р. №333/23-300/20862643 визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 149926,00грн. та штрафної (фінансової) санкції по цьому податку у сумі 74963,00грн.

Податковим повідомленням ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 09.08.06р. №0006092330/0 позивачу, на підставі акту перевірки від 27.07.2006р. №333/23-300/20862643 визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на прибуток у сумі 27500,00грн. та штрафної (фінансової) санкції по цьому податку у сумі 13750,00грн.

Відповідно до п.3 ст. 2 КАС України щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду стосовно порушення відповідачем при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень рішень принципу визначеного ст. 19 Конституції України, згідно з яким на відповідача, як на орган державної влади покладається обов’язок діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт перевірки від 27.07.2006р. №333/23-300/20862643, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, складено за результатами виїзної позапланової перевірки ПМП „Інтерфлот” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.03р. по 31.03.06р.

Як вбачається з названого акту перевірки, направлень на перевірку та відповідного наказу про проведення перевірки, в обґрунтування необхідності здійснення позапланової перевірки податковий орган зазначив п.7 ч.6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»,згідно із якою позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності того, що стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Відповідно до приписів ст. 9 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, охорони вищих посадових осіб, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону або його уповноваженим заступником.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття оперативним підрозділом податкової міліції постанови про заведення оперативно-розшукової справи стосовно позивача або його посадових осіб.

Як слідує з пояснень представника відповідача, не було направлено таку постанову й до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

Наявний в матеріалах справи лист ДПА у Миколаївській області від 07.03.06р. №2147/7/23-312 про проведення перевірки ПМП „Інтерфлот” не є доказом порушення у встановленому законом порядку оперативно-розшукової справи стосовно позивача.

Відповідно до приписів ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі не доведено наявність у нього правових підстав для здійснення позапланової перевірки позивача, а відтак відсутні й правові підстави для прийняття будь-яких рішень щодо визначення прав та обов’язків платника податків за результатами перевірки, що здійснена всупереч приписів законодавства України.

З огляду на наведені вище обставини апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що позапланові виїзні перевірки здійснюються на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом за наявності підстав для проведення виїзних перевірок, передбачених ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Окремо слід зазначити, що ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів.

При доповненні цієї статті частиною сьомою та внесенні наступних змін до частин вісім - дванадцять Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.05р. № 2505 законодавчо не визначено подальших дій щодо вже існуючої сьомої частини (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 12.01.05р. №2322),зокрема не має вказівки ні щодо виключення даної норми, ні щодо зміни нумерації частин у статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Отже на даний час ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»фактично містить як норму, згідно якої позапланова перевірка може здійснюватися лише за рішенням суду, так і норму згідно якої така перевірка може здійснюватися на підставі наказу керівника податкового органу.

Наявність колізії зазначених норм підтверджено у листі Державної податкової адміністрації України від 26.12.2005 р. № 15454/5/23-2016/1479, з якого вбачається, що розробляється законопроект про внесення змін до ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачається скасування частини сьомої даної статті в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 12.01.05р. №2322, яка передбачає здійснення позапланових перевірок тільки на підставі рішення суду.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи наведене, цілком правомірним і обґрунтованим є рішення суду першої інстанції щодо скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводам сторін стосовно наявності або відсутності підстав для визначення позивачу податкових зобов’язань апеляційний господарський суд не може надати правову оцінку з огляду на те, що наявність або відсутність таких підстав може бути встановлена лише за результатами перевірки позивача, що буде здійснена із дотриманням вимог чинного законодавства.

Виходячи з викладеного підстави для скасування або зміни оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Миколаївської області від 01.11.06 р. по справі № 6/455/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач:                                                                      В.І. Картере

Судді:                                                                                В.Т. Пироговський

В.І. Жеков