Рішення № 10624602, 23.06.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №2-7881/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Домусчі Л.В.

при секретарі – Бобуйок О.А.,.,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом: Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -

ВСТАНОВИВ :

Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, відповідно до якого просить стягнути з відповідача, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11269894000 від 20.12.07р. у розмірі 12562075 євро, а також судовий збір – 1700 грн. та витрати на ІТЗ – 120 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просить задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_1, у судове засідання з’явився, позов не визнав, мотивуючи це тим, що договір був укладений з порушенням законодавства України, так як у банку немає необхідних документів (дозволів і ліцензій) для того, щоб здійснювати операції на видачу кредиту в іноземній валюті.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11269894000 від 20.12.07р. у розмірі 12562075 євро зі сплатою 12,9% річних строком з 20 грудня 2007 року по 19 грудня 2014 року(а.с.16-28)

Згідно з положеннями пунктів 5.3, 5.5.-5.7. кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за даним договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 12 кредитного договору (а.с.20).

Відповідно до положень зазначеного кредитного договору та графіку погашення кредиту, відповідач зобов'язався повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки.

Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору відповідач зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни.

Однак, відповідачем встановлені Договором терміни повернення наданого йому кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит не дотримуються.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено 20.12.07р. договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Санжійка, увл. Перемоги,26, Овідіопольського району Одеської області, що є власністю відповідача на підставі договору дарування та земельна ділянка площею 0,25 Га, надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована в с. Санжійка, увл. Перемоги,26, Овідіопольського району Одеської області, що є власністю відповідача на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ №663330 (а.с.30).

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Відповідачем встановлені кредитним договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит не дотримуються. Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за Договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11269894000 від 20.12.07р. загальний розмір заборгованості відповідачів перед позивачем станом на 16.03.10р. складає 137374,29 євро, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на зазначену дату складає 1501784,97 грн., з яких:

1255286,07 грн. – сума заборгованості за основним та простроченим кредитом 201490,46грн. – сума заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом 23750,51 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 21257,93 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за користування кредитом

Розрахунок суми заборгованості позивачем додається (а.с.10-15).

Згідно ч.4ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Зі згоди представника позивача на підставі ст.224 ЦПК України суд розглядає справу з винесенням заочного рішення.

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч. 2 ст.1050 Цивільний кодекс України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ст. 628 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні спірного договору відповідачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили відповідача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Доводи відповідача стосовно того, що у позивача на момент укладення договору не було необхідних документів для здійснення операцій в іноземній валюті, відсутня індивідуальна ліцензія на видачу кредиту в іноземній валюті, а також, що відповідачу було надано кредит у євро і банк за його твердженнями не може робити перерахунок боргу у гривнях, так як це не передбачено умовами договору, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс євро до національної валюти гривні.

Відповідно до ст..36 Закону України «Про національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України №496 від 12.11.2003 року, визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до євро установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті (євро) та беручи на себе певні обов’язки щодо погашення цього кредиту, сторони за договором (перш за все відповідач) повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до євро не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Відповідно до ст.. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст.. 192 ЦК України Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно листа Національного Банку України від 07.12.2009 року №13-210/7871-22612 операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет).

Щодо вимог п.п. «в» п.4 ст.5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, НБУ, згідно листа від 07.12.2009 року №13-210/7871-22612 повідомляє, що на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті. Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» у повному обсязі.

Також, суд стягує з Відповідача на корись Позивача сплачений судовий збір у сумі 258,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15,38, 44, 57, 60, 61,88,169, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 524-526, 530, 532-534, 536, 549, 554, 559, 590, 610, 611, 612, 624, 625, 628, 629, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11269894000 від 20.12.07р. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (просп. Московський, 60, м. Харків, код за ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, кореспондентський рахунок 32009100100, в УНБУ в Харківській області) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11269894000 від 20.12.07р., у сумі 1501784 (один мільйон п’ятсот одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) гривні 97 копійок, з яких: 1255286,07 грн. – сума заборгованості за основним та простроченим кредитом; 201490,46грн. – сума заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом; 23750,51 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 21257,93 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» сплачений судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 – днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ: Домусчі Л.В.