Постанова № 10623139, 23.01.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2007 р.Справа № 14/306-06-9305А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Величко Т.А.

суддів Бойко Л.І., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін

від позивача: Ковальчук С.В., Сандуленко У.А.

від відповідача: Султанов Т.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 08.11. 2006 р.

у справі №14/306-06-9305А

за позовом ВАТ „Автотранспортне підприємство 15162”

до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси

про скасування податкових повідомлень - рішень

встановив:

Постановою господарського суду Одеської області від 8.11.06р. (суддя Горячук Н.О.) задоволено позовні вимоги ВАТ „Автотранспортне підприємство 15162”, скасовані податкові повідомлення –рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №0000051702/0 від 24.02.06р., №0000051702/1 від 29.05.2006р., №0000051702/2 від 03.08.2006р. та №0000051702/3 від 01.09.2006р.

Судове рішення мотивоване тим, що в зв’язку з наявністю протиріччя між нормами Закону України „Про систему оподаткування” та Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005р.” у позивача відсутні підстави для перерахунку суми податку з власників транспортних засобів і згідно з п.п.4.4.1 п.4.4. ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” рішення повинно прийматися на користь платника податку.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновком суду, ДПІ у Малиновському районі просить постанову суду скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що дане питання чітко врегульоване законодавцем –п.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України, де передбачено, що при здійснені бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та Закону „Про Державний бюджет України”.

Заслухавши суддю –доповідача, представника ДПІ у Малиновському районі, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, та представників ВАТ „АТП 15162”, які заперечували проти цього, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, ДПІ у Малиновському районі проведено планову виїзну документальну перевірку правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходу фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів ВАТ „АТП- 15162” за період з 1.04.04р. по 31.12.05р., про що складено акт перевірки №59/23-213/03118038 від 24.02.06р. та довідку про результати планової виїзної документальної перевірки №17-01/52 від 16.02.06р. Перевіркою встановлено порушення ст.3,6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” №1963-ХІІ від 11.12.91р., в результаті чого підприємством занижено податок з власників транспортних засобів за період 2,3,4 кв.2005р. у сумі 45543 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Малиновському районі прийнято податкове повідомлення – рішення від 24.02.06р. №0000051702/0, яким ВАТ „АТП-15162” визначено податкове зобов’язання по податку з власників транспортних засобів на суму 45543 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) по цьому податку в сумі 22771,5 грн.

Так, перевіркою встановлено, що ВАТ „АТП-15162” подано розрахунок податку з власників транспортних засобів на 2005р. 1.03.05р. на 62 транспортні засоби на загальну суму 69226 грн.

Законом України від 25.03.05р. №2505-ІV „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005р.” внесено зміни до ст.3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” №1963-ХІІ від 11.12.91р., щодо ставок податку з власників транспортних засобів, у зв’язку з чим ВАТ „АТП-15162” необхідно було провести перерахунок суми податку.

Визнаючи неправомірним донарахування суми податку з власників транспортних засобів контролюючим органом, господарський суд послався на таке:

- податкове зобов’язання на 2005р. ВАТ „АТП-15162” задекларувало у встановлені строки в „Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” за формою і порядком її заповнення, затвердженими наказом ДПА України від 17.09.01р. №373;

- згідно з п.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації;

- розрахунок суми податку з власників транспортних засобів подано позивачем до ДПІ у Малиновському районі 1.03.05р. у встановлені граничні строки. Податкове зобов’язання з податку з власників транспортних засобів є узгодженим відповідно до закону за ставками, встановленими у ст.3 Закону №1963-ХІІ, діючими на день узгодження податкового зобов’язання;

- згідно з ч.8 ст.1 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.91р. №1251-ХІІ зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набувають чинності з початку нового бюджетного року, тобто, змінені протягом 2005р. ставки податку з власників транспортних засобів треба застосовувати з початку нового бюджетного року, тобто, з 1.01.06р.;

- мають місце протиріччя між нормами Закону України „Про систему оподаткування” та Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005р.” стосовно строків проведення перерахунку податку в зв’язку із зміною його ставки, а тому слід керуватися п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України №2181-ІІІ, яким дано право приймати рішення на користь платника податків.

З обґрунтованістю висновків господарського суду погодитися можна.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (із змінами) від 11.12.91р. №1963-ХІІ, в порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Вказаний Закон є спеціальним законом, який визначає порядок нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; а тому при обчисленні та сплаті податку з власників транспортних засобів перш за все необхідно керуватися саме приписами цього Закону, враховуючи при цьому вимоги Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

П.5.1 ст.5 цього Закону передбачає право платника податків надати уточнюючий розрахунок лише у випадку виявлення помилки у раніше поданої податкової декларації.

Податок з транспортних засобів, які знаходилися на балансі підприємства станом на 1.01.05р. ВАТ „АТП-15162” нараховано і відображено в „Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, поданого до ДПІ в Малиновському районі 1.03.05р. у встановлені строки, що зафіксовано в акті перевірки. Податкове зобов’язання з цього податку є узгодженим відповідно до закону за ставками, встановленими у статтях Закону №1963-ХІІ, діючими на день узгодження податкового зобов’язання.

З огляду на викладене, у ВАТ „АТП- 15162” не було законних підстав змінювати річну суму податку, що була узгоджена з податковим органом.

Посилання скаржника на норми Бюджетного Кодексу України не приймаються до уваги, оскільки Бюджетним Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Таким чином, господарським судом правильно дана правова оцінка обставинам справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 8.11.06р. у справі №14/306-06-9305А–залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                   Т.А. Величко

Судді :                               Л.І. Бойко

А. М. Жукова