Постанова № 10621950, 14.11.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2006 р.Справа № 26/237-06-5491А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін в засіданні суду 17.10.2006р.:

від позивача не з’явилися,

від відповідача не з’явилися,

за участю представників сторін в засіданні суду 14.11.2006р.:

від позивача Коваленко Л.О.,

від відповідача Черненко М.О.

розглянула апеляційну скаргу

Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області

від 02.08.2006р.

у справі № 26/237-06-5491А

за позовом Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру

до Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та вимоги про сплату боргу.

Відповідно до вимог п.6 Прикінцевих положень та п.1 ч.1 ст.17 КАС України справа розглядається в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2006р. відкрито апеляційне провадження зі справи № 26/237-06-5491А за апеляційною скаргою Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2006р. розгляд даної справи в апеляційному порядку призначено на 17.10.2006р.

Вказані ухвали надіслані сторонам 20.09.2006р. Сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За правилами ст.150 КАС України в судовому засіданні апеляційного господарського суду від 17.10.2006р. розгляд адміністративної справи відкладено на 14.11.2006р.

Згідно із приписами ст.160 КАС України в засіданні суду 14.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить скасувати оформлені Управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеси рішення про застосування фінансових санкцій від 23.05.2006р. №№ 1402, 1403 та вимогу про сплату боргу від 19.05.2006р. № Ю-943-А.

Постановою місцевого господарського суду від 02.08.2006р. (суддя Нікіфорчук М.І.) позов задоволено та скасовано названі вище акти індивідуального характеру.

Судове рішення з посиланням, зокрема, на приписи п.п.9.7.4 п.9.7 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” вмотивоване тим, що придбання слухового апарату роботодавцем працівнику в даному випадку не є за своєю суттю основною, додатковою заробітною платою, іншими заохочувальними та компенсаційними виплатами, на які слід нараховувати страхові внески до Пенсійного фонду України, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій з урахуванням усних уточнень просить судове рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник вказує на те, що позивачем не надано до матеріалів справи медичної довідки в підтвердження правомірності здійсненого в березні 2005 року коригування сум страхових внесків роботодавця на вартість придбаного слухового апарату та відповідного зменшення податкового зобов’язання з податку на додану вартість працівника. Крім того, на думку відповідача, господарський суд першої інстанції не дослідив ту обставину, що ТОВ „Інтермедсервіс ЛТД” не є медичним закладом та не займається безпосередньо лікуванням хворих громадян. Більш того, навіть за умови віднесення вказаного суб’єкта господарювання до переліку медичних закладів, цільова благодійна допомога має місце лише в тому розмірі, який не покривається витратами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування. Окрім цього, представник органу ПФУ в засіданні суду апеляційної інстанції окремо звернув увагу судової колегії на те, що положення Інструкції зі статистики заробітної плати прямо відносять витрати на протезування до фонду заробітної плати, у зв’язку з чим Управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеси правомірно здійснено донарахування страхових внесків та застосовано фінансові санкції.

В запереченнях на апеляційну скаргу Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову господарського суду Одеської області –без змін як законну та обґрунтовану.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

Управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеси проведено планову перевірку дотримання норм чинного законодавства на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Одеським обласним радіотелевізійним передавальним центром за період з 01.09.2004р. по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт від 19.05.2006р. № 2/23.

Згідно акту перевірки органом ПФУ встановлено порушення приписів ст.ст.19,20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV, а саме в березні 2005 року підприємством не включено до фонду оплати праці витрати, пов’язані з придбанням у ТОВ „Інтермедсервіс” слухового апарату та медичних послуг для свого працівника Дубового О.Ю на загальну суму 2512,4 грн.

На підставі акту перевірки та картки особового рахунку платника, відповідно до ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за назване порушення відповідачем оформлено вимогу про сплату боргу від 19.05.2005р. № Ю-943-А, якою повідомлено перевірений суб’єкт господарювання про те, що станом на день складання цієї вимоги його заборгованість зі сплати страхових внесків становить 50,25 грн., у зв’язку з чим орган ПФУ вимагає сплати зазначеної недоїмки.

Крім того, за вказане порушення рішенням контролюючого органу від 23.05.2006р. № 1402 на підставі наведених вище матеріалів перевірки та приписів п.3 ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру застосовано фінансові санкції у сумі 2512,4 грн.

Також рішенням органу ПФУ від 23.05.2006р. № 1403 на підставі наведених вище матеріалів перевірки та приписів п.4 ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру застосовано фінансові санкції у сумі 394,99 грн.

Вважаючи, що прийняті за наслідками акту перевірки від 19.05.2006р. № 2/23 рішення та вимога суперечать чинному законодавству України, підприємство звернулось до місцевого господарського суду із позовом про їх скасування, який задоволено з мотивів, викладених в описовій частині цієї ухвали.

Перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту, об’єктивність дослідження наданих доказів, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зазначає таке:

Згідно із приписами п.1 ст.19 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця –на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці”, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Отже, витрати на придбання слухового апарату працівнику підприємства можуть бути базою нарахування страхових внесків на пенсійне страхування лише у разі, якщо вони відповідають ознакам витрат на оплату праці та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Втім, спірні витрати Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру таким ознакам не відповідають, виходячи з наступного:

В ст.ст.1,2 Закону України „Про оплату праці” від 24.03.1995р. № 108/95-ВР законодавцем визначено поняття „заробітна плата” та її складових частин.

Заробітна плата –це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати входять основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

З наданої на виконання ухвали господарського суду апеляційної інстанції від 17.10.2006р. копії колективного трудового договору на 2003 –2005 роки, укладеного між директором позивача та головою його профспілкового комітету, вбачається, що до фонду оплати праці не відносяться витрати на користь працівників з метою поліпшення стану здоров’я, у тому числі з придбання ліків, приладів з лікувальними властивостями, інших медичних приладів (п.3).

Підпунктом „а” п.п.9.7.4 п.9.7 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV передбачено, що не підлягає включенню до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яка надається резидентами-юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування...

Проаналізувавши наведений припис спеціального нормативно-правового акту з питань оподаткування податком з доходів фізичних осіб в аспекті спірних по даній адміністративній справі правовідносин, колегія суддів погоджується із висновком суду та зазначає, що суб’єктом господарювання правомірно надано цільову благодійну допомогу без подальшого утримання з працівника сум податку з доходів фізичних осіб, на підтвердження чого позивачем надано відповідні довідки, з яких вбачається коригування в бік зменшення в березні 2005 року сум податку від вартості слухового апарату, помилково утриманих в лютому 2005 року.

Додатково наведена обставина підтверджується актом від 19.06.2006р. № 123/13-32.3/01188477/4, оформленим СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Одесі за результатами виїзної планової перевірки позивача за період з 01.10.2004р. по 31.03.2006р., яким фактів порушення повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб не встановлено.

Відтак, Одеським обласним радіотелевізійним передавальним центром обґрунтовано не віднесено вартість придбаного на користь працівника слухового апарату до сум фактичних витрат на оплату праці та правомірно не нараховано передбачені Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески, оскільки вартість медичного приладу в даному випадку не є ані основною, ані додатковою заробітною платою, ані різновидом компенсаційних чи заохочувальних виплат, та не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, що обґрунтовано враховано господарським судом Одеської області.

Не приймаються до уваги як такі, що не відповідають дійсності, доводи скаржника про відсутність в матеріалах справи медичної документації в підтвердження правомірності здійсненого в березні 2005 року коригування сум страхових внесків роботодавця на вартість придбаного слухового апарату та відповідного зменшення податкового зобов’язання з податку на додану вартість працівника, оскільки підприємством підтверджено належними доказами (заявою працівника та висновком закладу охорони здоров’я) в повному обсязі правильність дій по наданню та відображенню в обліку цільової благодійної допомоги.

Висновок відповідача про те, що ТОВ „Інтермедсервіс ЛТД” не є медичним закладом, спростовується наявними у справі ліцензією та акредитаційним сертифікатом, за змістом яких назване товариство є закладом охорони здоров’я.

Твердження суб’єкта владних повноважень стосовно того, що цільова благодійна допомога може мати місце лише в тому розмірі, який не покривається витратами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування, не спричиняють відмову в задоволенні позову у зв’язку з тим, що зазначений фонд до теперішнього часу не сформовано.

Крім того, на думку господарського суду апеляційної інстанції на спірні правовідносини не можна розповсюджувати положення „Інструкції зі статистики заробітної плати”, затвердженої Наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004р № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.012004р. за № 114/8713, оскільки абз.2 п.1.1 Інструкції прямо унеможливлює її застосування для визначення складових фонду оплати праці як бази (об’єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

З огляду на викладене, мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставами для зміни чи скасування оскаржуваної судового рішення місцевого господарського суду, оскільки останнє постановлено при повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, без порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.150,160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів

Ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 02.08.2006р. зі справи № 26/237-06-5491А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач В.Т. Пироговський Судді В.І. Картере В.І. Жеков