Постанова № 10620384, 01.08.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2006 р.Справа № 13/138-06-4201А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Жеков В.І.

суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.

секретар судового засідання Буравльова О.М.

За участю представників сторін в судовому засіданні від 01.08.06р.

від позивача –Дугін О.М.

від відповідача –Кучін В.В

розглянувши апеляційну скаргу

ДП „ПРОМЗІЗ - Одеса” м. Одеса

на постанову господарського суду Одеської області

від 08.06.2006р.

у справі № 13/138-06-4201А

за позовом ДП „ПРОМЗІЗ - Одеса” м. Одеса

до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2006р., яка надіслана сторонам у справі 10.07.2006р., прийнята до провадження апеляційна скарга ДП „ПРОМЗІЗ - Одеса” м. Одеса на постанову господарського суду Одеської області від 08.06.2006р. та призначена до розгляду на 01.08.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

          Відповідно до вимог ч.1 п.1 ст.17 та п.6 Розділу 7 КАС України справа розглядалась в порядку, встановленим цим Кодексом.

          Згідно із приписами ст. 160 КАС України в засіданні суду від 01.08.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

28.04.2006р. Дочірнє підприємство „ПРОМЗІЗ –Одеса” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою в якій просило суд визнати нечинними податкові повідомлення –рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 27.02.2006р. №№ 0000782301/0, 0000792301/0.

Господарським судом Одеської області 08.06.2006р. було винесено постанову (суддя Панченко О.Л.), якою у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ДП „ПРОМЗІЗ - Одеса” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Одеської області від 08.06.2006р. по справі №13\138-06-4201А - скасувати, та прийняти нову постанову з урахуванням всіх обставин справи, посилаючись на неправильне застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права.

Відповідач, не погоджуючись із доводами, наведеними в апеляційній скарзі в усних запереченнях на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області без змін, вважаючи, що остання прийнята без порушень чинного законодавства України.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проведена комплексна планова документальна перевірка ДП “ПРОМЗІЗ-Одеса” з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.10.2004р. по 01.10.2005р.,

За результатами якої було складено акт від 22.02.2006р. № 1122/23-20/33138876.

З наведеного акту перевірки вбачається, що ДП „ПРОМЗІЗ - Одеса” донараховано збір за право використання місцевої символіки у сумі 1193,10 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 680 грн., а також застосовані штрафні санкції у сумі 680 грн. згідно з п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-Ш (зі змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення –рішення від 27.02.2006р. №№ 0000782301/0, 0000792301/0 за якими нараховано збір та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Наведені податкові повідомлення - рішення стали підставою звернення ДП „ПРОМЗІЗ –Одеса” із відповідним позовом до господарського суду Одеської області у задоволенні якого було відмовлено повністю.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками суду наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки донарахування збору за право використання місцевої символіки у сумі 1193,10 грн. здійснено контролюючим органом у зв’язку з порушенням ДП „ПРОМЗІЗ –Одеса” ст. 12 Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями), ст. 4 Положення про збір за право використання місцевої символіки, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001р. № 2725-ХХШ, відповідно до яких ДП використовуючи у назві підприємства символіку міста за перевіряємий період не нараховувало та не сплачувало збір за право використання такої символіки (місцевої символіки).

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 15 Закону України “Про систему оподаткування” від 18.02.1997р. № 77/97-ВР (зі змінами та доповненнями) до місцевих зборів (обов’язкових платежів) належить збір за право використання місцевої символіки.

Частиною 3 ст. 15 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Відповідно до вимог ст.12 Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями) збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам’яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб –0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки.

За ст. 18 Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що ДП “ПРОМЗІЗ - Одеса” є платником збору за право використання місцевої символіки, оскільки підприємство з комерційною метою у своїй назві використовує символіку –назву міста Одеса. Судова колегія апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника на те, що підприємство у даному випадку не отримає прибуток за результатами використання місцевої символіки, а відтак не повинно сплачувати податки і збори, оскільки приписами Декрету КМУ „Про місцеві податки і збори”, Положенням про збір за право використання місцевої символіки та Рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001р. на встановлено залежність використання місцевої символіки з отриманням відповідних прибутків.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 12 Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями), ст. 4 Положення про збір за право використання місцевої символіки, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001р. № 2725-ХХШ, донарахування контролюючим органом ДП „ПРОМЗІЗ –Одеса” збору за право використання місцевої символіки у сумі 1193,10 грн. та застосування штрафних санкцій є цілком обґрунтованим.

Що стосується застосування до ДП штрафної санкції у сумі 680 грн. то судова колегія апеляційної інстанції також вважає дослідженим правомірність застосування такої санкції, оскільки у даному випадку мало місце порушення збоку ДП вимог п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за якими ДП “ПРОМЗІЗ - Одеса” зобов’язано надавати до контролюючого органа розрахунки збору за право використання місцевої символіки, а тому ДПІ цілком обґрунтовано застосовані вимоги п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-Ш (зі змінами та доповненнями).

Враховуючи викладене, колегія зазначає, що мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для зміни або скасування судової постанови, оскільки остання прийнята у цілковитій відповідності до обставин справи та без порушень норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів –

Ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 08.06.2006р. зі справи № 13/138-06-4201А –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя В.І. Жеков Судді В.І. Картере В.Т.Пироговський