Постанова № 10620267, 13.06.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р.Справа № 11/180-05-5567А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Петровій О.С.

за участю представників сторін:

Від Апелянта (відповідача): Дімов Ю.П., по дов.

Від позивача: Фоміна Т.Г., по дов., Клабукова І.І., по дов., Крученко Г.О., по дов.

Від третіх осіб: не з’явились, належним чином повідомлені,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління № 26 „Одесбуд”, м. Одеса

на постанову господарського суду Одеської області від 24 лютого 2006 року

по справі № 11/180-05-5567А

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області

треті особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Контрольно-ревізійне управління в Одеській області

2. Державний комітет України з будівництва та архітектури

до Закритого акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління № 26 „Одесбуд”, м. Одеса

третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації

про стягнення 28966,89 грн.

В засіданні суду оголошувалась перерва до 13.06.2006р. у відповідності зі ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області (далі –Інспекція) звернулась у місцевий господарський суд з позовом до Закритого акціонерного товариства Будівельно-монтажне управління №26 "Одесбуд" (далі –Відповідач) про стягнення з останнього 28966,89 грн., у тому числі 9655,63 грн. неправомірно отриманої виручки у зв’язку з завищенням вартості будівництва за бюджетні кошти і 19311,26 грн. штрафу (подвійна вартість неправомірно отриманої виручки) згідно статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, обґрунтовуючи свій позов актом перевірки відповідача від 06.11.04р. і рішенням від 06.01.06р. №12.

У запереченнях на акт перевірки позивача і на його позов відповідач їх не визнав, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки позивачем застосовувалась нормативна база по вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва) по програмному комплексу АВК-3, яка була прийнята значно пізніше ніж виконувались будівельні роботи, а також, що виконані роботи у 2001 році були прийняті замовником в липні 2001 р. по акту і були прийняті в експлуатацію в грудні 2001р. з перерахуванням кошторису по цінам 2001р. по програмному комплексу АВК-3.1.1 (а.с. 21, 46-47, 142-144, т.І).

Позивач у додаткових поясненнях до позову після відзиву відповідача на нього посилається на те, що відповідно зазначених ДБН Д.1.1.-1-2000 незалежно від виду договірної ціни, яка входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків, при виявлені в розрахунках за виконані будівельні роботи (форми КБ-2а „акти приймання виконаних підрядних робіт, які були оформлені і складені за попередні періоди) безспірних помилок і порушення діючого порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення вказаних помилок. Ці вимоги ДБН Д.1.1.-1-2000, як далі зазначає позивач у додаткових поясненнях до позову, відповідачем виконано не було, тобто не були внесені зміни і скоректовані акти виконаних робіт, що при розрахунку розцінок Е13-44-1 (очищення металевим піском внутрішніх поверхностей) та Е13-44-5 (очищення кварцовим піском металевих поверхностей) вплинуло на завищення кількості фактичної роботи машино-годин в 10 разів, тобто в розцінки включено 0,63 та 0,4 машино-годин замість 0,06 і 0,04 машино-годин, в результаті чого вартість зазначених робіт була завищена на 2456 грн.

Далі, як зазначає позивач у цьому поясненні, завищена вартість на плитку для покриття доріг і камінь бортовий, вказаний в акті перевірки Інспекції, оскільки відповідно до ДБН Д.1.1.-1-2000 вартість матеріальних ресурсів не повинна перевищувати регіональну, яка склалася за цінами виробників (а.с. 12-113).

У процесі розгляду справи судом першої інстанції були залучені третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача і відповідача Контрольно-ревізійне управління в Одеській області, Державний комітет України з будівництва та архітектури, Управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (замість останнього розпорядженням в.о. голови облдержадміністрації від 08.08.2005р. створене Управління будівництва і реконструкції Одеської облдержадміністрації).

Постановою місцевого господарського суду від 24.02.2006р. (суддя Власова С.Г.), який розглянув справу згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України як адміністративну справу, позов задоволено частково: з відповідача до державного бюджету стягнуто 4579,23 грн. необґрунтовано одержаної виручки і 9158,46 грн. штрафу. Суд погодився з доводами позивача, викладених у додатковому поясненні до позову і, що в стягненій сумі виручки і штрафу позов підтверджений наявними матеріалами справи.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з нього сум виручки і штрафу і прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволені його позовних вимог відмовити, посилаючись на недостатнє дослідження судом першої інстанції матеріалів справи і ненадання їм належної оцінки і на ті ж обставини, що і у запереченнях на акт перевірки і на позов Інспекції по контролю за цінами в Одеській області, про що зазначено вище.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від позивача не надходило. Не надійшло письмових заперечень і від третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, у тому числі додатково надані на вимогу суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, які підтримували свої вимоги і заперечення на них, проаналізувавши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача з наступних підстав.

Підставою звернення Інспекції з таким позовом до відповідача було складення акту перевірки від 03.11.2004р. №000941 та доповнення до нього і рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 06.01.2005р. №12.

Як вбачається із цього акту перевірки, в період за 2001-2002р.р. на об’єми робіт, які виконувались в цей період, не був перерахований кошторис, складений у цінах 1997 році, в порушення ДБН Д.1.1.-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000р. №174, згідно розділу 3.3 пунктів 3.3.1 і 3.3.4 яких необхідно було виконати перерахунок кошторису у вигляді договірної ціни на матеріали в цінах 2001 року, які не повинні перевищувати цін, що скалилися в регіоні виробників і при застосуванні машин і механізмів. При кінцевому розрахунку, як дальше зазначається в акті перевірки, замовник –УКБ облдержадміністрації –за будівництво Одеського обласного онкологічного диспансеру за державні кошти, здійснив розрахунки з Генпідрядником (виконавцем робіт –відповідачем) в цінах 1997р. по акту приймання виконаних робіт у 2001р. по програмному комплексу АВК-3 в редакції 1.1 по вартості матеріалів за даними Генпідрядника (локальний кошторис №2-1-17 на водопровід і каналізацію (антикорозійний захист резервуарів для води по розцінкам Е13-44-1 –очищення металевим піском металоконструкцій –23,45 грн. за м2 на суму 4078 грн. замість 16,17 грн. за м2 на суму 2812 грн. з перевищенням суми 1266 грн.

Таке ж перевищення вартості виконаних робіт, як зазначає Інспекція в акті перевірки, за очищення кварцовим піском металоконструкцій по розцінкам Е13-44-5 на суму 1190 грн. (15,29 грн. за м2 замість 6,86 грн.). Також в цьому акті перевірки позивача зазначено перевищення вартості плит для покриття лісопровізних автодоріг і каміння бортового на суму відповідно 8923,45 грн. і 2123,23 грн. у порівнянні з регіональними цінами ТОВ „Кольцо” (залізобетонний завод м. Одеса), вартість таких плит і каміння бортового станом на 01 липня 2004р. складала відповідно 497 грн. і 64 грн. Таким чином, як зазначено в акті перевірки, з врахуванням вищевказаних порушень сума додаткової виручки склала 13502 грн. 68 коп. без ПДВ, яка відповідно до ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” підлягає стягненню до державного бюджету зі штрафом у подвійному розмірі (а.с. 6-7). Цей акт перевірки позивача підписанийй представниками відповідача з запереченнями.

Доповненням до цього акту перевірки по вартості автодорожних плит були внесені зміни і сума 8423,45 грн. по цим плитам, на яку по даним позивача була завищена їх вартість, зменшена останнім до 5076,40 грн. з посиланням на накладну ВАТ „Арцизський завод ЗБВ”, в якому позивач зменшив суму додаткової виручки з 13502,68 грн. до 9655,63 грн. (а.с. 8).

Згідно рішенню Інспекції про застосування економічних санкцій від 06.01.2005р. №12 з відповідача вилучено 9655,63 грн. додаткової виручки і 19311,26 грн. (подвійна сума цієї виручки) штрафу до державного бюджету згідно ст.14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, яке направлено відповідачу на виконання в 10-денний термін.

В зв’язку з несплатою відповідачем вилученої суми прибутку і штрафу Інспекція звернулась до господарського суду про її стягнення до державного бюджету, позов якої судом першої інстанції був задоволений частково за виключенням суми 5076,40 грн. додаткового прибутку (виручки) за плити, оплата яких підтверджена документально.

Проте не можна погодитись з висновками суду першої інстанції в оскарженому рішенні, який погодився з доводами позивача щодо завищення вартості відповідачем при виконанні робіт по програмному комплексу АВК-3 в редакції 3.1.1 по локальному кошторису 2-1-17 на водовідведення і каналізацію (антикорозійний захист резервуарів для води –по захищенню металевим піском внутрішньої поверхні обладнання і труб діаметром більше 500 мм з шифром (розцінками) Е13-44-1 і по зачищенню кварцовим піском металевих поверхностей з шифром (розцінками) Е13-44-5.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно укладеної додаткової угоди від 04.05.2001р. до контракту №7 від 17.03.93р. і додаткової угоди від 15.10.2001р. до договору №44 від 17.04.92р. на будівництво лікувального корпусу Одеського обласного онкологічного диспансеру відповідачем (підрядником) і замовником (УКБ облдержадміністрації) була погоджена договірна ціна на будівництво названого об’єкту відповідно до ДБН Д1.1-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000р. №174, в поточних цінах станом на 01.02.2001р. (а.с. 145-146, т. І, а.с. 40-48, т. ІІ), з наступним у 2001 році перерахунком і уточненням цін і вартості виконуючих будівельно-монтажних робіт з використанням матеріалів по програмному комплексу АВК-3 в редакції 3.1.0 і 3.1.1., що підтверджується локальним кошторисом №2-1-17/351 (а.с. 12, т.І), актом №24 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2001р. по додатковій угоді від 04.05.2001р. до контракту №7 від 17.03.93р. (а.с. 81, т.І) та іншими матеріалами справи, і випливає із пояснень Замовника –Управління будівництва та реконструкції Одеської облдержадміністрації на виконання ухвали суду (а.с. 64-65, т.ІІ).

В зв’язку з цим посилання Інспекції в акті перевірки від 03.11.2004р. про застосування відповідачем кошторису при будівництві онкологічного диспансеру в цінах 1997 року не відповідає дійсності.

Як вбачається із акту №24 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2001р. (а.с. 81-82, т.І), на який посилається у своїх поясненнях Управління будівництва та реконструкції, захист будівельних конструкцій та устаткування від корозії, а саме: зачищення металевим і кварцовим піском обладнання і труб та металевих поверхностей відповідно по розцінкам (шифру) Е13-44-1 і Е13-44-5 по локальному кошторису №2-1-17 згідно збірнику 113 ДБН Д.2.2-13-99, затвердженого Держбудом України від 05.11.99р. і введених в дію з 01.01.2000р., згідно яких розцінки(витрати) по експлуатації будівельних машин і механізмів складає 0,63 маш/год. і 0,4 маш/год, а вартість 1 м2 по шифру 13-44-1 по очищенню металевим піском від корозії обладнання і труб складає 23,48 грн. ( в акті №24 вказано 23,45), а вартість 1 м2 по шифру Е13-44-5 по очищенню кварцовим піском внутрішніх металевих поверхностей складає 11,59 грн. ( в акті №24 вказано 15,29 з завищенням на 3,70 на 1 м2 робіт) (а.с. 89-94, 123-124, т. І).

Інспекція (позивач) в акті перевірки і в додаткових поясненнях до позову зазначає, що відповідачу треба було брати розцінки по шифру Е13-44-1 (зачищення металевим і кварцовим піском обладнання і труб) і о шифру Е13-44-5 (зачищення кварцовим піском зовнішніх металевих поверхностей) 0,06 м/г та 0,04 м/г з вартістю 1 м2 відповідно 16,17 грн. і 6,86 грн., що вплинуло на завищення кількості машино-годин в 10 разів, в результаті чого вартість будівельних робіт була завищена на 2456 грн. (1266+1190).

Проте ці доводи Інспекції суперечать матеріалам справи, оскільки такі дані по розцінкам, вказаним позивачем, були затверджені Держбудом в доповненнях №1 до ДБН Д.1.1-2-99 і №2 до ДБН Д.2.2-99 наказом від 11.03.2002р. №48 (а.с. 109-11, т.І), а розрахунок єдиної вартості машино-годин по очищенню металевим піском внутрішніх поверхностей обладнання і труб по Е13-44-1 в сумі 16,17 грн. за 1 м2, здійснений в поточних цінах станом на 29 червня 2004 року, тобто вже після прийняття виконаних будівельних робіт по акту №24 в липні 2001р. по договору від 04.05.2001р. Замовником і прийняття закінченого будівництвом об’єкту державною комісією в експлуатацію по акту від 21 грудня 2001р. (а.с. 49, т. ІІ).

Згідно пояснень Управління будівництва та реконструкції Одеської облдержадміністрації, яке створене на підставі розпорядження в.о. голови облдержадміністрації від 08.08.2005р. замість Управління капітального будівництва Одеської облдержадміністрації (Замовника), роботи по будівництву Одеського обласного онкологічного диспансеру за рахунок бюджетних коштів прийняті актом №24 за липень 2001р. на підставі кошторису, розробленого по ресурсним елементним кошторисним нормам збірника №13 „Захист будівельних конструкцій і обладнання від корозії” по ДБН Д.2.2-13.99, затверджених наказом Держбуду від 05.11.99р. №270 і введених в дію з 01 січня 2000р. Змінені нормативи на використання машин і механізмів, в тому числі і по розцінкам Е13-44-1 і Е13-44-5 в доповненні №2 до ДБН Д.2.2-99, затверджені наказом Держбуду України від 11.03.2002р. №48 і введені в дію з 11.03.2002р., не розповсюджуються на введений в 2001 році об’єкт в експлуатацію (а.с. 64-65, т.ІІ).

Згідно статті 355 Цивільного кодексу України в редакції 1963р., який був чинним на момент укладення додаткової угоди від 04.05.2001р. до контракту №7 від 17.03.93р. і приймання виконаних будівельних робіт по акту №24 в липні 2001р. з прийняттям в експлуатацію державною комісією закінченого будівництвом об’єкту в грудні 2001р., Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам.

З зазначених підстав є помилковими посилання Інспекції (позивача) в акті перевірки від 03.11.2004р. №000941 і на завищення відповідачем цін на дорожні плити і бортового каміння у порівнянні з цінами ТОВ „Кольцо”, ціна яких останнім встановлена станом на 01.07.2004р. (а.с. 23,128, т. І).

Крім того, дорожні плити ТОВ „Кольцо” вартістю 497 грн. за штуку по своєму розміру в два рази менші від плит, які використовував для покриття доріг відповідач, а тому кількість плит ТОВ „Кольцо” потрібно було більше використати і значно більшу вартість за них оплатити, ніж тих, які використав відповідач при виконанні БМР, що вбачається із розрахунку відповідача (а.с. 77-78, т. ІІ). Цим обставинам Інспекція, складаючи акт перевірки і доповнення до нього, ніякої оцінки не дала.

Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 5076,40 грн. безпідставно одержаної, на думку позивача, виручки внаслідок завищення вартості дорожніх плит суд вважає необґрунтованими, так як Відповідач первинними документами підтвердив понесення витрат саме в розмірі, зазначеному в актах виконаних робіт. Відповідно до Накладної №388 від 17.05.2001р. (а.с. 82, т. ІІ) вартість 72 плит, з урахуванням витрат на транспортування зазначених плит залізницею (реквізити на 4 вагона, подача вагонів, залізнодорожній тариф), склала 40409,71 грн. Вартість послуг по прийому вагонів склала 3199,40 грн. ( Рахунок №67 від 23.05.2001р., а.с. 83, т. ІІ). Витрати по транспортуванню плит від залізничної станції до міста здійснення будівництва склали 2880,00 грн. (Рахунок №68 від 23.05.2001р., а.с. 84, т. ІІ). Рахунки №67 та №68 від 23.05.2001р. сплачені відповідачем платіжними дорученнями №258 від 14.08.2001р. та №312 від 26.11.2003р.

Разом з тим, як вбачається із акту №24 приймання виконаних підрядних робіт в липні 2001р. і локального кошторису 2-1-17 розцінки по шифру Е13-44-5 (очищення кварцовим піском внутрішніх металевих поверхностей) вартість складала 11,59 грн. за 1 м2, а в названому акті ціна за 1 м2 вказаних робіт машин і механізмів вказана 15,29 грн. за 1 м2 з завищенням вартості по виконанню цих робіт складає 525 грн. (3,70*141,8 м2), які разом з подвійною сумою штрафу від цієї суми (1050 грн.) згідно статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” підлягають вилученню в державний бюджет України.

Отже, вилученню з відповідача в дохід державного бюджету України згідно названого Закону і статті 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2005р.” підлягає сума 1575 грн., у тому числі безпідставно отриманої виручки при будівництві об’єкту по укладеному договору в сумі 525 грн. і подвійною сумою штрафу 1050 грн.

З зазначених вище підстав не приймаються до уваги додаткові пояснення позивача по цій справі щодо невиконання відповідачем перерахунків вартості виконаних підрядних робіт відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 (п. 3.3.12) при виявленні безспірних помилок і порушення діючого порядку визначення вартості будівництва, згідно яких загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення вказаних помилок, оскільки суттєвих помилок і порушення діючого порядку визначення вартості підрядних робіт, допущених відповідачем, позивачем належним чином не доведено. Крім того, мова про безспірні помилки і порушення діючого порядку визначення вартості підрядних робіт зі сторони відповідача йти не може, оскільки останній їх оспорює, а такі уточнення, як випливає з вказаних ДБН, можна вносити тільки з моменту їх виявлення, що неможливо було в даному випадку.

З цих же підстав судова колегія не може брати до уваги і рішення позивача від 06.01.2005р. №12 про застосування економічних санкцій за порушення відповідачем державної дисципліни цін про вилучення з відповідача 9655,63 грн. як необґрунтовано одержана виручка і 19311,26 грн. подвійної суми штрафу.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Слід також зазначити, що складаючи акт перевірки про порушення державної дисципліни цін, посадові особи Інспекції з контролю за цінами зобов’язані були здійснити розрахунок кожної із сум, яка, на їх думку, була необґрунтовано одержана відповідачем у зв’язку з завищенням цін за виконані будівельні роботи і застосовані матеріали, з доданням його до акту перевірки, з посиланням на відповідний документ (при акті перевірки від 03.11.2004р. такий розрахунок відсутній) що вимагає Інструкція про порядок застосування економічних санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Мінекономіки і інтеграції і Мінфіном України від 03.12.2001р. №298/519, зареєстрованої в Мінюсті України 18.12.2001р.

На підставі вказаних обставин апеляційна скарга відповідача і позовні вимоги Інспекції підлягають частковому задоволенню, а постанова суду –скасуванню в зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставини, що мають істотне значення для справи.

Враховуючи викладене і керуючись п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст. 206, п.6 розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України,

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Будівельно-монтажне управління №26 "Одесбуд" задовольнити частково.

Постанову місцевого господарського суду Одеської області від 24 лютого 2006р. по справі №11/180-05-5567А скасувати.

Позов Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Будівельно-монтажне управління № 26 "Одесбуд" (65045, м. Одеса, вул. Тираспольська, 5, п/р 2600030678980 ФАКБ „Інвестбанк”, МФО 328094, код 31769002) в дохід Державного бюджету України (код 23030300 на п/р 31117106500008 Управління Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код 23213460) 525 грн. необґрунтовано одержаної виручки і 1050 грн. штрафу і до Державного бюджету України (п/р 31117095600008 в УДК в Одеській області, банк одержувача УДК в Одеській області, МФО 828011, код 23213460, код бюджетної класифікації 22090200) судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

В решті позову відмовити.

Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний термін з моменту складання постанови у повному обсязі, тобто з 19 червня 2006р., у порядку, передбаченому названим Кодексом.

Справу повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                       О.О.Журавльов

М.В. Михайлов