Постанова № 10619588, 30.07.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.07.2010 р.                                                             справа №21/93

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівДіброви Г.І. , Стойка О.В. за участю представників сторін :

від позивача:

від відповідача:не з’явився

Манерова Ю.В. дов. № Н-01/172 від 19.05.08р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від17.05.2010р.

у справі№ 21/93 (суддя Матюхін В.І.)

за позовом

до Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка Донецької області

Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

простягнення 1 202грн. 26коп. В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк суми втраченої продукції у розмірі 1202грн. 26коп.

Господарський суд Донецької області рішенням від 17.05.2010р. по справі № 21/93 позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 1152грн.00коп. суми основного боргу (вартість недостачі), у задоволенні решти позовних вимог відмовив, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності залишив без задоволення, визнав позов пред’явленим у межах встановлених строків.

Державне підприємство „Донецька залізниця”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2010р. по справі № 21/93 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду про те, що позивачем при подачі позову не пропущений 6-ти місячний строк позовної давності, встановлений ст.315 ГК України, та вважає, що господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: ст.ст. 130, 134, 136 Статуту залізниць України, ст.ст. 256, 257, 258 ЦК України, ст.315 ГК України, ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт».

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою. Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться у справі №21/93.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

За залізничною накладною на групу вагонів № 51851805 ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська” 11.09.2009р. у вагоні № 67345561 (серед інших) відвантажило позивачеві вугілля кам’яне марки Ж (вологе), зазначивши вагу нетто вантажу - 66,0 т, вагу тари - 22,8 т.

За даними залізничної накладної на групу вагонів № 51851805 позивач є покупцем вугільної продукції за договором № ДУК-01/07-19р/34/08 ОС, укладеним 07.12.2007р. з ТОВ “Метінвест холдинг”, встановивши ціну 1т –800,00грн. (без ПДВ).

ТОВ “Метінвест холдинг” є покупцем вугільної продукції за договором № ДУК-01/08-87п, укладеним 12.05.08р. з ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська”, за умовами якого ціна 1т вугільного концентрату марки Ж 0-100 згідно специфікації від 30.08.09р. –750,00грн. (без ПДВ).

13.09.09р. на станцію призначення прибули вагони за спірною відправкою разом з актом загальної форми станції Красноармійськ № 580с від 12.09.09р., згідно якого під час огляду були виявлені заглибини у напіввагоні № 67345561.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж у напіввагоні № 67345561 видавався з перевіркою його маси представниками станції Авдіївка Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею складено комерційний акт БН 689682/58 від 13.09.09р. згідно якого вантаж прибув у справному вагоні, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє; навантаження рівномірне, вище рівня бортів на 20см; вантаж захисного маркування не має, поверхня плівкою проти видування не покривалась і катком не ущільнювалась; з правої сторони над 4, 5 і 6 люками заглибина розміром 4500мм х 1800мм х 1500мм; зважування вагону проводилося на 100т електронних вагонних вагах вантажоодержувача два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні; вага нетто зважування вантажу 63400кг (брутто 86200кг, тари з брусу 22800кг), нестача вантажу складає 2600кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт БН 689682/58 від 13.09.09р. підписаний з боку залізниці –начальником станції, старшим прийомоздавальником, в.о. інженера з розшуку вантажів; з боку одержувача –особою, яка брала участь у перевірці (прийомоздавальником).

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 1280 кг вугілля (з урахуванням норми недостачі 2%), яка з урахуванням ПДВ складає 1 202,26грн.

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Комерційний акт БН 689682/58 від 13.09.09р. є складеним у відповідності до Правил складання актів і є належним доказом, підтверджуючим факт нестачі за спірним перевезенням.

При наявності встановлених обставин, висновок господарського суду про те, що залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин, є правильним.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Розрахунок вартості недостачі правильно зроблено з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) в сумі 1 152,00грн., із розрахунку: 1,28 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 900,00грн. (вартість 1т вугілля, зданого до перевезення + ПДВ за умовами договору від 12.05.2008 року № ДУК-01/08-87п) та у відповідності до ст.115 Статуту залізниць України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про часткове задоволення позовних вимог у сумі 1152грн.00коп. за рахунок ДП «Донецька залізниця».

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач у заяві № 2007/ш-270 від 11.05.2010 року (а.с. 35), на підставі статті 136 Статуту залізниць України, просив суд застосувати 6-ти місячний строк позовної давності та у зв’язку з пропуском даного строку відмовити ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з п.3 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт»порядок і терміни складання актів, пред’явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

Статтею 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється з відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відповідно до статті 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначений термін обчислюється з дня видачі вантажу для претензій про недостачу вантажу.

Комерційний акт № БН 689682/58, якій засвідчив недостачу, складений на станції Авдіївка Донецької залізниці 13.09.2009 року, тоді як позов до господарського ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» направлено 02.04.2010 року.

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Нормами спеціального законодавства, які регулюють строки пред’явлення позовів до залізниць є Статут залізниць України.

З урахуванням приписів статей 134, 136 Статуту залізниць України шестимісячний строк для пред’явлення позову про стягнення вартості недостачі обчислюється з 13.09.2009року - дати складання комерційного акту № БН 689682/58.

Позов ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» пред’явлено після сплинення встановленого ст. 136 Статуту залізниць України строку для пред’явлення позову.

Державне підприємство “Донецька залізниця” подало до господарського суду заяву про застосування строку позовної давності.

Висновок господарського суду відносно того, що направлення претензії позивачем перериває строк позовної давності визнається колегією суддів помилковим, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, тоді як в матеріалах справи відсутні докази визнання відповідачем претензії.

Звертаючись до суду з даним позовом ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» цей строк пропустило, доказів поважності причин пропуску зазначеного строку суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

Господарський суд дійшов до помилкового висновку щодо пред’явлення даного позову в межах встановленого статтею 136 Статуту залізниць України строку для пред’явлення позову до залізниці.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду скасовує рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2010р. по справі № 21/93 про задоволення позовних вимог, приймає нове рішення, яким відмовляє ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у задоволенні позову про стягнення з ДП “Донецька залізниця” недостачі у розмірі 1202грн. 26коп. у зв’язку із пропуском строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у справі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2010р. по справі № 21/93 скасувати.

Відкритому акціонерному товариству «Авдіївський коксохімічний завод» відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства “Донецька залізниця” недостачі продукції у розмірі 1202грн.26коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (м. Авдіївка Донецької області, пр. Індустріальний, 1, п/р 26008049000 у ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, п/р 26003301745424 у філії ГУ ПIБ України у Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) 51грн.00коп. –суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Головуючий          Т.А. Шевкова

Судді:          Г.І. Діброва

          О.В. Стойка

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС