Постанова № 10619578, 30.07.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.07.2010 р.                                                             справа №21/106

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівДіброви Г.І. , Стойка О.В. за участю представників сторін :

від позивача: Кальян О.П. –директор ТОВ «УЦСБ»

від відповідача:

від третьої особи:Лукьянець В.В. –директор ТОВ «Алде»

Тернова В.О. дов. від 17.05.2010 року

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Алде»м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від15.06.2010р.

у справі№ 21/106 (суддя Матюхін В.І.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Універсальний центр содействия бизнесу»м. Ростов-на-Дону Російська Федерація

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Алде»м. Донецьк

Державна податкова інспекція в Київському районі м. Донецька

простягнення 39000грн.49коп. В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Універсальний центр сприяння бізнесу” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Алде” 39000грн.49коп., з яких 30968,39грн. (114353,33 російських рублів) безпідставно утриманого податку на додану вартість і 8032,10грн. (29659,19 російських рублів) –відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 02.06.2010р. з власної ініціативи залучив до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька.

Господарський суд Донецької області рішенням від 15.06.2010р. у справі № 21/106 позовні вимоги задовольнив частково у сумі 39000грн.49коп., встановивши, що грошові кошти у сумі 114353,33 російських рублів (еквівалент 30968,39грн.), відповідачем отримані від позивача без достатніх на те підстав.

Позовні вимоги в частині стягнення 8032,10грн. (29659,19 російських рублів) –відсотків за користування чужими коштами залишені без задоволення, оскільки позивачем факт користування відповідачем коштами у сумі 114353,33 російських рублів не доведений (за твердженням відповідача, не спростованим позивачем, кошти за транспортування експортного вантажу, у тому числі ПДВ 114353,33 російських рублів, ним були перераховані перевізнику).

Ухвалою від 15.06.2010 року господарський суд, в порядку ст.89 ГПК України, виправив допущені в резолютивній частині рішення від 15.06.2010р. по справі № 21/106 описки щодо суми основного боргу, державного мита та витрат по сплаті послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, які підлягають стягненню з відповідача.

Виклавши 2-й абзац резолютивної частині рішення у такій редакції:

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Алде” (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Патріотична, 52, адреса для листування: 83052, м. Донецьк, вул. Гриневича, 9/52, п/р 2600601518867 у ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 334817, код ЄДРПОУ 32688857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний центр сприяння бізнесу” (344082, м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, вул. Оборони, 24, ІНН 6164252174, КПП 616401001, банківські реквізити невідомі) 30968,39 грн. основного боргу, 309,68 грн. –на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 187,40грн. –на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу”.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Алде», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 15.06.2010р. у справі № 21/106 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає рішення господарського суду винесеним з порушенням вимог ст.ст. 1212, 1011, 261, 267 ЦК України, абз.2 п.6.2.4. ст.6, п.6.1., ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 33,82 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні просив рішення господарського суду Донецької області від 15.06.2010р. у справі № 21/106 залишити без змін, апеляційну скаргу– без задоволення.

Представник Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька у судове засідання не з’явився. Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представників третьої особи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Алде” (Комісіонер) і ТОВ „Універсальний центр сприяння бізнесу” (Комітент) 24.10.2006р. укладено договір комісії № 24-10/К, за умовами якого комісіонер зобов’язався за винагороду від свого імені і за рахунок коштів Комітента надавати Комітенту послуги з організації залізничних перевезень щебеня.

Відповідно до п.1.2 даного договору послуги з організації залізничних перевезень зі станції Каракуба Донецької залізниці до станції Квашино-експорт надаються на умовах постачання DAF –кордон Україна.

За приписами пункту 1.5 договору винагорода Комісіонера за послуги з організації залізничних перевезень складає 3% від вартості наданих послуг.

Згідно з пунктом 2.1 договору Комітент здійснює 100% передоплату вартості послуг з організації залізничних перевезень і винагороди Комісіонера.

У пункті 2.3 договору сторони визначили, що грошові кошти, які поступили від Комітента Комісіонеру, не є власністю останнього, за виключенням винагороди і повинні використовуватись виключно для мети цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору комісії відповідач надавав послуги з організації залізничних перевезень експортного вантажу –щебеня зі станції Каракуба Донецької залізниці до станції Ростов-на-Дону Російська Федерація (оплата залізничного перевезення по території України - зі станції Каракуба до станції Квашино-експорт).

На протязі березня, червня, вересня - грудня 2007 року відповідачем надані послуги з організації залізничних перевезень на суму 571766,67 російських рублів (без ПДВ).

Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Алде” позивачеві для оплати наданих послуг виставлені рахунки на суму 686120,00 російських рублів (з урахування ПДВ за ставкою 20% - 114353,33 російських рублів), в тому числі: в березні 2007р. на суму 143074,03рос.руб. (в т.ч. ПДВ 23845,67рос.руб.); в червні 2007р. на суму 73157,44рос.руб. (в т.ч. ПДВ 12192,90рос.руб.); в вересні 2007р. на суму 105596,71рос.руб. (в т.ч. ПДВ 17599,45рос.руб.); в жовтні 2007р. на суму 150014,30рос.руб. (в т.ч. ПДВ 25002,38рос.руб.); в листопаді 2007р. на суму 53658,94рос.руб. (в т.ч. ПДВ 8943,16рос.руб.); в грудні 2007р. на суму 160618,58рос.руб. (в т.ч. ПДВ 26769,76рос.руб.).

Виставлені рахунки позивачем оплачені в повному обсязі, в тому числі з урахування ПДВ за ставкою 20%, що не заперечується відповідачем.

Згідно з ч.1 ст.274 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, що була фактично оплачена чи яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

Відповідно до ч.2 ст.274 Митного Кодексу України до митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; комісійні та брокерські винагороди; ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Згідно пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про ПДВ” при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг ставка податку складає 0% до бази оподатковування.

Відповідно п. 1.14 ч.1 ст.1 Закону України “Про ПДВ” супутні послуги –це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Надані позивачем вантажні митні декларації свідчать про те, що вартість перевезення включена в митну вартість товарів що експортувалися, при оплаті послуг з організації залізничних перевезень експортних вантажів (щебеня) позивачем сплачена і сума податку на додану вартість у розмірі 114353,33 російських рублів, яка еквівалентна 30968,39грн.

Враховуючи наведене колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду визнає правильним висновок господарського суду Донецької області про те, що надані послуги містять всі ознаки супутніх експорту товарів послуг, які відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” оподатковуються за нульовою ставкою.

Оскільки, при оплаті послуг позивачем була сплачена і сума податку на додану вартість у розмірі 114353,33 російських рублів (еквівалент 30968,39грн.), тоді як дані послуги оподатковуються за ставкою 0%, господарський суд дійшов до правильного висновку про стягнення даної суми з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Алде»м. Донецьк, задовольнивши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальний центр сприяння бізнесу” в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення 8032,10грн. (29659,19 російських рублів), які є відсотками за користування чужими коштами задоволенню не підлягають, оскільки позивачем факт користування відповідачем коштами у сумі 114353,33 російських рублів не доведений.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду визнає рішення господарського суду Донецької області прийнятим у відповідності із вимогами чинного законодавства, з урахуванням фактичних обставин та матеріалів справи, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги з наведених в ній підстав не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Алде»м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.06.2010р. у справі № 21/106 залишити без змін.

Головуючий          Т.А. Шевкова

Судді:          Г.І. Діброва

          О.В. Стойка

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС