Постанова № 10618837, 20.07.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2010 року Справа № 1/90-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

при секретарі: Вроні С.В.

за участю представників:

від позивача: Шевчук В.А., представник, довіреність б/н від 15.06.09;

від відповідача: Шажко І.В., представник, довіреність№1/04 від 15.04.10;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясокомбінат Дніпровські ковбаси” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року у справі № 1/90-09

за позовом закритого акціонерного товариства “Могунція-Україна”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясокомбінат Дніпровські ковбаси”, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 28 033 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року у справі № 1/90-09 (суддя Рудь І.А.) позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясокомбінат Дніпровські ковбаси” на користь закритого акціонерного товариства “Могунція-Україна” 20 178 грн. 16 коп. основної заборгованості, 704 грн. 37 коп. 3% річних, 7 150 грн. 55 коп. індексу інфляції, 290 грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита, 113 грн. 94 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Рішення мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України повністю не розрахувався з позивачем за отриманий товар та має заборгованість 20 178 грн. 16 коп., на яку відповідно до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні збитки та 3% річних.

В задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення відповідачу відмовлено з причин недоведеності обставин для надання такої розстрочки.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, з розстрочкою виконання рішення на 7 календарних місяців рівними частинами.

Посилається на те, що судом порушені норми матеріального права, неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, не враховано фінансовий стан відповідача, безпідставно не задоволено клопотання відповідача розстрочити виконання рішення та не надано оцінку наданим ним доказам. Скаржник зазначає на помилковість розрахунку інфляційних збитків, який проведено позивачем з зазначенням невірного індексу інфляції за грудень 2009 року та який прийнято судом.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу погодився з доводами скаржника щодо наявності помилки при проведенні розрахунку суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 12 вересня 2009 року по 17 грудня 2009 року, однак вважає відсутніми підстави для розстрочення виконання рішення суду. Просить змінити оскаржуване рішення, зменшивши суму інфляційних нарахувань до 3 276 грн. 34 коп.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного:

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

          Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до довіреностей серії НБД № 412272 від 05.11.2007 року, НБД № 411434 від 11.12.2007 року, НБЕ №245707 від 07.04.2008 року, НБЕ № 245789 від 24.04.2008 року, НБЕ № 245802 від 25.04.2008 року, НБЕ № 245826 від 05.05.2008 року та за накладними №4433 від 05.11.2007 року, №4974 від 11.12.2007 року, №1301 від 07.04.2008 року, №1406 від 11.04.2008 року, №1642 від 24.04.2008 року, №1671 від 29.04.2008 року та №1817 від 13.05.2008 року відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 45321 грн. 46 коп.

          Факт отримання відповідачем продукції, вказаної в накладній, підтверджується підписом на ній представника відповідача.

          Господарський суд правильно зазначив, що фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобов’язання по сплаті вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор в праві вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний термін з дня пред’явлення вимоги кредитором. Доказом такої вимоги є листи № 232 від 24.09.2008 року та № 301 від 20.11.2008 року (т. 1, а.с. 30, 31), які надіслані відповідачу 01.10.2008 року та 01.11.2008 року відповідно, що підтверджується списком на відправлення рекомендованих листів та поштовим чеком (т.1, а.с. 67, 68).

Враховуючи, що у встановлений законом строк відповідач повну оплату за отриманий товар не здійснив, відповідних доказів не надав, має заборгованість 20 178 грн. 16 коп., в силу положень ст. ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суд правомірно стягнув зазначену суму, на яку позивач має право також нарахувати інфляційні втрати за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року та три проценти річних за період з 30.09.2008 року по 17.12.2009 року (згідно ст. 625 Цивільного кодексу України).

          Однак при розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який покладено господарським судом в основу рішення, позивачем допущено помилку. В письмових поясненнях представник позивача погодився з доводами апеляційної скарги щодо помилковості розрахунку.

Враховуючи, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем 14.01.2010 року (том 1 а.с.143), то ним правильно, відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року №62-97р, яким надано рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, за грудень 2009 року зазначено індекс інфляції попереднього місяця. Тому сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 3 267 грн.34 коп., згідно розрахунку на а.с. 38 -39 том 2.

Відповідно, підлягає перерахунку і розмір судових витрат, який згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України становитиме –

252 грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита та 102 грн.66 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Щодо доводів апелянта про необхідність застосування розстрочки виконання рішення, то таких підстав не вбачається в силу наступного:

          Згідно з п.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

          Відповідно до п. 2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 року “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

          Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

          Таким чином, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

          Зазначені в апеляційній скарзі доводи не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Враховуючи, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з позивача на користь відповідача слід стягнути державне мито за розгляд апеляційної скарги в сумі 146 грн. 92 коп.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясокомбінат Дніпровські ковбаси” задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року у справі № 1/90-09 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

          “Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясокомбінат Дніпровські ковбаси” (51200,Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 154, код ЄДРПОУ 35419211, р/р 2600430021001 в філії АБ “Кредит-Дніпро”, МФО 306470) на користь Закритого акціонерного товариства “Могунція-Україна” (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 97/37, р/р 2600501276144 у філії ВАТ “Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 380333, код ЄДРПОУ 21667547) 20 178 грн. 16 коп. (двадцять тисяч сто сімдесят вісім грн. 16 коп.) основної заборгованості, 704 грн. 37 коп. (сімсот чотири грн. 37 коп.) 3% річних, 3 267 грн. 34 (три тисячі двісті шістдесят сім грн. 34 коп.) інфляційних втрат, 252 грн. 58 коп. (двісті п’ятдесят дві грн. 58 коп.) витрат по сплаті державного мита, 102 грн. 66 коп. (сто дві грн. 66 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

В інший частині позову відмовити.”

          Стягнути з закритого акціонерного товариства “Могунція-Україна” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “М’ясокомбінат Дніпровські ковбаси” державне мито за розгляд апеляційної скарги 146 грн. 92 коп.

          Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

          Постанова набирає законної сили з дня оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.Л. Кузнецова

Суддя: І.А. Сизько

Підписано в повному обсязі 28.07.2010 року