Вирок № 106185909, 07.09.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/12656/21

Номер провадження 1-кп/201/711/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання Любому І.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Білень А.І.,

захисника обвинуваченого адвоката Самко О.І.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 05 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001174 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, маючої середню-спеціальну освіту, розлученої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2020 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на лавочці розташованої біля будинку АДРЕСА_3 разом із своїм знайомим ОСОБА_2 , побачила у правому наружному кармані джинсів останнього грошові кошти у сумі 520 гривень, номіналом 500 гривень однією купюрою, та двадцять гривень однією купюрою, які визначила об`єктом свого злочинного посягання.

Далі, ОСОБА_1 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, в той час коли потерпілий ОСОБА_2 заснув на лавочці, своєю правою рукою взяла з карману джинсів одягнених на ОСОБА_3 , грошові кошти у розмірі 520 гривень, номіналом 500 гривень однією купюрою, та двадцять гривень однією купюрою, після чого сховала їх в кишені своєї кофти.

Після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, з місця скоєння кримінального проступку разом :з викраденим майном зникла, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 520 гривень 00 копійок.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнала повністю і суду показала, що 03 червня 2020 року приблизно о 21.00 годині вона разом із своїм знайомим ОСОБА_2 розпивали спиртні напої на лавочці, яка знаходиться поблизу буд. № 40 по пр. Героїв у м. Дніпро. Під час спілкування, вона побачила у кармані джинсів потерпілого грошові кошти у сумі 520 гривень, які вирішила викрасти. З цією метою, скориставшись тим що ОСОБА_2 заснув на лавочці і не міг спостерігати за її діями, вона витягла з карману потерпілого грошові кошти у сумі 520 гривень і поклавши викрадені гроші до себе у карман кофта, пішла по своїх справах. Викрадені гроші витратила на свої потреби. Зазначила, що в скоєному щиро кається та просила суворо не карати.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою вину в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному проступку, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння, а так само визнала всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченої, наданими нею безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_1 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинене обвинуваченою дійсно мало місце, воно містить склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і ОСОБА_1 винна у його вчиненні, так як вона, умисними діями, вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тому вона підлягає покаранню за вчинення такого кримінального проступку.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Насамперед, суд враховує, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.

Дослідивши дані про особу обвинуваченої, судом встановлено, що ОСОБА_1 має повну середню-спеціальну освіту, розлучена, неповнолітніх дітей не має, раніше не судима, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, офіційно не працевлаштована.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд визнає її щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Отже, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, враховує особу обвинуваченої та наведену вище обставину, що пом`якшує покарання останньої, та приходить до переконання, що останній має бути призначено покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів.

Разом із цим, виходячи з наведених вище обставин та проаналізованих даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1 у їх сукупності, враховуючи, що тяжких наслідків від вчиненого злочину не настало, суд приходить до висновку про можливість виправлення останньої без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за нею постійного та обов`язкового контролю, тобто із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання у вигляді обмеження волі із випробуванням та поклавши на неї відповідні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

В межах даного кримінального провадження заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі, і запобіжний захід, не застосовувалися, цивільний позов не заявлений, витрати на залучення експерта та речові докази відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до положень ст. 76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.Г. Ополинська