Постанова № 10618563, 21.07.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2010 року Справа № 5/68-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

Представники сторін:

від відповідача: Голощапов В.О., представник, довіреність № б/н від 18.06.10

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна транспортна компанія”, м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. у справі №5/68-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна транспортна компанія”, м. Київ (03056, вул. Борщагівська, 97-Б)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ІнтерТрансСервіс”, м. Дніпропетровськ (49038, вул. Вокзальна, 8, кв.16)

про стягнення 153844, 30 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ІнтерТрансСервіс” м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна транспортна компанія”, м. Київ

про визнання договору недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. (суддя Шевченко С.Л.) первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна транспортна компанія” задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму 51100 грн. - основного боргу; 511 грн. - державного мита; 78 грн. 23 коп. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, в решті частини позов залишено без розгляду. В зустрічному позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. по справі №5/68-10 та задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 року, відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні 23.06.2010р. на 11 год. 30 хв.

Розпорядженням в.о. голови судової палати Лотоцької Л.О. від 23.06.2010р. справу було передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді - Стрелець Т.Г. (доповідача), суддів: Мороза В.Ф., Лотоцької Л.О.

У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 23.06.2010р. колегією суддів було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 14.07.2010 року на 12:20 год.

Розпорядженням в.о. голови судової палати Лотоцької Л.О. від 13.07.2010р. справу було передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді - Стрелець Т.Г. (доповідача), суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.

У відповідності зі ст. 77 ГПК України 14.07.2010 року в судовому засіданні по справі оголошувалась перерва до 21.07.2010 р. на 10:45 год.

Розпорядженням в.о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцької Л.О. від 21.07.2010 року справу було передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді –Стрелець Т.Г. (доповідача), суддів: Логвиненка А.О., Бахмат В.М.

В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010 року по справі № 5/68-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Представник позивача в судове засідання 21.07.10р. не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Зважаючи на те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності позивача.

В судовому засіданні 21.07.2010р. за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які були присутні в судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення має бути змінено.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендатор) був укладений договір оренди вагонів №08А від 08.04.2008 року.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно-рухомий склад в кількості 40 напіввагонів за переліком, визначених в актах приймання –передачі вагонів.

Умовами Договору № 08А від 08.04.08р. орендна плата складала 180 грн. з ПДВ.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 01.07.08р. до зазначеного Договору сторони погодили розмір орендної плати, яка склала –210 грн. з ПДВ.

Сторонами підписані акти прийому-передачі від 01.07.2008 року та від 30.11.2008 року згідно яких, вагони були передані орендарю за договором.

Додатковою угодою №4/1 до договору № 08А від 30.11.2008 року сторони погодили, що в зв`язку з виникненням заборгованості орендаря перед орендодавцем, платежі будуть здійснюватись орендарем відповідно до затвердженого графіку, щомісячно. (а.с. 23 -24)

На час розгляду справи в суді, сума боргу відповідача станом на 25.01.2010 року складала 51100 грн., докази її сплати відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції. При цьому загальна сума боргу становить 381500, 00 грн.

Згідно п. 8.5 Договору, у разі несвоєчасної оплати оренди, орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Статтею 611 Цивільного кодексу України, встановлено у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції (пеню) у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При винесенні рішення господарським судом було невірно застосовано ч.2 ст. 625 ЦК України, з посиланням на те, що позивач не надав розрахунку 3% річних та індексу інфляції помісячно з урахуванням графіку погашення заборгованості. Судом також зазначено, що укладання додаткової угоди свідчить про зміну строків оплати заборгованості і надає право нарахування 3%, інфляційного збільшення та пені на суму з урахуванням графіка.

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки листом від 29.03.2010 року №01/01-96, позивач на виконання ухвали суду обґрунтував свої позовні вимоги та надав розрахунок інфляційних витрат і суми боргу з урахуванням графіка погашення заборгованості за договором оренди. (а.с. 94-96)

Підставою для відшкодування інфляційних та річних, нарахованих на суму боргу згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України є передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, посилаючись на те, що це є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Договором встановлено, що орендна плата повинна сплачуватись по закінченню кожної декади, не пізніше трьох банківських днів з дня закінчення декади. (п. 3.3. Договору), а натомість фактично платежі були виконані з порушенням термінів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції в частині стягнення суми інфляційних витрат, 3% річних та пені, неповно дослідив обставини справи і дійшов висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи. Вказане призвело до винесення необґрунтованого рішення про часткове залишення без розгляду позовних вимог.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги позивача, зміни рішення суду першої інстанції, шляхом викладення його у новій редакції про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат, 3% річних та пені.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна транспортна компанія”, м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. у справі №5/68-10 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. у справі №5/68-10 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерТрансСервіс»(49038,м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна,8 кв.16, код ЄДРПОУ 13433806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна транспортна компанія»(03056, м. Київ вул. Борщагівська, 97Б код ЄДРПОУ 34964084) суму інфляційних витрат у розмірі 60006,12 грн.,3 % річних у розмірі 13731, 56 грн., пені у розмірі 29006, 62 грн. та державного мита у розмірі 1538,44 грн.»

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерТрансСервіс»(49038,м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна,8 кв.16, код ЄДРПОУ 13433806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна транспортна компанія” (03056, м. Київ вул. Борщагівська, 97Б код ЄДРПОУ 34964084) державного мита за розгляд апеляційної скарги в розмірі 513,73грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Т. Г. Стрелець

Суддя А.О. Логвиненко

Суддя Р.М. Бахмат