Постанова № 10618168, 27.05.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2010 року Справа № 18/133-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.–доповідача;

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.,

при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.

За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 13.05.2010 року:

від позивача: Негольшов С.М. представник, довіреність № б/н від 02.03.10;

від відповідача: Конарева С.К. представник, довіреність № 4/11-494 від 31.12.09;

від третьої особи-2: Сидорова М.С. представник, довіреність № 21/3-1 від 11.01.10;

від третьої особи-3: Рязанцев С.В. представник, довіреність № б/н від 10.09.08;

від третьої особи-1: представник у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2010 року у справі № 18/133-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа-1: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

третя особа-2: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа-3: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ

про вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ" співвласником цілісного майнового комплексу "Готель "Дніпропетровськ", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 33, із часткою у спільній частковій власності в розмірі 68,17 частин.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2010 року у справі № 18/133-08 (суддя Петрова В.І.) в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2010 року у справі № 18/133-08 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення по справі неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, здійснив порушення і неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Позивач зазначає, що він з урахуванням долучених до матеріалів справи письмових доказів (актів виконаних робіт, рішення Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 року №19/11, висновку судової будівельно-технічної експертизи №1856-09 від 07.09.2009 року (що долучені до матеріалів справи №18/133-09), доказово підтвердив не тільки створення товариством невід'ємних поліпшень орендованого цілісного майнового комплексу "Готель "Дніпропетровськ", що якісно та функціонально змінили вказаний об'єкт нерухомості, а й обґрунтував фактичне створення якісно нової нерухомої речі на його основі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що цілісний майновий комплекс "Готель"Дніпропетровськ" є об'єктом нерухомості, а тому створення нової речі в даному випадку можливо лише за умови проведення орендарем будівельних робіт, Товариство з обмежено відповідальністю „Готель „Дніпропетровськ" дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт не отримало та капітальних будівельних робіт не проводило, цільове призначення цілісного майнового комплексу не змінилося. Вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області цілком обґрунтованим та таким, що відповідає законодавству.

Третя особа-2 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що була проведена реконструкція і перепланування приміщення, а так як такі будівельні роботи не збільшили зовнішніх габаритів будівлі, то це тільки поліпшило об’єкт оренди, а не створило нову річ. А враховуючи, що реконструкція і перепланування приміщення проведені без дозволу та необхідної дозвільної документації вони є самовільними та незаконними. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Третя особа-3 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що в обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ" посилається на обставини, датовані періодом 2000-2003 років, а норми права застосовує 2004,2007 років, які не можуть регулювати раніше існуючі відносини. Вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими.

Третя особа –1 відзив на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 22.04.2010 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року розгляд справи відкладався до 13.05.2010 року.

У судовому засіданні 13.05.2010 року оголошувалась перерва до 27.05.2010 року.

Третя особа-1 наданим їй процесуальним правом не скористалася та не забезпечила у судове засідання явку свого повноважного представника, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходиться поштове повідомлення з відповідною відміткою, яка підтверджує, що про час та місце розгляду апеляційної скарги вона була повідомлена належним чином та беручи до уваги те, що неявка представника третьої особи-1 не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу по суті у відсутності третьої особи-1.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб-2,3, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:

12 жовтня 2000 року між Комітетом комунальної власності міської ради –орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ" –орендар був укладений договір оренди № 3/2000, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування з правом викупу цілісний майновий комплекс "Готель "Дніпропетровськ", який перебуває у власності міської ради, для використання під готель.

Пунктом 5.7 договору встановлено, що переобладнання і перепланування приміщень, що орендуються, проводяться тільки за письмовим дозволом орендодавця і висновком проектної організації.

Пунктом 6.2 договору визначено, що орендар має право за письмовим дозволом орендодавця проводити реконструкцію і переобладнання будівлі. Якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендного об'єкта (будівлі), яке неможливо відокремити без завдання йому шкоди, вартістю менше 25 відсотків балансової вартості об'єкта, орендар отримує право придбати цей об'єкт.

Строк дії договору встановлений до 12.10.2010 року.

20.10.2000 року орендар звернувся до орендодавця з клопотанням про надання дозволу на будівництво дахової котельні.

Листом № 5/3/584 від 23.10.2000 року орендодавець дозволив Товариству з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ" будівництво дахової котельні.

Листом № 5/3/1510 від 11.07.2001 року орендодавець надав орендарю згоду на виконання робіт по заміні двох аварійних пасажирських ліфтів та реконструкції приміщень перукарні готелю.

Листом від 04.04.2003 року № 5/3/557 орендодавцем надана згода на будівництво у підвальній частині будівлі готелю "Дніпропетровськ" сауни.

В період 2000-2003 років позивачем в цілісному майновому комплексі за рахунок власних коштів були виконані будівельно-ремонтні роботи по будівництву дахової котельні, двох пасажирських ліфтів, перукарні та сауни.

Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації від 26.02.2001 року встановлено, що пред’явлений державній технічній комісії закінчений будівництвом об’єкт –дахова котельня побудована згідно з дозволом інспекції ДАБК м. Дніпропетровська готова до введення в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2525 від 25.10.2001 року затверджений акт державної технічної комісії від 26.02.2001 року та дозволено орендарю ввести дахову котельну в експлуатацію.

Відповідно до частини третьої статті 773 ЦК України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Зазначений припис статті 773 ЦК України кореспондується зі змістом частини першої статті 778 ЦК України, в якій зазначено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Частиною четвертою статті 778 ЦК України передбачено: якщо в результаті зробленого за згодою наймодавця поліпшення речі, переданої у найм, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено: якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Отже, будь-яка зміна стану речі, в тому числі її поліпшення, може бути проведена наймачем виключно за згодою наймодавця (орендодавця), і наслідки такого поліпшення залежать від згоди наймодавця (орендодавця) на його проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, проведений позивачем комплекс робіт по будівництву дахової котельні, двох пасажирських ліфтів, перукарні та сауни здійснений за згодою орендодавця.

Оскільки договір оренди № 3/2000 був укладений в жовтні 2000 року, а норми ст. 272 Цивільного кодексу УРСР, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якими сторони керувалися при визначенні їх прав і обов’язків, не передбачали прав орендаря стати співвласником орендованого майна внаслідок проведених орендарем поліпшень, сторони за договором передбачили право орендаря, здійснившого за рахунок власних коштів поліпшення орендованого об’єкта вартістю не менше 25% балансової вартості, яке неможливо відокремити без завдання йому шкоди, на придбання цього об’єкту (п.6.2 договору). Тобто, за умовами договору орендар, здійснивши за згодою орендодавця невідокремлені поліпшення, набуває право на отримання у власність новоствореної речі (невід’ємного поліпшення).

Правовідносини із створення нової речі в результаті поліпшення орендованого майна стали врегульованими в результаті внесення 27.04.2007 року змін і доповнень до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме доповненням ст. 23 новою частиною такого змісту: "Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди".

Враховуючи, що на час винесення змін до спеціального законодавства договір оренди № 3/2000 від 12.10.2000 року не припинив свою дію, обґрунтування позовних вимог нормою ч.4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є підставним.

Господарським судом Дніпропетровської області 11.07.2008 року у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1856-09 від 07.09.2009 року вбачається, що проведений Товариством з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ" комплекс робіт, в результаті яких була реконструйована перукарня, замінені два пасажирських ліфти на нові, збудована нова дахова котельна та створена нова сауна, можуть розглядатися як створення нових об’єктів в межах існуючого цілісного майнового комплексу "Готель "Дніпропетровськ".

Як зазначено у висновку, частка наймача по будівництву дахової котельні, двох пасажирських ліфтів, перукарні, сауни в процентному відношенні відповідно до балансової вартості цілісного майнового комплексу, зазначеної у рішенні Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 року, складає 44,58% (т.4 а.с.6).

Факт створення у цілісному майновому комплексі "Готель "Дніпропетровськ" за кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ" об’єктів, важливого для готелю значення: дахової котельні, двох пасажирських ліфтів, перукарні, сауни підтверджений рішенням власника орендованого майна –Дніпропетровською міською радою (рішення сесії міської ради № 19/11 від 30.07.2003 року), (т.1 а.с.26).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведений факт створення ним за власний рахунок, за згодою орендодавця нової речі - дахової котельні, двох пасажирських ліфтів, перукарні та сауни –невідокремлюваних поліпшень об’єкта оренди.

Наведені обставини не спростовано відповідачем.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи загальна вартість виконаних позивачем робіт в майновому комплексі "Готель "Дніпропетровськ" на 2003 рік складає 1 739 387 грн (т.4 а.с.58).

Частка наймача, що відповідає його витратам по будівництву дахової котельної, двох пасажирських ліфтів, перукарні, сауни в процентному відношенні відповідно до балансової вартості цілісного майнового комплексу "Готель "Дніпропетровськ", зазначеної в рішенні Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 року складає 44,58 %.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання за позивачем права спільної часткової власності на 44,58 % цілісного майнового комплексу "Готель "Дніпропетровськ", що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 33 підлягали задоволенню (заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 23.10.2009 року).

Що стосується заяви позивача про збільшення позовних вимог від 04.03.2010 року, якою позивач просив визнати його співвласником цілісного майнового комплексу "Готель "Дніпропетровськ" із часткою у спільній частковій власності в розмірі 68,17 частин, то зазначені вимоги в частині збільшення розміру частки у спільній частковій власності задоволенню не підлягали, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на приписи ч.4 ст. 778 Цивільного кодексу України, обов’язковою передумовою для набуття орендарем права спільної часткової власності на об’єкт оренди як на новостворену в результаті проведених поліпшень річ є згода орендодавця на вчинення таких поліпшень.

Посилаючись на створення нових об’єктів номерного фонду та поліпшення пральні, позивач не надав доказів згоди орендодавця на проведення таких поліпшень.

Оскільки позивач без згоди орендодавця зробив ремонт в номерному фонді готелю "Дніпропетровськ" та пральні, підстави для визнання права позивача на спільну часткову власність в цій частині, відсутні.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Судом неправильно застосовані до спірних правовідносин норм матеріального права –ст.24 та ст. 331 Цивільного кодексу України. Стаття 24 Цивільного кодексу України визначає поняття фізичної особи, а ст. 331 Цивільного кодексу України регулює підстави набуття права власності на новостворене майно.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2010 року у справі № 18/133-08 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ (вул. Набережна Леніна, 33, м. Дніпропетровськ, 49000, ЄДРПОУ 31158162) співвласником цілісного майнового комплексу "Готель "Дніпропетровськ", що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 33, із часткою у спільній частковій власності в розмірі 44,58 частин (сорок чотири цілих та п'ятдесят вісім сотих частин).

Стягнути з Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (пр. Карла Маркса, 75, м. Дніпропетровськ, 49000, ЄДРПОУ 04052092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ (вул. Набережна Леніна, 33, м. Дніпропетровськ, 49000, ЄДРПОУ 31158162) 14 692,42 грн. –державного мита, в тому числі за подання апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті частини позову відмовити.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р. М. Бахмат

Суддя О.С.Євстигнеєв