Рішення № 10616477, 26.05.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2010 р.Справа № 5/623-10 Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Атаманчук І.А. розглянув матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мейджорс М’юзик", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мультимедія Поділля", м. Хмельницький

про стягнення заборгованості у розмірі 3789,50 грн. та пені в розмірі 448,51 грн.

за участю представників сторін :

позивача: не з’явились

відповідача: не з’явились

У судовому засіданні 18 травня 2010р. оголошувалась перерва для прийняття рішення по справі.

Суть спору: Позивач у позові просив стягнути з відповідача 4238,01 грн. заборгованості, з яких 3789,50 грн. основного боргу та пені в розмірі 448,51 грн. згідно договору поставки №23/12/01 від 23.12.2008р.

Повноважні представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули, витребувані судом документи не надали відповідно до вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.04.2010р., ухвал суду від 28.04.2010р. та 18.05.2010р., про причини неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомили.

На адресу суду 19.05.2010р. позивачем направлено клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення №1701 від 13.05.2010р. про доплату державного мита у розмірі 2,80грн.

Дане клопотання відповідає нормам ст.ст. 22-31 ГПК України, тому судом прийнято та задоволено.

Оскільки відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судових засіданнях не направив, суд вважає за можливе вирішити спір згідно ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між сторонами 23.12.2008р. укладений договір поставки № 23/12/01, згідно умов якого постачальник (надалі - позивач) зобов’язувався передати товар покупцю (надалі - відповідач), а саме аудіо-відео товар в строки та на умовах, обумовлених даним договором,, а відповідач зобов'язувався сплатити за нього встановлену грошову суму та прийняти вказаний товар (п.п.1.1 договору).

Відповідно до п.п. 4.4 договору, прийняття -передача товару здійснюється представниками сторін за наявності довіреності та інших необхідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 даного договору ціна товару вказується в рахунку-фактурі та накладній і може змінюватися на кожну партію поставки. Оплата за товар має бути здійснена відповідачем протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Порядок розрахунків: - безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, на підставі наданого рахунку-фактури або видаткової накладної; - готівковий розрахунок.

Відповідно до п.п. 7.2 договору поставки, в разі порушення строків оплати за товар, відповідач виплачує позивачу неустойку у сумі 0,1% від суми відвантаженого товару, за кожен день прострочки платежу, але не більше вартості самого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань, визначених договором поставки 23/12/01 від 23.12.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4214,50 грн. згідно видаткової накладної № РН-10/03/1 від 10.03.2009р.

Проте, відповідач за отриманий товар повного розрахунку не провів у визначений договором термін.

Станом на 26.03.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 3789,50грн.

Згідно договору поставки та закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. за №543/96, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 26.09.2009р. по 26.03.2010р., що за підрахунками позивача становить: 3789,50 грн. * 180 днів х 24% */100/365 днів =448,51грн.

На момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідачем повністю не сплачена, на підтвердження протилежного відповідачем доказів не надано та не доведено.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача 4238,01грн., з яких 3789,50грн. основного боргу, 448,51грн. - пені.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору, за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 1, 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 692 ЦКУ покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГКУ).

Згідно ст. 3 закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. за №543/96, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем поставлено відповідачу товар на суму 4214,50грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-10/03/1 від 10.03.2009р.

Проте, за отриманий товар відповідач у повному обсязі розрахунків не провів, у зв'язку з чим станом на 26.03.2010р. та на момент розгляду справи по суті заборгованість відповідача становить 3789,50грн. На підтвердження протилежного відповідачем доказів не надано та не доведено.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов в частині заявлення до стягнення основного боргу у сумі 3789,50грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем нарахована пеня за прострочення грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення грошового зобов’язання, за весь період прострочення, що становить за підрахунками позивача : 3789,50 грн. борг * 180 дн.прострочки х 24% */ 100 / 365 днів = 448,51грн.

Однак, за підрахунками суду кількість прострочених днів за період з 26.09.2009р. по 26.03.2010р. становить 181 та облікова ставка НБУ починаючи з 12.08.2009р. становить 10,25%, а відповідно подвійна облікова ставка НБУ - 20,50% , при цьому позивачем протилежного суду не доведено. Відповідно сума пені становитиме 385,23грн.

Тому, враховуючи вищевикладене нарахована пеня позивачем підлягає частковому задоволенню у розмірі 385,23грн. У задоволенні 63,28грн. пені відмовлено у зв'язку з безпідставністю та недоведеністю нарахування суми пені.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мейджорс М’юзик", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Мультимедія Поділля", м. Хмельницький про стягнення заборгованості у розмірі 3789,50 грн. та пені в розмірі 448,51 грн. підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мейджорс М’юзик", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Мультимедія Поділля", м. Хмельницький про стягнення заборгованості у розмірі 3789,50 грн. та пені в розмірі 448,51 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мультимедія Поділля", м. Хмельницький (провулок Подільський, 4, кв. 35, код 34474239) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мейджорс М’юзик", м. Київ (вул. Рейтарська, 35-А, код 33947487) 3789,50 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят дев'ять гривень 50 коп.) основного боргу; 385,23 грн. (триста вісімдесят п'ять гривень 23 коп.) пені; 45,18 грн. (сорок п'ять гривень 18 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мультимедія Поділля", м. Хмельницький (провулок Подільський, 4, кв. 35, код 34474239) в дохід Державного бюджету України по коду бюд жетної класифікації 22090200, символ звітності 095 через відділення державного казначейства на рахунок 31112095700002 УДК м. Хмельницького, банк отримувача ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код 23565225, МФО 815013 державне мито в сумі 56,82 грн. (п'ятдесят шість гривень 82 коп.)

Видати наказ.

Суддя