Рішення № 10614924, 01.06.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

01.06.2010р.Справа № 14/62

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; поштова адреса: вул. Фалєєвська, 9-б, м. Миколаїв, 54030

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Філія "Золотоніська" товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон", с. Вознесенське, Золотоніський район, Черкаська область, 18000

про стягнення 23895,28 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники

від позивача: Голубенко Д.К., дов. № 421 від 25.02.2009 р.

від відповідача : представник не з'явився

від третьої особи: представник не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 23895,28 гривень.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог ухвал суду від 08.04.2010 р. та 13.05.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 07 грудня 2008 року р. між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон", м. Миколаїв (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Кременчук (надалі Відповідач) був укладений договір поставки № 195/ЗОЛ/2008 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець (Позивач у справі) зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю (Відповідач у справі) сільськогосподарську продукцію (надалі Товар), в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у додатковому Договорі та в Додатках до даного Договору, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар. Ціна, якість, об'єми поставки Товару визначаються в додатку, який є невід'ємною частиною Договору

Згідно з п. 4.1. Продавець зобов'язується передати (поставити) товар на умовах СРТ - Філія "Золлтоніська" ТОВ СП "НІБУЛОН" (в подальшому філія). Умови поставки визнаються й розуміються відповідно до "Інкотермс" 2000 р. за винятком положень, повязаних з міжнародним перевезенням.

Пунктом 4.2. Договору передбачено що, при поставці Товару Продавець повинен надавати Покупцю належним чином оформлені товаротранспортні накладні на кожну одиницю автотранспорту. Пунктом 4.3. Договору Продавець зобов'язується здійснювати поставку Товару на Філію у строк, вказаний в Додатках до Договору.

Згідно п. 6.1. Договору Покупець сплачує за поставлений товар за кожним Додатком до Договору окремо у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Подавця протягом 3-х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем надання Продавцем оригіналів належним чином оформлених товарно-транспортних накладних (з відмітками Філії про прийняття Товару за якістю та кількістю), видаткових та податкових накладних, рахунку-фактури у відділ закупки Покупця, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський р-н, с. Вознесенське. В свою чергу на виконання п. 6.1. Договору, Позивачем на підставі товаротранспортної накладної № 8 від 08.12.2008 р. та рахунку № 8/12 від 08.12.2008 р. було сплачено грошові кошти у розмірі 57396,80 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 167 від 15.12.2008 року. Отже, враховуючи факт сплати по даному рахунку, зобов'язання сторін по Договору були виконані.

Позивачем 09.01.2009 року повторно перераховано на рахунковий рахунок Відповідача грошову суму у розмірі 57396,80 гривень, про що свідчить платіжне доручення № 178 від 09.01.2009 року. Таким чином, у Відповідача виникло зобов'язання перед Позивачем по поверненню помилково сплачених грошових коштів у розмірі 57396,80 гривень.

Враховуючи існування боргу між сторонами з метою врегулювання спірних відносин, між Сторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.02.2009 року (надалі -Угода).

Згідно з положеннями даної угоди Відповідач визнав, що мав зобов'язання перед Позивачем по перерахуванню, поверненню безпідставно отриманих грошових коштів на суму 57396,80 гривень, яке виникло у зв'язку з подвійною оплатою товару за Договором.

Позивачем, у відповідності до вищевказаної угоди, було зараховано частину грошових коштів у розмірі 33501,52 гривень, які Позивач мав сплатити згідно з Додатками № 8 та № 9 до Договору.

Враховуючи досягнення згоди з даного питання, сторони погодились вважати такими, що виконані зобов'язання Позивача щодо зарахування грошових коштів у розмірі 33501,52 гривень за рахунок безпідставно отриманих Відповідачем коштів у розмірі 57396,80 гривень.

Разом з тим, пунктом 4 Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог Відповідач визнав залишок заборгованості перед Позивачем по поверненню безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 23895,28 гривень.

У зв'язку з несплатою вказаного боргу Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів від 09.03.2010 року № 2576/01-27. Відповідач на нього не відповів, грошових коштів не сплатив.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 23895,28 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.

Вимоги Позивача обґрунтовані, доведені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 ЦК України зазначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем у відповідності до вимог статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що дають підстави суду заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 23895,28 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 238,95 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 27, 32-34, 36, 38, 43, 44, 45, 471, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002; поштова адреса: вул. Фалєєвська, 9-б, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 14291113) безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 23895,28 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 238,95 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.