ц
справа № 2-а /08/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чорної В.В.
при секретарі судового засідання Черненко А.А.
за участі представників сторін:
позивача Кривошеїної І.О.
відповідача Сігалової М.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства СУХА БАЛКАдо Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо металургійного комплексу у м. Кривому Розі про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000211312/0 від 25.04.2008 року, № 0000211312/1 від 30.05.2008 року, № 0000211312/2 від 18.08.2008 року, № 0000211312/3 від 24.10.2008 р., -
ВСТАНОВИВ :
10 вересня 2008 року Відкрите акціонерне товариство „СУХА БАЛКА” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000211312/0 від 25.04.2008 року, № 0000211312/1 від 30.05.2008 року, № 0000211312/2 від 18.08.2008 року, № 0000211312/3 від 24.10.2008 р. про визначення суми податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 124461 грн. 41 коп., з яких 82974 грн. 30 коп. сума основного платежу, 41487 грн. 11 коп. сума штрафних (фінансових) санкцій, та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом перевірки дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000211312/0 від 25.04.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання, та застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку сплати земельного податку. Позивач оскаржував вказане податкове повідомлення-рішення в порядку процедури апеляційного узгодження, проте скарги платника податків були залишені без задоволення. Позивач вважає, що він як підприємство гірничо-металургійного комплексу, правомірно сплачує за користування землями 25% від суми земельного податку, обчисленого у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, в тому числі і за землі, зайняті під санаторіями-профілакторіями, стадіоном та кафе, оскільки всі землі без виключення, якими користується підприємство, належать до земель гірничодобувного підприємства. Тому, відповідач неправомірно вимагає сплату земельного податку за землі, зайняті під санаторіями-профілакторіями, стадіоном, та кафе за повною ставкою - у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначив, що ВАТ Суха Балкає гірничодобувним підприємством, тому в силу ч. 10 ст. 7 Закону України „Про плату за землю” № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. повинно сплачувати податок за земельні ділянки у розмірі 25% від суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону. Розмір плати за землю пов'язаний виключно із субєктним складом і не містить застережень щодо цільового використання землі; цільове призначення землі не є тотожним поняттю категорії землі. В обґрунтування правової позиції, позивач посилається на ст. 12 Гірничого кодексу України, ст.ст. 18, 20, 66 Земельного кодексу України, Закон України „Про землеустрій”.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що підприємством позивача було занижено податкові зобовязання з земельного податку за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. у звязку з застосуванням заниженої ставки податку при оподаткуванні земель, зайнятих під санаторієм-профілакторієм Фрунзе, санаторієм-профілакторієм Рассвет, кафе Мрія та стадіоном, оскільки вказані землі не можуть відноситись до земель гірничодобувної промисловості, виходячи з визначення гірничодобувна промисловість, закріпленого статтею 1 Гірничого закону. У відповідності до ст. 66 Земельного кодексу України, до земель промисловості відносяться землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх підїзні шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель та інших споруд віднесено. Таким чином, земельний податок у відповідності до частини 10 статті 7 Закону України Про плату за землю, гірничодобувні підприємства повинні сплачувати лише за землі, надані їм безпосередньо під видобуток корисних копалин, а землі, що зайняті іншими обєктами (санаторіями, кафе та стадіонами), повинні оподатковуватись за повною ставкою, у відповідності до частини 1 статті 7 Закону України Про плату за землю.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відкрите акціонерне товариство СУХА БАЛКАзареєстроване виконкомом Криворізької міської ради 13.01.1995 р., та перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі як платник окремих видів податків, в тому числі, податку на землю. Також, позивач є гірничодобувним підприємством, що підтверджується ліцензією Державної геологічної служби серії АВ № 429051 зі строком дії з 01.07.2008 р. по 01.07.2013 р., статутом, а також довідкою з ЄДРПОУ, де основним видом діяльності позивача зазначено добування залізних руд.
В період з 26.02.2008 р. по 08.04.2008 р. відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої, складено акт № 54/08-06-235/00191329 від 15.04.2008 р. (а.с.41-191).
Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 7 Закону України Про плату за землю№ 2535 (далі Закон № 2535), а саме, справляння позивачем земельного податку за землі, зайняті стадіоном, санаторіями-профілакторіями „Рассвет” та ім. Фрунзе, а також кафе Мрія, у розмірі 25% суми земельного податку, обчисленого у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, як за землі гірничодобувного підприємства. При цьому, на земельну ділянку під стадіоном позивач не має документів на право користування як підприємство гірничодобувної промисловості. Застосування занижених ставок оподаткування призвело до заниження земельного податку за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. на суму 82974 грн. 30 коп. (а.с. 183).
На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000211312/0 від 25.04.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 124461 грн. 41 коп., з яких 82974 грн. 30 коп. сума основного платежу, 41487 грн. 11 коп. сума штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 5).
Зазначене повідомлення - рішення оскаржувалось позивачем в порядку процедури апеляційного узгодження, але рішеннями СДПІ по роботі з підприємствами ГМК у м. Кривому Розі від 30.05.2008 р., Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 13.08.2008 р., Державної податкової адміністрації України від 21.10.2008 р., у задоволенні скарг ВАТ СУХА БАЛКАбуло відмовлено.
За наслідками розгляду скарг платника податків, СДПІ по роботі з підприємствами ГМК у м. Кривому Розі прийняті податкові повідомлення рішення № 0000211312/1 від 30.05.2008 року, № 0000211312/2 від 18.08.2008 року, № 0000211312/3 від 24.10.2008 р., якими підтверджено донарахування позивачу податкових зобовязань з земельного податку та штрафних санкцій на зазначену суму (а.с.3-11 том 2).
Не погоджуючись з позицією податкового органу, ВАТ СУХА БАЛКАзвернулось до суду із зазначеним адміністративним позовом.
При цьому, підстави та законність проведення податковим органом перевірки, а також встановлені перевіркою фактичні обставини, позивачем не оскаржуються. Спір між сторонами виник лише з приводу того, чи всі земельні ділянки, якими користується гірничодобувне підприємство, відносяться до земель гірничодобувного підприємства, та, відповідно, чи поширюється на такі земельні ділянки пільгова ставка оподаткування у розмірі 25% від суми земельного податку, обчисленого у розмірі 1 % від їх грошової оцінки, або ж земельний податок повинен сплачуватись за повною ставкою.
Вирішуючи спір по суті, судом встановлено наступні обставини.
Державним актом на право постійного користування землею Криворізькою міською радою позивачу надано у постійне користування 367,0876 гектари землі в межах м. Кривого Рогу, зокрема, земельні ділянки під санаторієм-профілакторієм ім. Фрунзе, санаторієм-профілакторієм Рассветта кафе Мріяплощею 2,1367 га, 0,6508 га та 0,2199 га. Землю надано у постійне користування для виробничих потреб.Крім цього, ВАТ СУХА БАЛКАвикористовує земельну ділянку площею 4,1 га під розміщення стадіону, на яку не оформлено документи, що посвідчують право постійного чи тимчасового користування ними. На зазначену земельну ділянку підприємство має витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 18.12.2006 р. № 1416.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються Земельним кодексом України, Гірничим законом України, Законом України Про плату за землю№ 2535.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 2535, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно зі ст. 7 Закону України Про плату за землю, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 % від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах пятій десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, абзацем 2 статті 7 зазначеного Закону визначені середні ставки земельного податку. Податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до Законів України, крім Збройних сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25% суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин 1 та 2 цієї статті.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.10.1999 р. Гірничий закон України, гірнича (гірничодобувна) промисловість комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення, гірниче підприємство цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації обєктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, карєри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).
Згідно з ч. 1 ст. 66 Земельного кодексу України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх підїзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації.
Як встановлено з наявних у справі документів, ВАТ СУХА БАЛКАє гірничодобувним підприємством.
Отже, землі, які використовує позивач, є землями гірничодобувного підприємства.
Відповідно до частини 11 статті 7 Закону № 2535, податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.
Отже, розмір ставки земельного податку пов'язаний виключно з субєктним складом, і не містить застережень щодо цільового використання землі.
Цільове призначення землі, визначене у довідках управління земельних ресурсів, не є тотожним поняттю категорія землі.
В судовому засіданні встановлено, що на протязі квітня грудня 2007 року, позивач як гірничодобувне підприємство, сплачував податок за землю у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої ст. 7 Закону № 2535, за всі землі, які використовував, в тому числі за землі, зайняті стадіоном, санаторієм-профілакторієм „Рассвет”, санаторієм-профілакторієм ім. Фрунзе та кафе Мрія.
Таким чином, висновок СДПІ по роботі з підприємствами ГМК у м. Кривому Розі про порушення позивачем порядку сплату податку за землі, зайняті стадіоном, санаторієм-профілакторієм та кафе, а також про заниження ВАТ СУХА БАЛКАсуми земельного податку за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. на суму 82974,3 грн., є помилковим.
Відповідно, підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в порядку пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, за донарахування контролюючим органом суми податкового зобовязання у розмірі 50% від суми такого донарахування, також відсутні.
З огляду на зазначене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах закону, внаслідок чого є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, з Державного бюджету підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства СУХА БАЛКАзадовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м. Кривому Розі № 0000211312/0 від 25.04.2008 року, № 0000211312/1 від 30.05.2008 року, № 0000211312/2 від 18.08.2008 року, № 0000211312/3 від 24.10.2008 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства СУХА БАЛКАсудовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 25.05.2010 року.
Суддя В.В.Чорна
Судове рішення № 10614291, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 19.05.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-/08/0470. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: