Постанова № 10614284, 16.06.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

справа № 2-а-5960/08/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Черненко А.А.

за участі представників сторін:

позивача Рукавішнікова К.Р., Золотаревської Р.В.

відповідача Івашини А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинськогодо Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0017792301/0/18385/10/234 від 17.06.2008 року, -

в с т а н о в и в :

01 липня 2008 р. Відкрите акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського(далі - ВАТ ДМК) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Дніпродзержинську від 17.06.2008 року № 0017792301/0/18385/10/234 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 601665 грн., прийняте на підставі акту № 1363/87-т/23-408/05393043 від 17.06.2008 року про результати невиїзної позапланової перевірки ВАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинськогоз питань правомірності формування податкового кредиту у вересні та жовтні 2007 року по взаємовідносинам з підприємством ТОВ Донецька індустріальна спілката далі по ланцюгу постачання сировини, що вплинуло на заявлені суми ПДВ до відшкодування по деклараціям за жовтень, листопад 2007 року, є незаконним та підлягає скасуванню. Позивач вважає, що податковим органом порушено вимоги закону в частині порядку проведення перевірок, а саме, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку підприємства по документам, які не мають відношення до ВАТ ДМК, хоча податковому органу надано право проводити такі перевірки лише на підставі поданих платником податків податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків. Крім того, позивач вважає, що податковим органом йому неправомірно зменшені суми бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки підприємством було надано всі необхідні документи (податкові накладні) для нарахування податкового кредиту. Зміст позиції позивача з цього приводу зводиться до наступного. Попередніми перевірками ВАТ ДМКз питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2007 року, не було встановлено порушень при визначенні податкового кредиту, що підтверджується відповідними довідками. Відповідно до пп.7.4.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість, не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише не підтверджені податковими накладними суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг). В даному випадку, підприємством до перевірки було надано всі податкові накладні на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за вересень, жовтень 2007 року, які виписані основним постачальником ВАТ ДМКТОВ ДІС. Тому, на думку позивача, недоречними є посилання податкового органу в акті перевірки на те, що виявлені при відпрацюванні взаємовідносин між ВАТ ДМКта ТОВ ДІСта далі по ланцюгу постачання сировини сумнівні взаємовідносини між ТОВ ДІС, яке є посередником в ланцюгу постачання сировини, та субєктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, по 2-й, 3-й, 4-й ланці постачання сировини, впливають на зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивача. Питання взаємовідносин основного постачальника ВАТ ДМКТОВ ДІСз його контрагентами у 2-й, 3-й, 4-й ланці не стосується визначення податкових зобовязань ВАТ ДМК. Чинне законодавство не встановлює обовязку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету в разі, коли такий податок не було сплачено продавцем товару або іншою особою по ланцюгу придбання цього товару. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець несе обовязок сплати податку до бюджету. У разі ж, коли контрагент не виконав свої зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне негативні наслідки та відповідальність саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість в разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови для отримання такого відшкодування, та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, виходячи з підстав, викладених в адміністративному позові. Додатково зазначив, що відповідачем по справі - Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську, не доведено безтоварності угод на поставку сировини (вугілля, кокс доменний, коксовий дрібняк), укладених по ланцюгу постачання з ТОВ Донецька Індустріальна спілка. Крім того, укладені з ними угоди не визнані недійсними в судовому порядку, а також, жодна з посадових осіб вказаних підприємств не притягнута до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. За таких обставин, позивач вважає, що відсутні правові підстави для покладення на добросовісного платника, який сплатив податок на додану вартість в ціні товару, і чий податковий кредит підтверджується у повному обсязі наданими податковими накладними, відповідальності за ненадходження податку до бюджету з боку продавця такого товару.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п. 5.1 ст. 5, п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамивід 21.12.2000 р. № 2181- ІІІ, а саме, не підтвердження правомірності нарахування ВАТ ДМКподаткового кредиту з ПДВ по деклараціям за вересень, жовтень 2007 року , що вплинуло на заявлені до відшкодування з бюджету суми ПДВ по деклараціям за жовтень, листопад 2007 року. За результатами проведеної перевірки, поставлена під сумнів достовірність нарахованого податкового кредиту по здійснених з ТОВ ДІСопераціях та далі по ланцюгу постачання сировини, що вплинуло на заявлені до відшкодування з бюджету суми ПДВ за жовтень 2007 р. 38866 грн., та за листопад 2007 р. 562799 грн. Відповідач вважає, що для отримання бюджетного відшкодування необхідно підтвердити правомірність формування податкового кредиту з ПДВ до виробника (імпортера) продукції, а в даному випадку, цього зроблено не було через неможливість підтвердження взаємовідносин між підприємствами по ланцюгу постачання товарів (послуг), оскільки ТОВ ДІСє посередником в ланцюгу постачання сировини, та у вересні, жовтні 2007 року по 2-гій, 3-й, 4-й ланці постачання сировини мало сумнівні взаємовідносини з субєктами господарювання, які мають ознаки фіктивності (підприємства відсутні за юридичною адресою, приховують фактично здійсненні операції тощо), та з підприємствами-банкрутами, а також з підприємствами, ліквідованими за рішенням власника. За таких обставин, не є можливим відпрацювання всього ланцюгу постачання на ВАТ ДМКсировини від ТОВ ДІСяк посередника, до виробника (імпортера) для встановлення факту надмірної сплати ПДВ до бюджету, а відповідно, не є можливим і підтвердження формування позивачем податкового кредиту по деклараціям за вересень, жовтень 2007 р., що в свою чергу унеможливлює підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ по деклараціям за жовтень, листопад 2007 р. Зазначені обставини стали підставою для зменшення неправомірно заявленого позивачем до відшкодування з бюджету ПДВ на суму 601665 грн., з яких 38866 грн. заявлена до відшкодування сума ПДВ по декларації за жовтень 2007 р., 562799 грн. по декларації за листопад 2007 р. Тому, оскаржуване позивачем податкове повідомлення рішення № 0017792301/0/18385/10/234, відповідач вважає правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Відкрите акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинськогоперебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську, та є платником податку на додану вартість.

Одним з основних видів діяльності позивача є виробництво і реалізація агломерату, чавуну, сталі, прокату. Основними видами сировини, що використовується у виробництві продукції, є вугілля, кокс доменний, коксовий дрібняк, які підприємство закуповує у постачальників, оскільки самостійно не виробляє.

Відповідачем у справі ДПІ у м. Дніпродзержинську, у період з 12 по 13 червня 2008 року проведено невиїзну позапланову перевірку позивача у справі ВАТ ДМКз питань правомірності формування податкового кредиту у вересні та жовтні 2007 року по взаємовідносинам з підприємством ТОВ Донецька індустріальна спілката далі по ланцюгу постачання сировини, що вплинуло на заявлені суми ПДВ до відшкодування по деклараціям за жовтень, листопад 2007 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт № 1363/87-т/23-408/05393043 від 17.06.2008 р.

Під час перевірки, податковим органом зроблено висновок про те, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту декларації за вересень 2007 р. суму податку на додану вартість по операціях з придбання сировини у ТОВ ДІСпо ланцюгу постачання від ТОВ ПромЕксівв розмірі 38851 грн. (рядок 10.1 декларації), чим неправомірно збільшив заявлені до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість по декларації за жовтень 2007 року в розмірі 38866 грн. Крім того, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту декларації за жовтень 2007 р. суму податку на додану вартість по операціях з придбання сировини у ТОВ ДІСпо ланцюгу постачання від ТОВ Лакфор, ТОВ Тріам-Донбас, ТОВ Старлайн, ТОВ Акрриз, ПП Сквірел, ПП Контакт-Сервісв загальній сумі 736545 грн., чим неправомірно збільшив заявлені до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість по декларації за листопад 2007 року в розмірі 562799 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем ДПІ у м. Дніпродзержинську, 17.06.2008 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017792301/0/18385/10/234, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за жовтень, листопад 2007 року на суму 601665 грн. (з них, по декларації за жовтень 38866 грн., по декларації за листопад 562799 грн.).

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що підставою для вищезазначених висновків відповідача стали господарські відносини позивача з його контрагентом - ТОВ Донецька індустріальна спілка(далі ТОВ ДІС), яка у вересні 2007 р. на підставі угоди №27-1849-02 від 31.08.2007 р., укладеної між позивачем (покупець) та ТОВ ДІС(постачальник), поставило позивачу сировину (вугілля, коксовий дрібняк, кокс доменний) на суму 72762209,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 14552441,84 грн., на що ТОВ ДІСна адресу ВАТ ДМКвиписано податкові накладні № 22 від 05.09.2007 р., № 29 від 13.09.2007 р., № 50 від 14.09.2007 р., № 24 від 21.09.2007 р., № 31 від 25.09.2007 р., № 52 від 25.09.2007 р., № 43 від 26.09.2007 р., № 85 від 27.09.2007 р., та № 114, № 53, № 73, № 91 - № 93 від 30.09.2007 р.

Крім того, у жовтні 2007 р. на підставі угоди №27-1849-02 від 31.08.2007 р. ТОВ ДІСпоставило позивачу сировину (вугілля, коксовий дрібняк, кокс доменний)на суму 142798935,75 грн., в тому числі податок на додану вартість 28559787,15 грн. При цьому, вказані суми було віднесено до податкового кредиту декларації за жовтень 2007 року, а операції проведено у жовтні, листопаді, грудні 2004 р., січні 2005 р., вересні, жовтні 2007 року. На що ТОВ ДІСна адресу ВАТ ДМКвиписано податкові накладні № 19 від 09.10.2007 р., № 1 від 11.10.2007 р., № 18 від 11.10.2007 р., № 41 від 11.10.2007 р., № 43 від 16.10.2007 р., № 16 від 16.10.2007 р., № 32 від 22.10.2007 р., № 40 від 23.10.2007 р., № 17 від 23.10.2007 р., № 42 від 26.10.2007 р., № 39 від 26.10.2007 р., № 96 від 29.10.2007 р., № 140/10 від 30.10.2004 р., № 154/10 від 31.10.2004 р., № 155/10 від 31.10.2004 р., № 27/11 від 26.11.2004 р., № 28/11 від 26.11.2004 р., № 206/11 від 30.11.2004 р., № 213/11, № 214/11 від 30.11.2004 р., № 1/12, № 3/12 від 14.12.2004 р., № 176/12, № 177/12 від 31.12.2004 р., № 59/01 від 24.01.2005 р., № 161/01, 162/01, 176/01 від 31.01.2005 р., № 27 від 21.09.2007 р., № 112, № 186 від 31.10.2007 р.

Позивач, користуючись правом, наданим йому Законом України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997 року №168/97-ВР, відносив до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені ним у ціні товару. Ці суми згодом враховувалися при формуванні даних декларацій з ПДВ за наступні податкові періоди, у тому числі, і при заповненні рядків 25 і 25.1, що свідчило про волю позивача відносно бюджетного відшкодування вказаних у них сум ПДВ. Так, позивачем було включено до складу податкового кредиту за вересень 2007 р. суму податку на додану вартість, сплачену позивачем у ціні товару його контрагенту (постачальнику) - ТОВ ДІСпо ланцюгу постачання від ТОВ ПромЕксів, що вплинуло на заявлену позивачем у жовтні 2007 р. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розрізі цього контрагента у розмірі 38866 грн. Також, до складу податкового кредиту за жовтень 2007 р. позивачем включено суму податку на додану вартість, сплачену у ціні товару його постачальнику - ТОВ ДІСпо ланцюгу постачання від ТОВ Лакфор, ТОВ Тріам-Донбас, ТОВ Старлайн, ТОВ Акрриз, ПП Сквірел, ПП Контакт-Сервіс, що вплинуло на заявлену позивачем у листопаді 2007 р. суму бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі цих контрагентів - у розмірі 562799 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податкового кредиту з податку на додану вартість, включені ВАТ ДМКдо декларацій з ПДВ, підтверджені первинними документами, які оформлювались позивачем та його контрагентом ТОВ ДІС, а саме, податковими накладними, які були видані постачальником. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Разом з тим, висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту декларацій за вересень 2007 р. та жовтень 2007 р. сум податку на додану вартість по операціях з придбання сировини від ТОВ ДІСв розмірі 601665 грн., ґрунтується на тому, що ТОВ ДІСне є виробником сировини, яка поставлялась ним як постачальником позивачу у справі за угодою №27-1849-02 від 31.08.2007 р., а ця сировина була придбана ТОВ ДІСу інших постачальників (посередників), при цьому у 2-й 4-й ланках постачання мали місце взаємовідносини з сумнівнимипостачальниками, оскільки вони не знаходяться за юридичною адресою, або ліквідовані, або визнані банкрутами, що було встановлено за результатами зустрічних перевірок по ланцюгу постачання.

Так, зустрічними перевірками законності формування ВАТ ДМКсум бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2007 р. встановлено, що ТОВ ДІСє посередником у вказаних операціях з придбання вугілля, первинними постачальниками якого були ТОВ Кросс, ТОВ ТФ-Промторг, а по 4-й ланці постачання - ТОВ ПромЕксів. Проте, рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2007 р. по справі № 45/165Б, ТОВ ПромЕксіввизнано банкрутом та ліквідовано; 14.12.2007 р. скасована його державна реєстрація, а 19.12.2007 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ, та знято підприємство з податкового обліку. Тому, провести зустрічну перевірку ТОВ ПромЕксівнемає можливості, про що ДПІ у Калинівському районі м. Донецька повідомила листом від 18.04.2008 р.

Щодо підтвердження правомірності включення до податкового кредиту ВАТ ДМКсум ПДВ по операціях з придбання сировини за жовтень 2007 р., що вплинуло на формування бюджетного відшкодування по декларації ПДВ за листопад 2007 року, на запити ДПІ у м. Дніпродзержинську в рамках зустрічних перевірок отримані відповіді, узагальнений зміст яких зводиться до наступного. Основним постачальником сировини на ВАТ ДМКу вказаному періоді було ТОВ ДІС, яке є посередником у вказаних операціях. Попередніми постачальниками у 2-й ланці були 7 підприємств з різних регіонів України. При цьому, у взаємовідносинах по ланцюгу постачання від ТОВ Донспецстройвстановлено, що мали місце сумнівні взаємовідносини з підприємствами-постачальниками ТОВ Лакфор, ТОВ Тріам-Донбаста ТОВ Старлайн, по ланцюгу постачання від ТОВ Аккризбезпосередньо з ТОВ Аккриз, по ланцюгу постачання від ТОВ ВКФ Лугадонресурсиз ПП Сквірел, по ланцюгу постачання від ПП Контакт-сервісбезпосередньо з ПП Контакт-сервіс, які на час здійснення вказаних операцій з поставки сировини, юридично не існували у звязку з їх ліквідацією, а також мали анульовані свідоцтва платника ПДВ.

Так, ТОВ Лакфорліквідовано за рішенням власника, його юридичну особу припинено 06.06.2006 року, а свідоцтво платника ПДВ анульовано 07.07.2005 р. Сума ПДВ по постачальнику ТОВ Лакфорв ланцюгу постачання товару складає частку податкового кредиту за жовтень 2007 р., та становить 66147 грн. Частка бюджетного відшкодування по даному постачальнику у загальному складі заявленої до відшкодування суми за листопад 2007 р. складає 50388 грн.

ТОВ Тріам-Донбасліквідовано за рішенням власника, його юридичну особу припинено 15.11.2005 р., а свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.06.2005 р. Сума ПДВ по постачальнику ТОВ Тріам-Донбасв ланцюгу постачання складає частку податкового кредиту за жовтень 2007 р., та становить 6358 грн. Частка бюджетного відшкодування по даному постачальнику у загальному складі заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 р. 4867 грн.

ТОВ Аккризліквідовано за рішенням власника від 14.11.2006 р., свідоцтво платника ПДВ анульовано 06.09.2006 р. (цим підприємством видані податкові накладні за жовтень грудень 2004 р., січень 2005 р.). Сума ПДВ по постачальнику ТОВ Аккризв ланцюгу постачання складає частку податкового кредиту за жовтень 2007 р., та становить 339861 грн. Частка бюджетного відшкодування по даному постачальнику у загальному складі заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 р. 259771 грн.

ТОВ Старлайнвизнано банкрутом за рішенням суду (постанова Господарського суду Донецької області від 25.04.2006 р.), державну реєстрацію припинення юридичної особи здійснено 02.10.2006 р., свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.08.2006 р., з обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька підприємство знято 26.04.2007 р. (цим підприємством були видані податкові накладні за жовтень грудень 2004 р., січень 2005 року). Сума ПДВ по постачальнику ТОВ Старлайнв ланцюгу постачання складає частку податкового кредиту за жовтень 2007 р., та становить 78862 грн. Частка бюджетного відшкодування по даному постачальнику у загальному складі заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 р. 60051 грн.

ПП Сквірелдержавну реєстрацію підприємства припинено 22.12.2005 р. Сума ПДВ по постачальнику ПП Сквірелв ланцюгу постачання складає частку податкового кредиту за жовтень 2007 р., та становить 26835 грн. Частка бюджетного відшкодування по даному постачальнику у загальному складі заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 р. 20508 грн.

ПП Контакт-Сервіспідприємство перебуває у розшуку, тому підтвердити правомірність формування ВАТ ДМКподаткового кредиту на підставі виданих ПП Контакт-Сервісподаткових накладних, не є можливим. Цим підприємством були видані податкові накладні за жовтень грудень 2004 р., січень 2005 року. Сума ПДВ по постачальнику ПП Контакт-Сервісв ланцюгу постачання складає частку податкового кредиту за жовтень 2007 р., та становить 218482 грн. Частка бюджетного відшкодування по даному постачальнику у загальному складі заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 р. 167214 грн.

З урахуванням вказаних вище обставин, відповідач вважає, що операції по придбанню сировини по всьому ланцюгу постачання ставляться під сумнів, оскільки через відсутність первинних постачальників сировини, не було встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету. Тому, ВАТ ДМКпри здійсненні податкового обліку операцій по придбанню сировини від вказаних контрагентів, не мав права відносити суми ПДВ, сплачені ним у ціні товару, до складу податкового кредиту, оскільки в процесі обігу цих товарів, у ланцюжку їхнього постачання позивачу, брали участь суб'єкти господарювання, які порушили вимоги податкового законодавства України.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Щодо доводів позивача про незаконність проведеної перевірки, у звязку з дослідженням в рамках невиїзної позапланової перевірки документів інших підприємств (контрагентів), суд зазначає, що у відповідності до п. 1 ст. 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні, органи податкової служби мають право у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленими законами України, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів). Вказану перевірку було проведено на підставі наказу начальника ДПІ у м. Дніпродзержинську від 11.06.2008 р. Про проведення позапланової невиїзної перевірки. Суд вважає, що в даному випадку проведення позапланової виїзної перевірки позивача підпадає під нормативне регулювання підпункту 7.7.5. пункту 7.5. статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168\97- ВР Про податок на додану вартість, п. 9 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509 Про державну податкову службу в Україні, та не порушує вимоги чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.8 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Така норма відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано у п. 1.8 ст. 1 Закону, згідно з яким, це сума, що підлягає поверненню платнику у звязку з надмірною сплатою податку.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону, джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ, дату виникнення права платника податків на податковий кредит вважається зокрема дата одержання податкової накладної, що підтверджує факт одержання платником податків товарів.

З аналізу змісту вищевказаних приписів закону можна зробити висновок про те, що виникнення об'єкта оподатковування, права на податковий кредит, визначення його розмірів і т.д. Закон Про податок на додану вартістьставить у залежність лише від наявності операцій по постачанню товарів, суб'єктами яких є постачальник і покупець цих товарів. Така правова регламентація відносин податкового кредиту не містить вказівок на які-небудь дії третіх осіб, у тому числі і проміжнихпостачальників, що оцінювалися б як юридичні факти, внаслідок яких виникає право покупця на податковий кредит.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що факти наявності або відсутності правосуб'єктності проміжнихпостачальників є юридично байдужими для цілей формування податкового кредиту у кінцевого покупця позивача у справі.

Разом з тим, у відповідності до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Як вже зазначалося вище, перевіркою було встановлено, що податковий кредит ВАТ ДМКз ПДВ по операціях з придбання сировини за жовтень 2007 р., що вплинуло на формування бюджетного відшкодування по декларації ПДВ за листопад 2007 року, сформований по податковим накладним, виписаним ТОВ ДІС, яке є посередником у постачанні сировини. Первинні ж постачальники - ТОВ Лакфор, ТОВ Тріам-Донбас, ТОВ Старлайн, ТОВ Аккриз, ПП Сквірел, ПП Контакт-сервіс, на час здійснення вказаних операцій з поставки сировини, юридично не існували у звязку з їх ліквідацією, а також мали анульовані свідоцтва платника ПДВ.

Зазначене підтверджується наданими відповідачем документами (довідками зустрічних перевірок, службовими записками, листами про надання відповідей).

З співставлення дат, в які відбулися вказані події (припинення юридичної особи, реєстрація скасування державної реєстрації, анулювання свідоцтва платника податків), вбачається, що всі ці події мали місце до факту поставки, та відповідно, до виписки податкових накладних (крім операцій по ланцюгу постачання сировини від ТОВ Аккриз, ТОВ Старлайнта ПП Контакт Сервіс, оскільки податкові накладні були виписані ще в жовтні - грудні 2004 р., січні 2005 р.).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платних податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Отже, враховуючи, що податкові накладні на поставку сировини від первинних її постачальників виписані особами, які на час їх видання вже втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією податкового органу в частині правомірності зменшення бюджетного відшкодування ВАТ ДМКподатку на додану вартість по декларації за листопад 2007 року, через не підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість до виробника (імпортера).

Щодо операцій по ланцюгу постачання сировини від ТОВ Аккриз, ТОВ Старлайнта ПП Контакт Сервіс, по податковим накладним, виписаним ще в жовтні - грудні 2004 р., січні 2005 р., суд зазначає наступне.

До складу податкового кредиту жовтня 2007 року ВАТ ДМКвіднесло також податкові накладні, виписані ТОВ ДІСта далі по ланцюгу постачання сировини від ТОВ Аккриз, ТОВ Старлайнта ПП Контакт Сервіс, які виписані ще в жовтні - грудні 2004 р., січні 2005 р., та не були включені до податкового кредиту у відповідному податковому періоді. При цьому, позивач посилається на те, що отримана у 2004 2005 роках сировина знаходилась на підприємстві на відповідальному зберіганні, та прийнята до виробництва лише в жовтні 2007 року, тому віднесення сум податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними до складу податкового кредиту жовтня 2007 року, є цілком правомірним.

З такими доводами позивача погодитись не можна, з огляду на таке.

З аналізу змісту статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, яка визначає порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, в тому числі, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з Державного бюджету України, суд доходить висновку, що принцип бюджетного відшкодування полягає у поверненні платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість у звязку з їх надмірною сплатою. Сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення платником податку суми податкових зобовязань та податкового кредиту.

Згідно пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, визначені строки давності та порядок їх застосування щодо подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: заяви на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з абз. 2, 3 п. 5.1 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону), платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Отже, ВАТ ДМК, з урахуванням визначеного законом строку давності, який сплинув відносно отримання права на відшкодування ПДВ по податковій накладній за жовтень 2004 року, та не подавши своєчасно уточнюючий розрахунок, неправомірно збільшив суму податкового кредиту жовтня 2007 року, включивши до її розрахунку податкові накладні від ТОВ ДІСта далі по ланцюгу постачання від ТОВ Акррис № 140/10, 154/10, 155/10 від 31.10.2004 р.

Відповідно, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ ДМКпо декларації за жовтень 2007 р., оскільки юридичну особу постачальника сировини по 4-й ланці постачання (ТОВ ПромЕксів), припинено лише в грудні 2007 р., тоді ж анульовано свідоцтво платника ПДВ, та знято підприємство з податкового обліку. Отже, на час поставки сировини, підприємство мало статус юридичної особи, свідоцтво платника ПДВ, та не було позбавлено права виписувати податкові накладні.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне скасувати спірне податкове повідомлення - рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2007 р. у розмірі 38866 грн.

В іншій частині висновки податкового органу є вірними, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинськогозадовольнити частково.

Скасувати податкове рішення № 0017792301/0/18385/10/234 від 17.06.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2007 р. у розмірі 38866 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 22.06.2010 року.

Суддя В.В.Чорна