Постанова № 1061326, 08.10.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

       ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

                                                                                                   Головуючий 1 інстанції:

                                                                                                     суддя Прохоров С.А.

Категорія:                                                                                   Доповідач 2 інстанції:                                                                                                           

оскарження рішення                                                                  суддя Григоров А.М.

                                                     ПОСТАНОВА

                                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08жовтня 2007 року№22-а-992/07

         Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           Головуючого судді - Григоров А.М.

           Суддів  -  Сіренко О.І., Подобайло З.Г.

при секретарі: Спесивцева О.В.

за участі:

представник позивача – не з’явився

представник відповідача – Харченко Л.М., Петренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Дергачі-Агро» на постанову Господарського суду Харківської області від                             15 травня 2007року по справі№ АС-13/38-07

за позовом    Закритого акціонерного товариства «Дергачі-Агро»                          

до                    Дергачівської МДПІ у Харківській області

про                 визнання нечинним повідомлення - рішення,

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Дергачі-Агро», звернувся доГосподарського суду Харківської областіз позовом до Дергачівської МДПІ у Харківській області про визнання нечинним повідомлення - рішення.

Постановою Господарського суду Харківської області було відмовлено у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Дергачі-Агро» до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання нечинними податкових-повідомлень рішень.

Скаржник, Закрите акціонерне товариство «Дергачі-Агро», не погоджується з вказаною постановою, вважає, що при прийняті рішення судом першої інстанції було не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Щодо податку на прибуток.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 1.32 ст. 1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2 названого Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами 2, 3 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На розгляд суду першої інстанції Позивачем було надано договори про консультаційно-сервісне обслуговування та про надання послуг правового характеру, відповідні акти виконаних робіт та податкові накладні, які містять всі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Надані документи є первинними документами, що є достатнім підтвердженням факту здійснення господарської операції. Крім того, зазначені договори, акти виконаних робіт, податкові накладні не визнані недійсними або такими, що не мають юридичної сили. Отже, позивачем було правомірно віднесені на валові витрати суми, сплачені по зазначеним договорам.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 28 листопада 2006 року, постанові ВГСУ від 12.05.2005 р. в справі N 3/346, постанові ВГСУ від 02.02.2005 року в справі № 05/5-28/1961-28/217.

Крім того, відповідно до правової позиції ВГСУ, що міститься у його постанові від 08.07.2004 р. в справі № 5/1176-2/100, лише у тому разі, коли у пунктах 5.3 - 5.8 Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним. В пунктах 5.3 - 5.8 вказаного Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартості інформаційних та маркетингових послуг. Також, нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує пункт 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Щодо донарахування зобов'язань з ПДВ.

Відповідно до п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Податкові накладні, виписані ПП «Об'єднана елеваторна компанія» та ПП "Євроклідон" відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Надані відповідачу при перевірці податкові накладні, містять всі обов'язкові реквізити. Чинне законодавство не передбачає додаткових вимог до податкових накладних, що стосуються консультаційно-сервісних та правових послуг. Тому позивач не зобов'язаний включати ні до податкових накладних, ні до актів виконаних робіт інші відомості, а саме розшифрування складу наданих послуг, обґрунтування їх зв'язку із господарською діяльністю позивача.

Отже, скаржник вказує, що він правомірно збільшив валові витрати на суму отриманих послуг, а суми з ПДВ правомірно відніс до податкового кредиту.

З посиланням на вказані обставини скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою визнати нечинними податкові повідомлення рішення № 0000842310/0 від 11.09.06., № 000852310/0 від 11.09.06., № 0000842310/1 від 16.10.06., № 0000852310/1 від 16.10.06.

 В судовому засіданні представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши осіб які з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач, ЗАТ "Дергачі-Агро", звернувся до суду   з позовом   про   визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень Дергачівської МДПІ Харківської області.

Представник позивача в судовому засіданні першої інстанції підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні першої інстанції проти заявленого позивачем позову заперечував в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві.

Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією в Харківськії області була проведена планова документальна перевірю ЗАТ «Дергачі-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року.

За результатами вказаної перевірки Дергачівською МДПІ був складений акт перевірки № 295/23-104/31797071 від 06.09.06 року.

Згідно акту перевірки встановлено, що позивачем були порушені вимоги 5.1. ст.5, п.п. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та вимоги п.п. 7.2.1. п.7.2., пп. 7.4.1 та п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме акти виконаних робіт до договору № 4/04-с від 05.01.04 року на консультаційно-сервісне обслуговування, укладеного між позивачем та ПП «Об'єднана елеваторна компанія» та до договору № 57 від 01.12.05., укладеного між позивачем та ПП «Євроклідон» про надання послуг правового характеру, на думку відповідача, «не дають розуміння про зміст виконаних робіт» та «не має можливості установити, з якою метою та для яких цілей були виконані для позивача дані послуги». За зазначені порушення відповідачем зменшено валові витрати позивача на суму 200 417,00 грн. та донараховане податкове зобов'язання з ПДВ на суму 42 912,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем оформлені податкові повідомлення-рішення № 0000842310/0 від 11.09.06. та № 0000852310/0 від 11.09.06 року, якими позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 64 369 грн. (у т. ч. основний платіж - 42912,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 21457,00 грн.) та сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 60 996,00 грн. (у т. ч. основний платіж - 42805,00 грн., штрафна (фінансова) санкція-18191,00 грн.).

За результатами адміністративного оскарження зазначених повідомлень-рішень, рішенням Дергачівської МДПІ в Харківській обл. від 04.10.2006. №3384/10/25-010 та рішенням Державної податкової адміністрації в Харківській обл. від 24.11.06. №4365/10/25-010 спірні податкові повідомлення - рішення були залишені без змін та видані податкові повідомлення - рішення № 0000842310/1 від 16.10.06 та № 0000852310/1 від 16.10.06. на зазначені вище суми. "

Згідно з п. 5.1. ст.5 Закону України "Про податок на прибуток" валові витрати -  сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах,   здійснюваних   як   компенсація   вартості   товарів   (робіт,   послуг),   які набуваються   (виготовляються)   таким   платником   податку   для   їх   подальшого використання в господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України "Про податок на прибуток від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-3.7 цієї статті. Згідно з підпунктом. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток» від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.32 цього закону, господарська діяльність -  будь-яка  діяльність  особи, направлена  на  отримання  доходу  в  грошовій,  матеріальній  або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації   такої   діяльності   є  регулярною,  постійною  та суттєвою.  Під  безпосередньою  участю  слід  розуміти   зазначену діяльність  особи  через  свої  постійні представництва,  філіали, відділення,  інші відокремлені підрозділи,  а також через довірену особу,  агента  або  будь-яку іншу особу,  яка діє від імені та на користь першої особи.

Позивач не надав будь-які підтвердження зв'язку послуг інформаційно-сервісного обслуговування придбаних у ПП «Об'єднана елеваторна компанія» та послуг правового характеру, наданих ПП «Євроклідон» з господарською діяльністю товариства.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) по договору консультаційно-сервісного обслуговування № 4/04-С від 05.01.2004 року, укладеному між позивачем та ПП «Об'єднана елеваторна компанія», роботи проводились щомісячно на протязі 168 годин. Як передбачено ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, або 8 годин на день. Позивачем не надано ніяких підтверджуючих документів, які б свідчили про проведене інформаційно-сервісне обслуговування. Крім того в актах виконаних робіт не вказано, які види інформаційно-сервісного обслуговування отримало перевіряємо підприємство кожного місяця.

Також відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг від 31.03.2005 року по договору № 82 від 01.12.2004 року укладеному між позивачем та ПП «Євроклідон», в результаті чого встановлено, що в акті виконаних робіт не вказано, який комплекс послуг правового характеру отримав позивач. Позивачем не надано належних підтверджуючих документів, які б свідчили про отриманий комплекс послуг правового характеру.

Документів, які б давали розуміння про зміст виконаних робіт, відповідальних за здійснення господарської операції і за правильність її оформлення, позивач не надав, що в свою чергу не дає можливості установити з якою метою і для яких цілей були виконані данні послуги та віднесенні до валових витрат господарської діяльності підприємства, у зв'язку з чим відповідачем було донараховано податок на прибуток е сумі 4285,00 грн. і фінансові санкції на суму 18191,00 грн.

Також судом встановлено, що податкова накладна отримана від ТОВ "Бізнес строй" (код 31062690, м. Харків) для позивача від 30.06.2004 року № 14 на загальну суму 6582,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 1097,00 грн. до складу податкового кредит} проведеною перевіркою не включалась. Податкова накладна заповнена : порушенням, а саме в податковій накладній відсутні найменування виконаних робіт номер акту виконаних робі та договір підряду, у зв'язку з чим позивачу донараховане ПДВ в сумі 42912,00 грн. та фінансові санкції на суму 21457,00 грн.

Відповідно до п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання е оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення праве платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої ; наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку е оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, ще засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).                                   

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача,  не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції встановлено, що вказані договори не розірвані, не визнані недійсними у встановленому законом порядку та те, що відповідач  і не застосовував будь-яких заходів щодо можливості вирішення питання про правомірність укладення  цих договорів та їх виконання. 

В розумінні  п. 5. 2, п. п. 5.2.1, п. 5.3 ст.5 Закону витрати позивача по оплаті послуг, наданих ПП «Об'єднана елеваторна компанія» та ПП "Євроклідон"  (в т.ч. ПДВ в вартості послуг), підтверджуються актами здачі-приймання виконаних робіт , що містять усі необхідні реквізити первинного документа, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Податковий орган не наводить  ні в акті перевірки, що ліг в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ні в запереченнях на позов, наданих суду ,  обмежень , встановлених Законом щодо віднесення витрат  по договорах  до складу валових витрат  позивача, як платника податків, а установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється відповідно з  вимогами пункту 5.11 цього ж Закону.

Придбання позивачем послуг підтверджується, крім зазначеного вище, податковими накладними. Порушень в їх заповненні судом не вбачається.

Дані зазначені в податкових накладних відповідають змісту укладених договорів.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково приймаючи рішення здійснив ревізію господарської діяльності підприємства та провів розрахунок часу виконання робіт по договору з ПП «Об'єднана елеваторна компанія», оскільки будь яких підстав рахувати робочій час з огляду на одного працівника не було жодних підстав.

Документи, які надані позивачем до ДПІ та суду першої інстанції  були достатніми для включення сум по договорах як до валових витрат так і до податкового кредиту згідно вимог ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в т. ч. наявність податкової накладної). Порушень підпунктів 7.2.1. та. 7.4.1 і 7.4.4 наведеної ст.. 7 , на що посилається ДПІ у оскаржених рішеннях щодо ПДВ, не вбачається. Вимагати будь які інші документи не було підстав. Будь яких належних доказів того, що ці угоди є фактично не виконані суду не надані. Висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на доказах які б свідчили про відсутність виконання угод, надання послуг по угодах.

При винесенні рішення судом першої інстанції не враховані положення ст.. 204 ЦК України.

Враховуючи наведене доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права,  і постанова  суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до п. 3, п. 4  ст. 202 КАС  України, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, п. 3, п. 4 ст. 202,  205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                     ПОСТАНОВИЛА:

   Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Дергачі-Агро»  задовольнити.

 Постанову Господарського суду Харківської області від15 травня 2007року по справі№ АС-13/38-07 скасувати.  Позов задовольнити.

 Визнати нечинними податкові повідомлення рішення № 0000842310/0 від 11.09.06., № 000852310/0 від 11.09.06., № 0000842310/1 від 16.10.06., № 0000852310/1 від 16.10.06.

 Стягнути з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Дергачі-Агро» держмито в вигляді судового збору в сумі 5,10 грн..

 Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 Повний текст виготовлено та підписано 15 жовтня 2007 року

                    Головуючий                                                       Григоров А.М.

                                Судді                                                        Сіренко О.І.

                                                                                                  Подобайло З.Г.